інструментальна мініатюра — це невеликий музичний твір для виконання різними інструментами, інструментальними ансамблями або оркестрами. За змістом мініатюра може бути ліричною, танцювальною, жартівливою, пейзажною тощо. Найбільшої популярності цей жанр набув у ХІХ столітті. В наш час інструментальна мініатюра теж не втратила свого значення.
Жанр ПрелюдіїОдин з найбільш поширених жанрів інструментальної мініатюри (від латинського слова praeludo, що означає „роблю вступ”). До XVII так називали невеликий імпровізаційний вступ до хорового співу в церкві або до основного інструментального музичного твору. Прелюдія допомагала краще підготуватися до виконання, відчути інструмент або налаштуватися на потрібну тональність. Пізніше прелюдія стала невеликою самостійною п’єсою, в якій втілено один певний настрій. У творчості композиторів Й. С. Баха, Ф. Шопена, С. Рахманінова, К. Дебюссі, Д. Шостаковича знаходимо багато прелюдій.
Жанр Етюду Етюд - (в перекладі з французької „вправа”) виник спочатку справді як вправа для удосконалення виконавської техніки. Згодом у творчості видатних композиторів етюди стали віртуозними високохудожніми творами. Це твори Ференца Ліста, Фредеріка Шопена, Олександра Скрябіна. Видатний скрипаль-віртуоз Ніколо Паганіні обрав іншу назву для своїх етюдів - каприс.
інші жанри інструментальної мініатюри: Ноктюрн — (в перекладі з французької це слово означає „нічна пісня”). Ноктюрн - це п’єса наспівного характеру, зазвичай в нешвидкому темпі, пов’язана з поетичними образами ночі Один з найвідоміших ноктюрнів — Ноктюрн Мі-бемоль мажор Ф. Шопена. Експромт (від латинського слова expromtus, що значить „готовий”) — це переважно фортепіанна, часто віртуозна п’єса імпровізаційного складу, що втілює миттєвий душевний стан. Приклад такого твору — Фантазія-експромт Ф. Шопена. Музичний момент — це невелика п’єса, що являє собою безпосереднє ліричне висловлювання. Засновником цього жанру в музиці був Ф. Шуберт. Широко відомий його Музичний момент фа мінор.