ФОРМИ І ВИДИ ЗАЙНЯТОСТІЗайнятість розкриває один з найважливіших аспектів соціально-економічного життя людини, пов’язаний із задоволенням її потреб у сфері праці. Водночас трудова зайнятість населення країни забезпечує виробництво валового національного продукту, а отже — економічну основу життя суспільства.
Разом з тим зайнятість має і соціальний характер: вона відображає потреби людей не лише в заробітках, але і у самореалізації через суспільно корисну діяльність. Як соціально-економічна категорія зайнятість характеризує діяльність громадян, пов’язану із задоволенням особистих потреб, які не суперечать законодавству і які приносять їм заробіток (трудовий доход).
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗАЙНЯТОСТІПерший принцип — забезпечення свободи в праці і зайнятості, заміщення примусової, обов’язкової праці. Людині належить пріоритетне право вибору: брати чи не брати участь у суспільній праці. Другий принцип — створення державою умов для забезпечення права на працю, захист від безробіття, допомога в працевлаштуванні і матеріальній підтримці при безробітті відповідно до Конституції України.
ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ1) забезпечення рівних можливостей усім громадянам України незалежно від національності, статі, віку, соціального стану, політичних переконань і ставлення до релігії в реалізації права на добровільну працю і вільний вибір зайнятості;2) розвиток трудових ресурсів;3) попередження масового скорочення і тривалого (більше року) безробіття;4) підтримка трудової і підприємницької ініціативи громадян, сприяння розвитку їхніх здібностей до продуктивної, творчої праці;5) забезпечення соціального захисту в сфері зайнятості, створення спеціальних заходів у цьому для громадян, які зазнають труднощів у пошуку роботи, тобто допомога особливо зацікавленим у працевлаштуванні;6) поєднання місцевих заходів з централізованими в сфері зайнятості;7) заохочення роботодавців, які створюють нові робочі місця, і таке інше.
ТИПИ ЗАЙНЯТОСТІВарто розрізняти зайнятість:глобальну (загальну);економічну. Під економічною зайнятістю слід розуміти участь працездатного населення в суспільному виробництві (включаючи сферу послуг). Крім економічної, глобальна зайнятість включає навчання в загальноосвітніх, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах, ведення домашнього господарства і виховання дітей, догляд за людьми похилого віку й інвалідами, участь в органах державної влади, громадських організаціях, службу в Збройних Силах. Основне значення має економічна зайнятість.
ЕКОНОМІЧНА ЗАЙНЯТІСТЬ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ:1. Суспільно корисною діяльністю людей з виробництва матеріальних благ і послуг. Причому під останніми мають на увазі не тільки матеріальні, в й духовні, культурні, соціальні послуги. Тобто зайнятість служить задоволенню особистих і суспільних потреб;2. Забезпечення діяльності конкретним робочим місцем, що дозволяє трудящим реалізувати свої фізичні і духовні здібності до праці. Звідси важливе значення для зайнятості має збалансованість трудових ресурсів з кількістю робочих місць у кількісному і якісному аспектах;3. Зайнятість — джерело доходу у вигляді заробітної плати, прибутку тощо. Доход може виражатися в грошовій і натуральній формах.
ПРОДУКТИВНА ЗАЙНЯТІСТЬ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ:повинна приносити працівникам доход, що забезпечує гідні умови життя. Звідси випливає прямий зв’язок політики зайнятості з політикою доходів, антиінфляційними діями і т. п.протиставляється зайнятості формальній. Окремий варіант останньої утримання зайвих працівників чи створення формальних робочих місць, щоб уникнути безробіття.
ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ БЕЗРОБІТТЯ:нестача сукупного ефективного попиту; негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати і викривлення в ній, пов’язані з грошовою експансією держави і подальшою інфляцією;недостатня мобільність робочої сили;структурні зрушення в економіці;дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та національних меншин;демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили;сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки.
ФРИКЦІЙНЕ БЕЗРОБІТТЯФрикційне безробіття пов’язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. Фрикційне безробіття означає, що існують постійний зв’язок між звільненням з однієї організації і найманням працівників іншими організаціями, заміщення одних професій іншими, рух працівників з одних галузей в інші тощо.
СТРУКТУРНЕ БЕЗРОБІТТЯ Структурне безробіття відрізняється від фрикційного передусім тим, що працівники, які втратили роботу в одних секторах економіки, не можуть бути використані на тих робочих місцях, які пропонуються в інших секторах. Окрім того, структурне безробіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер. Причиною структурного безробіття є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними.
У структурному безробітті можна виокремити технологічне й конверсійне безробіття. Технологічне безробіття пов’язане з переходом до нової техніки і технології, механізацією та автоматизацією виробництва, що (супроводжується вивільненням робочої сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації. Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цього безробіття можуть коливатися від незначних до великих.
СЕЗОННЕ ТА ЦИКЛІЧНЕ БЕЗРОБІТТЯСезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво тощо). Циклічне — це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов’язано з циклом ділової кон’юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму — під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коливаються разом з коливаннями циклу ділової кон’юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття страждають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення.
Інституціональне безробіттяІнституціональне безробіття — це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці.
ЗАСТІЙНЕ ТА ХРОНІЧНЕ БЕЗРОБІТТЯНа ринку праці розрізняють також застійне і хронічне безробіття. Застійне безробіття охоплює найстійкіший контингент безробітних — бідних, бомжів та ін. Розвиток ринкової економіки супроводжується виникненням і розширенням масштабів хронічного безробіття. Це пов’язано з тим, що інвестиції у створення нових робочих місць відстають від темпів зростання чисельності найманих працівників. Безробіття стає масовим і постійним, вражаючи насамперед найменш розвинуті регіони.
МОЛОДІЖНЕ БЕЗРОБІТТЯБезробітна молодь – це особлива соціальна група, яка в певний час не має такої цінності, як робота, пов'язаного з нею престижу, матеріального добробуту та загального визнання. Це відчутно впливає на загальну мотивацію поведінки молодих людей, мотиви вибору й опанування професії або перенавчання. Безробіття молоді – соціально-економічне явище, при якому працездатна молодь перебуває в пошуках роботи та готова приступити до неї, але не може реалізувати своє право на працю, чим втрачає основні засоби до існування.
Проблеми молоді на ринку праці обумовлені певними особливостями соціального стану і трудової поведінки, а саме: досить високим освітнім рівнем; наявністю професії або кваліфікації; низькою адаптованістю та вразливістю щодо навколишнього економічного та соціального середовища; підвищеними вимогами щодо працевлаштування (престижу, заробітку), змісту, характеру й умов праці. Проблему загострюють надзвичайно низькі заробітні плати, які пропонуються українцю на початку кар'єрного шляху. Невисока платня, відсутність перспектив та підтримки - усе це значно звужує можливості сучасної молоді.
РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІОфіційне безробіття в нашій країні, здебільшого, має жіноче обличчя. При цьому більше шансів знайти роботу мають люди робітничих спеціальностей. У серпні 2022 року в нашій країні було офіційно зареєстровано 278 тис. безробітних. З початку повномасштабної війни це - найнижчий показник безробіття. При цьому в Україні офіційно безробітних чоловіків набагато менше ніж жінок.