Презентація "Західноукраїнські землі в міжвоєнний період"

11 клас тема : «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період»

Українські землі в міжвоєнний період

Становище західноукраїнських земель У результаті подій 1914-1920 рр. західноукраїнські землі потрапили під владу іноземних держав: Західна Волинь, Галичина, Холмщина, Підляшшя — Польщі, Буковина, Північна і Південна Бессарабія — Румунії, Закарпаття — Чехословаччини,Про це було відзначено у різних міжнародних договорах (Сен-Жерменському, 1919 р., Тріанонському 1920 р., Ризькому, 1921 р., Бессарабському протоколі, 1920 р.). Найдовше був неясним статус Галичини, але в 1923 р. Рада послів великих держав визнала її частиною Польщі. Усі три країни проводили політику соціально-економічного та національного гноблення.

Економіка українських земель:мала колоніальний характер, перевага аграрного сектору;екстенсивний характер господарства, розвиток кооперації;наслідком безземелля, малоземелля і безробіття була еміграція.

Національна політика та міжнаціональні відносини. Економічне і соціальне становище населення:закриття українських шкіл (закриті всі на Буковині, багато на Волині, у Галичині чимало перетворені на утраквістичні, на Закарпатті відкриті нові, але згодом обмеження);національне гноблення українців (найменше — у Чехо-Словаччині, найбільше — в Румунії);заборона українцям обіймати посади в державних установах;злиденне існування значної частини західноукраїнського населення;обмеження політичних прав українців, особливо у Румунії;спрямованість політики держав на асиміляцію (денаціоналізацію) українського населення

Українські землі в складі польщі

Політика уряду Польщі в українських землях. Українська кооперація Польський уряд поділив територію країни на дві категорії — Польщу «А» (корінні землі) і Польщу «Б» (східні землі — Західна Україна та Західна Білорусь, які вони називали «східні креси»). У першій були зосереджені основні галузі промисловості, друга була сировинним додатком і ринком збуту. Більшість земель у Галичині й на Волині роздавалися не українським селянам, а полякам-осадникам, які мали стати опорою влади в краї. Українці створили розгалужену мережу кооперативів, що було виходом для певної частини людей. Осадництво поглиблювало злиденність життя українців, внаслідок чого близько 250 тис. українців емігрувало за океан, існувала і політична еміграція. Опір селянства викликав у 1930 р. пацифікацію (умиротворення) — побиття, арешти, переслідування активістів українського руху, закриття українських організацій.

Осадництво-політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі в 1920-1930-х рр. Оса́дники — польські колоністи-переселенці, які вийшли у відставку військовослужбовці Війська Польського, члени їх сімей, а також громадянські переселенці-громадяни Речі Посполитої, які отримали після закінчення радянсько-польської війни і пізніше земельні наділи на територіях Західної України та Західної Білорусії. Полонізація мала бути поетапна спочатку державна, потім етнічна Основою промисловості залишалися сировинні галузі – нафтова, озокеритна, лісова а також із переробленням сільськогосподарської та мінеральної сировини. Становище робітників та селян було дуже тяжким

Пацифікація (умиротворення) офіційна назва репресій щодо населення західної україни, проведених урядом польщі восени 1930р злочин проти людства здійснений польською санаційною владою на українському населенні Галичини. Репресивні акції тривали у вересні — листопаді 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського із застосуванням поліції та армії. Пацифікація супроводжувалась масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на західноукраїнських землях.

Стан освіти та культури, Просвітні організації краю. Польський уряд гальмував розвиток народної освіти, закривав українські школи. У 1924 р. був ухвалений закон, за яким основним типом школи стала так звана утраквістична, тобто двомовна, але вона була по суті польською. У Галичині було лише 5 державних українських середніх шкіл і 18 приватних. У Львівський університет допускали не більше 5 % українців. Протягом 1921-1925 рр. діяв Таємний нелегальний український університет у Львові, в якому викладали найкращі спеціалісти Західної України. Структура організована завдяки зусиллям студентів та викладачів, котрі наважилися нести українську освітню ідею, попри постійні заборони, переслідування та ув’язнення з боку польської владиІснували також «Просвіти», НТШ, які чимало зробили для розвитку української освіти та культури.

