Урок "Голодомор 1932-1933 років"

Предмет: Історія України

Клас: 10

Тема:  «Голодомор 1932 – 1933 років на  Україні – геноцид українського

       народу»

           «Питають нас на кожнім кроці:

  «Де ж це було, в якій країні?!»

  Наш голос: «В 33 – м році,

  В багатій хлібній Україні!!!»

  (Із поезії О.Сулими – Блакитної «Похід»).

Мета уроку:  Розкрити фактори, які привели до голоду на Україні: вміти визначити причини та соціально-політичні наслідки голодомору; чому події голодомору були в радянські часи оточені атмосферою секретності; навести факти, що свідчать про масштаби трагедії українського селянства у 1932 – 1933 років на Україні і на Луганщині; виховувати  і формувати історичну пам’ять про трагічні сторінки українського народу, української історії ХХ століття.

Тип уроку:  комбінований

Поняття:  голодомор, геноцид, «молотовська комісія», «натуральний штраф-сталінський продподаток», «уральсько-сибірський метод хлібозаготовок», «закон про п’ять колосків».

Хід уроку:

І  Організаційний момент

(психологічна підготовка учнів до свідомого сприйняття теми уроку)

Учень зачитує (декламує) уривок  з поезії О.Сулими – Блакитної «Похід»

«…У місті гинули на бруках,

Зелені, як та рута,

Просили крихти хліба в муках,

Щоб з’їсти і … заснути.

Таке видовище жаске

Не в силах відтворити

Ніякий пензель, ні кліше,

Ні мап дереворити!!!

 Лани зверталися до Неба

 Оправдання благали…

•          Бо хлібом ми людей, як треба,

В цей рік обдарували!!

•          Чому ж господарі кидали

Поля, садиби та хати?!!

Усе, усе, що здавна мали,

Де в труді прагнули мети?!!

Питають нас на кожнім кроці:

«Де ж це було, в якій країні?!

 Наш голос: «В 33-м році,

В багатій хлібом Україні!!!»

Ворожий гніт без каяття

Понищив все докраю,

На світі цім замість життя

Створив «державу раю».

ІІ  Актуалізація знань, умінь, навичок.

 «Мозковий штурм»

1. Про яку подію йдеться в поезії?

Так, про голод – жахливу ситуацію в Україні у 1932 – 1933 роках.

2. Як у поезії відображено штучний характер голоду?

Врожай був достатній, щоб голоду не відбулося на Україні.

3. Поясніть, як ви зрозуміли останні рядки поезії. Чи варто було будувати радянську «державу раю» такою ціною?

Коментар вчителя: подивимося на слайд № 2

Ось така була ціна радянської «держави раю».

Отже визначимо, що таке голодомор?

Це цілеспрямована політика радянської влади на створення штучного голоду. Голод розпочався в грудні 1931 року і тривав до початку 1934 року. Найбільшого прояву досяг у червні 1933 року. Ще раз звернемося до слайду № 2. Голодом були охоплені Кубань, Північний Кавказ, Поволжжя, Казахстан. Найбільше голод уразив Україну, де набув рис геноциду – штучного створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове фізичне знищення українського народу сталінським режимом. Від голоду в Україні загинуло більше 5 млн. чоловік. Ці жертви на совісті радянської влади. Пропоную запалити нашу свічку Пам’яті за загиблими і вшанувати їх хвилиною мовчання. Дякую, сідайте.

       Давайте попрацюємо зі слайдом № 3

       Три групи учнів готували свої повідомлення-презентації на цю тему, склали тематичні буклети. Група № 1 вивчала документи про причини голоду. Послухаємо їх.

 Повідомлення учня

Документи свідчать. Із листа Сталіну від колгоспника Давиденка, Знам’янського району Київської області слайд № 4

      Прослухавши текст листа колгоспника Давиденка доведіть, що цей голодомор  в Україні мав штучний характер?

Версія відповіді: Були зловживання керівників колгоспів, місцевої радянської влади. Погано організована посівна 1932 р., безгосподарність в колгоспах і незацікавленість колгоспників в своїй праці, на трудодні давали мало хліба і більше нічого. Держава не допомогла голодуючим районам продумано, штучно створюючи голод конфіскуючи всі продовольчі запаси у селян.

Виступ учня:  Хочу ознайомити присутніх з політикою ЦК ВКП (б) з питань хлібозаготівель на Україні. Ось уривок із Постанови ЦК ВКП (б) про хлібозаготівлі від 11 січня 1932 року.

Дивимося слайд № 5

      Як бачимо, 60 % зібраного врожаю відправлялися примусово в союзний хлібний резерв-запас для відправки на експорт.

Виступ учня. Так, майже увесь вивезений з України хліб відправляли на зовнішні ринки. Це підтверджує і телеграма заступника голови Ради праці і оборони В. Куйбишева в ЦК КП (б) У про необхідність прискорення відвантаження зерна з України на експорт від 27 серпня 1932 року.

