Презентація з теми "Козацько-кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір".

Тема: Козацько-кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір

Конфлікт Б. Хмельницького з Д. Чаплинським Привід

У березні 1648 року Б. Хмельницький укладає договір про воєнно-політичний союз з кримським ханством.

- 4 лютого 1648р. Козаки зайняли Січ.- Б. Хмельницького проголосили гетьманом. Реформує армію. Залучається підтримкою реєстрових козаків. Кримські татари забезпечили козаків кіннотою.

Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648-1649рр.

Польська влада розуміла небезпеку з боку козацтва. Та згуртувала військові сили. Головне військо було зосереджено в районі м. Корсунь (нині Черкащина) на чолі з Миколаєм Потоцьким. Дізнавшись про виступи ворожих військ, Богдан Хмельницький оточує 29 квітня 1648 р. противника біля річки Жовті Води. Під час зятяжливих боїв він заручаєтся підтримкою реєстрових козаків. У вирішальному бою 16 (6) травня 1648 р. польське військо було розгромлено. - Перша перемога підняла бойовий дух козаків і справила гнітюче враження на польську сторону. М. Потоцький почав відступ. Його військо було стиснуто вузьким шляхом, до того ж поляки йшли в оточенні табору з возів. БИТВА НА ЖОВТИХ ВОДАХ 1648 р.

Пам'ятник «Героям Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.» у м. Жовті Води Дніпропетровської області

Битва під Корсунем 26 травня 1648 р. Здобувши перемогу на Жовтих Водах, Б. Хмельницький вирішив негайно рухатися під Корсунь (сучасне місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області), щоб завдати удару основним польським силам. Дізнавшись про наближення Б.  Хмельницького, поляки вирішили рухатися з-під Корсуня до Богуслава. На їхньому шляху в  урочищі Горохова Діброва козаки, очолювані черкаським полковником М. Кривоносом, улаштували засідку. На світанку польський табір натрапив на завали з  дерев та викопані рови. Козацько-татарське військо атакувало табір і  прорвало його оборону в  трьох місцях. Кількагодинна битва завершилася поразкою полського війська.

- Перемоги, здобуті Б. Хмельницьким у перших битвах на Жовтих Водах і під Корсунем, мали важливе значення для розгортання визвольної боротьби. Вони були болючим ударом для польської армії, сприяли послабленню позицій влади Речі Посполитої в Україні. Швидко зростало повстанське військо. - Здобувши перші перемоги, Б. Хмельницький взявся створювати державні інституції. Чигирин фактично став столицею молодої держави. Розпочалося створення війська нового типу, яке складалося зі шляхти, козаків та іншого покозаченого населення. - Для розширення території і знищення залишків військ Речі Посполитої було сформовано козацько-селянський корпус на чолі з Максимом Кривоносом. Цей підрозділ швидко встановив контроль над усім Лівобережжям, а потім переніс повстання на Поділля і Волинь. До цього моменту йому могло протистояти лише угруповання князя Яреми Вишневецького. Вже 26–28 липня 1648 р. в битві під Старокостянтиновом (нині Хмельницька область) М. Кривоносу вдалося завдати поразки князю та змусити його відступити. Апогеєм успіху стало захоплення повстанцями Полонного і Бару, в яких зберігалися військова амуніція і зброя. Отже, улітку 1648 р. козацтво контролювало Київське, Брацлавське, Чернігівське та частину Подільського воєводства.

Перемоги, здобуті Б.  Хмельницьким у  перших битвах 1648 р.– на Жовтих Водах, під Корсунем, мали важливе значення для подальшої визвольної боротьби проти польського панування. Військо повстанців швидко зростало за рахунок селян, міщан. Протягом літа 1648  р. від польської влади було звільнено все Лівобережжя. Війна поширилася на Правобережжя У цей самий час українські землі охопив вир селянської війни. Сповнені ненависті до своїх гнобителів, селяни нищили панів та їхні сім’ї.

