Презентація "Зарубіжні письменники та Україна"

Заочна екскурсія. Зарубіжні письменники та Україна

У XVIII та XIX століттях помітно зростає інтерес класиків світової літератури до України. Багатьох з них доля з’єднала з нашою прекрасною країною.

Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один із геніальніших людей, яких видало людство. І. Франко. Адам Міцкевич увійшов в історію польської та світової літератури як геніальний поет – романтик.(1798 – 1855)

А. Міцкевич в Одесі викладає в Рішельєвському ліцеї

Міцкевич в Україні: Перебував більше 9 місяців (1825р). Відвідав Київ, Харків ( знайомство з Гулаком – Артемовським), Одесу ( друге кохання митця – Кароліна Собанська), подорожував Кримом. Знайомився з громадським та культурним життям України, українською народною творчістю та історією, милувався приро- дою. Враження від подорожі вилилися у збірку “Кримські сонети”

Пам’ятник А. Міцкевичу у Львові

Кіпренський О. А. Портрет О. С. Пушкіна (1827р.) Ім’я Олександра Сергійовича Пушкіна (1799 – 1837) стоїть поряд з іменами найвидатніших митців світу. Він відкрив перед літературою нові шляхи, збагативши культуру невичерпними зразками художньої майстерності. Український народ свято шанує геніального поета, який був тісно зв’язаний з українською культурою. «…Пушкін для України був, є і вічно буде» (П. Г. Тичина)

Перебування О. С. Пушкіна в Україні співпадає з періодом Південного заслання поета (1820 – 1824 рр.) Уряд Олександра І вислав молодого автора за волелюбні вірші, в яких він оспівував полум’яний патріотизм, висловлював палку віру в перемогу “святой вольности”, засуджував і сатирично викривав царський уряд. 6 травня 1820 року кур’єрська поштова трійка вивезла О. С. Пушкіна з Петербургу… Автопортрет (1817-1818 рр.) Перший з автопортретів Пушкіна, які дійшли до нас. Призначався для першої книги віршів поета “Стихотворения Александра Пушкина” (не видана)

В Крим Пушкін приїхав разом із сім’єю генерала М. Раєвського. Микола Раєвський1820р. Пушкін з сімейством Раєвських у Гурзуфі

Пушкін у Бахчисараї (Ханський палац, Фонтан сліз)

Музей О. С. Пушкіна в Гурзуфі

Поет проїжджає через десятки селищ, через міста Чернігів, Ніжин, Прилуки, Лубни, Кременчук… Після двадцятиденного шляху – місце призначення: Катеринослав У Катеринославі Пушкін мав зайняти посаду колежського секретаря в канцелярії головного опікуна південних поселенців генерала І. М.Інзова. Генерал Інзов Іван Микитович

Музей О. С. Пушкіна в Києві

"... В цьому краю Гоголь відчуваєтьсяяк реальна, земна людина...адже він починався саме звідси,від цього повітря,від цих широких шляхів,полів та долин..."Олесь Гончар. Гоголь і Україна(1809 – 1852)

Особливою любов’ю були оспівані письменником Великі Сорочинці, Диканька, Миргород, Василівка-Яновщина... Згадуючи про них, ми мимоволі звертаємося до творчості М. В. Гоголя. Великі Сорочинці. Такий вигляд мав будинок у якому народився М. В. Гоголь. Портрет матері письменника Марії Іванівни Гоголь та батька Василя Опанасовича Гоголя-Яновського

Будинок у Ніжині, де письменник читав свій перший твір. Ніжин. Грецька церква, згадувана М. В. Гоголем. Велику роль у формуванні майбутнього письменника відіграв Ніжин.

Нині у старовинному корпусі ліцею розмістився Ніжинський педагогічний інститут імені М. В. Гоголя. Над входом – меморіальна дошка, напис на якій повідомляє, що у цих стінах вчився Гоголь. Тут шанобливо бережуть пам’ять про великого письменника. Кілька залів відведено під літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя. Поруч з музеєм – картинна галерея інституту. У її залах зібрані картини давніх майстрів і сучасних художників. Пам’ятник М. В. Гоголю перед будинком Ніжинського педагогічного інституту та меморіальна дошка над входом до вузу

Дім – музей М. Гоголя у Великих Сорочинцях

Батько майбутнього письменника неодноразово привозив сюди, тобто в Полтаву сина, а у 1818 році віддав його до Полтавського повітового училища. До вступу в ліцей хлопчика готував полтавський вчитель Гаврило Сорочинський.м. Полтавам. Полтава. Краєзнавчий музей

Полтава, з якою пов’язано багато сторінок біографії великого письменника. Полтавський краєзнавчий музей, репрезентує експозиції, присвячені життю та творчості М. В. Гоголя

Багато місць у Миргороді пов’язано з ім’ям великого земляка

Українські корені мали …Антон Чехов. Анна Ахматова. Володимир Короленко. Михайло Булгаков

