Презентація з теми: "Міжнародне екологічне право. Екологічне законодавство України. Поняття інформаційного суспільства та сталого розвитку".
Міжнародне екологічне право Міжнародне екологічне право — це сукупність принципів і норм міжнародного публічного права, що регулюють відносини у сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання його ресурсів. Міжнародне екологічне право — одна з наймолодших галузей міжнародного публічного права. Датою його зародження можна вважати проведення в 1972р. Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища. За результатами конференції були прийняті два основоположні документи — Стокгольмська декларація, яка визначила 26 принципів екологічно коректної поведінки держав, і Програма дій, на основі якої було розроблено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Значною подією в процесі становлення міжнародного екологічного права стало проведення під егідою ЮНЕП Наради урядових експертів (Монтевідео, 1981р.), на якій обговорювали питання боротьби з транскордонними забрудненнями, компенсації екологічної шкоди тощо.
У 1992 р. в Ріо-де-Жанейро була проведена Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку, участь у якій узяли представники 179 держав. У ході цієї конференції було прийнято документи, найважливішими серед яких є:• Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища та розвитку (часто її називають «Декларацією Ріо» і «Зеленим кодексом поведінки держав»). Ця Декларація — логічне продовження Стокгольмської декларації 1972 р., закріплює нові принципи співробітництва держав у сфері охорони навколишнього середовища;• Порядок денний на ХХІ ст.;• Конвенція про біологічне різноманіття. Конференція ООН у Ріо-де-Жанейро. 1992 р.
міжнародною спільнотою були розроблені та прийняті документи в галузі екології: • Конвенція Організації Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, 1972 р.;• Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, 1973 р.;• Конвенція про заборону військового або будь-якого ворожоговикористання засобів впливу на природне середовище, 1977 р.;• Боннська конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, 1979 р.;• Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, 1979 р.;• Конвенція ООН із морського права, 1982 р.;• Угода про тропічні ліси, 1983 р. та ін. Цей перелік не є остаточним, удосконалення міжнародного екологічного законодавства триває.
Людство робить лише перші кроки на шляху до сталого розвитку.І головна проблема полягає не в технічних можливостях, а в необхідності змін у масовій свідомості. Якщо раніше людство діяло за принципом «Після нас хоч потоп» або «Не треба чекати милостей від природи», то нині в суспільстві народжуються нові цінності. Люди починають розуміти, що досягнення глобальних цілей можливе лише через реальні дії на місцевому та індивідуальному рівнях. Місцевий порядок денний на ХХІ століття — перехід до сталого розвитку вашого району, міста, села, вулиці, двору, школи чи родини за принципом «Мисли глобально, дій локально».
Поняття інформаційного суспільства Характерними ознаками інформаційного суспільства вважають:формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору країни як частини світового інформаційного простору, повноправна участь України в процесах інформаційної та економічної інтеграції регіонів, країн і народів;Упровадження й у подальшому домінування в різних сферах перспективних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки й телекомунікацій;створення й розвиток ринку інформації та знань як факторів виробництва як додаток до ринків природних ресурсів, праці та капіталу, перетворення інформаційних ресурсів суспільства на реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;зростання ролі інформаційно-комунікаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва;підвищення рівня освіти, науково-технічного й культурного розвитку шляхом розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному й регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму та здібностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці;створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення та використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.
Інформаційне суспільство є черговою сходинкою в розвитку цивілізації. Сьогодні головним ресурсом розвитку суспільства є люди, їхні інтелектуальні, творчі здібності. Це дуже позитивна тенденція. Але інформатизація суспільства має і негативні сторони. До негативних належать, наприклад, утручання в приватне життя, відірваність від реального світу тощо. Як ви вважаєте, чи є тотальна інформатизація суспільства виключно позитивною тенденцією? Чому?
Поняття сталого розвитку Є багато тлумачень поняття сталого розвитку, але загальноприйняте — визначення з доповіді Всесвітньої комісії навколишнього середовища та розвитку «Наше спільне майбутнє»: сталий розвиток — це розвиток, який задовольняє по треби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Ідея сталого розвитку, що була офіційно проголошена Всесвітньою конференцією глав держав і урядів 1992 р. в Ріо-де-Жанейро, полягає у вирівнюванні, а саме: прискорення темпів розвитку відсталих країн та подальше зростання рівня життя населення розвинутих країн вирівнюється зі скороченням споживання природних ресурсів. Крім того, завданням сталого розвитку є забезпечення рівноваги між ресурсами для життя людей сьогодні і ресурсами для життя людей у майбутньому. Але як цього досягти, якщо навіть наші особисті потреби суперечать одна одній? Наприклад, бажання дихати чистим повітрям і одночасно комфортно пересуватися власним автомобілем, забруднюючи повітря. Задовольняючи базові потреби однієї групи людей, ми часто порушуємо потреби іншої.
1. Пригадайте, що належить до базових потреб людини.2. Наведіть приклади суперечливих потреб окремих людей, громад, країн.3. Навіщо нам дбати про майбутнє покоління?4. Над чим змушують задуматися подані нижче факти?У світі налічується 7 мільярдів людей. До 2050 р. нас буде 9 мільярдів.900 мільйонів людей не мають доступу до питної води.67 % поверхні Землі — океан, 11 % — скелі, пустелі, льодовики. Лише 22 % — це територія, на якій людина живе або використовує її для забезпечення життя. Для виготовлення 1 кг алюмінію використовується більше 100 000 л води, для виготовлення 1 кг паперу — 250 л води, 1 кг цукру — 8000 л.
У Конституції України стверджується, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю». Поняття «безпека» (ст. 3 Конституції) набуло нового значення й посіло одне з найпріоритетніших місць у переліку загальнолюдських цінностей. Унаслідок цього формуються духовний потенціал суспільства сталого розвитку, культура безпеки та реалізуються потреби самозбереження людського роду.
«Людина постійно намагалася осягнути світ, у якому живе. Нині вчені прагнуть зазирнути в глибини космосу та проникнути в мікросвіт. Однак пізнання навколишньогосередовища дедалі більше випереджає процес самовдосконалення людини. За останні5–7 тис. років людство значно вдосконалилося в технологічній сфері, але мало змінилося морально. Саме тому, рухаючись шляхом революційного наукового прогресу, воно може збитися на манівці, якщо не усвідомить відповідальності за свої вчинки, якщо цивілізація не перетвориться із суто технократичної на гуманістичну. Розвиток новітніх біотехнологій має спрямовуватися на дійсно виважені потреби людства, а не підпорядковуватися сьогочасним економічним або політичним інтересам. Мають бути вироблені юридичні й моральні правила, які б спрямовували цей розвиток». Ці слова Т. Тимочко, голови Всеукраїнської екологічної ліги, змушують замислитися й пригадати загальні екологічні закони, узагальнені американським екологом Б. Коммонером у 1974 р.: «Усе пов’язане з усім. Усе повинно кудись подітися. Природа знає краще. Ніщо не дається задарма».
Самостійна робота. I рівень1. Які існують принципи міжнародного екологічного права?2. Що ви знаєте про екологічне законодавство України?II рівень3. Дайте характеристику інформаційного суспільства.4. Що таке сталий розвиток?III рівень5. Які джерела екологічного права в Україні ви знаєте?6. Як створюється глобальний інформаційний простір?IV рівень7. Доведіть, що розв'язання сучасних екологічних проблем в Україні може бути ефективним тільки за умов міжнародного співробітництва.8. Які позитивні й негативні аспекти інформатизації суспільства?