З якими розділами науки про мову пов’язаний розділ “Морфологія” і що вивчає кожен з них ? 1)Фонетика. (Вивчає звуки) 2) Графіка (Букви) 3) Орфографія (Правильне написання) 4) Орфоепія (Правильна вимова) 5) Лексикологія ( Лексика, значення, вживання і походження) 6) Словотвір (Способи творення слів) 7) Лексикографія (Правила укладання словників) 8) Стилістика ( Стилі мовлення) 9) Фразеологія ( Стійкі сполучення слів) 10) Пунктуація ( Вживання розділових знаків) 11) Синтаксис (Словосполучення і речення) 12) Етимологія (Походження слів) 13) Морфеміка (Значущі частини слова)
Лінгвістична гра Якщо ви правильно розподілите частини мови у колонки, то зможете прочитати вислів, підкресливши другу від початку букву. Знайомий, один, пахучий, пусто, обов’язок ,два, дев’яносто, вночі, спритний, думка, тридцятий, окуляри, жадібно, сімсот, сумно, світанок, найкращий, вправна, скоро, великий, привабливі, дихання, чудово, вільний. Іменник Прикметник Прислівник Числівник Букви на папері – у науку двері.
Диктант – вікторина Знайдіть займенники в лічилках і скоромовках, запишіть. Я, ти, він, вона – Разом дружна вся сім’я. Хто запізниться, Той буде жмуриться. Тут циганка ворожила, Шматок сала положила, Ось воно є – щастя твоє. Котилася торба з високого горба, А в тій торбі хліб – паляниця, Кому доведеться, той буде жмуриться.
Ми - лінгвісти! Ми - письменники! Коментуємо ланцюжком правопис прислівників , що записані на картках. З будь-якими двома скласти речення. Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.
Слова, що належать до цієї частини мови, неспокійні, крикливі, весь час метушаться. Хоча вони й маленькі, але можуть виражати захоплення, сум, страждання, докір, прохання, страждання. В них уся чаша переживань, почуттів, волевиявлень людини. За неспокійну вдачу ці слова й назвали … Вони не змінюються і членами речення не виступають. Не відносяться вони не до самостійних, не до службових части мови. Згадайте назви народних пісень, які Ви вивчали в цьому році, де б зустрічалися вигуки.