Презентація з української мови "Прикметник як частина мови"

Прикметник як частина мови

Прикметник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?В українській мові існують інші частини мови, які відповідають на питання який? чий? • На питання який? чий? можуть відповідати займенники: мій, той, всякий. Зверни увагу!Займенники лише вказують на ознаку, але не називають її, ми не розуміємо лексичного значення такої ознаки: У мене є цікава книжка. Книжка (яка?) цікава — та, який привертає увагу, викликає інтерес. У мене є така книжка. Книжка (яка?) така. Про яку ознаку книжки йде мова, нам невідомо. Прикметники часто утворюються від іменників: морський — від слова море, осінній — від слова осінь, вони ніяк не пов’язані з дієсловами.

Слід пам’ятати, що прикметники означають постійну, незмінювану в часі ознаку:• кольору: синій, жовтий;• розміру: високий, малий;• простору: далекий, близький;• віку: юний, літній;• смаку: гіркий, кислий;• зовнішніх прикмет: сивий, смаглявий;• якості: твердий, м'який;• матеріалу: золотий, срібний;• належність: батьків, тещин;• запаху: п'янкий, ароматний;• внутрішніх станів: добрий, щасливий;• місця: київський, вуличний;• часу: вечірній, денний.

Початкова форма прикметника — називний відмінок однини чоловічого роду. Прикметник змінюється:за родами: жовтий (олівець) — ч.р., жовте (сонце) — с.р., жовта (трава) — ж.р.;числами: жовтий (олівець) — однина, жовті (олівці) — множина;відмінками: жовтий (олівець) — Н.в, жовтого (олівця) — Р.в. Прикметник узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку.

Прикметники поділяються на дві групи — тверду й м'яку.  До твердої групи належать прикметники з основою на твердий приголосний (в називному відмінку однини чол. роду мають закінчення -ий або нульове): приязний, Олегів, мамин. До м'якої групи належать прикметники з основою на м'який приголосний  (в називному відмінку однини чол. роду мають закінчення -ій): братній, сусідній, безкраїй.

У реченні прикметник виступає означенням, іноді — частиною складеного присудка. Приклад: За дурною головою і ногам нема спокою (Народна творчість). Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко). Прикметник, який перейшов в іменник, може виступати підметом, додатком:  Приклад: Операційна була підготовлена до прийому пацієнта.

ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИЗа характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;відносні — дерев’яні, військова, приміський;присвійні — сестрин, вчителів, заяча, мамин. Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення:присвійно-якісні — ластів’яче, дівоча, орлиний;відносно-якісні — творчий, срібна, вишневе.

ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИЯкісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий). Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння. Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних: приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи): відомий — трохи відомий, мало відомий;вступають у антонімічні відношення: свіжий — черствий, великий — малий;утворюють якісно-означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети: чуйний — чуйно; добрий — добро;утворюють ступені порівняння: білий — біліший, найбілішийза допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники: тонкий — тонесенький, тонюсінький; здоровий — прездоровий;окремі прикметники можуть мати коротку форму (ясен, весел, певен).

ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИВідносні прикметники виражають ознаку предмета опосередковано — через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал). Відносні прикметники виражають ознаки:за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала);за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина);за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері);за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал);за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз).

ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИПрисвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра). Але інколи, у випадку уособлення неживих предметів, можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати-земля). Присвітні прикметники творяться:від назв людей за допомогою суфіксів -ів (їв), -ин (-їн): товаришів, Сергіїв, братів;від назв тварин за допомогою суфіксів -ач (-ий), -яч (ий), ин (-ий), їн (-ий): орлине крило, заячий хвіст;в деяких прикметниках, похідних від назв тварин, виступають суфікси -ин, -їв: зозулине дитя, соловейкова пісня. Присвійні прикметники, утворені від назв людей, у називному і знахідному відмінках мають коротку форму (Павлів, синів, батьків), а прикметники, похідні від назв тварин, мають повну форму (собачий, коров’ячий). Вживаючись у переносному значенні, відносні і присвійні прикметники можуть переходити в розряд якісних:  срібний перстень (відн.) — срібний голос (якісн.)

ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИНа відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність (орлина сім’я, журавлиний ключ). Присвійно-відносні прикметники творяться від назв людей, зрідка- від назв тварин за допомогою суфіксів -ськ (ий), -цьк (ий). Присвійно-відносні прикметники можуть відповідати як на питання чий? чия? чиє?, так і на питання який? яке? які? (ластів’яче гніздо (яке? і чиє?), дівочі уста (чиї?). Усі присвійно-відносні прикметники виступають тільки в повній формі. Присвійно-відносні прикметники можуть поступово набувати значення якісних прикметників. Такі прикметники виділяються в окрему групу присвійно- якісних (дідівські закони, заяча душа, вовчий апетит). З таким же значенням виступають прикметники в стійких фразеологічних сполученнях (Прометеєв вогонь, лебедина пісня, куряча сліпота). Присвійно-якісні прикметники, переходячи в розряд якісних, набувають граматичних ознак, властивих якісним прикметникам. Деякі з них набувають здатності сполучатися з кількісно- означальними прислівниками (просто собачий холод, винятково дружня розмова). Від цих прикметників суфіксально-префіксальним способом творяться означальні прислівники (по-батьківськи, по-ведмежому, по-материнському).

ВІДНОСНО-ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИВідносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень поступово створюються якісні прикметники, які на сучасному етапі ще сприймаються як похідні. Так, наприклад, назви ознак предметів за різними відношеннями (малиновий напій, буряковий корінь) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються безпосередньо (малиновий стяг, буряковий рум’янець). Багато назв кольорів віддавна сприймалися як відносні прикметники (срібна ложка і срібна голова (сива). Деякі відносно-якісні прикметники мають ознаки якісних прикметників. Наприклад, прикметники картинний, діловий, творчий можуть утворити вищий і найвищий ступені порівняння або синтаксично означатися кількісними словами занадто картинний, більш діловий, найбільш творчий. Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактними значеннями (картинність, творчість) або прислівників (картинно, мирно, творчо).

Перехід з одного розряду в інший:1. Дерев’яна лава (відносний – відношення до матеріалу) – дерев’яні пальці (якісний – внутрішні властивості , тобто людина не може нічого добре зробити);2. Молочне світло (якісний – у значенні кольору ) – молочна каша ( відносний – відношення до матеріалу);3. Ведмеже вухо (присвійний – належність чого-небудь тварині ) – ведмежа шуба (відносний – відношення до матеріалу) – ведмежа послуга (якісний – внутрішні властивості людини );

ПОВНІ ТА КОРОТКІ, ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ ПРИКМЕТНИКИВ сучасній українській мові вживаються переважно повні прикметники. Лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною формою має коротку (незмінну) форму (зелен, повен, красен, винен, рад). За кінцевим приголосним основи — твердим чи м’яким — приголосні поділяються на прикметники твердої і м’якої груп:тверда група — вразливий, сестрин, певен, чистий;м’яка група — майбутній, хатній, завтрашній, ранній. До твердої групи належать:прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний (вразливий, добрий, прекрасний);всі присвійні прикметники (Наталчин, батьків, тещин);короткі форми прикметників (годен, рад, жив).

До м’якої групи належать:якісні і відносні прикметники з основою на м’який н, перед яким стоїть ще один приголосний: майбутній, новітній, останній;прикметники, які у називному відмінку однини мають закінчення -ій (-я, -є): безкраїй, колишня, художнє;прикметники на -шній, -жній, що утворені від прислівників: внутрішній, справжній, синій, матерній (частіше материн) та інші. Повні прикметники поділяються також на дві форми: стягнену і нестягнену. Стягнені форми є загальновживаними (синя, синє, сині). Нестягнені форми прикметників (лише жіночого і середнього роду) можливі у називному і знахідному відмінках однини і множини (синяя, синєє, синіі). Найчастіше вони зустрічаються в народній поезії та етнографії.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА1. Рід:чоловічий — лебединий, добрий;жіночий — кімнатна, кмітлива;середній — дівоче, веселе.2. Число:однина — гарний, гарна, гарне;множина — гарні.3. Відмінок:називний — золотий;родовий — золотого;давальний — золотому;знахідний — золотий (золотого);орудний — золотим;місцевий — (на) золотому);РІД ТА ЧИСЛО ПРИКМЕТНИКАЗміна прикметника за родами та числами залежить від форм іменника, з яким він узгоджується (веселий хлопчина — весела дівчина — веселе свято — веселі діти).

Якісні прикметники під час зіставлення предметів можуть указувати на неоднакову міру тієї самої ознаки:досконалий — досконаліший — найдосконаліший;розвинений — більш розвинений (розвиненіший) — найбільш розвинений (найрозвиненіший). Через те вони, крім звичайної форми, мають ще два ступені порівнян­ня: вищий і найвищий. Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому: Дніпро довший від Бугу. Свинець важчий за олово. Чавун легший, ніж сталь. Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами за, від, ніж, як, проти: Воля дорожча за життя. Морська миля майже вдвічі довша від кілометра. Алюміній більш поширений у природі, ніж залізо. Речення на зразок «Хрін редьки не солодший» неправильно побудоване. Треба: Хрін від редьки (за редьку) не солодший. Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному пред­меті є найбільше певної якості: Київ — найдавніше місто в Україні й одне з найдавніших у світі. Україна — найбільша за площею європейська країна. Говерла — найвища гора в Україні.

Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівнян­ня, бо вони самі вказують уже на певну міру якості:премудрий (дуже мудрий);завеликий (надто великий);старезний (надзви­чайно старий);страшенний (незмірно страшний);нескінченний (якому немає кінця);холоднуватий (трохи холодний);тихе­сенький (дуже тихий). Не утворюються ступені порівняння і від тих якісних при­кметників, які називають безвимірну ознаку (босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий), а також від складних прикметників (світло-зелений, кисло-солодкий, чорноволосий) тощо.

Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста, синтетична (передається одним словом), і складена, аналітич­на (передається двома словами). Українська мова надає пере­вагу простій формі. Проста форма вищого ступеня порівняння твориться за допомогою суфіксів -іш- або -ш-. При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -іш- основа прикметника залишається без зміни:тугий — тугіший;різкий — різкіший;сухий — сухіший;стрункий — стрункіший.

При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -ш-основа прикметника може зазнавати певних змін:а) суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: солодкий — солодший, короткий — коротший, тонкий — тонший, широкий —ширший, глибокий — глибший, далекий — дальший;б) приголосні г, з, ж разом із суфіксом -ш- змінюються на -жч- (таких прикметників сім): важкий — важчий,тяжкий — тяжчий, близький — ближчий, низький — нижчий, вузький — вужчий, дужий — дужчий, дорогий —дорожчий; це буквосполучення зберігається і в похідних словах: дужчати, ближчати, подорожчання;в) у двох прикметниках ці зміни не відбуваються: легкий — легший, довгий — довший;г) приголосний с разом із суфіксом -ш- змінюється на -щ- (таких прикметників три): високий — вищий, товстий —товщий (і товстіший), красивий — кращий; буква щ збе­рігається і в похідних словах: покращити, потовщення;ґ) приголосні т, д перед -пі- звучать як ч, дж, але на письмі ця зміна не позначається: короткий — корот­ший [корочший], багатий^- багатший [багачший], молодий — молодший [молоджший], гладкий — гладший [гладжший]. В інших випадках основа прикметника залишається без зміни: м’який — м ‘якший, дешевий — дешевший, здоровий — здоровший.

Вищий ступінь кількох прикметників утворюється від інших основ, а саме:добрий, хороший — кращий, ліпший;гар­ний — кращий;поганий — гірший;великий — більший;малий — менший. Деякі прикметники можуть мати паралельні форми вищо­го ступеня порівняння — з суфіксом -іш- і з суфіксом -ні-. Ці форми нерідко різняться відтінками свого лексичного значен­ня:старіший (за віком) і старший (за становищем);багатіший (стосується лише матеріальних цінностей) і багатший (сто­сується і змісту);здоровіший (за станом здоров’я й за розміра­ми) і здоровший (за станом здоров’я);товстіший (стосується лише осіб) і товщий (стосується і предметів).

Проста форма найвищого ступеня порівнян­ня утворюється від простої форми додаванням префіксів най-, рідше — щонай-, якнай-: тугіший — найтугіший, коротший — найкоротший, ближчий — найближчий, вищий — щонайвищий, багатший — якнайбагатший.Іноді неправомірно вживають виший ступінь порівняння замість найвищого:вищий сорт замість найвищий сорт;кращий знавець замість найкращий знавець або один із найкращих знавців тощо. Немає в українській мові й таких форм найвищого сту­пеня, як «самий близький друг», «сама більша заслуга», а тіль­ки найближчий друг, найбільша заслуга. Складена форма вищого й найвищого сту­пенів порівняння вживається рідко — переважно в науко­вому й офіційно-діловому стилях. Вона утворюється за допомогою слів більш, менш, найбільш, найменш, які ставляться перед звичайною формою прикмет­ника:розвинений — більш розвинений (а не «більш розвиненіший»), найбільш розвинений (а не «найбільш розвиненіший»);світлочутливий — менш світлочутливий, найменш світлочутливий.

Велика міра якості може бути передана й без порівняння — за допомогою різних морфем та слів, а саме:а) префіксами пре-, все-, над-, за-, ультра-, архі-: премудрий, всесильний, надчутливий, завеликий {надто великий),заширокий, ультрамодний, архіважливий;б)  суфіксами -ущ-, -уч-, -езн-, -анн-, -енн-: худющий, злючий, височезний, нездоланний, незрівнянний, нескінченний,незбагненний’,в)  за допомогою слів дуже, вкрай, особливо, надзвичайно, занадто: дуже вигідний, вкрай потрібний, особливо корисний, надзвичайно популярний, занадто самовпевнений. Зменшена міра якості може бути передана:а)  суфіксами -уват-, -ав-: темнуватий, синюватий, білявий, золотавий;б)  за допомогою слів трохи, ледь, не дуже: трохи вузький, ледь теплий, не дуже свіжий.

