Урок. Володимир Івасюк. Пісенна творчість. «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Водограй»

Про матеріал

Конспект уроку української літератури в 7 класі на тему: "Володимир Івасюк. Пісенна творчість. «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Водограй».

Перегляд файлу

Інформація про клас: 7 клас. Українська література.

Тема уроку: Володимир ІВАСЮК. Пісенна творчість («Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Водограй») Відомий український поет і композитор. Пісні митця, що сприяли відродженню національної самосвідомості, патріотичних почуттів.

Мета: ознайомити школярів із життєвим і творчим шляхом відомого українського поета і композитора Володимира Івасюка; дати характеристику його пісенної творчості, навчати визначати основні мотиви віршів, роль художніх засобів у них та символічність образів; розвивати вміння виразно й вдумливо читати поезії, висловлювати власну думку про порушені проблеми, усвідомлювати важливість відродження національної свідомості та вивчення оригінальної творчості в наш час; прищеплювати любов до поезій, розвивати естетичний смак, усвідомлювати важливість морально-етичних цінностей, виховувати повагу до українських майстрів слова та музики.

Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів (за програмою):

Знати - основні відомості про поета та його пісні.

Вміти - виразно і вдумливо читати поезії; визначати і коментувати основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів.

Ключові компетентності: висловлює власні роздуми; визначає виражальні засоби поетичного й музичного творів; розуміє значення пісенної спадщини українських поетів, усвідомлює важливість відродження і вивчення оригінальної творчості в наш час (соціальна та громадянська компетентність).

Предметні компетентності (за програмою): знає основні відомості про поета та його пісні; виразно і вдумливо читає поезії; визначає і коментує основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів.

Наскрізні змістові лінії:

«Громадянська відповідальність» (НЛ-2).

Міжпредметні зв’язки (МЗ): музичне мистецтво.

Мистецький контекст (МК): В. Івасюк (музичне мистецтво).

Тип уроку: комбінований урок.

Етапи уроку.

Тема: Володимир Івасюк. Пісенна творчість. «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Водограй» (НЛ-2)

Обладнання: портрет Володимира Івасюка, відеозаписи пісень, тексти поезій, презентація

Епіграф до уроку:

Шлях життя короткий, а слави – вічний.

Цицерон

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя.

- Дорогі діти! Сьогодні наш урок незвичайний, ми будемо не тільки читати, говорити, аналізувати, але й співати. І почнемо саме з пісні. Пропоную Вам переглянути відеозапис української естрадної пісні "Червона рута" , з автором якої ми познайомимось. Слухайте уважно і вкажіть, хто виконавець цього творіння ( невеличка підказка: пригадайте уроки музичного мистецтва).

https://www.youtube.com/watch?v=KDmk6XkRUBE

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель. Сьогодні ми з вами познайомимося з життєвим та творчим шляхом Володимира Михайловича Івасюка. Тож, розгорніть свої зошити і запишіть тему уроку (повідомлення теми і мети уроку).

Подумайте, будь ласка, що Ви хотіли б дізнатися сьогодні та чого навчитися, а в кінці уроку дасте відповідь, чи досягли бажаного.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (оголошення та обговорювання епіграфа до уроку).

Бесіда за питаннями:

Що таке пісня? (Пісня — це словесно - музичний твір або ліро - епічного характеру, мелодійний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу).
Які тематичні групи пісень розрізняють? (календарно-обрядові, родинно-побутові, соціально-побутові).
На які два види поділяються пісні? (народні та літературні).
Назвіть відомі Вам літературні пісні та їх авторів.[ 7 ]

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Пояснення вчителя

Феномен Володимира Івасюка, або «Червона Рута»

У II пол. XX ст., в складних умовах панування псевдомистецьких методів соціального реалізму, жорсткому тоталітарному контролю усіх сфер життя суспільства у Львові активно діяла й співпрацювала молодь, розвиваючи й поширюючи українське національне мистецтво, включаючи естрадну музику. Великий внесок у розвиток пісенної культури «міста Лева» та української культури загалом належить Володимиру Івасюку – видатному українському композитору, поету, Герою України (посмертно), основоположнику української естрадної музики.

Тому хочеться більше дізнатися про цю видатну постать, і я надаю слово групі дослідників, які підготували цікаву інформацію, презентацію про життєвий та творчий шлях Володимира Михайловича Івасюка. [7]

2. Виступи групи дослідників (орієнтовні відповіді).

1-й

Творчість композитора базувалася на дослідженні української народної пісні, фольклору. Завдяки наполегливій роботі та співпраці з талановитими виконавцями такими як В. Зінкевич, С. Ротару, Н. Яремчук, В. Івасюк став творцем пісень, що здобули широку популярність і любов слухачів, адже втілювали у собі елементи народного та духовного життя українців. І саме місто Львів, як культурна столиця, стало осередком тривалої діяльності Володимира Івасюка.