Українські політичні та громадські організації. Причини і наслідки діяльности політичних сил. У Галичині існувало 12 українських політичних партій:найчисельнішим і найвпливовішим було Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО, з 1925 р до 1939 р .). Його очолював Дмитро Левицький, згодом — Василь Мудрий. Це була організація ліберального напряму, що виступала за конституційну демократію та незалежність України;головним виразником соціалістичних тенденцій краю була найдавніша — Радикальна партія, яка пізніше отримала назву Українська соціалістична радикальна партія;у 20-х рр. поширювалися і прокомуністичні погляди у зв’язку з непом і українізацією в УСРР. 1923-1938 рр. існувала підпільна Комуністична партія Західної України (КПЗУ). У 30-х рр. її й так незначний вплив зменшився, оскільки народ мав певну інформацію про Голодомор і масові репресії в СРСР.

Керівники УНДО Дмитро Левицький. У 1925-1935 - голова УНДО, у 1935-1939 - заступник голови УНДОВасиль мудрий У 1935-1939 голова УНДО-проводив політику так званої «нормалізації» українсько-польських відносин

Радикалізація політичного життя в 1930-х роках. антиукраїнська асиміляційна політика Польщі;неможливість легальної боротьби за державу Україну;перебування у підпіллі змушувало до жорсткої дисципліни;розчарування в демократичних ідеалах.Ідеологією революційного руху в цей час був український інтегральний націоналізм, головні засади якого розробив Д. Донцов. Він стверджував, що нація — це абсолютна цінність, і немає вищої мети, ніж здобуття незалежної держави, яку має очолити вождь з необмеженою владою.

Українська військова організація та ОУН Ще в 1920 р. була створена Українська військова організація (УВО), якою керував Є. Коновалець. У 1929 р. члени УВО об’єдналися з іншими патріотичними організаціями й створили Організацію українських націоналістів (ОУН), яка ставила за мету добитися Української самостійної соборної держави. ОУН використовувала різноманітні методи боротьби: демонстрації, студентські страйки, бойкоти, саботаж, а також терористичні акти. ОУН мала популярність серед українців краю, особливо серед молоді.

Діяльність оун. ОУН — чинник, який дестабілізував внутрішню ситуацію в Польщі й підтримував у народі революційні настрої, готовність до боротьби за національну незалежність. НайвіДомішу акцію організація здійснила в 1934 р. — було вбито польського міністра внутрішніх справ Б. Перацького, який був відповідальним за проведення жорстокої пацифікації. Цей акт організував один з керівників ОУН Степан Бандера, за що був засуджений до довічного ув’язнення. Багато членів організації перебували у єдиному польському концтаборі Береза Картузька. Після вбивства в 1938 р. радянським агентом керівника ОУН Є. Коновальця організацію очолив Андрій Мельник, а в 1940 р. вона розкололася, революційну її частину очолив С. Бандера, що звільнився з ув’язнення.

Українська греко католицька церква. Важливу роль відіграє греко-католицька церква, що стає виразно національною інституцією. Її очільник митрополит Андрей Шептицький докладає значних зусиль, щоб протистояти полонізації та захищати церкву. Митрополит Андрій (Шептицький) – український релігійний діяч, граф, єпископ Української греко католицької церкви. З 17 січня 1901 року і до 1944 року смерті митрополит Галицький та архієпископ Львівський – предстоятель Української греко католицької церкви. Належав до знатного західноукраїнського роду Шептицьких.