Володимир Галактіонович Короленко(1853 – 1921)Реальна гімназія в Рівному. Житомирська гімназія

Антон Павлович Чехов (1860 – 1904)Родовід письменника з XVIII століття показує, що від прадіда Омеляна Євстратійовича всі вони були Чехами.«У моїх жилах тече українська кров…»

Будинок-музей А. Чехова в Ялті

Анна Ахматова(Горенко)(1889 – 1966)«Мій батько родом із козацької старшини»

Київ в житті Анни АхматовоїЗначне місце в житті цієї видатної особистості відведено Києву. Вперше до нашого міста Ганна Горенко приїхала п’ятирічною дівчинкою; в 1906 р. вступила в останній клас Фундуклеївської гімназії, а восени 1908 р. – до юридичного відділення Київських вищих жіночих курсів. 25 квітня 1910 р. Анна Горенко та Микола Гумільов вінчалися в Микільській церкві на тодішній околиці Києва.

Михайло Булгаков(1891 – 1940)

Київський меморіальний будинок-музей Булгакова

Ім’я російського письменника-романтика Олександра Гріна, автора безсмертних «Пурпурових вітрил», «Тої, що біжить по хвилях» тісно пов’язана з Севастополем, Ялтою, Феодосією. (1880 – 1932)

З 1924 по 1930 рр. О. Грін жив у ФеодосіїБудинок, де жив О. Грін

О. Грін з дружиною в Старому Криму

З Україною пов’язане і життя Олександра Купріна(1870 – 1938)

Неповторний майстер слова Іван Бунін упродовж довгих років жив в Україні(1870 – 1953)

Володимир Володимирович Маяковський(1893 – 1930)

Райнер Марія Рільке(1875 – 1920)«Пригорнись душею до Вкраїни…»Згадую полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, і охоплює душу сум, що мене там немає. Р. М. Рільке

Києво - Печерська Лавра

«Сьогодні кілька годин мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир... В моїх руках палаюча свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми». Печери Києво- Печерської Лаври

Рільке й Україна

... Я побачив малий Лувр, грецьку святиню, позолочену призахідним сонцем... О. де Бальзак(1799 – 1850)Маєток Ганських у с. Верхівні

З першої зустрічі ця жінка стала ідеалом кохання в житті Оноре де Бальзака. У вирі пристрастей вона ладна була позбутися всього, щоб бути з ним поруч. І потім, незважаючи на відстань, роки, вона не лише зберегла силу своїх почуттів, а й змогла розпалити багаття родинного вогнища, яке так необхідне для створення сімейного затишку. Щоб одружитися з ним, вона зреклась більшості своїх маєтків. Заплатила борги, зроблені ним за життя і залишені по смерті.

Вперше Бальзак потрапив до Верхівні тільки восени 1847 року і пробув там із невеликими перервами до лютого 1848-го. Вдруге (і востаннє) він жив у цих місцях з вересня 1848-го до квітня 1850-го року. Під час цих відвідин України письменник виїжджав до Києва, Санкт-Петербурга, Бердичева, інших місць. Верхівня. Бердичів

Досі поблизу Бердичева, на Житомирщині, стоїть костел святої Варвари, де вінчалися графиня Евеліна Ганська з „великим французом” Оноре де Бальзаком. На фасаді храму в меморіяльній рамці так і написано: „Тут 2 березня 1850 року житомирський прелат Віктор Ожаровський закріпив церковним актом шлюб Евеліни Ганської та Оноре де Бальзака”.

У Верхівні зберігся ансамбль садиби Ганських: палац у стилі ампір 1800 р., два флігелі (1800 р. та 1789 р.). Збереглась також родова усипальниця Ганських (1810), у якій і тепер діє православна церква. Вражає великий парк площею 60 га з алеями та арочним мостом. Гуляючи цим парком, можна поринути у минуле, овіяне легендами. У самому палаці у кімнатах, де жив Бальзак, діє невеликий музей, який займає три кімнати: салон, робочий кабінет і спальню.  Верхівня. Садиба Ганських. Родинна усипальниця Ганських

Гість із Франції знайомиться з побутом Верхівні, її природою і детально розповідає про це в листах до Парижа друзям і рідним, захоплюється майстерними кріпаками Ганської, занотовує 77 способів виготовлення хліба. Місцем його частих прогулянок був парк навколо палацу. Доріжки в ньому були вимощені червоними цеглинами, що давало можливість мандрувати ними навіть після дощу. Через яр у парку було перекинуто місток — все це збереглося у Верхівні й донині. Палац Ганської. Верхівня. Парковий місток

Генії ходили вулицями Львова…М. Лєсков. Оноре де Бальзак. А. Чехов. Шолом-Алейхем. Г. Белль. Д. Олдрідж. Е. Л. Войнич