Прикметник може змінювати рід число та відмінок. Відмінювання — важлива властивість прикметника. В однині розрізняють прикметники чоловічого, жіночого та середнього роду, який визначається родом іменника. Наприклад: головний біль, вищий ступінь, далека путь, довідкове бюро. Категорія числа прикметників має аналогічний характер — форми числа прикметників узгоджуються з формами числа іменників, з тією лише різницею, що ознаки роду повністю нейтралізуються у множині. Наприклад: пріоритетні (напрями, сфери, завдання), державні (доходи, інвестиції, вкладення, витрати). За характером закінчень прикметники поділяють на групи — тверду і м’яку (змішаний тип відмінкових закінчень мають лише прикметники з компонентом -лиций, -лице). До твердої групи належать прикметники, які в називному відмінку однини мають закінчення: чоловічого роду —ий або нульове (жіночого роду -а, середнього роду -е), напр.: природний, зворотний, поточний, рад, готов, повинен, Ігорів, Миколин, Ольжин, Марин.

Зразок словозміни: Н. — природн-ий — природн-а — природн-е — природн-іР. — природн-ого — природн-ої — природн-ого — природн-их. Д. — природн-ому — природн-ій — природн-ому — природн-им3. — як Н. або Р. природн-у як Н. як Н. або Р. О. — природн-им — природн-ою — природн-им — природн-ими. М. — природн-ому (-ім) — природн-ій — природн-ому (-ім) — природн-их

Прикметники м’якої групи в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ій (-їй), а жіночого роду на -я, середнього роду на -є, напр.: всесвітній, дорожній, безкраїй. Зразок словозміни: Н. — безкра-їй — безкра-я — безкра-є — безкра-їР. — безкрай-ого — безкрай-ої — безкрай-ого — безкра-їх. Д. — безкрай-ому — безкрай-ою — безкрай-ому — безкра-їм3. — як И. або Р. безкра-ю як Н. як Н. або Р. О. — безкра-їм — безкрай-ою — безкра-їм — безкра-їми. М. — безкрай-ому — безкра-їй — безкрай-ому — безкра-їх. Запам ‘ятайте! У формах місцевого відмінка однини чоловічого та середнього роду в науковому та діловому стилях перевага надається закінченню -ому.

Вибір закінчення не залежить від значення прикметника. Єдиним винятком з цього правила є слова дружний і дружній, в яких закінчення є показником різного лексичного значення. Порівняйте: дружний — “який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено”, і дружній — “який виражає прихильність, довіру, дружелюбність”. Прикметник дружній входить до складу терміносполучення дружній вексель — “фіктивний вексель, що, на відміну від справжнього векселя, не має відповідного забезпечення і використовується особами, які домовилися надати один одному вексель”. Винятком із загального поділу на групи є також прикметники чоловічого та середнього роду на -лиций, -лице. Наприклад: білолиций (-е), круглолиций (-е), червонолиций(-е), які мають змішаний тип відмінкової парадигми: в однині закінчення прикметників м’якої групи (крім називного та орудного відмінків), а в множині — твердої (крім називного).

Морфологічний розбір. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини чоловічого роду). Визначте розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний; ступінь порівняння (для якісних). Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок. Визначте групу (тверда, м'яка чи мішана). Визначте форму (повна чи коротка). Знайдіть спосіб творення. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

Завдання № 11. Подані прикметники згрупуйте і запишіть у дві колонки:а) якісні;б) відносні. Чистий, паперовий, річний, уважний, осінній, живий, оранжевий, глухий, скляний, особливий, атомний.2. У кожному слові підкресліть першу букву. З цих букв прочитайте закінчення вислову: «Не сунь носа до…»Завдання № 21. Згрупуйте прикметники і запишіть їх у три колонки:а) якісні;б) відносні;в) присвійні. Узбецький, дзвінкий, Остапів, дрібний, добрий, слонячий, Амурський, духовий, вовчий (хвіст), убогий, Охтирський, Андріїв, сильний, письмовий, заячий (слід), свіжий.2. Із других букв прочитаєте фразеологічний зворот.

