ГОРОБИНАЗбігла листопаду половина -Запалала сяйвом горобина. Ваблять очі терпкуваті грона -Незбагненна їх краса червона. Вогненно-святкові, променисті,Горобина - по усьому місті,На Житомир брошками упалаІ у себе місто закохала. Лист відзолотився, віття темне,Журяться останні хризантеми,А на горобинах птахи верткіРадісно смакують феєрверки. Нагадала осінь, що на світіЄ дощі холодні, різкий вітер,Чад і пробки від автомобілівІ сумні проблеми наболілі. Та засіє з неба сніг кудлатий,Будемо всім серцем споглядати,Як в пуху холоднім горобина. Гріє місто, мов краса людину.