Польський уряд прагнув реваншу. У вересні 1648 р. влада Речі Посполитої виставила нове військо. Очолили його одразу три полководці: Домінік Заславський, Микола Остророг, Олександр Конецпольський. - 21–24 вересня (11-14) 1648 р. відбулася битва біля с. Пилявці (нині Хмельницька область). Цього разу Б. Хмельницький діяв обережно. Він розташував головне військо в добре укріпленому таборі. Урядові війська діяли неузгоджено. У певний момент козацька артилерія сильним і влучним вогнем зупинила наступ противника. А атаки з флангів остаточно змусили жовнірів відступити. Коронне військо кинулося тікати. Битва під Пилявцями 1648 (21-24 вересня)

Перемога у битві під Пилявцями відкрила шлях до визвольного походу на західноукраїнські землі. У подальшому гетьман з’єднався з кримським ханом і союзне військо рушило на захід. Унаслідок походу на Львів (місто сплатило контрибуцію козакам) і Замостя на початку листопада 1648 р. більшу частину українських земель було звільнено від шляхти. Повстанці за допомогою місцевого населення здобули Збараж, Вишнівець, Броди і на початку жовтня 1648 р. підйшли до Львова, який взяли в облогу. Але, небажаючи руйнувати стародавнє місто та отримавши викуп, гетьман зняв облогу й повів свою армію до Замостя. Річ Посполита стояла на межі катастрофи. Але Б. Хмельницький, замість того, щоб довершити її розгром оголосив перемир’я.

Наприкінці грудня 1648 р. Б. Хмельницький після завершення походу в Галичину повернувся до Києва. На переговорах із польською владою 1649р. Б. Хмельницький оприлюднив програму побудови Української козацької держави. Він проголошував: «виб’ю з лядської неволі весь народ руський, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу віру православну». Українська козацька держава, на думку Б. Хмельницького, мала виникнути в етнічних межах розселення українського народу. На переговорах із польськими представниками він казав: «За границю на війну не піду, на турків і кримських татар шаблі не підніму. Досить нам в Україні й Поділля, і Волині; тепер досить достатку і прожитку в  землі та князівстві своєму по Львів, Холм і Галич, а  ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи». Програма побудови Української козацької держави

Уряд Речі вирішив завдати удару козацькій Україні об’єднаними силами польської та литовської армій. У  травні 1649  р. польські загони увійшли на Волинь. Довідавшись про це, Б.  Хмельницький рушив свої полки на Волинь. Раптова поява війська гетьмана змусила польську армію відступити під захист стін Збаразького замку. Тим часом із боку Білорусії на українські землі розпочали наступ війська литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман М.-С. Кричевський за розпорядженням Б.  Хмельницького спробував зупинити литовське військо біля міста Лоєв наприкінці липня 1649  р., але зазнав поразки. Отримавши тяжке поранення, М.-С.  Кричевський помер, а  козаки відступили. Однак завдання Б. Хмельницького вони виконали. Унаслідок значних втрат Я.  Радзивілл відмовився від вторгнення в  Україну. Збаразько-Зборівська  кампанія 1649

Під місто Збараж до Б.  Хмельницького прибула 30—40-тисячна кримськотатарська орда під проводом хана Ісляма ІІІ Герая. Гетьман розпочав наступ у липні, маючи у своєму розпорядженні 80—90 тис. вояків. Кількість польського досягала 28 тис. осіб. Облога Збаража й запеклі бої під його стінами тривали майже півтора місяця. Від розвідки Б.  Хмельницький та Іслям ІІІ Герай дізналися, що на допомогу обложеним рухається 35-тисячне військо короля Яна ІІ Казимира. Щоб не дати польським силам об’єднатися, було вирішено розбити коронне військо під Зборовом. Туди рушили майже 40 тис. козаків і 20 тис. кримських татар, очолюваних гетьманом і кримським ханом. Збаразько-Зборівська  кампанія 1649

Битва під Зборовом відбулася 15 серпня 1649 р. Становище польської армії було критичним, і військо гетьмана могло здобути перемогу, проте хан Іслям ІІІ Герай не був зацікавлений у цьому. Він наполіг на припиненні Б. Хмельницьким битви, уклав із польським королем вигідну для Кримського ханства угоду й  примусив гетьмана погодитися на запропоновані королем умови.

Зборівська битва. Діорама

Умови Зборівського договору 1649 Король визнавав самоврядність Війська Запорозького в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На землях Війська Запорозького влада належала гетьману; урядові посади мали обіймати лише православні. На контрольованій козаками території не мали права розміщуватися коронні війська. Чисельність реєстрового війська мала становити 40 тисяч козаків, усі інші повинні були повернутися під владу панів. Проголошувалася амністія (помилування) усім учасникам повстання. Заборонялася уніатська церква на території козацької автономії.

Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства – територія Війська Запорозького за Зборівським договором