Конспект уроку: Україна напередодні Першої світової війни. Початок воєнних дій на території Україниоку на тему "

Про матеріал

Тема: Україна напередодні Першої світової війни. Початок воєнних дій на території України

Мета уроку:

• Ознайомити учнів з міжнародним становищем України напередодні Першої світової війни.

• Розкрити особливості ставлення українського суспільства до війни.

• Проаналізувати діяльність політичних сил в умовах війни.

• Сформувати в учнів розуміння ролі України в Першій світовій війні.

Перегляд файлу

Конспект уроку

Тема: Україна напередодні Першої світової війни. Початок воєнних дій на території України

Мета уроку:

  • Ознайомити учнів з міжнародним становищем України напередодні Першої світової війни.
  • Розкрити особливості ставлення українського суспільства до війни.
  • Проаналізувати діяльність політичних сил в умовах війни.
  • Сформувати в учнів розуміння ролі України в Першій світовій війні.

                                                                  Хід уроку

І. Організаційний момент.

  •       Перевірка готовності учнів до уроку.
  •       Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

           Розповідь вчителя.

 

  • Короткий огляд подій, що передували Першій світовій війні.

 Що передувало початок Першої світової війни?

У цьому конфлікті брало участь 38 держав. Початок Першої світової війни було спровоковано вбивством спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда та його дружини, членом сербської націоналістичної терористичної організації. Вбивство, вчинене Гаврилом Принципом, спровокувало конфлікт Австрії з Сербією.

 

  • Обговорення причин виникнення світового конфлікту.

 Загалом це були просто територіальні претензії та зазіхання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Якою бачили долю України країни Антанти та Центральні держави напередодні Першої світової війни.    

  

 Обговорення того, як різні держави бачили майбутнє України в контексті світової війни.

Кожен з учасників війни у разі перемоги волів поділити завойовані землі, зокрема українські, на власний розсуд. Україна була об'єктом загарбницьких планів як Антанти так і Центральних держав.

  1. Яким було ставлення до війни у населення й тогочасних політичних сил підросійської України.

З початком війни серед політиків Наддніпрянської України стався розкол.

       Діячі Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) виступили на підтримку Росії, прагнучи за її допомогою об'єднати Україну й домогтися її автономії у складі Росії.

     Лідери Товариства українських поступовців (ТУП) зайняли нейтральну позицію з питання про ставлення до війни.

     Діячі Союзу визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року у Львові емігрантами з Наддніпрянщини Д. Донцовим, Д. Дорошенком та іншими, виступили у підтримку Австро-Угорщини й Німеччини, намагаючись з їхньою допомогою відокремити Україну від Росії та створити самостійну й соборну Українську державу.

 

   * Аналіз настроїв різних верств населення: інтелігенції, селянства, робітництва.

   * Характеристика позицій українських політичних партій: соціалістів, націоналістів, демократів.

   * Обговорення впливу російської пропаганди на українське суспільство.

 

З. Коли і як постала Головна українська рада.

  •    Пояснення причин створення ГУР.

1 серпня 1914 р. Утворення Головної української ради (ГУР) — координаційного центру трьох українських партій Галичини — Української національно-демократичної, Української радикальної, Української соціал-демократичної партій.

Очолив ГУР Кость Левицький. Його заступники — М. Ганкевич, М. Павлик.

3 серпня 1914 р. Головна українська рада опублікувала маніфест — звернення до народу, в якому обґрунтовували необхідність підтримки Австро-Угорщини у війні, вважаючи, що «Росія є історичним ворогом України». Вони закликали населення формувати українські військові підрозділи для допомоги австрійській армії.

Виступали за створення української автономії в межах Австро-Угорщини.

Травень 1915 р. Головну українську раду (ГУР) перейменовано на Загальну українську раду. До неї приєдналися представники від Буковини та СВУ.

1915 р. Загальна українська рада звернулася з декларацією, в якій заявила про свою мету — створити самостійну Українську державу з тих українських земель, які залишилися в Російській імперії, а з українських земель у складі Австро-Угорщини планувалося створити автономну область.

5 листопада 1916 р. Австро-угорський та німецький уряди проголосили про створення Польського королівства із земель, які раніше входили до складу Російської імперії, з наданням йому широких прав на Галичину. Стало, зрозуміло, що плани Загальної української ради не буде втілено вжиття.

1916 р. Загальна українська рада саморозпустилася.

* Аналіз складу і програмних засад ГУР. ( працюємо з документами)

У програмі СВУ «Наша платформа» проголошено такі завдання організації:

1. Утворення самостійної Української держави.

2. Встановлення конституційної монархії.

3. Заснування демократичного устрою.

4. Надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей.

5. Забезпечення самостійності українській церкві.

6. Сформування навколо СВУ коаліції непримиренних ворогів Російської імперії.

 

* Обговорення ролі ГУР у політичному житті Галичини. (робота в групах)

 

 4 Коли і ким створено Союз визволення України.

   * Опис обставин, що сприяли створенню СВУ.

   * Характеристика цілей і завдань СВУ.

1. Видали відозву «До українського народу в Росії», в якій закликали українців зустрічати австро-угорські війська як визволителів.

2. Видали відозву «До громадської думки Європи», в якій запевняли, що Україна, ставши самостійною державою, буде для Європи твердинею проти експансії Росії.

3. СВУ мав своїх повноважених представників у Берліні, Софії, Стамбулі, Женеві, Римі, Стокгольмі, Осло.

4. Від кінця 1914 р. у Відні виходив « Вісник Союзу визволення України».

5. У 1915 р. діячі СВУ почали видавати у столиці Болгарії (Софії) українською мовою газету «Робітничий прапор».

6. СВУ розгорнула активну роботу серед військовополонених українців з російської армії у таборах Австро-Угорщини і Німеччини.

7. Домоглися від німецьких та австро-угорських властей створення для українців окремих таборів, у яких:

• засновували школи, бібліотеки,: читальні, хори, оркестри, театри, церкви;

• організовували курси з вивчення української історії та літератури;

• організовували каси взаємодопомоги, кооперативні крамниці;

• активно клопоталися вихованням української національної самосвідомості, непримиренної ненависті до Російської імперії.

8. У державах Четверного союзу члени СВУ розповсюджували літературу про Україну, пропагували ідею створення незалежної української держави.

9. Діячі СВУ:

• виступали з лекціями й доповідями в Австро-Угорщині, Німеччині, Болгарії;

• друкували статті на українську тематику;

• налагодили регулярне видання науково-популярних брошур з історичного минулого та сучасного України (друкували українською, німецькою, болгарською, турецькою, румунською, чеською, хорватською, італійською, шведською мовами);

• видали різними мовами праці історика Миколи Костомарова, географа Степана Рудницького, літературознавця Богдана Лепського та інших.

10. Реалізацію національно-політичних та економічних прагнень українського народу члени СВУ пов’язували з поразкою Росії у війні.

Із набраних солдатів та офіцерів у таборах для військовополонених було створено українські військові дивізії — сірожупанна (в Австро-Угорщині) та синьожупанна (у Німеччині).

Одначе використати цей значний воєнний потенціал у боротьбі за українську державність не судилося, бо СВУ припинив існування.

 

   * Порівняння програмних засад ГУР і СВУ. (робота з документами)

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

 

 * Міні-дебати на тему: "Яку роль відіграли українські політичні сили в роки Першої світової війни?".

V. Підсумки уроку.

 * Узагальнення основних положень теми.

 * Виставлення оцінок.

 * Повідомлення домашнього завдання.

 

docx
Додано
29 жовтня
Переглядів
111
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку