Презентація за темою "Життя та творчість Шекспіра"

Вільям Шекспір "Гамлет"

Біографія. Народився Шекспір 23 квітня 1564 р. у Стретфорді-на-Ейвоні в родині ремісника і торговця. Вчився у місцевій граматичній школі, де вивчали рідну мову, а також грецьку і латинську за єдиним підручником — Біблією. За одними даними школу не закінчив, бо батько через фінансові ускладнення забрав Вільяма до себе помічником. За іншими ж, після закінчення школи був навіть помічником шкільного учителя.

Творчість. Його драматургічна і поетична спадщина, згідно "шекспірівського канону" (першого повного видання творів Шекспіра, здійсненого у 1623р.) складається з 37 драм, 154 сонетів та двох поем — "Венера і Адоні" і "Знеславлена Лукреція". Всі драматичні твори Шекспіра написані білим віршем з використанням прози. Поєднання віршів і прози є характерною рисою шекспірівської драматургії, зумовленою як художнім матеріалом, так і естетичними завданнями.

Гамлет. Трагедія в п'яти актах, одна з найвідоміших його п'єс і одна з найзнаменитіших п'єс у світовій драматургії . Написана у 1600-1601 роках. Це найдовша п'єса Шекспіра - в ній 4042 рядки і 29551 слово. Найбільш ймовірна дата твору та першої постановки - 1600-1601 роки (театр «Глобус», Лондон). Перший виконавець великої ролі - Річард Бербедж; Шекспір грав тінь батька Гамлета . Трагедія входить до Світової бібліотеки (список найбільш значущих творів світової літератури Норвезького книжкового клубу).

Аналіз. Жанр: філософська трагедія. Головна тема твору:злочин заради влади. В її контексті розвиваються теми зради і нещасливого кохання.Ідея: Розчарування в людях, в любові, роздуми про швидкоплинність буття

Головні персонажі: Клавдій (король Данії),Гамлет (син короля),Полоній (королівський радник),Гораціо (друг Гамлета),Лаерт (син Полонія),Гертруда (королева Данії, матір Гамлета),Офелія (дочка Полонія),Привид батька Гамлета.

Образ Гамлета. Художній образ Гамлета – образ живої, тонко відчуває людини, більше схильного до роздумів, ніж до необдуманих активних дій. Протягом усієї п'єси він намагається зібратися з душевними силами, щоб зробити справедливу відплату, але щоразу його щось зупиняє: на початку недостатність віри в слова примари (Гамлет, як і будь-який християнин, розуміє, що на помсту його може штовхати Диявол) потім небажання відправляти вбивцю батька на Небеса. В останньому вчинку знову проявляється християнський мотив: Гамлет шкодує батька, вбитого уві сні і не отримав можливості розкаятися, а значить потрапив після смерті в пекло, і хоче такої ж долі для його вбивці. Клавдій, який стояв на молитві, в пекло не потрапить, а значить повинен пожити ще – до тієї хвилини, коли його можна буде вбити в момент найвищого, гріховного лиходійства.

Образ Гораціо. Образ вірного друга Гамлета - Гораціо протиставлений у п'єсі "друзям" дитинства, що йде на поводу у короля - Розенкранцу і Гільденстерну. З першим данському принцу добре - він може поговорити з ним до душі, попросити про будь-яку, навіть саму шалену послугу (наприклад, простежити за мімікою Клавдія під час вистави), довірити своє життя (викликавши до себе листом і розповівши про задум Клавдія вбити його ); других Гамлет сприймає як приставлених до нього вартових, недостойних не те що довіри, а навіть простої серйозної розмови. Роздратований спробами Розенкранца та Гільденстерна розібратися в рухах його душі Гамлет у серцях порівнює себе з «негідною річчю» - інструментом, який придворні можуть мучити, але грати на якому – не в змозі.

Образ ОфеліїЖіночі образи трагедії пройняті ідеєю слабкості, але у кожного з персонажів вона - своя: у той час як Гертруда легко йде на зраду свого кохання, Офелія з втратою кохання змиритися не може, божеволіє і закінчує життя самогубством. Відмова Гамлета від Офелії відбувається з тієї причини, яку Лаерт вказує дівчині на самому початку п'єси: сильні світу цього не владні у своїх бажаннях. Як тільки датський принц розуміє, що його головним завданням є помста, решту почуттів він викидає зі свого життя. Сила любові Гамлета відкривається у фіналі, коли принц, що дізнався про смерть Офелії, кидається слідом за Лаертом у могилу і говорить усім присутнім, що любив її більше «сорока тисяч братів».

Сюжет

  Драматичні події розгортаються за кам’яними стінами королівського замку в Ельсінорі (Данія). Сюжет трагедії розповідає про данського принца Гамлета, який мстився за зрадницьке вбивство батька. Від примари молодий Гамлет дізнався, що батько його був убитий під час сну своїм братом Клавдієм, який захопив датський престол і одружився на вдові вбитого Гертруді, матері Гамлета. Наділений проникливістю і всеосяжним розумом, Гамлет бачить в цій події тривожне знамення часу. Ельсінор став заповідником лицемірства, підступності, зла. Данію ж Гамлет називає в’язницею. Гамлет відчуває трагічну самотність. Його матір стала дружиною головного лиходія, мила Офелія не знаходить в собі сил опиратися волі батька, приятелі дитинства Розенкранц і Гільденстерн готові прислужитися тирану, тільки Гораціо вірний Гамлету і розуміє його.

            Гамлет – людина нового часу, людина думки. Роздуми – його природна потреба. У знаменитому монолозі «Бути чи не бути» Гамлет як би зводить рахунки зі своєю власною думкою. Приїзд в Ельсінор бродячих акторів допомагає йому з’ясувати істину. Гамлет доручає акторам зіграти п’єсу «Вбивство Гонзаго», в якій обставини в деталях нагадують вбивство батька Гамлета. Клавдій не витримує і в хвилюванні залишає зал для глядачів. Тепер Гамлет точно знає, що Клавдій – убивця. Щоб ввести його в оману, Гамлет надягає на себе личину божевільного. Смертельний удар вражає Клавдія, коли той, сповнений підступності, готовий вчинити нове лиходійство.

  У фіналі трагедії молодий норвезький принц Фортінбрас наказує віддати померлому Гамлету військові почесті. Гамлет – герой. Тільки для глядача він вже не герой старовинного сказання, що жив ще в язичницькі часи, а герой нового часу, освічений, розумний, що піднявся на боротьбу проти темного царства себелюбства і підступності.

Дякую за увагу