ЗНО??????Осадництво» — це. Аполітико-ідеологічний контроль за українськими партіями, здійснюваний чехословацькими партіями в 1920–1930-х рр. Бадміністративна уніфікація українських земель, здійснювана урядом Румунії в 1920 — першій половині 1930-х рр. Впроцес згортання української освіти, здійснюваний урядом Угорщини наприкінці 1930-х рр. Гполітика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр. У складі якої держави українські землі мали назву «східні креси»?АПольщіБЧехословаччини. ВРумуніїГУгорщини

ЗНО??????На початку 1920-х рр. польський уряд поділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» та Польщу «Б». Що стало одним із наслідків такого кроку для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель?Аштучне стримування промислового будівництва та розвитку. Бскорочення трудової еміграції до країн Північної Америки. Всуттєве зростання заробітної плати та подолання безробіття. Гліквідація аграрного перенаселення та селянського безземелля. Яка політична партія, що діяла на Західній Україні в 1930-х рр., використовувала терористичні методи боротьби?АУкраїнське національно-демократичне об’єднання (УНДО)БУкраїнська соціалістично-радикальна партія (УСРП)ВОрганізація українських націоналістів (ОУН)ГУкраїнська національна партія (УНП)

ЗНО?????Назву якого договору пропущено в цитованому документі:«У 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння Східною Галичиною. Рада визнала східні кордони Польської держави, встановлені ___»?АРизьким договором. ББрестським договором. ВВерсальським договором. ГСен-Жерменським договор. Визначте заходи, що характеризують політику польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 рр.1)Конституційне закріплення прав українців на власну мову й отримання початкової освіти українською мовою, надання Східній Галичині автономних прав.2)Пошук порозуміння з українством шляхом створення двомовних шкіл на Волині, призначення українців на високі державні посади.3)Заборона використовувати терміни «Україна» й «українці», передання українських земель польським осадникам.4)Запровадження політики «пацифікації», створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій.

ЗНО????Укажіть подію, що викликала такий коментар сучасника:«Відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли хрестовим походом проти беззбройного українського населення Східної Галичини. Шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна...»Апроведення акції «пацифікації»Бустановлення режиму «санації»Вреалізація плану «Ост»Гздійснення операції «Вісла»

ЗНО?????Для якого року були характерними події, описані в уривку з історичного джерела: «У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищене приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки і портрети Шевченка і Франка. Після знищення читальні установлено людей перед читальнею і змушено їх кричати: "Хай живе Пілсудський!"...»? А1918 р. Б1923 р. В1930 р. Г1939 р. Український таємний університет у 1920-ті рр. діяв на території АПольщі. БУгорщини. ВЧехословаччини. ГРумунії.

ЗНО????Яка українська партія в 1920 – 1930-ті рр. мала найбільше представництво в польському Сеймі? АОрганізація українських націоналістів (ОУН)БКомуністична партія Західної України (КПЗУ)ВУкраїнська соціал-демократична партія (УСДП)ГУкраїнське національно-демократичне об’єднання (УНДО)

Українські землі у складі Румунії. Політика уряду Румунії в українських землях Ще гіршим було економічне становище українських земель Румунії. Про це свідчать зокрема Хотинське повстання 1919 р., Татарбунарське повстання 1924 р. Становище українського населення завжди було нелегким, але особливо воно погіршилося в період світової економічної кризи 1929-1933 рр. Румунія оголосила, що на Буковині живуть румуни, які забули рідну мову, а тому тут закрили всі українські школи. На Буковині існувала лише одна легальна українська партія. Дозволили її тільки в 1927 р., а в 1938 р. до влади прийшли військові й діяльність політичних партій була заборонена. Українською національною партією (УНП) керував В.-С. Залозецький-Сас, вона перебувала на ліберальних позиціях. Формувалася на Буковині націоналістична організація на засадах ОУН. Вона діяла підпільно. Отже, характерними рисами політики Румунії в українському питанні була форсована асиміляція, колоніальна експлуатація, гальмування економічного розвитку, блокування політичної активності українського населення.

