Презентація "Займенник"

Займенник

l  Займенником називається самостійна частина мови, що вказує на предмети, їх ознаки чи кількість, але не називає їх.

l  У словосполученні буває: головним словом( він хороший, ніхто з присутніх); залежним словом( ручка чия? моя; приїхати - з ким? з ним)

l  Займенники співвідносяться з іменниками, прикметниками та числівниками і відповідають на питання  хто? який? чий? скільки?

l  Так, займенник Я вказує на особу того, хто говорить, ТИ - на співрозмовника, ВІН – на особу чи предмет, про які говориться, ТАКИЙ - на будь-яку ознаку, СТІЛЬКИ – на кількість.

l  Займенникам, що вказують на предмети, властиві морфологічні ознаки, подібні до іменників. Одні з них указують на істот (я, ти, ми, ви, хтось, хто-небудь), інші – на неістот (що, щось, абищо). Окремі з них можуть мати рід (він, вона, воно) і число (вони, ми). Усі займенники, що вказують на предмети, змінюються за відмінками (його, кому-небудь, абичим).

l  Займенники СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ

змінюються, як кількісні числівники, за відмінками, родами і числами (скількох, скількома).

l  У реченні займенники, що вказують на предмети, можуть виступати підметом, іменною частиною складеного присудка, додатком, обставиною.

Ми з тобою просто ти і я (В.Симоненко). l Синтаксична функція  займенників, що вказують на ознаку, схожа з прикметниками. Ці займенники виступають переважно означенням або іменною частиною складеного присудка. Цвіт в моєму серці, ясний цвітпервоцвіт, ти той цвіт, мій друже…(П.Тичина).

l  Займенники, співвідносні з числівниками (стільки, скільки), вказують на невизначену кількість, змінюються лише за відмінками, виконують роль підмета, додатка. Займенники, співвідносні з числівниками (стільки, скільки), вказують на невизначену кількість, змінюються лише за відмінками, виконують роль підмета, додатка, обставини або означення.

Скільки зір у весняному небі, стільки співів у серці моїм (В. Сосюра).

Розряди займенників за значенням

l  Особові: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони;

l  Зворотний: себе;

l  Питальні( тільки в питальних реченнях): хто? Що? Який? Чий? Котрий? Скільки?;

l  Відносні( для зв‘язку частин складного речення): хто, що, який, чий, котрий, скільки;

l  Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки;

l  Присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх;

l  Вказівні: той, цей, такий, стільки;

l  Означальні: весь, всякий, сам, самий, кожний (кожен), інший, жодний (жоден);

l  Неозначені: дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хтонебудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, будь-який, абихто, абищо, абиякий, хтозна-що, казна-що, казна-хто.

Зворотний займенник СЕБЕ

l  Зворотний займенник СЕБЕ вказує на відношення до діючої особи . Він не має форм називного відмінка, роду і числа. У нього є такі відмінкові форми: себе (до себе), собі, себе, собою, на собі.

l  Займенник СЕБЕ може бути віднесений до будь-якої особи, однієї чи багатьох.

Він себе контролював. Вона себе не впізнавала. Воно побачило себе в дзеркалі. Вони поводили себе чемно.