Завдання №31. Запишіть подані прикметники в три колонки:а) якісні;б) відносні;в) присвійні. Грошовий, солодкий, оборонний, Васьчин, легкий, родинний, онуків, овочевий, братній, лікарів, огрядний, центральний, Олегів, вузький, електронний, мамин, охайний, металевий.2. Підкресліть у кожному слові першу букву. Повинно скластися три слова, пропущені у вислові: «…вилетить…, а повернеться…»Завдання №41. Згрупуйте прикметники і запишіть їх у дві колонки:а) ті, що належать до твердої групи;б) ті, що належать до м’якої групи. Лимонний, античний, сусідній, гіркий, літній, історичний, останній, довічний, вечірній, народний, осінній, енергійний.2. Із перших букв прочитаєте початок приказки: «… - ключ до серця»

Завдання № 51. Запишіть подані словосполучення у дві колонки:а) відносні та присвійні прийменники;б) якісні прикметники. Гусяча шкіра, крокодилячий хвіст, вовча натура, крокодилячі сльози, мамина каблучка, мамин синок, гусячі крила, бабусині яблука, осине гніздо, бабські вигадки, вовче виття.2. Підкресліть у другому слові другу від початку букву. З цих букв прочитайте слова замість крапок у відомому вислові: «Без…і…немає України»Завдання № 61. Подані словосполучення згрупуйте і запишіть у такому порядку: якісні – відносні – присвійні:(Дівча) коса, (золото) весілля, (лисиця) хвіст, (дівча) врода, (золото) перстень, (лисиця) вдача.2. Розкриваючи дужки, утворіть прикметники. Підкресліть у других словах другу від початку букву. Повинна бути відгадка до загадки: «Літом одежу одягає, а на зиму скидає».

Завдання № 71. Розкрийте дужки, утворіть подані словосполучення і запишіть їх у дві колонки:а) з якісними прикметниками;б) з відносними прикметниками.(Камінь) ядро, (дуб) учень, (срібло) ніж, (камінь) серце, (золото) осінь, (липа) аналіз, (золото) злиток, (срібло) весілля, (дуб) кора.2. Підкресліть у кожному другому слові другу букву. З цих слів прочитайте початок вислову: «… - роби сміло». Завдання № 81. Розкриваючи дужки, утворіть сполучення прикметників з іменниками, згрупуйте їх і запишіть у дві колонки:а) відносні;б) присвійні.(Птах) дзьоб, (батько) університети, (птах) переліт, (лисиця) нора, (песець) убір, (батько) брат, (лисиця) комір, (песець) ніжки.2. У кожному другому слові підкресліть другу від початку букву. Відгадайте загадку: «На синьому килимі жовті зерна посіяні».

Присвійні прикметники. Завдання № 91. Утворіть від поданих іменників присвійні прикметники і запишіть їх у дві колонки:а) із суфіксом –ин-;б) із суфіксом -ів- : Петро, Параска, Ірина, Роман, соболь, Андрій, невістка, циган, Явдоха, Яшко.2. Підкресліть у кожному слові першу букву. Повинно скластися два слова на початку вислову І. Я. Франка: «…і… - великі дві сили». Завдання № 101. Розкриваючи дужки, складіть подані словосполучення і запишіть їх у три колонки:а) прикметники із суфіксом –ів- ;б) із суфіксом –ов- ;в) із суфіксом –ев-:(Сват) іменини, (батько) охоронець, (секретар) адреса, (кум) сміх, (дід) ласка, (Кармелюк) слава, (сторож) замок, (лікар) порада, (брат) риба, (Шевченко) край, (зять) ощадкнижка, (сусід) айва, (Кайдаш) син.2. У наявних іменниках підкресліть другу від початку букву. Прочитайте закінчення приказки: «З великої…»

Завдання № 111. Подані словосполучення перебудуйте так, щоб із неузгоджених означень утворились узгоджені. Запишіть їх у дві колонки:а) прикметники із суфіксом –ин-;б) прикметники із суфіксом –ів-: Псевдонім Панаса, олівець Галі, сюртук Миколи, хлів Михайла, молот коваля, одяг Марійки, лист Ольги, свояк Василя, розум Петра, онук Наталки, сміх Андруся, сапка Параски.2. Підкресліть у кожному другому слові другу букву. Повинно скластися закінчення вислову «Бджола жалить жалом, а…- …»Творення прикметників. Завдання № 121. Від поданих іменників утворіть нові прикметники і запишіть їх у дві колонки:а) ті, що мають суфікс –ов-;б) ті, що мають суфікс –ев-: Березень, ліс, ізюм, рюш, алюміній, поле, шахи, тюль, акація, електроіскра.2. Із перших букв прочитайте закінчення прислів’я: «Добрий сусід…»

Завдання № 131. Утворіть від поданих іменників прикметники, які мають суфікс –нн- (1 колонка) і суфікс –н- (2 колонка): Ягода, оборона, сукно, солома, глина, злидні, чавун, полотно, хвилина, звір, лимон, листя.2. Підкресліть у кожному слові другу від початку букву. Повинні скластися два слова, пропущені у вислові: «До…треба й …». Завдання № 141. Розкрийте й утворіть словосполучення. Запишіть їх у дві колонки:а) прикметники з –н-;б) прикметники з –нн-:(Дерево) короб, (лимон) сироп, (вікно) отвір, (птах) літ, (осінь) ліс, (глина) ідол, (солома) тюк, (туман) острів, (сукно) відріз, (просо) колос, (ціна) ячмінь, (весна) аромат.2. Від перших букв іменників прочитайте два слова, пропущені у вислові: «Золота… … не тішить ».