Тут він пише понад сімдесят пісень, романсів, балад, які стають окрасою його творчості. На превеликий жаль, воно стало і останнім на його короткому життєвому, творчому шляху. Львів’яни завжди шанували талант Володимира Івасюка – по сьогоднішній день тут витає дух пісень, його люблять, а легендарна «Червона Рута» вражає не тільки своїм звучанням та мелосом, а й історією.

В. Івасюк є автором ста семи пісень (найвідоміші: «Я піду в далекі гори», «Червона Рута», «Водограй», «Жовтий лист», «Балада про дві скрипки», «Балада про мальви», «Я твоє крило»), п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до двох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано та майстерно виконував свої пісні.

2 -й

У другій половині шістдесятих років українську естраду, яка тільки почала зароджуватись, сколихнула поява пісні, уже відомого на той час композитора В. Івасюка – «Червона Рута». Її мелодія, в якій органічно поєдналися сучасні ритми з найкращими елементами народного українського співу, приголомшила слухачів своїм неординарним змістом і лунала повсюдно. Її появі передувала фольклорно-дослідницька робота композитора, зокрема велике захоплення митця українською народною творчістю.

Свою роботу над піснею Івасюк розпочинає у 1967 р., прочитавши працю «Коломийки», видану у 1906 р. українським етнографом, фольклористом В. Гнатюком. Цікавим є той факт, що легенд, в яких йдеться про існування «чарівної квітки» було кілька. В першій розповідається про дівчину-гуцулку, яка долаючи важкі перешкоди, шукає «червону руту», квітку, що дарує щастя, багатство, долає гіркоту розлуки. А в другому, Червона рута – це квітка, що з’явилася у важкі для українців часи й постала загальноукраїнським символом боротьби за свободу нашого народу.

3 -й

Про клопітку працю композитора у виборі сюжету твору свідчить наявність унікального документу – чернетки створення пісні, текст якої значною мірою відрізняється від оригіналу. Також варто зазначити й те, що знаменита «Червона рута» початково була баладою, бо саме в цьому жанрі можливо найбільш детально переповісти старовинну грецьку легенду про міфічну квітку, яка в гуцульському варіанті так захопила юного композитора. Зрештою, після трирічних пошуків і вагань, «Червона рута» визріла у формі простої куплетної пісні з чітким лаконізмом, простотою і щирістю народної пісні.

4 -й

Успіх «Червоної рути», став широкомасштабним – вона звучала по радіо й телебаченню, сотні листів надходили в усі газети й журнали з проханнями надрукувати її. Листи до автора приходили не лише з України, а й далекого Барнаула, Череповця, Орла й Воронежа, а однойменний фільм, знятий Романом Олексівом переможно транслювався на всіх екранах Радянського Союзу.

Така широкомасштабна популярність супроводжувалась дуже цікавим процесом: поступово «Червона рута» перевтілювалась, набувала нових рис, ставала народною. У розмові з журналістом Василем Бабухом композитор зазначав: «Якось на вулиці я почув свою пісню. Її співали солдати. Це було так несподівано, що мимоволі сам рушив за строєм. Одверто кажучи, стало трохи сумно. Чому? Мабуть, від того, що пісня уже належала не мені. Знаєте, це почуття важко передати словами. Щоправда, відразу подумав: хіба можна тримати птаха у клітці? Йому потрібен простір. Для польоту».

5 -й

Невідомо як надалі склався б розвиток подій, адже все перекреслила загадкова смерть композитора у 1979 р. Це був важкий удар, не тільки для сім’ї В. Івасюка, але й для його колег, друзів – усієї молоді та людей старшого покоління, для яких творчість композитора була цінним, важливим надбанням. Обставини смерті В. Івасюка історія замовчувала, проте усім відомо, що було після: негласна заборона на його творчість, десять років забуття, призупинення розвитку української естрадної музики. Був знищений оригінал фільму «Червона рута» (є тільки копія збережена композитором), його твори зникли з ефіру, нотних магазинів, репертуару ансамблів та співаків. Через це Софія Ротару, яка виконувала більшість пісень композитора, змушена була виїхати працювати до Москви.

Коли у 1979 р. тіло народного улюбленця знайшли у Брюховецькому лісі, радянська влада оголосила, що Володимир Івасюк скоїв самогубство. Довгих 36 років саме це припущення було офіційною версією смерті композитора. Завдяки Революції Гідності, 12 червня 2014 року, Генпрокуратура відновила розслідування обставин смерті митця. Не минуло й року, як слідчі зняли з композитора тавро самогубця й офіційно підтвердили давно відомий факт: Володимир Івасюк став жертвою умисного злочину співробітників КДБ, хоча винних у цій трагедії не покарано і досі. Як далі розгортатимуться події не відомо, проте ми повинні пам’ятати, що пісня є вагомим елементом національної української культури. А наш обов’язок, як представників цього інституту – цінувати та гідно репрезентувати цінний скарб у вигляді пісенної творчості композитора.

