Займенник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Займенник - це повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки?
Займенники не мають свого конкретного значення.
Вони набувають його лише тоді, коли ми їх співвідносимо з певними іменниками, прикметниками, числівниками
Займенники змінюються по-різному.
Одні змінюються за відмінками як іменники.
Інші змінюються як прикметники за родами, числами і відмінками У реченні займенники можуть бути тими самими членами речення, що й іменники, прикметники та числівники
Мудрим ніхто (підмет) не вродився, а навчився. (Нар. тв.)
Багато таємниць у світі, одна з найбільших з-поміж них (додаток) – мова. (І.Вихованець)
Кожна (обставина) мова по-своєму прекрасна. (П.Тичина)
Заповніть таблицю
Розкрийте значення фразеологізмів
Сам не свій; сам не при собі; дзвонити в усі дзвони; узяти у свої руки; хоч ти йому що; не з нашої парафії.
Переписати, підкреслити члени речення.
З’ясувати синтаксичну роль займенників
Всяка травичка на своєму корені росте.
Щастя знає, кого шукає. Милується сам собою, як чорт писанкою.
Любим нашу рідну мову і не зрадимо її.