Украї́нська Центра́льна Ра́да (УЦР), також Центральна Рада — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу — революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Період дії: 4 (17) березня 1917 — 29 квітня 1918.
Центральна рада мала як здобутки, так і прорахунки. Проте вона мала свої заслуги перед українським народом. Протягом свого нетривалого існування вона пробудила його від рабської покори, підняла на національно-визвольну боротьбу за відродження державності, створила суверенну УНР. До втрати УЦР соціальної опори, призвело те, що була відсутність політичного досвіду керівників УЦР, та нездатність керівників налагодити систему державного управління.
. Завершити цей висновок можна фразою, що була сказана М. С. Грушевським: “У своїй діяльності Центральна Рада завжди мала єдиний критерій, єдиний компас — це інтереси трудящих мас. І Які б не були помилки і невдачі наші, співробітники Центральної Ради можуть із вдоволенням оглянутися на пройдену путь і сказати словами поета: «Ми не лукавили з тобою, ми чесно йшли; у нас нема зерна неправди за собою…»”