Презентація "Західноукраїнська Народна Республіка

Тема: «Західноукраїнська Народна Республіка13 листопада 1918 – 15 березня 1923»

Державна символіка ЗУНР

Дмитро Вітовський (!)Він належав до засновників Стрілецького фонду й органу УСС «Шляхи». У 1916 — 17 рр. був комісаром УСС на Волині, організовував на Ковельщині українські народні школи. Був головою військового Комітету, що 1. ХІ. 1918 р. зробив переворот проти австрійського панування, передавши владу УНРаді ЗУНР, тобто очолив Листопадовий Зрив. Від листопада 1918 р. — командувач збройних сил ЗУНР, пізніше — Державний Секретар Військових Справ ЗУНР; член УНРади

Листопадовий чин (зрив)“Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки”, - емоційно виголосив Дмитро Вітовський під час засідання Української Національної Ради та Військового Комітету увечері 31 жовтняукраїнське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918року Українською Національною Радо силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Володимирії коронній землі Австро-Угорської імперії  з метою встановлення влади Української Держи (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка» на землях, на які вона претендувала. У результаті утворилася держава площею 70 тис. км², що викликало невдоволення Польщі, яка розв'язала польсько-українську війну 1918—1919 років для захоплення Галичини

Кость Левицький. Співзасновник УНДП. Очолив Головну Українську Раду, згодом Загальну Українську Раду. Голова Державного секретаріату ЗУНР.

Євген Петрушевич(!)Депутат австрійського парламенту та Галицького сейму. Лідер визвольних змагань у Західній Україні. Обраний президентом УНРади (обіймав цю посаду до 9 червня 1919 р.).9 червня 1919 р. призначений диктатором Західної області УНР. Був одним з ініціаторів і безпосередньо реалізовував злуку УНР та ЗУНР. Після переходу Галицької армії та уряду ЗО УНР за р. Збруч, на територію Наддніпрянської України, виявилися гострі розходження політичних ліній Петрушевича та Петлюри. У листопаді 1919 р. залишив Кам’янець-Подільськ, виїхавши до Відня. До кінця життя перебував у еміграції в Берліні

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка ». Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Внутрішня політика ЗУНР створювалися органи законодавчої та виконавчої влади в центрі й на місцях проведенням демократичних виборів;• уряд монополізував продаж основних продуктів, а також сірників, цигарок, спирту;• прийнято Закон про запровадження 8-годинного робочого дня;• заборонено вивезення нафти;• 4 квітня 1919 р. ввів свою валюту — гривні й карбованці;• затверджено українську мову державною і введено обов’язковість вживання її в державних установах та громадських організаціях;• національним меншинам гарантувалося 30% місць у, майбутньому парламенті. Реформа освіти:• публічні школи оголошувалися державними, а вчителі — державними службовцями; .• основною в державних школах мовою викладання стала українська;

Внутрішня політика ЗУНР• національні меншини мали право на школи рідною мовою;• дозволялися й приватні школи;• особлива увага приділялася вивченню української мови, математики, історії, географії України;• учителі державних шкіл складали присягу на вірність українській республіці. Вирішення земельного питання1. У квітні 1919 р. прийнято Земельний закон.2. Намічалося ліквідувати поміщицьке землеволодіння, але наділення землею здійснити після війни.3. Самовільне захоплення землі каралося в кримінальному порядку (намічалися ув’язнення, штрафи, втрати права на володіння землею)

Зовнішня політика ЗУНР• Відкрито посольства (в Австрії, Угорщині, Німеччині)• та дипломатичні представництва у деяких країнах (у Чехо-Словаччині, США, Канаді, Італії, Бразилії)• ЗУНР вела переговори з країнами Антанти щодо припинення воєнних дій із Польщею;• проголошено акт Злуки УНР і ЗУНР (22 січня 1919 р. в Києві);• країни Антанти не підтримали ЗУНР.

Польсько-українська війна. Українсько-польська війна — збройний конфлікт між Польською і Західноукраїнською Народною Республіками  (після Акту Злуки— ЗОУНР) на території Галичини, що вилився в широкомасштабні бойові дії з 1 листопада  1918 по 18 липня1919 року. Водночас Польща вела війну проти Української Народної Республіка на Холмщині, Підляшші, Берестейщині й Волині11 листопада 1918 р. Поляки захопили Перемишль. Тут формувалися польські військові з’єднання, що перекидалися до Східної Галичини.21 листопада 1918 р. Поляки оволоділи Львовом. Невдовзі польські війська контролювали 10 із 59 повітів, у яких ЗУНР проголосили свою владу. Уряд ЗУНР був змушений переїхати до Тернополя, а потім — до Станіслава. Квітень 1919 р. Польський уряд кинув на боротьбу проти Української Галицької армії війська, що прибули з Франції під командуванням генерала Й. Галлера (80 тис. вояків з 400 кулеметами, 180 гарматами), сформовані з польських військовополонених, які воювали на Західному фронті у складі німецької армії. Польський наступ підтримала Румунія, яка захопила, частину галицького Підкарпаття.

Чортківська офензива8 червня 1919 р. Початок наступальної операції українських військ — Чортківська офензива (наступальна операція), коли 25-тисячне українське військо змусило відступити 100-тисячну польську армію.6—18 липня 1919 р. Польські війська окупували Східну Галичину, Західну Волинь, змусивши УГА та уряд ЗУНР відступити за р. Збруч. У польсько-українському протистоянні загинуло 15 тис. українців і 10 тис. поляків.