Володимир- сергій залозецький –сас-український (буковинський) політик, громадський діяч, дипломат, мистецтвознавець, меценаточолював українську національну партію що була єдиною легальною партією північної буковинипартія виступала проти румунізації і домагалася української мови у школах, церкві а також відстоювала перегляд земельної реформи.

Румунізація. Якщо порівнювати усі чотири держави, у складі яких жили українці в міжвоєнний період, українцям Румунії велося найгірше. Румуни провадили щодо національних меншин політику культурної асиміляції: розглядали їх як румунів, які чомусь забули про це. Румунська мова стала єдиною в освіті, управлінні і навіть церкві. До 1928 року на Буковині діяв надзвичайний стан і було обмежено політичну діяльність. Румунський уряд, подібно польському, сприяв переселенню румунів в регіони населені українцями. Навіть українські прізвища міняли на румунський лад. Зрозуміло, що така політика румунського уряду створила благодатний ґрунт для поширення серед українців націоналістичних та комуністичних ідей. Південна Бессарабія була більш сприйнятливою до комуністичних ідей. Комуністи спробували підняти повстання під гаслом відновлення радянської влади У 1924 році спалахнуло Татарбунарське повстання, яке жорстко придушили. Татарбунарське повстання незважаючи на поразку змусило румунську владу дещо послабити національні утиски українського населення

ЗНО ???????Освітня політика якої держави в 1920-ті рр. призвела до ліквідації на українських землях українськомовних шкіл?АПольщіБЧехословаччини. ВРумуніїГУкраїнської СРРТериторія Північної Буковини в листопаді 1918 року була окупована військами. АПольщі. БРумунії. ВУгорщини. ГЧехословаччини.

Українські землі у складі Чехословаччини. Українцям Чехословаччини жилося найлегше. Більше півмільйона українців Закарпаття потрапили до складу новоутвореної слов'янської держави у 1919 році. Країни Антанти виходили за логікою «аби не дісталося Угорщині». Так, чехословацький уряд не надав закарпатцям повну обіцяну автономію, призначав на адміністративні посади чехів та словаків і сприяв їхньому переселенню до краю. Але закарпатці мали більшу свободу в культурно-освітніх питаннях, брали участь у виборах та провадили політичну діяльність у сприятливому кліматі. Закарпаття давало лише 2% промислового виробництва країни і було майже повністю сільським краєм. Тому чехословацький уряд більше вкладав у Закарпаття, ніж отримував дивідендів назад. На Закарпатті мережа українських шкіл спочатку навіть розширилася, але в 1925 р. українська мова була визнана «чужою» для населення краю.

Суспільно-політичне життя. На Закарпатті політичне життя було особливо складне. Тут існувало три політичних течії:москвофільство або русофільство, апологети якого вважали місцевий люд частиною російського народу;русинство, прихильники якого стверджували, що на Закарпатті сформувався окремий народ — русини;українофільство — єдність з українським народом. Найпослідовніше українську позицію відстоювала Християнсько-народна партія під керівництвом А. Волошина. Він і його соратники багато років формували українську свідомість закарпатців.

Українське національне об’єднання впливова політична сила українофілів (УНО)авторитетним лідером що боровся за пробудження національної свідомості був августин волошин. У травні 1920 року під безпосереднім впливом А. Волошина постає товариство «Просвіта», яке відіграло велику роль у формуванні національної свідомості мешканців Закарпаття. У 1938 році очолив уряд Підкарпатської Русі. Під час приєднання Чехії до гітлерівської Німеччини й проголошення незалежності Словаччини проголосив 14 березня 1939 року незалежність Карпатської України. Після угорської окупації Закарпаття змушений був емігрувати. Упродовж 1939—1945 pp. живу Празі, був ректором Українського вільного університету. У травні 1945 року радянські спецслужби заарештували А. Волошина й перевезли до Москви, де він і помер у тюрмі.

