Тема: Україна напередодні Першої світової війни. Початок воєнних дій на території України
Мета уроку:
• Ознайомити учнів з міжнародним становищем України напередодні Першої світової війни.
• Розкрити особливості ставлення українського суспільства до війни.
• Проаналізувати діяльність політичних сил в умовах війни.
• Сформувати в учнів розуміння ролі України в Першій світовій війні.
Конспект уроку
Тема: Україна напередодні Першої світової війни. Початок воєнних дій на території України
Мета уроку:
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Розповідь вчителя.
Що передувало початок Першої світової війни?
У цьому конфлікті брало участь 38 держав. Початок Першої світової війни було спровоковано вбивством спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда та його дружини, членом сербської націоналістичної терористичної організації. Вбивство, вчинене Гаврилом Принципом, спровокувало конфлікт Австрії з Сербією.
Загалом це були просто територіальні претензії та зазіхання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Обговорення того, як різні держави бачили майбутнє України в контексті світової війни.
Кожен з учасників війни у разі перемоги волів поділити завойовані землі, зокрема українські, на власний розсуд. Україна була об'єктом загарбницьких планів як Антанти так і Центральних держав.
З початком війни серед політиків Наддніпрянської України стався розкол.
Діячі Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) виступили на підтримку Росії, прагнучи за її допомогою об'єднати Україну й домогтися її автономії у складі Росії.
Лідери Товариства українських поступовців (ТУП) зайняли нейтральну позицію з питання про ставлення до війни.
Діячі Союзу визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року у Львові емігрантами з Наддніпрянщини Д. Донцовим, Д. Дорошенком та іншими, виступили у підтримку Австро-Угорщини й Німеччини, намагаючись з їхньою допомогою відокремити Україну від Росії та створити самостійну й соборну Українську державу.
* Аналіз настроїв різних верств населення: інтелігенції, селянства, робітництва.
* Характеристика позицій українських політичних партій: соціалістів, націоналістів, демократів.
* Обговорення впливу російської пропаганди на українське суспільство.
З. Коли і як постала Головна українська рада.
1 серпня 1914 р. Утворення Головної української ради (ГУР) — координаційного центру трьох українських партій Галичини — Української національно-демократичної, Української радикальної, Української соціал-демократичної партій.
Очолив ГУР Кость Левицький. Його заступники — М. Ганкевич, М. Павлик.
3 серпня 1914 р. Головна українська рада опублікувала маніфест — звернення до народу, в якому обґрунтовували необхідність підтримки Австро-Угорщини у війні, вважаючи, що «Росія є історичним ворогом України». Вони закликали населення формувати українські військові підрозділи для допомоги австрійській армії.
Виступали за створення української автономії в межах Австро-Угорщини.
Травень 1915 р. Головну українську раду (ГУР) перейменовано на Загальну українську раду. До неї приєдналися представники від Буковини та СВУ.
1915 р. Загальна українська рада звернулася з декларацією, в якій заявила про свою мету — створити самостійну Українську державу з тих українських земель, які залишилися в Російській імперії, а з українських земель у складі Австро-Угорщини планувалося створити автономну область.
5 листопада 1916 р. Австро-угорський та німецький уряди проголосили про створення Польського королівства із земель, які раніше входили до складу Російської імперії, з наданням йому широких прав на Галичину. Стало, зрозуміло, що плани Загальної української ради не буде втілено вжиття.
1916 р. Загальна українська рада саморозпустилася.
* Аналіз складу і програмних засад ГУР. ( працюємо з документами)
У програмі СВУ «Наша платформа» проголошено такі завдання організації:
1. Утворення самостійної Української держави.
2. Встановлення конституційної монархії.
3. Заснування демократичного устрою.
4. Надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей.
5. Забезпечення самостійності українській церкві.
6. Сформування навколо СВУ коаліції непримиренних ворогів Російської імперії.
* Обговорення ролі ГУР у політичному житті Галичини. (робота в групах)
4 Коли і ким створено Союз визволення України.
* Опис обставин, що сприяли створенню СВУ.
* Характеристика цілей і завдань СВУ.
1. Видали відозву «До українського народу в Росії», в якій закликали українців зустрічати австро-угорські війська як визволителів.
2. Видали відозву «До громадської думки Європи», в якій запевняли, що Україна, ставши самостійною державою, буде для Європи твердинею проти експансії Росії.
3. СВУ мав своїх повноважених представників у Берліні, Софії, Стамбулі, Женеві, Римі, Стокгольмі, Осло.
4. Від кінця 1914 р. у Відні виходив « Вісник Союзу визволення України».
5. У 1915 р. діячі СВУ почали видавати у столиці Болгарії (Софії) українською мовою газету «Робітничий прапор».
6. СВУ розгорнула активну роботу серед військовополонених українців з російської армії у таборах Австро-Угорщини і Німеччини.
7. Домоглися від німецьких та австро-угорських властей створення для українців окремих таборів, у яких:
• засновували школи, бібліотеки,: читальні, хори, оркестри, театри, церкви;
• організовували курси з вивчення української історії та літератури;
• організовували каси взаємодопомоги, кооперативні крамниці;
• активно клопоталися вихованням української національної самосвідомості, непримиренної ненависті до Російської імперії.
8. У державах Четверного союзу члени СВУ розповсюджували літературу про Україну, пропагували ідею створення незалежної української держави.
9. Діячі СВУ:
• виступали з лекціями й доповідями в Австро-Угорщині, Німеччині, Болгарії;
• друкували статті на українську тематику;
• налагодили регулярне видання науково-популярних брошур з історичного минулого та сучасного України (друкували українською, німецькою, болгарською, турецькою, румунською, чеською, хорватською, італійською, шведською мовами);
• видали різними мовами праці історика Миколи Костомарова, географа Степана Рудницького, літературознавця Богдана Лепського та інших.
10. Реалізацію національно-політичних та економічних прагнень українського народу члени СВУ пов’язували з поразкою Росії у війні.
Із набраних солдатів та офіцерів у таборах для військовополонених було створено українські військові дивізії — сірожупанна (в Австро-Угорщині) та синьожупанна (у Німеччині).
Одначе використати цей значний воєнний потенціал у боротьбі за українську державність не судилося, бо СВУ припинив існування.
* Порівняння програмних засад ГУР і СВУ. (робота з документами)
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
* Міні-дебати на тему: "Яку роль відіграли українські політичні сили в роки Першої світової війни?".
V. Підсумки уроку.
* Узагальнення основних положень теми.
* Виставлення оцінок.
* Повідомлення домашнього завдання.