Причини падіння ЗУНР1. Непослідовність та поміркованість внутрішньої політики ЗУНР.2. Лідери ЗУНР не мали власної моделі розбудови держави, тому орієнтувалися на австрійський зразок виконавчої влади.3. Лідери ЗУНР не мали широких зв’язків із впливовими колами Європи.4. Політика ЗУНР не знайшла підтримки широких верств найбіднішого селянства, бо відкладалося вирішення земельного питання.5. Війна з Польщею і військові невдачі УГА.6. Байдужість до долі ЗУНР з боку великих європейських держав, її міжнародна ізоляція.7. У ЗУНР не було міцних історичних державотворчих традицій.

Історичне значення проголошення ЗУНР• ЗУНР увійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний, демократичний розвиток.• За короткий період свого існування (1918 — 1919 pp.) ЗУНР дала чимало прикладів національної солідарності таї розуміння загальнодержавних українських інтересів.• 22 січня 1919 р. Здійснилася мрія багатьох поколінь українців про створення суверенної соборної України.• Акт 22 січня 1919 р. став виразом єдності українських земель у міжнародно-правовому та морально-політичному плані.• На жаль, в Австро-Угорщині українці виявилися єдиним народом, який не зміг реалізувати принципу національного самовизначення і створити після Першої світової війни власну державність.• Наприкінці червня 2005 р. було відкрито на Личаківському цвинтарі Львова величний пам’ятник польським і українським воїнам, які загинули восени 1918 р. та протягом 1919—1920 pp.

Позиція держав щодо ЗУНР на Паризькій мирній конференціїСічень 1919 р. На Паризьку мирну конференцію прибула об’єднана делегація УНР і ЗУНР, але посли обох держав діяли окремо. Жодна з делегацій не заручилася підтримкою країн Антанти. Особливо ворожою щодо ЗУНР стала позиція Франції, яка була зацікавлена у зміцненні Польщі як противаги Німеччині на Сході.25 червня 1919 р. Представники Антанти визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини з наданням їй автономії до вирішення її долі в майбутньому. Фактично долю Східної Галичини визначили на Паризькій мирній конференції країни Антанти і США.

Гасло «через Київ до Львова»Рішення про злуку УНР і ЗУНР було скасовано після укладення С. Петлюрою Варшавської угоди (квітень 1920 р.) з Ю. Пілсудським, яка передбачала визнання прав Польщі на Галичину. Гасло «Через Київ до Львова»Це гасло висунули діячі УНР, маючи на увазі, що спочатку потрібно розгромити ворогів українського народу у Наддніпрянській Україні (більшовиків та білогвардійців), а потім спільними силами воювати проти Польщі. Керівництво ЗУНР не сприйняло цього гасла, висунувши на перший план боротьбу з Польщею.

УНР+ЗУНРСоборна Україна формально існувала лише 9 місяців — до 16 листопада 1919 р. Між урядами УНР і ЗУНР виникли певні розбіжності, пов’язані з різними зовнішньополітичними пріоритетами. Директорія УНР в основному боролася з радянською Росією, а ЗУНР — з Польщею.Існували між ними й ідеологічні розбіжності: у Директорії переважали соціалістичні партії, а в уряді ЗУНР — помірно-ліберальні.

Українська Галицька армія - регулярна армія Західно-Української Народної Республіки, після проголошення Акту Злуки - одна з армій Української Народної Республіки, з 17 листопада 1919 року за Зятківськими угодами увійшла до складу Збройних сил Півдня Росії як Українська Галицька армія. Роки існування: 1918 – 1920

Варша́вський договір (квітень 1920 рік), або договір пілсудський — петлюра — політичні й військові конвенції, підписані представниками Польщі і Української Народної Республіки, які розроблялись таємно від уряду УНР й польського сейму. За ними в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу Симон Петлюра погоджувався визнати українсько-польський кордон по річці Збруч і далі по Прип'ятідо її гирла. Згідно з договором польський уряд Юзефа Пілсудського відмовився від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 року та визнав УНР. До Польщі мала відійти Східна Галичина та 5 повітів Волині, тобто територія, що належала Австро-Угорщині і Росії.

Мова доку-мента«Уряд Речі Посполитої Польської... і уряд Української Народної Республіки... погодилися на такі рішення:(…)2) Кордони між Річчю Посполитою Польською та Українською Народною Республікою визначатимуться таким чином: на півночі від Дністра вздовж р. Збруч, а далі уздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною та Росією...(…)4) Український уряд зобов'язується не укладати будь-яких міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж зобов’язання бере на себе уряд Речі Посполитої Польської стосовно Української Народної Республіки.(…)5) Національно-культурні права, які польський уряд надає своїм громадянам української національності, які проживають на території Речі Посполитої Польської, будуть тією ж мірою надані громадянам польської національності, які проживають у межах Української Народної Республіки....(…)8) Договір залишається таємним. Його не можна передати третій стороні або публікувати...»

На Паризькій мирній конференції (18 січня. 1919 р. - 21 січ. 1920 р) де вирішувалася доля Європи після Першої світової війни,Польща заручилася підтримкою Франції і отримала право на тимчасову окупацію Східної Галичини