Мюхенська угодаугода, підписана в Мюнхені 30 вересня 1938 року Судетська область відділяється від Чехословацької республіки й передається Третьому Рейху. У 1938 р. становище на Закарпатті внаслідок Мюнхенської угоди Франції та Великої Британії з Німеччиною суттєво змінилося. 11 жовтня край під назвою Підкарпатська Русь отримав автономію. Уряд спочатку очолили москвофіли, але дуже швидко змушені були передати владу українофілам на чолі з А. Волошиним. Так званий Віденський арбітраж віддав Південне Закарпаття Угорщині. Тому столиця Карпатської України розмістилася в Хусті. У січні 1939 р. було засноване Українське національне об’єднання, яке перемогло на лютневих виборах до Сойму (парламенту автономії). 15 березня 1939 р. на засіданні Сойму було проголошено незалежність Карпатської України, а її Президентом став А. Волошин. Та ще за день до цього угорські війська почали наступ на Закарпаття. Воєнізована організація Карпатська Січ чинила героїчний опір, але не змогла стримати вторгнення сильніших ворогів.

Карпатська Україна 15 березня 1939р

Політичне та культурне життя української еміграціДруга хвиля української еміграції була зумовлена політичними та соціально-економічними чинниками. Основна маса втікачів від більшовиків осідала в країнах Європи, не зменшувався потік переселенців до Америки. Центрами культури були Німеччина й, особливо, Чехословаччина, де працювало кілька вищих шкіл. Одним з найбільших центрів української політичної еміграції став Відень Існувало чимало українських партій і напрямів: прихильники УНР, гетьманці, монархісти тощо. 1926 більшовицький агент убив лідера української еміграції С. Петлюру. Деякі емігранти повернулися в радянську Україну, де згодом були репресовані. Частина ж і далі вела свою діяльність на чужині. Український народ не міг самостійно вирішити свої проблеми. У цей час все залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих, держав і співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити. Проголошення незалежної держави мало велике історичне значення. Це прагнення українського народу до створення власної держави, готовність до жертв заради досягнення цієї мети.

ЗНО???Яка подія спонукала до ухвалення цитованого документа? «1. Карпатська Україна є незалежна Держава. 2. Назва Держави є Карпатська Україна. 3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України. 4. Державною мовою Карпатської України є українська мова. 5. Барвами державного прапора Карпатської України є синя і жовта...» Арозчленування та ліквідація Чехо-Словаччини. Бпочаток Другої світової війни. Внапад Німеччини на Радянський Союз. Г«визвольний похід» Червоної армії в Західну Україну. Незалежність Карпатської України проголошено. А15 березня 1939 р. Б23 серпня 1939 р. В17 вересня 1939 р. Г26 жовтня 1939 р

ЗНО????Президентом Карпатської України було обрано. АК. Левицького. БА. Волошина. ВЄ. Петрушевича. ГМ. Грушевського. У якій країні в 1920-1930-ті рр. діяли Український вільний університет і Українська аграрна академія?АПольщіБЧехословаччиніВРумуніїГУгорщині

Зно????Укажіть країну, яка в березні 1939 р. окупувала Карпатську Україну. АРумунія. БУгорщина. ВПольща. ГнімеччинаІсторик Я. Грицак у праці «Нариси історії України» зазначив:«... Політика стосовно національних меншин стала пробним каменем для демократичного устрою тих держав, які виникли в Центральній та Східній Європі після Першої світової війни». Яка країна, на думку автора та більшості істориків, у період 1920-х - 1930-х рр. стала «єдиною, яка більш-менш задовільно склала цей іспит на демократію...» стосовно українців?АПольща. БРумунія. ВУгорщина. ГЧехословаччина

ЗНО????Увідповідніть країну, до складу якої в 1920–1930-ті рр. входили українські землі, з подією / явищем.1 Польща2 Румунія3 Чехословаччина4 Радянський Союз. А проголошення автономії Підкарпатської Русі (Карпатської України)Б проведення «пацифікації»В Татарбунарське повстання. Г Голодомор – геноцид українського народу. Д загибель Є. Коновальця в результаті терористичного акту, організованого радянськими органами держбезпеки