Завдання № 151. Утворіть прикметники, розкриваючи дужки. Запишіть їх у дві колонки:а) із суфіксом –ов-;б) із суфіксом –ев-:(Снігур) зграя, (іграшка) набір, (дощ) погода, (ситець) блузка, (сталь) прокат, (слива) джем, (окунь) ікра, (акт) зала, (щавель) борщ, (казка) герой.2. Якщо підкреслити другу букву від початку в новоутворених прикметниках, то можна прочитати два слова, пропущені у прислів’ї: «Яка…, така й …». Завдання № 161. Від іменників, що в дужках, утворіть прикметники і подані словосполучення запишіть у дві колонки:а) із суфіксом –ян-;б) із суфіксом –ов:(Мед) збір, (калина) сопілка, (листя) оксамит, (колір) олівець, (пшоно) суп, (сосна) дошка, (вода) слід, (дуб) стіл, (трава) килим, (полотно) скатерть, (береза) каша.2. Від других букв других слів знайдіть два слова, пропущені у вислові: «Всяк…до свого…звик».

Завдання № 171. Згрупуйте подані прикметники за значенням і запишіть у дві колонки слова, які стосуються:а) матеріалу;б) призначення: Тракторний, вугільний, олов’яний, електричний, вишневий, картонний, лексичний, ярмарковий, алюмінієвий, технічний.2. Підкресліть першу букву. Прочитайте пропущені два слова із приказки:«Поставили… … стерегти». Завдання № 181. Від поданих іменників утворіть прикметники і запишіть у дві колонки ті, що стосуються:а) матеріалу;б) місця: Село, глина, область, ліс, ізюм, округ, рис, держава, кислота, клас, овочі, Одеса.2. Від перших букв повинні скластися два слова, пропущені у прислів’ї «…зробиш - … з’їси».

1. Прочитайте. Назвіть характерні ознаки стилю кожного тексту. З'ясуйте стилістичну роль прикметників. Визначте розряди прийменників за їх значенням.1. Вчилися ми в Коцюбинського любити і цінувати українську народну пісню, фольклор, думи і мудрість народну. Народ наш — найталановитіший, найдотепніший мовотворець і піснетворець. Ми ж, його співці і піснярі, чуйно прислухаємося до свого народу, до чудесної мови його працелюбних дочок і синів та, вловивши якесь щонайвлучніше слово, швиденько, як найбільшу нашу радість, як справжнє відкриття, дбайливо вставляємо та приладжуємо у свій твір (П. Тичина).2. Акція — цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним. Акція дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна за умови ліквідації акціонерного товариства (Із кн. «Мова ділових паперів»).3. І сплеск весла, і місяць уповні, і ніч пливе на золотім човні в зірчастий луг ромашкового неба, і шепчеш ти, що кращого не треба на світі щастя і тобі, й мені (Г. Коваль).4. Рідна мова моя, материнська, чудова, на далекі зірки у піснях полетить (С. Литвин).

2. Поясніть значення фразеологізмів. Яка роль у них прикметників? До якої групи за значенням вони належать?Мокрим рядном накрити; у баранячий ріг скрутити; всипати березової каші; гніздо осине; зачароване коло; за широкою спиною.3. Доберіть до поданих прикметників іменники. Уведіть кілька словосполучень у складні речення (на вибір). До якого стилю належить ця лексика? Значення незрозумілих слів з'ясуйте за словником. Комерційний, дипломатичний, страховий, торговельний, банківський, бюджетний, інвестиційний, кредитний, кошторисний, безвідсотковий, майновий, цінний, пільговий, дріб- нооптовий, номінальний, оптимальний, орендний, підзвітний, рентабельний, приватний, позичковий, валовий.4. Уставте замість крапок пропущені прикметники-епітети. Схарактеризуйте стилістичну роль прикметників у тексті. Весна була (яка?) …, … . Сніг запав, зарябів (якими?) … латками таловин. По низинах і шляхах стояли (які?) калюжі. Удень відбивалися в них (які?) … хмари, а вночі — (які?) … зорі і (який?) … серп (якого?) … місяця. (Який?) … вітер з’їдав сніги, але на ранок підмерзали шляхи, (яка?) … вода в коліях бралася (якою?) … плівкою, а (яка?) … паморозь укривала наче сіллю, (яку?) … землю (3. Тулуб).

