Презентація з української літератури на тему: Валер'ян Підмогильний.Життя і творчість. Урбаністичний роман "Місто". Мотив підкорення людиною Міста.

Валер’ян Підмогильний

Коли б хтось із читачів ...та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих-тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав – Валер’яна Підмогильного. Ю. Смолич «Розповідь про неспокій»

Валер’ян Підмогильний. Життєвий та творчий шлях. Урбаністичний роман «Місто».

Народився Валер'ян Підмогильний 2 лютого 1901 року в селі Чаплі Павлоградського повіту на Катеринославщині в бідній селянській родині. Хлопчик рано залишився без батька.

"Валеріан був надзвичайно здібним хлопцем. Було, послухає уважно урок і вже вдома не повторює. А натомість набере в учителів і знайомих стоси книг і просиджує над ними цілу ніч. Був тихий, сором'язливий. Любив ходити на сінокіс, на рибалку до Дніпра. І вже тоді Валеріан пише вірші і оповідання". Дитинство

У 1910 р. навчається у Катеринославському реальному училищі( під псевдонімом Лорд Лістер друкує в шкільному журналі авантюрні оповідання). У 1917 р. написав оповідання «Важке питання».

У 1918 р. закінчує реальне училище з «відзнакою»і вступає на математичний факультет Катеринославського університету (згодом навчається на правничому). У1919 р. через скрутне матеріальне становище Підмогильний залишає навчання, працює вчителем

У 1920 р. написав збірку оповідань «Твори. Том 1»: «Собака», «Смерть», «В епідемічному бараці», «Остап Шаптала». Цього ж року письменник вирушає до Києва.

3 1921 р. він працює бібліографом Книжкової палати в Києві. Невдовзі виїжджає до містечка Ворзеля, де одружується з донькою місцевого священика Катериною Червінською, актрисою Театру юного глядача .

1922 року Валеріан разом з дружиною перебирається до Києва. За свідченням сучасників письменника, двері цієї квартири ніколи не зачинялися.

Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. 1925 рік. Стає активним членом щойно створеного "Аспису" (Асоціації письменників). 1924 року ця організація трансформувалася в "Ланку", а з 1926 року носила назву "Марс" ("Майстерня революційного слова"), що стала, по суті, київською філією "ВАПЛІТЕ".

З листопада 1937 р. В. Підмогильного розстріляно на Соловках..

-- ’’Гайдамаки’’ і ’’Ваня” (1919)-- збірка оповідань ’’Твори’’(1920)-- ’’Остап Шаптала" (1921)--’’Місто’’ (1921)--’’Собака’’,’Третя революція’’(1924, 1925)--’’Проблема хліба’’ (1927)-- ’’Син’’ (1930)Найвизначніші твори:

Історія написання: Роман завершений письменником в 1927 році, опублікований уперше у Харкові 1928 року. В. Підмогильний так пояснив свій задум щодо створення роману: «Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній».

Роман «Місто» - перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді..

Урбаністика – це твори мистецтва, які зображують місто, його життя та мешканців, побачені, до того ж «міськими очима»)Урбанізм — тематика в мистецтві XX ст., зображення життя великих міст.

Урбаністичний роман – це великий за обсягом епічний твір,у якому порушується урбаністична проблематика , зображується місто, життя його мешканців.

Маргінал (від лат. — край, межа): 1. Той, хто втратив колишні соціальні зв’язки і не пристосувався до нових умов життя(звичайно про вихідців із села). 2. Провінціал. Маргінальність – характеристика героя, що перебуває «на межі» між двома станами.

Проблемне питання: Чи завоює Степан Радченко МІСТО?

Тема роману: Зображення людини в новому для неї середовищі,змалювання її почуттів,переживань.

1-й епіграф до роману:«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина - людина їсть і п'є: як тварина - вона множиться і як тварина - викидає; як янгол - вона має розум, як янгол - ходить просто і як янгол - священною мовою розмовляє». (Талмуд. Трактат Авот).

2-й епіграф до роману: Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло? А. Франс, Таїс

«Він (автор) зробив тіло головним героєм «Міста» й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, - неможлива». Соломія Павличко

Роман складається з 2 частин, кожна із частин має по 14 розділів.

Персонажі роману: Степан Радченко - головний герой;Надійка - дівчина з села;Левко - студент;Ганнуся та Нюся - товаришки Надії;Лука Гнідий - хазяїн;Тамара Василівна (Мусінька) - дружина крамаря, у якого жив Степан, його коханка;Максим - їхній син;Борис Задорожній - студент, товариш Степана; . Зоська - міська дівчина, кохана Степана;Рита - балерина;Вигорський - поет, товариш Степана.

Схема становлення особистості Степана Радченка. Селянин, що приїхав у місто. Студент. Лектор. Письменник. Справжня квартира. Письменник Вигорськиий. Рита. Кімната Задорожного. Товариш Борис. Зоська. Кухня Гнідого. Товариш Максим Гнідий. Мусінька. Столярня Гнідого. Товариш Левко. Надійка

Композиція роману: Експозиція : Приїзд Степана до Києва, знайомство із містом. Зав’язка : Поселення С. Радченка у Гнідих. Кульмінація: Смерть Зоськи Розв’язка : Знайомство з Ритою

Композиція роману: Дві сюжетні лінії:1-ша лінія - становлення Степана Радченка як письменника.2-га лінія – стосунки Степана Радченка із жінками.

Образ Степана Радченка складний, суперечливий, далеко не однозначний. Письменник зобразив людину, в якій постійно борються добро зі злом, які інколи заради особистого утвердження здатні піти навіть на злочин, не страждатиме він і від людських жертв, і разом — це неординарна особистість

«Таке біляве, тихе, а тиха вода греблі рве»

«Приємна романтика кухні: стосунки юнака й злочинної мами, роман з раптовою зав’язкою, жагучим змістом і нудним закінченням…»

«Ах, божественний, які ми дурні. Всі дурні. Ти нічого не розумієш…»«Люди – страшеннні коміки, вони не хотять жити просто, а все щось вигадують, накручують, а потім самі мучаться…»

«Мить для жінки замало»«Досі він любив жінок, випадково зустрінутих на його шляху, а сам ще не обирав».

«Жінки для Степана Радченка — талісман його успіху, по суті його жертви… жінка є лише об’єктом почуття й екзистенціального пошуку мужчини. Однак цей пошук абсурдний, як абсурдне саме життя... Для чоловіків це пошук самоствердження, а не кохання». Соломія Павичко

Екзистенціалізм — філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Визначальні риси екзистенціалізму:*абсурдність буття,відчай,страх смерті;*особистість має протидіяти державі,суспільству, “ворожому” середовищу; *вища цінність у свободі особистості;*існування людини тлумачиться як драма свободи;*в художніх творах розповідь ведеться від першої особи.

Основним положенням екзистенціалізму є постулат: екзистенція (існування) передує есенції (сутності). Представники екзистенціалізму називали кілька шляхів порятунку від абсурду: СМЕРТЬ (САМОГУБСТВО),БУНТ (БОРОТЬБА),ТВОРЧІСТЬ

«Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі камяні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок». Відповідь на проблемне питання:

Проблематика роману:підкорення людиною міста;кохання;кар’єра; добро і зло; багатство і бідність; село і місто

Він (Валер’ян Підмогильний) знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але також усвідомлював її слабкості. В цьому європеїзм Підмогильного. Григорій Костюк

Дякую за увагу!