Мета уроку: Навчальна: допомогти учням усвідомити зміст, ідейно-художні особливості оповідання Ф. Кафки та його стилю;Розвивальна: розвивати навички роботи з текстом, удосконалювати вміння учнів формулювати та обґрунтовувати своє ставлення до прочитаного; Виховна: сприяти вихованню найкращих моральних якостей. Обладнання: портрет письменника, його власні малюнки, таблиця «Грегор Замза», видання твору.
Відомий французький драматург XX ст. Ежен Йонеско писав: «Я відкрив Кафку доволі пізно. Перше, що я прочитав (це було “Перевтілення”), вразило мене... Я тільки відчував за всім цим щось жахливе, що може статися з кожним із нас, хоч це й представлено в цілком ірреальній формі... я зрозумів, що кожен із нас може стати чудовиськом, що в кожному з нас причаїлася така можливість. Чудовисько здатне вилізти назовні в будь-який момент. І тоді з нами відбудеться перевтілення. Інакше кажучи, чудовисько, що причаїлося всередині нас, здатне перемогти. Адже людська юрба, цілі нації періодично втрачають людську подобу: війни, повстання, погроми, різанина, колективні злочини, диктатура, репресії. І це частина тих форм, у яких виявляється наша потворність...» Про ці проблеми ми й поговоримо на уроці.
Робота з уривками з листа до батька “…я з давніх пір ховався від Тебе – в свою кімнату, в книги, в навіжені ідеї, у божевільних друзів, я ніколи не говорив з Тобою відверто… ніколи не виявляв родинні почуття… Я був боязкою дитиною… Ти виховуєш дитину тільки відповідно до свого особистого характеру – силою, криком, запальністю… Ти прагнув виховати в мені сильного і сміливого юнака…”
Який же світ в очах Кафки?Світобачення Кафки — трагічне. Людина в цьому світі — самотня комаха, якій нічого чекати від когось допомоги. Світ навколо цієї людини — ворожий їй. Кафку вважають пророком XX століття, основоположником теми абсурду в літературі, релігійним мислителем, твори якого слід розглядати в категоріях святості, а не літератури. Давно увійшли до лексикону інтелігенції вирази «кафкіанська ситуація», «кафкіанський абсурд», «кафкіанськй кошмар». Поясніть зізнання Кафки: «... Я живу у своїй родині більш чужий, аніж найчужіший».
Саме у творчості Кафки присутні риси експресіонізму. Та про значний вплив митця на розвиток літератури свідчить те, що аж три новітні мистецькі напрями вважають його творчість своєю основою: експресіонізм, сюрреалізм та екзистенціалізм. Тому сприймати і розуміти його твори потрібно як модерністські з усіма їх визначальними рисами. Настрої песимізму, розладу із дійсністю, які посилюються в роки Першої світової війни, незвичайні способи зображення – зближують його творчість з модернізмом. Кафка поєднує реальне і фантастичне – і це перетворює життя героїв у щось реально-абсурдне. Він використовує гротеск, метафору, інакомовлення, символи, контрасти, щоб підкреслити дисгармонію світу.
Особливе місце у творчому доробку Ф. Кафки посідає оповідання «Перевтілення» (часто жанр цього твору визначають як новелу). Вихідний пункт сюжету оповідання — перетворення головного героя Грегора Замзи на величезну комаху, яка викликає в усіх жах і огиду. Зміст новели становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. Три його спроби виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім світом і позначені композицією твору — його поділом на три частини. Але про це поговоримо після детального ознайомлення з текстом оповідання.
Евристична бесіда за змістом твору. Грегор Замза — головний герой твору. Що з ним трапилося?Що вражає в його перевтіленні? Як ми дізнаємося про події у творі? Ким був Грегор до перетворення?Який це тип людини, на ваш погляд? Як ставився Грегор до своєї родини, що він для неї робив?А як поставилися до Грегора його рідні? Як змінювалися їхні стосунки з часом? Що спонукає Грегора піти з життя?Що, на ваш погляд, найстрашніше у творі? Чи мав герой шанси на спасіння? У чому суть іронії письменника? Чи зменшує вона трагічну силу страждань Грегора?
Дослідницька робота в групах. Завдання для 1-ї групи. Дібрати цитати про інтер’єр, який оточує Грегора, зробити висновки. Завдання для 2-ї групи. Визначити, які кольори зустрічаються у творі, які переважають; пояснити їхнє символічне значення. Завдання для 3-ї групи. Визначити роль музики у творі.
Колективна характеристика головного героя Грегора Замзи{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ПодіїРиси характеру. Комівояжер Грегор Замза з невідомих причин перетворився на комаху. Він сприйняв своє перевтілення покірно, мислить і відчуває, як людина й прагне це довести родичам. Покірний Грегор-комаха збунтувався, коли з його кімнати почали виносити меблі. Він намагався захистити власне право на людське існування й гідність, але зазнав поразки. Почувши гру сестри на скрипці, Грегор покинув своє сховище, щоб показати, що він зберіг здатність відчувати музику, прекрасне. Але родина сприймає його дії вороже. Працьовитий, сумлінний, відповідальний, турбується про родину, має гідність, покірний, чутливий до прекрасного
Висновок: Грегор Замза — «маленька людина», безсила перед жорстокістю світу і його абсурдністю, але до кінця зберігає шляхетність, гідність та інші найкращі людські якості. Моделювання ситуації (у групах)Створіть модель долі сучасної людини, яка опинилась у ситуації, що нагадує символічну картину перевтілення в новелі Ф. Кафки.
Заключне слово викладача. Кафка майстерно відобразив трагічне безсилля «маленької людини», її приреченість у цьому світі. Він показав катастрофічність епохи XX століття. Досліджував процеси, що відбувалися у людській душі, і визначив загальну «хворобу» суспільства — моральне перевтілення, деградацію особистості; поставив питання про причини самотності, відчуження, безвиході людини. Хоча він не вирішив цих болючих проблем, але його твір має глибоко гуманістичний пафос, оскільки ще на початку XX століття відобразив драму «маленької людини» нового часу і став на захист людяності.
Домашнє завдання. Опрацювати статтю підручника про «Перевтілення» Ф. Кафки. Скласти тези відповіді на проблемне запитання: «Чому Кафка не закінчив твір смертю Грегора, а продовжив розповідь далі?» Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення на тему: «Тема «маленької людини» у світовій літературі».