5. Мовна гра «Перекличка»: продовжити словниковий ряд на задану орфограму:прекрасний…придніпровський…найвищий…вужчий…здоровенний…синьо-жовтий…діаметрально протилежний…Шевченкова…піфагорова теорема…східнослов’янський…студентський…узбецький…французький…не красивий, а бридкий…невеселий…

6. Навчальний словниковий диктант. Сусідський, Кайдашів, уснопоетичний, народногосподарський, синьоокий, білосніжний, сніжно-білий, триповерховий, воєнно-стратегічний, широченний, нескінченний, лебединий, запорізький, волинський, пречудовий, принесений, преглибокий, Тетянин, пап’європейський, якнайгарніший, Біловезька, Пуща, Андріївський узвіз, Золоті ворота, пушкінські рукописи, Чумацький Шлях, архімедова сила, бальзаківські традиції, віце-адміральський, військополонений, зловорожий, сімнадцятирічний.7. Відредагувати. Вказати тип помилок. На протязі зовсім короткого часу В.Іванчук став відмінним шахматистом України. Київський національний університет імені Т. Шевченка – самий відомий вуз України. Цей поет являється одним з найбільш відоміших постатей у теперішньому літературному процесі. Ваше предложення, я рахую, являється самим кращим. До військкомату все надходили нові новобранці. Дочка приготувала смачну вечерю, яка мала ефективний вигляд. Вправа 8. Провідміняйте подані прикметники й поясніть правопис їх відмінкових закінчень.1. Сухий, теперішній, чужий, весела, синя, вовча, тверде, безкрайнє, ведмеже.2. Круглий, дальній, заячий, молода, білолиця, лисяча, миле, давнє,хлоп’яче.

Вправа 10. У наведеному тексті знайдіть прикметники, визначте їх лексико-граматичні розряди. Згадаймо праведних гетьманів. Минає п’ять століть, як у хроніках, літописах, державних документах, у піснях і думах закарбовується й розвивається історична панорама однієї з найгероїчніших і найдемократичніших сторінок світової історії – Запорізької Січі, козацького війська, які утворювали державу. Коли ж викинути з української історії трьохсотлітній літопис козацького війська, забути наших гетьманів, то доля України зникне з політичної карти народів світу. Ми матимемо лише безнаціональних покірних кріпаків і німих рабів. Нас зневажатимуть і закидатимуть нам, що ми не спромоглися мати своєї держави, і зараховуватимуть до неповноцінних народів. Тим часом уже давно великі наукові світила обґрунтовано й справедливо визначили суспільний лад Запорізької Січі як християнську демократичну республіку. (Я. Дзира)Вправа 11. З’ясуйте розряди прикметників за значенням і граматичними особливостями. Залізний ключ, залізна хода, залізний гомін, Лесин зошит, вікова тиша, прекрасні люди, вовчі зуби, вовчий погляд, вовча шапка, крилатий труд, дзвінкий голос, осінній холодок, срібні сурми, срібна каблучка, шовкові трави, шовкові шати, мамина пісня, молочні продукти, молочні ниви, батьківський поріг, білосніжний пух, сріблясте море, верболозові кущі.

Вправа 12. Червоний, милий, золотий, красивий, кам’яний, сміливий, сталевий, швидкий, крижаний, особливий, звичайний, скляний, блискучий, дерев’яний, білий,зимній. Вправа13. Утворіть від прикметників, де можливо, форми вищого й найвищого ступенів порівняння. Поясніть, від чого це залежить. Дорогий, низький, синій, лагідний, столітній, ведмежий, іноземний, добрий, високий, цегляний, широкий, білий, вузький, гарний, охайний, незвичайний, дешевий, бузковий, великий, здібний, малий, старий, юний, цікавий, молодий. Вправа 14. Випишіть з речень прикметники, Визначте, де можливо, способи їх творення.1. Місто, північне, велике, я в обіймах твоїх… Хоч похмуро-міцним монолітом на козацьких кістках ти стоїш… (В. Сосюра). 2. На шибках – зимових мережок зірчасто-білий візерунок. Червоним одсвітом пожеж горить нескінчений малюнок (В. Еллан-Блакитний). 3. Стоять граби прозоро-жовті В промінні ясно-золотім… Хай щастя, друже, не найшов ти, – Але нащо тужить за ним! (М. Рильський). 4. За непроглядною заслоною Живуть такі, як я, – А тут чужою, незнайомою Сумує день і ніч Сумна душа моя… (Д. Загул). 5. Люблю слова ще повнодзвонні, як мед, пахучі та п’янкі, слова, що в глибині бездонній пролежали глухі віки (М. Драй-Хмара).

