РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ. Відбувалися в більшості країн

Європи, маючи на меті повалення феодально-абсолютистського устрою й реформування сусп. відносин на засадах представницької влади, визволення пригноблених народів від чужоземного панування та їх політичного

революційних виступів передувало погіршення становища широких мас

міського і сільського населення внаслідок неврожаїв попередніх років та промислово-фінансової кризи, яка вразила Європу 1847.

Найбільшого розмаху революційні події набули в

Познанському великому князівстві. 20 березня 1848 р. в Познані відбулася масова антиурядова демонстрація. Того ж дня сформовано

Польський національний комітет, який мав домагатися

надання широких повноважень Великому князівству: відновлення польської мови в школах і установах, а також формування польського військового корпусу.

Складна політична ситуація - тиск революційних сил і загроза конфлікту з

Росією - примусили прусський уряд погодитися на ці вимоги. Прусські власті запропонували поділити Велику Польщу на дві частини - польську і німецьку, а

також обмежити чисельність польського війська. Після відхилення поляками цієї

пропозиції Пруссія розпочала воєнні дії.

З придушенням революційних виступів

1848 - 1849 рр. польський національновизвольний рух пішов на спад.

В цій революції українці в Австрійській імперії отримали перший досвід парламентської

діяльності. У липні 1848 р. розпочав роботу

австрійський парламент рейхстаг, до якого входило 39 українців із 383 депутатів.

УКРАЇНСЬКИЙ РУХ

2 травня 1848 р. - Головна руська рада: відкрила

народний просвітній інститут

- «Народний дім»; провела з'їзд діячів української

культури (Собор руських

учених); видавала першу в

Галичині українську газету

— «Зоря Галицька»; вимагала автономії для

У березні 1849 р. імператор розпустив парламент та

                                                                     скасував Конституцію разом із демократичними правами            Східної Галичини.

та свободами.

ЧЕСЬКИЙ  РУХ

Березень 1848 р. – народні збори у Празі вимагали прийняття конституції, розширення виборчих прав, скасування панщини, забезпечення демократичних

свобод,чеської мови у судочинстві та шкільній освіті,

вирішення соціальних проблем; пропонували створити єдиний сейм Чехії, Моравії та Сілезії.

12-17червня 1848 р. – Празьке повстання

(придушене).Розпочалися масові арешти учасників боротьби.

«Веснанародів» у Чехії завершилася невдачею.

СЛОВАЦЬКИЙ

РУХ

Квітень 1848 р. – селянські повстання (невдоволені умовами

скасування панщини) та повстання

робітників (вимоги покращити умови праці та націоналізувати шахти) придушені.

Уряд ігнорує вимоги Національних зборів (створення територіальної автономії із власним сеймом,

вирішення культурних питань).

У вересні 1848 р. за рішенням Словацької національної ради на території Словаччини розпочалося

повстання. У середині того ж місяця перші в

історії Національні збори словаків проголосили

незалежність словацької нації від Угорщини. Проте через деякий час австрійські урядові війська

завдали поразки загонам словацьких добровольців.

Остаточно боротьбу словаків за свої права австрійська влада приборкала, придушивши «Весну народів» в

Угорщині.

ЧЕРВЕНЬ 1848 Р. - СЛОВ’ЯНСЬКИЙ З’ЇЗД У ПРАЗІ. УХВАЛЕНО РІШЕННЯ ПРО РІВНОПРАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ Й ПОЛЬСЬКОЇ МОВ У ШКОЛАХ І ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВАХ, РІВНІСТЬ ВСІХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ І ВІРОСПОВІДАНЬ.

 НА З'ЇЗДІ БУЛО УХВАЛЕНО "МАНІФЕСТ ДО

ЄВРОПЕЙСЬКИХ НАРОДІВ", У ЯКОМУ ПРОВОДИЛАСЯ ІДЕЯ

КОНСТИТУЦІЙНОГО СОЮЗУ РІВНОПРАВНИХ НАРОДІВ ПІД ВЛАДОЮ ГАБСБУРГІВ.

ПІД ВПЛИВОМ ЗАГОСТРЕННЯ РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЙ

З’ЇЗД ПРИПИНИВ СВОЮ РОБОТУ. МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ ІГНОРУВАЛИ ЙОГО РІШЕННЯ.