Вчитель. Дійсно, талановитою людиною був Володимир Михайлович, проте коротке життя йому було відведено. А уявіть, скільки б ще шедеврів він би встиг написати… На жаль, у той час влада змушувала творчих людей України мовчати, писати «потрібні» твори або просто вони гинули. Наша культура жорстоко знищувалась, тому останні десятки родів ми її активно відроджуємо, вивчаємо та пропагуємо.[3;7]

3. Робота над творами В.Івасюка

Вчитель. Наступною буде працювати група літературознавців, використовуючи Інтернет-ресурси.

Виразне читання поезії «Червона рута»

1-й літературознавець:

(орієнтовні відповіді)

«Червона рута» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі.

Володимир Івасюк написав її у 1970 році під час навчання у Чернівецькому медичному інституті.

Історія створення

У дитинстві юнак натрапив у батьковій бібліотеці на виданий 1906 року збірник коломийок, впорядкований Володимиром Гнатюком, в якому були рядки:

Ой ходила, говорила гільтайова мати,

Назбирала троєзілля мене чарувати,

Назбирала троєзілля червону рутоньку,

Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.

За іншими даними, 1969 року В. Івасюк відвідав Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка (с. Велеснів), де натрапив на фольклорні матеріали Володимира Гнатюка, які використав для написання пісні «Червона рута». Згодом мандруючи гірськими гуцульськими селами, Володимир знайшов інші варіанти коломийки про червону руту та записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає в народних переказах символом вічного та чистого кохання.

Легенда про червону руту (зв'язок пісні з народною творчістю). Староукраїнська легенда оповідає про квітку, яка зацвітає червоними барвами лише раз на 10 років. І котра дівчина знайде її та подарує юнакові, той буде кохати дівчину вічно і ніколи не зрадить. Така версія виглядає більш правдоподібною, бо якщо квітки - символ невинності та жіночої краси, то без участі юнака тут ніяк не обійтися. Саме цю легенду колись розповіли Володимирові Івасюку. Пізніше й з'явилась легендарна пісня "Червона рута", текст якої чудово переспівує знамениту українську легенду про кохання. Та що там казати - сама пісня стала символом кохання.

Вчитель. Діти, давайте з’ясуємо, до якого виду лірики належить цей вірш (філософська, пейзажна, грамадянська чи інтимна)? А які художні засоби використовує митець? Давайте їх знайдемо та назвемо. Для чого автор їх використав?[8]

2-й літературознавець:

Виразне читання тексту пісні «Я піду в далекі гори».

«Я піду в далекі гори» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших його пісень. Володимир Івасюк написав музику восени 1968 року, а слова взимку 1969 року, коли він був студентом Чернівецького медичного інституту.

Що вельми цікаво, є, мабуть, декілька варіантів тексту.

У різні часи пісню виконували Василь Зінкевич, Володимир Івасюк, Віктор Павлик, Плач Єремії, Русичі, Марія Яремчук, Квітка Цісик (альбом «Два кольори»).

Вчитель. А зараз спробуємо передати емоції поета, виразно прочитавши цей вірш. [9]

3-й літературознавець:

Виразне читання тексту пісні “Водограй”.

Пісня у виконанні Володимира Івасюка, Квітки Цісик, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича та ін.

Випущено 13 вересня 1970

«Водогра́й» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі.

Володимир Івасюк її написав 1970 року у 21-річному віці, ще коли він був студентом Чернівецького медичного інституту.

Історія створення

Задум «Водограю» навіяв композиторові косівський водоспад Гук. Пісня народжувалася в «муках творчості», довго викликала невдоволення. Івасюк вносив зміни в сюжет пісні і лише через певний час зміг написати варіант, який його влаштовував. У цій пісні — вираз нестримного буяння молодості.

На обласному телебаченні Івасюк мав добрих друзів: головного режисера Василя Селезінку та звукооператора Василя Стріховича, яким повідомив про дві нові пісні. Прем'єра пісень відбулася в програмі «Камертон доброго настрою». Для запису Івасюк запросив до студії оркестр ансамблю «Карпати» Валерія Громцева. Солісткою була молода вчителька музики Олена Кузнєцова, яка володіла гарним сопрано. Володимир з Оленою заспівали дуетом, зробивши дванадцять дублів.

13 вересня 1970 року пополудні Чернівецька телестудія на всю Україну транслювала прем'єри пісень «Червона рута» і «Водограй».