Вправа 15. Від поданих іменників утворіть прикметники, виділіть словотвірні афікси. До яких лексико-граматичних розрядів належать ці прикметники?Галина, ранок, відмова, ласка, бетон, щастя, село, звір, книжка, історія, зоря, пекло, місто, нагода, закон, земля, мати. Вправа 16. Від наведених іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Які морфонологічні зміни відбуваються при цьому?Сватове, словак, Лозова, Прага, Кременчук, Гаага, Рига, Ладога, Казбек, грек, Кобеляки,Воронеж, Сиваш, чех, волох, узбек, Галич, чуваш, таджик, Париж, Страсбург, Владивосток, Волга, Запоріжжя, Острог, Калуга, турок. Вправа 17. Перепишіть, уставляючи пропущені літери в закінченнях прикметників та іменників.1. Як не любити утоми цілющ...ї після гаряч...ї гри, поклику птаха над темн... ю пущ... ю, рідних пісень з-за гори? (М. Рильський) 2. Чисте повітря було напоєне терпкою вранішн...ю свіжістю (О. Гончар). 3. Гаряч...ю земною барвою горить на сонці ячмінь (М. Коцюбинський). 4. Споко...м, мирною жнив’яною тиш...ю повівало з навколишніх ланів (В. Козаченко). 5. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давн...ого козач…го роду (Панас Мирний). 6. Хоча лежач...го не б’ ють, та і полежать не дадуть ледач... му (Т. Шевченко). 7. Курна дорога біжить з-під Маланч...них ніг у поле (М. Коцюбинський). Вправа 18. Провідміняйте подані прикметники й поясніть правопис їх відмінкових закінчень.1. Сухий, теперішній, чужий, весела, синя, вовча, тверде, безкрайнє, ведмеже.2. Круглий, дальній, заячий, молода, білолиця, лисяча, миле, давнє,хлоп’яче.

ТЕСТИ1. Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку. А вишневий, замшевий. Б магнієвий, маршовий. В плюшевий, палацовий. Г гайовий, алюмінійовий. Д тіньовий, почуттєвий2. Помилково утворено форму ступеня порівняння прикметника в реченніА Люди прагнуть пізнати далекі світи, але той, що до нас ближчий від усіх, вивчили зовсім мало. Б Нині вивчено лише п’ять відсотків дна Світового океану, тому якнайцікавіші відкриття в дослідників ще попереду. В Після відкриття 1875 року Маріанської западини, найбільш глибокого місця на планеті, там побувало лише три людини. Г На батискафі «Трієст» 1960 року Жак Пікар і Дон Волш сягнули найрекорднішої глибини – 10 916 метрів. Д Через 52 роки в Маріанську западину зануривсь один з найвідоміших режисерів - Джеймс Кемерон.

3. Помилку у творенні форми ступеня порівняння прикметника допущено в реченніА У дискусії перевага буде в того, хто має впевненіший вигляд та наводить більш переконливі аргументи. Б Найбільш складне під час виступу – це вміння давати найкомпетентніші відповіді на підступні запитання. В Слухачів можуть захопити більш яскраві приклади, що виявляться цікавішими, ніж у попередніх ораторів. Г Найбільш вимогливіша публіка знається на предметі обговорення не гірше за найпідготовленішого доповідача. Д Найефективніша форма підготовки до дискусії – це тренувальний виступ перед друзями, а не ретельніше заучування тексту промови.4. Помилку у творенні ступеня порівняння прикметника допущено в реченніА Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень. Б До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троянди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми. В Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси. Г Що більш відповідальна людина, то більш складне її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль. Д Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну.

5. Позначте рядок, у якому від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса -ов-: А метр, травень, дощ, нуль. Б пурпур, емаль, груша, край. В парча, кварц, гроза, шовк. Г ліс, кільце, кришталь, глянець. Д калина, казка, поле, марш6. Позначте рядок, у якому всі складні прикметники пишуться через дефіс: А сліпучо/білий, вічно/юний, червоно/гарячий, ніжно/рожевий. Б сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий, мовно/літературний. В гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український, радіо/фізичний. Г суспільно/політичний, густо/синій, зовнішньо/торговий, військово/патріотичний. Д музично/хоровий, глибоко/змістовний, зерно/трав’яний, повітряно/морський7. Позначте рядок, у якому всі прикметники присвійні: А лікарів рецепт, лебедина пісня, Оленчина косинка;Б Франкові заклики, ненин голос, слюсарів інструмент;В товаришева книга, Кобзарів заповіт, ахіллесова п’ята;Г професорова лекція, солдатська каска, Іванків олівець;Д Лукашева сопілка, братова допомога, батьківські збори.