Дивимося слайд № 6

 

Коментар вчителя : Кожного року на колгоспи накладались непомірні плани хлібозаготівель, невиконання котрих розглядалося як «саботаж». В 1932 році Україна не виконала план хлібозаготівель, що було розцінено, як підривну роботу у колгоспах куркулів. У республіку було направлено надзвичайну комісію на чолі з Головою Раднаркому СРСР  В. Молотовим, яка перевела республіку на блокадне становище: кордони України, ряду областей, районів були блоковані підрозділами НКВС, щоб селяни-втікачі не могли потрапити за ці межі, всі селяни колгоспів-боржників були невиїздні, паспорти у них відбиралися.

«Молотовська комісія» встановила в жовтні 1932 року хлібозаготівельний план в обсязі 282 млн. пудів (стільки, скільки вже було заготовлено з червня по жовтень 1932 року).

     На лютий 1933 року «молотовська комісія» заготовила в Україні ще 104,6 млн. пудів зерна, фактично в республіці не лишилося зернових запасів. Крім того, на господарства, що заборгували по хлібозаготівлях, встановлювався «натуральний штраф». Архівні документи свідчать, що в усіх місцевостях республіки здійснювались подвірні обшуки та вилучення будь-яких запасів продовольства. Конфіскація подавалася, як кара за «куркульський саботаж», а фактично це була дія, свідомо спрямована на повільне фізичне винищення селянських родин. Часто практикувався так званий «уральсько-сибірський метод хлібозаготівлі»  - селян-боржників звинувачували в саботажі і сім’ями відправляли в сибірські концентраційні табори на «перевиховання». Жертвами політичних репресій в Україні стали 200 тис. селянських сімей – це понад 1 млн. чоловік.

      Офіційно органи  влади мовчали стосовно конаючого українського села. Сталін наказав ставитись до голоду, як до неіснуючого явища. Але кінохроніка, як кінодокумент свідчить про зворотнє. Давайте подивимося кінохроніку тих часів. Демонстрація відеофільму «Голодомор 32 – 33 років:

 

рідкісна зйомка»  сайт «youtube». Шокуючі кінокадри, які не вкладаються у людське розуміння гуманізму, милосердя.

      Пам’ятайте ці сторінки нашої історії і не забувайте ніколи.

      Група № 2 підготувала аналіз сталінського закону від 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності».

Алгоритм пояснення учнів (версія):  В народі цю постанову - закон називали «закон про п’ять колосків». Сталін обґрунтував причину прийняття такого закону як «вимогу робітників і колгоспників».

 Дивимося слайд № 7

Амністія по цих справах заборонялася.

      За п’ять наступних місяців 1932 року за цим законом було засуджено 54 645 чоловік, в тому числі 2 110 чоловік до страти. Будь-яка людина, навіть дитина, піймана хоча б із жменею зерна на колгоспному полі або біля комори, могла бути засуджена до страти або відправлена в концентраційний табір.

Співбесіда з учнями

1. Чи дійсно закон був прийнятий на вимогу «робітників і колгоспників»?

Версія відповіді:

Прикриваючись, ініціативою народу «сталінський режим» брехав, сам    давно спланував репресії проти селян, які не бажали іти в колгоспи.

2. Чому сучасники називали постанову уряду «законом про п’ять колосків»?

Версія відповіді учня:  Жорстокість покарання в цьому законі була надмі врожаю п’ять колосків на колгоспному полі, оголосити державним злочинцем.

Коментар вчителя:  Для запобігання втечі селян з колгоспів у міста сталінський режим у 1932 р. увів нову паспортну систему: паспорти видавали тільки городянам, так що селянин не міг без особливого дозволу сільради залишити село.

      У листопаді 1932 р. був прийнятий закон, що забороняв колгоспам видавати зерно селянам доти, поки не буде виконаний план хлібозаготівель. Але навіть тотальна конфіскація всіх сільгоспродуктів не вирішила проблему хлібозаготівель – план 1932 р. був виконаний тільки на 50%.

      Критична ситуація, що виникла в сільському господарстві, вимагала надзвичайних методів управління. Були створені політичні відділи машино-тракторних станцій (МТС) і колгоспів, що мали сприяти подоланню кризи. Повноваження політвідділів були досить широкими. Вони поєднували в собі партійну і адміністративну владу, джерело місцевої інформації газету-багатотиражку і слідчі функції – у кожному політвідділі була посада заступника начальника політвідділу з питань ОДПУ. Ці органи в 1933 – 1934 рр. обвинуватили в шкідництві й заарештували тисячі голів колгоспів, керівних радгоспів і МТС, бригадирів і механіків, а агрономів і рядових колгоспників. Радянська влада виграла битву з селянами за колективізацію.

      Секретар Дніпропетровського обкому КП (б) У Мендель Хатаєвич на пленумі ЦК КП (б) У заявив, хизуючись:

 Дивимося слайд № 8

Яка ж ціна цього «виграшу»?

