Урок на тему: Своєрідність світобачення та його художнє втілення в оповіданні Франца Кафки «Перевтілення». Грегор Замза і його родина. Особливості стилю письменника

Тема: Модернізм

Тема. Своєрідність світобачення та його художнє втілення в оповіданні Франца Кафки «Перевтілення». Грегор Замза і його родина. Особливості стилю письменника

Мета:

Навчальна: допомогти учням усвідомити зміст, ідейно-художні особливості оповідання Ф. Кафки та його стилю;

Розвивальна:  роз­вивати навички роботи з текстом, удосконалювати вміння учнів формулювати та обґрунтовувати своє ставлення до прочитаного;

Виховна: сприяти вихованню най­кращих моральних якостей.

Обладнання: портрет письменника, його власні малюнки, таблиця «Грегор Замза», видання твору.

(Ф. Кафка категорично заборонив робити ілюстрації до твору.)

Тип уроку: урок закріплення і удосконалення нових знань, умінь, навичок.

Методи і форми: словесний (бесіда, лекція, коментоване читання ), проблемно-пошуковий (створення проблемної ситуації, відбір оптимальних шляхів вирішення проблеми, індуктивно- дедуктивний (оцінка фактів, явищ, узагальнення, встановлення причинно -наслідкових зв'язків), робота в групах.

Міжпредметні зв’язки: українська література, біологія, історія, ділова етика та культура спілкування.

Епіграф:                                         Що знаєш ти про мій біль і що я знаю про твій…Щасливим я був тільки б у тому випадку,

якщо б зміг привести світ до чистоти, правди, непорушності…

Ф.Кафка

Хід уроку

І. Організаційний момент   

Викладач вітається з учнями, налаштовує всіх на роботу. Перевіряє присутніх.

Під час сьогоднішнього уроку кожен з вас отримуватиме бали за свої відповіді, всі вони будуть мною фіксуватися у спеціальному бланку, а в кінці уроку ви всі отримаєте оцінки.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

2.1. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на нашому уроці ми вивчатимемо тему «Своєрідність світобачення та його художнє втілення в оповіданні Франца Кафки «Перевтілення». Грегор Замза і його родина. Особливості стилю письменника». А також ви повинні глибше усвідомити зміст, ідейно-художні особливості оповідання та його стилю.

Відомий французький драматург XX ст. Ежен Йонеско пи­сав: «Я відкрив Кафку доволі пізно. Перше, що я прочитав (це було “Перевтілення”), вразило мене... Я тільки відчував за всім цим щось жахливе, що може статися з кожним із нас, хоч це й представлено в цілком ірреальній формі... я зрозумів, що кожен із нас може ста­ти чудовиськом, що в кожному з нас причаїлася така можливість. Чудовисько здатне вилізти назовні в будь-який момент. І тоді з нами відбудеться перевтілення. Інакше кажучи, чудовисько, що причаїлося всередині нас, здатне перемогти. Адже людська юрба, цілі нації періодично втрачають людську подобу: війни, повстан­ня, погроми, різанина, колективні злочини, диктатура, репресії. І це частина тих форм, у яких виявляється наша потворність...» Про ці проблеми ми й поговоримо на уроці.

2.2. Інтерактивна вправа «відкритий мікрофон»

1. Які обставини особливо вплинули на світогляд  письменника та особливості його творчості ?

• Відчуженість, пов’язана із національною приналежністю та місцем народження. «Як єврей, - пояснював один із німецьких біографів Кафки, - він не був своїм у християнському світі. Як індиферентний єврей – бо ж таким Кафка був на початку – він не був своїм і серед євреїв. Як людина, що хоч і говорила німецькою, він не був своїм серед німців. Як богемець він не був цілком австрійцем…»
• Складність стосунків з батьком.
• Ідея шлюбу як можливості повноцінної життєвої реалізації та досягнення внутрішньої незалежності від батька.
• Літературна творчість, яка усвідомлювалася як єдиний сенс і зміст буття, заради чого він від усього відмовлявся. Проте ця праця не принесла задоволення, тому що він прагнув досягти досконалості, розчаровувався у написаному, не мав інтересу до публікації творів, а інколи і до їх завершення.

2. Яка з цих проблем була головною, основоположною для долі і світогляду Кафки? (Стосунки з батьком). 

3. Робота з уривками з листа до батька 

“…я з давніх пір ховався від Тебе – в свою кімнату, в книги, в навіжені ідеї, у божевільних друзів, я ніколи не говорив з Тобою відверто… ніколи не виявляв родинні почуття… Я був боязкою дитиною… Ти виховуєш дитину тільки відповідно до свого особистого характеру – силою, криком, запальністю… Ти прагнув виховати в мені сильного і сміливого юнака…”

4. Поясніть зізнання Кафки: «...Я живу у своїй родині більш чу­жий, аніж найчужіший».

III. Формування знань, вмінь і навичок учнів

3.1 Слово викладача Аналіз твору

Саме у творчості Кафки присутні риси експресіонізму. Та про значний вплив митця на розвиток літератури свідчить те, що аж три новітні мистецькі напрями  вважають його творчість своєю основою: експресіонізм, сюрреалізм та екзистенціалізм. Тому сприймати і  розуміти його твори потрібно як модерністські з усіма їх визначальними рисами. Настрої песимізму, розладу із дійсністю, які посилюються в роки Першої світової війни, незвичайні способи зображення – зближують його творчість з модернізмом. Кафка поєднує реальне і фантастичне – і це перетворює життя героїв у щось реально-абсурдне. Він використовує гротеск, метафору, інакомовлення, символи, контрасти, щоб підкреслити дисгармонію світу.

