Презентація з теми "В екстремальній ситуації" Основи здоров'я 7 клас

Основи здоров’я7 клас. В екстремальній ситуаціїУ презентації розкрито причини виникнення екстремальних ситуацій, способи та прийоми, які допомагають опанувати себе, розпізнавати негативні (песимістичні) думки та тренувати навички позитивного мислення. Олена ГАЙДАШ

Людина може потрапити в екстремальну ситуацію з багатьох причин: заблукати в лісі, відстати від групи в поході, стати жертвою нападу зловмисників; автомобіль, поїзд, автобус, літак чи корабель можуть потрапити в аварію у незнайомій місцевості; вона може опинитись у зоні стихійного лиха (хуртовини, урагану, землетрусу, снігової лавини), несподівано захворіти чи отримати травму далеко від житла. В екстремальних ситуаціях людина відчуває дію багатьох стресорів: страху, болю, перевтоми, холоду, спеки, голоду, спраги, самотності, зневіри. Стресори екстремальних ситуацій

Страх — найперше почуття, що повідомляє про небезпеку, «вмикає» реакцію «боротися або тікати». Він посилюється, якщо людина самотня і не знає, як упоратися з небезпекою. Головне завдання у такій ситуації — уникнути ефекту самопідтримання стресу, перебороти страх, не дати йому змоги паралізувати волю і перерости в паніку.

Прочитайте давню притчу про Чуму Зустрівся якось перехожий з Чумою. «Куди йдеш, Чумо?» — спитав він. «Іду в Багдад, — відповіла Чума. — Хочу заморити п’ять тисяч душ». За деякий час зустрілися вони знову. «Ти збрехала мені. Казала, що замориш п’ять тисяч душ, а загинуло п’ятдесят тисяч», — дорікнув Чумі чоловік. «Ні, ти помиляєшся. Я згубила лише п’ять тисяч, а інші померли від страху». Розкажіть про відомі вам випадки, коли страх зашкодив людям у небезпечній ситуації.

Холод і спека, спрага і голод — стресори, що порушують нормальну роботу організму. Першочерговим завданням у цьому разі є захист від кліматичних стресорів і забезпечення водою та харчами. У спекотну пору передусім слід потурбуватися про воду, в холодну — про їжу.

Біль — захисна реакція організму на травму чи захворювання. Його не можна ігнорувати, слід якнайшвидше надати потерпілому медичну допомогу. Однак в екстремальній ситуації іноді доводиться зусиллям волі перемагати навіть дуже сильний біль, щоб виконати необхідні дії та вижити.

Перевтома — наслідок надмірних чи тривалих зусиль. Вона знесилює людину, послаблює її волю, увагу та інші важливі реакції. Щоб уникнути перевтоми, треба раціонально витрачати сили, чергувати фізичні навантаження з повноцінним відпочинком.

Самотність ускладнює виживання в екстремальній ситуації. Одному важко облаштувати нічліг, підтримувати вогонь, забезпечити надійну страховку під час, наприклад, переходів у скелях чи руїнах, через прірви, болота. Але найбільше самотність впливає на психологічний стан потерпілих, спричиняючи депресію, відчай, зневіру.

Зневіра — найлютіший ворог, який позбавляє сил, волі, надії на порятунок. Відомі випадки, коли люди вмирали без видимих причин ще до того, як у них закінчувалися запаси їжі і води. І навпаки, багато хто рятувався лише завдяки вірі у порятунок, усупереч несприятливим обставинам. Тому в екстремальній ситуації не можна жаліти себе і здаватися.

Перша і головна передумова виживання — це готовність до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона потребує відповідних знань, умінь і навичок, а також фізичної та психологічної підготовки. Психологічна підготовка має бути спрямована на підвищення твоєї самооцінки, налаштованість на виживання. Переконуй себе, що ти багато чого вмієш і знаєш, що твоя доля у твоїх руках. Що допомагає вижити в екстремальній ситуації

Друга передумова — це сила волі. Вона допомагає вижити у найскладніших умовах, коли здається, що надію вже втрачено. Та починати загартовувати волю тоді, коли опинився в екстремальній ситуації, запізно. Для цього потрібен час і певні зусилля.

Почни з подолання невеликих труднощів. Не дозволяй собі відкладати справи на завтра. Наприклад, щоранку бігай або виконуй фізичні вправи. Привчи себе додержувати слова. Звісно, приймаючи певне зобов’язання, спочатку зваж свої сили. Але якщо ти щось вирішив, то мусиш це зробити.

Третя передумова — колективізм. Потрапивши у надзвичайну ситуацію, дехто втрачає самовладання і намагається за будь-яку ціну врятуватись, іноді жертвуючи чужим життям. Тому треба пам’ятати, що за писаним і неписаним вселюдським законом головне — зберегти людську гідність. У надзвичайній ситуації завжди спершу рятують дітей, поранених, усіх, хто не може дати собі раду.