Нас  познайомить група № 3. Яка опрацювала  книгу американського письменника-дослідника голоду 1932 – 1933 рр. Роберта Конквеста «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор».

Алгоритм відповіді (версія):  У своїй книзі Роберт Конквест дає наближені до істини підрахунки жертв 1930 – 1937 рр. на Україні.

Дивимося  слайд № 9 Які втрати від голодомору були на Луганщині та Старобільщині?

Послухаємо інформацію учнів-краєзнавців.

      Основним джерелом про голодомор на Луганщині стала книга І.В.Магрицької «Врятована пам’ять: свідчення очевидців». В книзі зафіксовано 296 свідчень жителів Луганщини, що пережили Голодомор, в тому числі 32 свідчення жителів Старобільщини.

      В середньому села Луганської області в наслідок комуністичного геноциду 1933 року втратили приблизно половину свого населення. Від штучного голоду, організованого комуністами у селах Сватівського, Старобільського, Білокуракінського, Троїцького, Міловського та Кремінського районів наших земляків загинуло в декілька разів більше, ніж під час Другої світової війни. А жінок і дітей – у кілька десятків або й сотні разів більше.

      В Старобільському окрузі було близько 600 сел. За зразком «молотовської комісії» в окрузі були створені надзвичайні хлібозаготівельні комісії. Місцеві активісти, комсомольці вилучали запаси продовольства, селян звинувачували у розкраданні зерна. Обшуки і вилучення засвідчили, що воно було не розкрадене, а втрачене на полях. У боржниках опинилося 94% усіх колгоспів України. Однак радянська влада пішла на жахливий злочин, увівши натуральний штраф й перетворивши голод на Голодомор: у кого з селян на початку 1933 року під час обшуку не знаходили хліба, забирали у вигляді штрафу за борг  усе продовольство. З весни 1932 р. голод набув повального характеру, вимирали цілі села. На Старобільщині повністю вимерли              с. Новопопівка Половинкінської сільради (53 двори), Хутір Роздольний Лиманської сільради (21 двір). В 600 – х селах Старобільського округу у 1933 році померло від голоду більше 12 тисяч жителів (за матеріалами Старобільського краєзнавчого музею).

      Сьогодні в усіх сільрадах Старобільського району встановлені символічні Хрести – Пам’яті загиблим у часи Голодомору. А в селі Проїжджому встановлено незвичайний пам’ятник у вигляді кам’яних жорен для перемелювання зерна, такі жорна стояли на кожному подвір’ї до колективізації.

Вчитель:  Спасибі за це повідомлення.

Чому події голодомору були оточені атмосферою секретності?

Коментар вчителя : В радянський період події голоду 1932 – 1933 рр. визначалися радянським тоталітарним режимом як «труднощі» та «проблеми», а не як голод.

      В часи «хрущовської відлиги» письменнику Івану Стаднюку було дозволено публікацію роману про голод вперше.

      В 1983 році з’являється прес-реліз радянського посольства в Канаді «Про так званий голод на Україні». Головною причиною нестач продовольства в ньому називається посуха, належна увага приділяється і «багатим селянам-куркулям», які займалися саботажем, терором та вбивствами. Щодо зменшення кількості українського населення, то воно було, мовляв аж ніяк не історичним у цей «далеко не трагічний період», сповнений енергійної праці та безприкладного ентузіазму».

 Тільки в часи «горбачовської перебудови», почали розкривати «білі плями» радянської історії, історії України.

Сьогодні значну роботу по розкриттю причини і факторів голодомору 1932 – 1933 рр. здійснює Всеукраїнська асоціація дослідників голодомор в Україні, голова Левко Лукьяненко.

 Цікава публікація вийшла у 1990 році «Голод 1932 – 1933 рр. на Україні: очима істориків, мовою документів», «Колективізація і голод на Україні 1923 – 1933 рр». Дослідження історика С.В. Кульчицького «Демографічні наслідки голодомору 1933 р в Україні»1992 року, праця І.В. Магрицької «Врятована пам’ять» 2008 року та інші.

 Підведемо підсумок нашого уроку. Сьогодні, ми дізналися більше про трагічну сторінку нашої історії. Інформаційні групи здадуть свої матеріали: повідомлення, буклети на оцінку.

 Запишіть домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал § 56, документи с. 298 – 300.
2. Скласти порівняльну таблицю: « Аграрна політика більшовиків в першій половині ХХ ст.»

	«Воєнний комунізм»	НЕП	Колективізація
Зміст заходів
Методи проведення

 

 

3. Заповнити схему:

«Соціально-політичні наслідки голоду 1932 – 1933 рр.»

 

 

 

 

По закінченню уроку вийдемо у шкільний двір і прив’яжемо на гілки ялинки 33 жовті стрічки скорботи-пам’яті про померлих в голодоморі 1932 – 1933 рр. на Україні.

 Урок закінчено, спасибі за співпрацю.