Презентація "Загадки, прислів'я, приказки"

ЗАГАДКИ ПРИСЛІВ’Я ПРИКАЗКИ

Термін загадка давнього походження, можливо, походить від слова гадати, що означає «думати, розмірковувати» Збирання і вивчення загадок почалося у 1846 р., коли вийшла збірка Г. Ільковича «Галицькі приповідки загадки». Через 10 років вийшла збірка «Малороссийские и галицкие загадки» О. Селянтовського. Чимало загадок зібрано у збірці М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше» З новітніх праць про загадку найсоліднішою є книга Івана Березовського «Загадки» (1962р.) Існують загадки-поради, задачі, жарти, шаради.

Словникова робота ЗАГАДКА – невеликий вислів, у якому в прихованій формі називається предмет, явище, котре слід відгадати

ВИДИ ЗАГАДОК Про людей, їхній побут; про явища природи; про рослини; про тварин; про трудові процеси; про інвентар тощо.

ХУДОЖНІ ЗАСОБИ Алегорія Конкретність Лаконізм Метафора Рима Подібність

Стоїть півень на току у червонім ковпаку Метафора — це перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності

Загадки читаються і промовляються повільно, щоб відгадувачі легко сприйняли їхній зміст; логічним наголосом виділяються слова, які передають у прихованій формі ознаки задуманого предмета; загадки вимовляються трохи таємничо (як і фантастичні місця в казці), але хитрувато й водночас доброзичливо (ану, подумай, здогадайся!) Загадки найчастіше промовляються з розповідною або запитальною інтонацією; дуже рідко – з окличною чи спонукальною Виразне читання загадок

Словникова робота ПРИСЛІВ’Я – жанр усної народної творчості, короткий, часто віршований крилатий народний вислів, в якому виражено повчальний досвід і мудрість народу

найпоширеніший жанр фольклору; мають повчальний зміст; виражають завершену думку; відтворюють житейську мудрість народу; звеличують силу народного генія; зисловлюють повагу до старших за віком; засуджуть тих, хто принижує людську гідність; близькі до загадок; можуть мати прозову чи віршовану форму

Словникова робота ПРИКАЗКИ – стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я, але без властивого йому повчального значення

Не мають повчального змісту; прості за будовою; виражають незавершену думку; можуть мати прозову чи віршовану форму О з н а к и п р и к а з о к

Природа Хліборобський календар Наука, розум, праця, досвід, мораль Людина, вади вдачі та поведінки Любов до батьківщини Боротьба за кращу долю Дружба Щастя Тематика прислів’їв та приказок

Прислів’я та приказки Узагальнення Протиставлення Пряме і переносне значення Порівняння особливості

Прислів’я Приказка Висловлюється закінчена думка; дається певний висновок; становить собою завжди закінчене речення Наприклад. За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш Натякає на висновок або дає дотепну оцінку події чи людині; висловлюється незакінчена думка. Наприклад. За двома зайцями

Прислів’я і приказки читаються і промовляються упоільнено, щоб підкреслити значимість їх змісту; найважливіше слово в кожному мовленнєвоту такті виділяється логічним наголосом; інтонації під час їх вимови залежно від змісту можуть бути розповідні, спонукальні, питальні, окличні з різними відтінками почуттів Виразне читання прислів’їв та приказок

ЗМСТ Еразм Роттердамський Відомий учений, гуманіст доби Відродження започаткував європейську паремістику, перший зібрав, упорядкував і видав у 1500 році в Базелі (Швейцарія) збірку під назвою “Збірка прислів’їв”, де числилось до 800 латинських прислів’їв, приказок, сентенцій, притч

Перевір себе елегантність і краса; любов до господарювання; дисципліна і порядок; владність; здатність до торгівлі; хист до музики; любов до пісні, поетичність.

Тема: зображення дівчини-України, яка звернулася по допомогу до Господа у зв'язку зі стражданнями, що терпить земля її від “пролитої крові й пожеж”.