Обом пісням ансамбль «Смерічка» відкрив шлях у світ. У виконанні Назарія Яремчука та Мирослави Єжеленко «Водограй» став найкращою піснею СРСР на конкурсі «Пісня-72».[2]

4-й літературознавець:

Виразне читання поезії “Балада про мальви”.

«Балада про мальви» — пісня Володимира Івасюка на вірші Богдана Гури. Вперше була виконана Софією Ротару у 1975 році, згодом увійшла до альбому «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару».

Історія написання

Мелодію до цієї пісні Володимир Івасюк написав наприкінці 1960-х і спочатку запропонував написати слова Тамарі Севернюк, яка створила у 1969 році ліричний текст про море. Того ж року чернівецький студент-філолог Богдан Гура написав вірш «Мальви», який тематично досить сильно відрізнявся від вірша Северенюк[1], але й він також був відкладений на декілька років.

10 лютого 1974 року Володимир Івасюк надрукував у газеті «Радянська Буковина» спогади про карпатські мандри — власний вірш «Чарівна недея» — один з варіантів «Балади про мальви».

Ходім, кохана, в сині гори,

Де вітер вільний, тихі зорі

Й недея сяє з вишини

Й кличе з вишини

Чарами весни.

Але згодом він відмовився від цього тексту і допрацювавши мелодію та аранжування повернувся до вірша Богдана Гури. Пісня була виконана в 1975 році Софією Ротару під назвою «Балада про мальви».

Спочатку В.Івасюк хотів назвати пісню «Балада про матір»: «Мати жде-не діждеться доньку з війни. А донька — ось вона, під вікном розцвіла мальвою. Мати, якій люди вклоняються до ніг за її подвиг, яка ніколи не перестане чекати…». Після вбивства Володимира Івасюка у багатьох дослідників ця пісня асоціюється із долею композитора. Перший директор меморіального музею Володимира Івасюка Парасковія Нечаєва наголошує:

«Було щось у цій пісні трагічно-пророче. Кожен звук, кожен інтонаційний зворот мав смислове навантаження, розкривав тему незнищенності життя, переходу однієї його форми в іншу, незнищенності материнської любові.»

«Балада про мальви» є однією з найулюбленіших серед українських виконавців пісень Володимира Івасюка. Вона дає можливість продемонструвати вокальні дані та показати глибину відчуттів.[1]

Вчитель. Скажіть, будь ласка, за своїм ліризмом, мелодійністю, тематикою з яким ліричним твором ця поезія схожа? (А.Малишко «Пісня про рушник»).

4. Слово вчителя. «Пошукова робота»

- Діти, а тепер знайдемо та випишемо із кожної пісні образи-символи (сонце-рута, червона рута, квітка надії, водограй, цимбали, вітер, гори, полонини, мальви і т.д.). Спробуємо їх пояснити та створимо з них «Хмаринку слів»

Наприклад:

Word Art

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

1. Слово вчителя.

- Мої любі школярі, протягом уроку Ви записували у зошит основні відомості з біографії Володимира Івасюка, факти, що пов’язані з його творчістю, прослухали виступи груп учнів, які підготували повідомлення. А зараз за допомогою наступного завдання ми з вами спробуємо пригадати, що ви запам’ятали про українського композитора Володимира Івасюка (на кожній парті квітка, на пелюстці якої записано числа, слова або дати, діти повинні сказати, з яким автобіографічним фактом із життя письменника пов’язане те чи інше слово).

Метод «Сенкан»

- А тепер давайте спробуємо написати сенкан до слова рута (вчитель перевіряє складені учнями сенкани, кілька учнів зачитують написане).

Наприклад:

Рута.

Запашна, червона, таємнича.

Чарує, манить, п’янить, закохує.

Про неї складають легенди.

Квітка.

«Рефлексія»

Скажіть, будь ласка, які емоції Ви сьогодні отримали, пережили, відчули?
Чи досягли завдання, поставленого на початку уроку?
Ваше ставлення до української естрадної пісні? А до народної?
Чи має кожна людина право на власну думку?
Для чого потрібно відроджувати національну свідомість українців?

VI. Заключне слово вчителя.

-Дорогі учні! Я дуже сподіваюсь, що після сьогоднішнього уроку Ви по-особливому будете ставитись до української пісні, до творчості українських поетів та композиторів, виконавців, тому що вона зайняла гідне місце серед найпрекрасніших пісенних зразків української культури і отримала найвищу нагороду для митця – народну любов і визнання.

- А зараз пропонує разом заспівати пісню В.Івасюка «Червона рута».[4]

VII. Оцінювання роботи учнів

VIIІ. Домашнє завдання

1). Записати ідейно-художній аналіз однієї з пісень на вибір.

2). Створити ілюстрації до пісень В.Івасюка.

3). Вивчити 1 поезію напам’ять (на вибір).