Презентація "Загальна характеристика частин мови"

Загальна характеристика частин мови

Морфологія – це розділ мовознавства, що вивчає слова як частини мови.

“ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ “Чи ти задумувавсь, відкіль оті У нашій мові злитки золоті?Як намистини, диво калинове –Частини мови! Який співець, поет, який письменник. Уперше слово вигадав – іменник!Іменник! Він узяв собі на плечіВелике діло – визначати речі, -Ім’я, найменування і наймення: Робота. Біль. І радість і натхнення. Ну, а візьмімо назву – дієслово,Само підказує, що діє слово!Ще й прикладу на нього не навів, а вже до півдесятка дієслів!Прикметник дасть іменнику – предмету. Якусь ознаку чи прикмету. Числівник може визначить тобі Число речей, порядок при лічбі. А поспитай звичайного займенника,За кого він у мові? За іменника!(хоч може цей наш скромний посередник замінювати і числівник,і прикметник). Прислівник звик, незмінюваний в мові,Ознаки різні виражать при слові,Сполучник каже: скромну роль я маю,Але слова у мові сполучаю.І частка мовить: слово я службове, Але людині чесно я служу.І , будьте певні, в інтересах мовиІ так, і ні, де треба , я скажу. А вигук може пролунать, як дзвін,У мові, мабуть, найщиріший він!“Ура! – гукнеш ти неодмінно. –Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!Частини мови! Назви наче й звичні,Полюбиш їх – красиві, поетичні!“Відмінно” заслужив ти. Знав – чудово. Це за любов найвища з нагород. Хто ж так назвав оці частини мови?Назвали вчені. Й підхопив народ!

В українській мові є 10 частин мови.Їх поділяють на самостійні, службові й вигук.

Частини мови. Мають лексичне значення (називають предмети, дії, ознаки предметів і дій, кількість)Мають морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, час, особу тощо)Є членами речення. Не мають лексичного значення. Мають морфологічні ознаки (незмінність тощо)Не є членами речення. СамостійніСлужбові

Скільки в українській мові частин мови?На які групи поділяються частин мови?Скільки самостійних частин мови?Чому ми ці частини мови називаємо самостійними? Чим вони характеризуються?Скільки службових частин мови?Яка роль службових частин мови?Як називається особлива частина мови, що не є ні самостійною, ні службовою?

Лінгвістична гра. Якщо ви правильно розподілите частини мови у колонки, то зможете прочитати вислів, підкресливши другу від початку букву. Знайомий, один, пахучий, пусто, обов’язок, два, дев’яносто, вночі, спритний, думка, тридцятий, окуляри, жадібно, сімсот, сумно, світанок, найкращий, вправна, скоро, великий, привабливі, дихання, чудово, вільний.Іменник Прикметник Прислівник Числівник

Букви на папері – у науку двері.

Яка частина мови , на вашу думку, найчисельніша, тобто має найбільше слів? Чому? - Яка частина мови робить мову яскравою, барвистою, образною, додає виразності , і ми відчуваємо, яка ж багата і красива наша українська мова ?

Відгадати загадки, назвати прикметники. У вінку зеленолистім,У червоному намисті,Видивляється у воду. На свою хорошу вроду. Я руда, низького росту,Хитра я і довгохвоста. На курей я дуже ласа – В них таке смачненьке м’ясо.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКАЯкщо вчитель називає іменник – руки підняти вгору, прикметник – розвести у сторони, числівник – витягнути вперед. Стотисячний, семиденний, п’ятиденка, двадцятип”ятимільйонний, столітній, восьмирічка, трьохтисячний, п’ятнадцятирічний. - Які це слова? Яким способом вони утворені? Назвіть орфограму.

Лінгвістична задача Яке орфографічне правило ілюструє ця поезія? Сформулюйте його. Випишіть слова, що ілюструють приклади на це правило. Жили – були дієслова,Рухливі й жвавії слова,Які скакали, веселились. Й нікому зроду не корились. Та стало враз життя сумне, Коли з’явилась частка не. Вона веліла не співати, Не пустувать, не розмовляти... Дієслова “не” не стерпілиІ стати поруч не схотіли.

Яка частина мови пишеться з дієсловами окремо? ( Частка )Що ми знаємо про цю частину мови ? ( Відноситься до службових частин мови і служить для творення нових форм чи слів, надає словам чи реченням смислових або емоційних відтінків.)Наприклад, не, ні, хай, нехай, би (б), лише, тільки, навіть, уже, ж, аж, так, еге ж, авжеж, будь-, небудь-, казна -, аби -, хтозна -, де -, сь -.

Диктант – вікторина. Знайдіть займенники в лічилках і скоромовках, запишіть. ( Крім особових займенників, є й інші розряди за значенням, спробувати відшукати і їх ).  Я, ти, він, вона –Разом дружна вся сім’я. Хто запізниться, Той буде жмуриться. Котилася торба з високого горба,А в тій торбі хліб – паляниця, Кому доведеться, той буде жмуриться

Сконструюйте прислів’я і підкресліть в них числівники. Які є розряди числівників? За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш. Хата, не, господинь, де, там, сім, метена. Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві. Сім відмір, а, разів, відріж, один.

“ За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш”“ Де сім господинь, там хата не метена”“ Одна голова добре, а дві - ще краще”“ Сім разів відмір, а один – відріж”

Прислівник- Що вам відомо про прислівник? ( Прислівник – незмінна самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, стану і відповідає на питання як ? скільки ? де ? коли ? куди ? звідки ? навіщо? У реченні найчастіше виступає обставиною. )

Коментуємо ланцюжком правопис прислівників ( Разом, окремо, через дефіс). З будь-якими двома скласти речення. Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.

Відтворювальний диктант. Диктую прислів’я і приказки, учні виписують у два стовпчики сполучники і прийменники. ( Прийменник – службова частина мови, яка служить для вираження зв’язків між словами в реченні. Сполучник - – службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення.)Праця годує, а лінь марнує.І вдень, і вночі сняться калачі. З ким поведешся, від того й наберешся. Або пан, або пропав. Вовків боятись, то в ліс не ходити. Задер носа, що кочергою не дістане. На чужому горі щастя не збудуєш.

Гра “Четверте зайве”Знайти “четверте зайве” слово, аргументувати свої докази, виділити орфограми. П’ять, п’ятірка, п’ятий, п’ятеро. Навесні, взимку, дружні, зранку. Я, від, його, тебе. Стук-стук, ох, ку-ку, ойкає. Не, але, та, або.

Вигук- Слова, що належать до цієї частини мови, неспокійні, крикливі, весь час метушаться. Хоча вони й маленькі, але можуть виражати захоплення, сум, страждання, докір, прохання, страждання. В них уся чаша переживань, почуттів, волевиявлень людини. За неспокійну вдачу ці слова й назвали вигуками. Вигуки не змінюються і членами речення не виступають. Не відносяться вони не до самостійних, не до службових части мови.

Згадайте назви народних пісень, які ми вивчали в цьому році, де б зустрічалися вигуки.(Завдання в парах)Згадайте назви народних пісень, які ми вивчали в цьому році, де б зустрічалися вигуки. Наприклад, “ Ой ти, коте, коточок”; “ Гей, видно село”;

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ- Що вивчає морфологія?- На які групи поділяються частини мови?- За якими ознаками виділять самостійні і службові части мови?- Що ми можемо сказати про особливу частину мови – вигук?- Які види завдань вам сподобались? Чим саме?

Домашнє завдання. С. 76 – правила вивчити. Вправа 185

Підготувалаучитель української мови та літератури. Шутко Сніжана Леонідівна