Іноді реакція «боротися або тікати» набуває такої сили, що людина не може адекватно, тобто правильно, розсудливо реагувати на стрес. Таке може трапитись у надзвичайній ситуації чи у щоденному житті: напередодні важливої події або коли виникають несподівані проблеми. Тому, потрапивши в критичну ситуацію, передусім треба заспокоїтись, опанувати бурхливі емоції. Пам’ятай пораду: якщо тебе щось прикро вразило, полічи до десяти, перш ніж щось сказати чи зробити. Цей прийом нерідко дає змогу зберегти спокій, утриматися від непродуманих слів і вчинків. Швидка допомога при стресах

Установи попереджувальну сигналізацію • Уяви, що у тебе в голові світлофор. •Його червоне світло вмикатиметься, коли треба зупинитись і подумати. • Не забувай перевіряти свій світлофор у ситуаціях, що викликають у тебе злість. 2. Полічи до десяти (або далі) • Починай глибоко дихати і повільно лічити про себе. • Не провокуй співрозмовника, показуючи, що лічиш. • Продовжуй слухати опонента. • Дивись йому в очі. 3. Практикуй самопереконання Іноді, щоб заспокоїтися, достатньо сказати собі: «Це не впливає на мене». «Я можу це владнати». «Мені приємно, що я тримаю себе в руках». 4. Зміни точку зору, поглянь на ситуацію очима стороннього спостерігача. Подумай: • Чи варто гніватися через це? • Чи справді ця людина хоче тобі зашкодити? • Чи є інший спосіб отримати те, що хочеш?ПРИГАДАЙ!Методи самоконтролю

Продемонструйте інші прийоми, що допомагають угамувати бурхливі емоції. За допомогою блок-схем пригадайте і вивчіть ще кілька прийомів опанування себе в момент сильного потрясіння. Об’єднайтесь у три групи і підготуйте демонстрації технік самоконтролю, які використовують, коли мають: група 1: лише кілька секунд; група 2: приблизно одну хвилину; група 3: не менш як п’ять хвилин. ЗАВДАННЯ

Ти маєш відреагувати на стрес за кілька секунд? У твоєму розпорядженні лише хвилина?Ти маєш у запасі більш як п'ять хвилин?Дай роботу м'язам: виконай кілька фізичних вправ, пробіжись. Прогуляйся надворі. Прийми душ або теплу ванну. Послухай приємну музику. Заплющ очі й уяви місце, де ти почуваєшся затишно (можливо, це берег річки чи твоє ліжко). Глибоко вдихни через ніс і сконцентруйся на зображенні, що виникло у твоїй уяві. Дуже повільно видихай через рот. Намагайся зберегти заспокійливе зображення у своїй уяві. Через хвилину розплющ очі. Голосно вдихай і видихай повітря через рот, утворюючи різні звуки. Наприклад, склади губи так, ніби п'єш крізь соломинку, і глибоко вдихни. А потім розтули губи і швидко видихни. Зроби так кілька разів, зосереджуючись на звуках. Глибоко вдихни через ніс і затримай дихання на кілька секунд. Дуже повільно видихай повітря через рот. Повтори кілька разів. Набери через рот якнайбільше повітря, а відтак повільно випускай його, наче зітхаєш. Не піднімай і не напружуй плечі. Повтори кілька разів.

Негативні (песимістичні) думки посилюють стрес і його самопідтримання. Є щонайменше два типи цих думок. Думки першого типу викликають тривогу і страх. Вони посилюють стрес до рівня, коли людина вже не в змозі раціонально мислити й адекватно діяти: «Я цього не зможу, не витримаю», «Все пропало. Мені кінець. Я все зруйнував»; вдається до звинувачення і самоприниження: «Він телепень», «Я дурень»; висуває категоричні або завищені вимоги: «Я повинен завжди бути першим», «Вони зобов’язані це зробити». Вплив мислення на поведінку в екстремальних ситуаціях

Думки другого типу заперечують важливість стресора: «Ну то й що, кого це хвилює?», «Мені байдуже, як мене оцінять», «Якось воно буде». Вони хоч і послаблюють вплив стресора на певний час, але не спонукають до дій, до розв’язання проблеми. Здебільшого це призводить до нових стресів.

Прочитайте східну притчу «Всього лише відображення». 2. Поміркуйте: • Які думки можна порівняти з сердитими псами? • Чи варто звертати на них увагу? 3. Наведіть приклади негативних думок, що налаштовують на провал перед змаганнями, контрольною або у випадках, коли хочеш із кимось познайомитися, чи штовхають на конфлікт із друзями, вчителями.

