Прочитай казку. Було це давно. У країні Морфології зав’язалася суперечка між її мешканцями – частинами мови. Усі кричали, розмахували руками, кожен доводив свою перевагу над іншими. Поважно й гордовито виступав Іменник, його перебивав Прикметник, доводячи своє право. АЧислівник взагалі всіх переконував, кажучи, що без нього не можна обійтися. Слухав, слухав цю суперечку ще один мешканець країни, та урвався терпець, і він мовив: ” Ми,Займенники, такі ж повноправні громадяни Морфології, як і ви ”. Повноправні? – обізвався Прикметник. І які ж у вас на те права?-Ми заміним вас усіх !!!
Яке походження назви « Займенник»?Префікс за- походить із прийменника ЗА, який має просторове значення ( « за кимось», тобто «позаду»), синонімом може служити слово « замість» ( попрацюй за мене, тобто замість мене)Ця роль вживання замість імен – і дали назву « займенник» ( « взамість імені» )А знаєте, колись у давнину, не було стільки частин мови, як тепер. Іменники, прикметники,числівники входили до однієї великої групи, яка називалася « Імена». Ось чому ці частини мови ми називаємо « іменними»
Класифікація займенників за граматичними ознаками. За значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на чотири групи: Ті, що співвідносяться з іменниками (відповідають на питання хто?, що?) я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-що, казна-хто, ніхто, ніщо. Ті, що співвідносяться з прикметниками (відповідають на питання який? чий?) мій, твій, ваш, наш, їхній, той, цей, дечий, чийсь, нічий, ніякий. Ті, що співвідносяться з числівниками (відповідають на питання скільки? котрий?) скільки, стільки, скількись, казна-скільки, котрий, котрийсь, декотрий, котрий-небудь, ніскільки. Ті, що співвідносяться з прислівниками (відповідають на питання як? де? коли? куди? звідки? з якою метою?): так, там, тут, туди, тоді, звідти.
Синтаксична роль. У реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. Вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники, прислівники.підметом: Я не нездужаю нівроку… (Тарас Шевченко)Ти знаєш, що ти людина. (Василь Симоненкоприсудком: Кохана, чом серце твоє не таке? (Павло Тичина)Означенням: Мій день починається з казки. Додатком: Я люблю тебе, друже….