Особливе місце у творчому доробку Ф. Кафки посідає оповідання «Перевтілення» (часто жанр цього твору визначають як новелу).

 Вихідний пункт сюжету оповідання — перетворення головно­го героя Грегора Замзи на величезну комаху, яка викликає в усіх жах і огиду. Зміст новели становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. Три його спроби виповзти з кім­нати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім світом і позна­чені композицією твору — його поділом на три частини. Але про це поговоримо після детального ознайомлення з текстом оповідання.

 3.2 Евристична бесіда за змістом твору

•                    Грегор Замза — головний герой твору. Що з ним трапилося?
•                    Що вражає в його перевтіленні? (У душі залишився людиною, яка мислить, страждає.)
•                    Як ми дізнаємося про події у творі? (Через передачу думок само­го героя, фіксацію потоку свідомості)
•                    Ким був Грегор до перетворення?
•                    Який це тип людини, на ваш погляд? («Маленької» людини, сі­рої, непримітної)
•                    Як ставився Грегор до своєї родини, що він для неї робив?
•                    А як поставилися до Грегора його рідні? Як змінювалися їхні стосунки з часом? (Грегор усе більше турбувався, переживав за сім'ю, а його рідні все більше його ненавиділи, бо він їх об­тяжував.)
•                    Що спонукає Грегора піти з життя?
•                    Що, на ваш погляд, найстрашніше у творі? (Ніхто з близьких не співчуває нещасному.)
•                    Чи мав герой шанси на спасіння? (У казці — так, у творі Кафки — ні, бо героя оточують байдужі, жорстокі люди.)
•                    У чому суть іронії письменника? Чи зменшує вона трагічну силу страждань Грегора? («Комаха» бореться за суто люд­ські привілеї: духовне життя, соціальний статус, власну гідність. Це надає комічної тональності боротьбі. Але іронія поєднана з глибоким трагізмом у зображенні людського існу­вання.)
  3. Спостереження над текстом новели
•                    Яка головна метафора твору? (Перетворення людини на кома­ху, чудовисько)
•                    Чому автор зберігає розміри людського тіла героя після перевті­лення? (Величина тіла — величина душі. Пригніченість, зневіра, відчай, зацькованість — це від комахи; розуміння близьких, лю­бов до них, спогади дитинства, юності — це від людини. Залиша­ючи Грегорові розмір тіла людини, Кафка ніби дає шанс йому на повернення до колишнього стану, яке могло б, напевне, статися завдяки любові й терпінню ближніх, але не сталося. У жорстоко­му світі самотня людина-комаха приречена на загибель.)
•                    Які художні деталі використовуються у творі? Поясніть їхню роль. (Позолочена рамка на малюнку дами — фальш світу, що про нього мріє герой; висока конторка, на якій сидить шеф, — символ влади та відстані між начальником та підлеглим; гігантська багатоніжка із кволими лапками — німий відчай зрадженого життя та ін.)
•                    У чому полягає притчевість новели? (Ця новела — засторога від жорстокості, бездушності, нетерпимості та байдужості.)

ІV. Застосування знань, вмінь і навичок учнів.

1. Дослідницька робота в групах

 Визначення ролі деталей в оповіданні (у групах)

Завдання для 1-ї групи. Дібрати цитати про інтер’єр, який ото­чує Грегора, зробити висновки.

Завдання для 2-ї групи. Визначити, які кольори зустрічаються у творі, які переважають; пояснити їхнє символічне значення.

Завдання для 3-ї групи. Визначити роль музики у творі.

 4.2.Колективна характеристика головного героя Грегора Замзи

Грегор Замза

Висновки. Грегор Замза — «маленька людина», безсила перед жорстокістю світу і його абсурдністю, але до кінця зберігає шля­хетність, гідність та інші найкращі людські якості.

4.3.Моделювання ситуації (у групах)

•                     Створіть модель долі сучасної людини, яка опинилась у ситу­ації, що нагадує символічну картину перевтілення в новелі Ф. Кафки. (Хворий на СНІД чи іншу невиліковну заразну хво­робу; людина з алкогольною, наркотичною чи ігровою залежні­стю тощо)

V. Підведення підсумків

5.1.Рефлексія, оцінювання результатів уроку

Інтерактивна вправа «незакінчене речення».

Закінчіть речення:

·        На сьогоднішньому уроці для мене відкриттям було те…

·        На цьому уроці мені найбільше сподобалося…

·        Я для себе зробива висновок, що людина…

·        Я вважаю , що Кафка – це…

5.2. Повідомлення результатів уроку

 Кафка майстерно відобразив трагічне безсилля «маленької людини», її приреченість у цьому світі. Він показав катастрофічність епохи XX століття. Досліджував процеси, що відбувалися у людській душі, і визначив загальну «хворобу» суспільства — моральне перевтілення, деградацію особистості; поставив питання про причини самотності, відчуження, безвиході людини. Хоча він не вирішив цих болючих проблем, але його твір має глибоко гуманістичний пафос, оскільки ще на початку XX століття відобразив драму «маленької людини» нового часу і став на захист людяності.

VI.Домашнє завдання.

·        Опрацювати статтю підручника про «Перевтілення» Ф. Кафки.

·        Скласти тези відповіді на проблемне запитання: «Чому Кафка не закінчив твір смертю Грегора, а продовжив розповідь далі?»

·        Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення на тему: «Тема «маленької людини» у світовій літературі».