Король збудував величезний палац. В одній залі всі стіни було оздоблено дзеркалами. Одного вечора, ще до того, як у палаці оселилися люди, туди пробрався пес. Він зайшов до дзеркальної зали і завмер, побачивши навпроти себе кількох собак. Озирнувшись довкола, збагнув, що вони оточили його з усіх боків. Щоб налякати їх, він вишкірив зуби. Однак собаки не злякались, а теж вишкірилися. Тоді він загарчав, і вони тут же загарчали у відповідь. Пес почав сердито гавкати. Але собаки не відставали і гавкали не менш сердито. Що більше злився пес, то лютішими ставали його вороги. Вранці у дзеркальній залі знайшли нещасного мертвого пса. Він був там один. Ніхто з ним не бився, ніхто йому не загрожував. Він злякався свого відображення і загинув у боротьбі з самим собою. Всього лише відображення Східна притча

Тобі під силу розірвати ланцюг самопідтримання стресу, змінивши негативні думки на позитивні. Позитивне (оптимістичне) мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин. Формула позитивного мислення

Негативні думки, які поглиблюють стрес«У мене нічого не вийде». «Усе пропало». «Я дурень». «Він телепень». «Мене мало вбити». «Мені обов’язково треба мати це». «Я повинен бути першим». «Вони зобов’язані це зробити». «Це безнадійно». «Не варто й починати». Позитивні думки, які допомагають зберегти самоконтроль. Я зроблю все, що в моїх силах, а коли не вийде, я це переживу». «Це не кінець світу». «Я помилився». «Він також людина». «Я винен, та не вбивати ж мене». «Мені хотілося б мати це, але я не обов’язково матиму те, що хочу». «Мені хотілося б стати першим». «Сподіваюся, вони це зроблять». «Ще не все втрачено». «Треба хоч спробувати».

Уявімо ситуацію: 1. Через п’ятнадцять хвилин ти маєш виступити перед великою аудиторією — однокласниками, вчителями, батьками, знайомими і незнайомими людьми. Ти добре підготувався, але, побачивши переповнений актовий зал, почнеш: • наганяти на себе страх: «А якщо їм не сподобається мій виступ?», «А що, коли я забуду слова?», «А якщо вони не слухатимуть мене?» (2); • самопринижуватися: «Хто я такий, щоб усі ці люди мене слухали? Я не вартий їхньої уваги» (3); • применшувати значення події: «Ну то й що? Кому яке діло? Подумаєш, виступ на шкільній сцені! Мені байдуже, як вони сприймуть це» (4). • міркувати позитивно: «Мені дуже хотілося б виступити якнайкраще і щоб мій виступ сподобався людям. Я добре підготувався. Тому не варто хвилюватися. Навіть якщо провалюся, мені буде неприємно, прикро, однак це не жахливо» (5). Крос-тест допоможе тобі краще зрозуміти, що таке позитивне мислення, і навчитися його використовувати

2. Не дивно, якщо після кількох хвилин таких міркувань у тебе затремтять коліна і ти запанікуєш (1). 3. Самокритика в такий момент недоречна, адже не додасть тобі впевненості і не поліпшить результат (1). 4. Зневажливе ставлення до інших людей і применшення значення події — приклад негативного мислення (1). 5. Правильно. Ти пригадав мету, якої прагнеш досягти, упевнився, що зробив усе, що від тебе залежало. І, нарешті, застрахувався на випадок невдачі, повірив, що провал — це лише прикрість, а не привід для відчаю, самоприниження, зневаги до себе чи до інших. Можливо, ти трохи похвилюєшся перед виступом і розчаруєшся, якщо виступ буде невдалим, але не дозволиш собі панікувати, впадати у відчай чи применшувати значення події.

Отже, формула позитивного мислення звучить приблизно так: «Було б добре, якби ми завжди отримували те, що хочемо. Ми робимо для цього все можливе. Та якщо, попри наші зусилля, бажання не здійснюються, ми почуваємося трохи розчарованими, але не впадаємо у відчай, не панікуємо, не зневажаємо себе чи інших людей».

В екстремальних ситуаціях на людину діє багато стресорів: страх, холод, спека, голод, спрага, біль, перевтома, самотність, зневіра. Психологічними передумовами виживання в цих ситуаціях є готовність до дії, сила волі й колективізм. Опанувати себе в екстремальній ситуації і запобігти виникненню ефекту самопідтримання стресу допомагають прийоми самоконтролю. Песимістичні думки посилюють стрес, і тому важливо навчитися змінювати їх на позитивні. Позитивне (оптимістичне) мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин. Формула позитивного мислення дає змогу налаштуватись на успіх, докласти зусиль для його досягнення, а в разі невдачі — не впадати у відчай, паніку, зневіру. ПІДСУМКИ

 Презентацію створено за матеріалами підручника Основи здоров’я для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Автори підручника: Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко Джерело зображень, використаних у презентації: freepik.com