Презентація "Житло і побут давніх мешканців України"

“Житло і побут давніх мешканців України” Урок з історії України у п'ятому класіна тему: Вчитель історії Енергодарського навчально-виховного комплексу № 1, Черненко Аліна Ігорівна“Обійдіть весь світ безмежнийІ скажіть, в якій країніТак зберігся скарб безцінний. Як у нашій Україні”

Мета уроку: пояснити зміст понять “землеробство”, “скотарство”, “гончарство”, “напівземлянка”, “дитинець”, “городище”; показати житло трипільців, як житло давніх українців; ознайомити учнів з житловими помешканнями Часів Київської Русі в сільській місцевості та у місті; розповісти про господарську діяльність давніх мешканців України; описати меню давнього українця; виховувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу, почуття патріотизму, національної гордості.

Чи зберегли ми традиції, які передавали наші предки?Під'їзд у місті Києві

Основні поняття Землеробство - обробіток землі з метою вирощування рослин. Виникло із збиральництва приблизно 11 – 9 тис.років. На території України поширилося 8-6 тис. років тому, а особливо в період трипільської культури (IV – III тис. до н.е.) Скотарство - розведення свійських тварин, одне з основних занять людей протягом багатьох тисячоліть. Гончарство - виготовлення керамічних виробів з гончарної глини.житло частково заглиблине у землю, прямокутної або округлої форми, стіни і дах якого виступають над земною поверхнею. Напівземлянки - Дитинець - центральна укріплена частина міста в Давній Русі. У дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових та духовенства, міські собори

План уроку. Житла трипільської цивілізації. Виготовлення макету учнями. 2. Забудова міст Київської Русі. Причини виникнення міст. 3. Онлайн-екскурсія київським містом.4. Господарство давніх мешканців України. Меню давнього українця.6. Вбрання часів Київської Русі.

Трипільська цивілізація. Вікентій В'ячеславович Хвойка…. Трипільська цивілізація була революційним проривом у світовій історії. Оріяни-праукраїнці, вперше у світі винайшовши і запровадивши рільництво, здійснили перехід від споживаючого, привласнюючого господарства до відтворюючого. Землеробство стало основою життя трипільців. Вони вирощували пшеницю, кілька сортів ячменю, овес, просо, бобові, жито, коноплі. Археолог чеського походження Вікентій Хвойка у 1897 року розкопав неподалік від міста Трипілля (Київська область) залишки якогось давнього поселення – це була трипільська цивілізація

Територія трипільської культури

Напівземлянки. Заглиблені житла глибиною 0,6-1,5 м. У кожному з таких жител було по два-три вогнища.

Одно- та двоповерхові дерев'яні будинки. Дерев'яні або плетені з хмизу та обмащені глиною охайні будиночки, часом навіть двоповерхові. Конструкція жител була досить складною. Підлогу настилали на дерев’яному помості з глиняних обпалених вальків, а зверху замазували глиною. Така підлога добре захищала житло від вологи. Стіни споруджувалися на дерев’яному каркасі і теж обмазувалися глиною. Двосхилий дах перекривали соломою або очеретом. Вікна були невеликі, округлої форми.

Трипільські селища найчастіше розташовувалися на придатних для землеробства пологих схилах, біля води. Їх площа досягала декількох десятків, а в деяких випадках  200-450 гектарів.

Панорама трипільського протоміста

Причини виникнення міст Київської Русі 1. Об'єднувалися навколо княжих дворів (Київ, Чернігів);2. Відділення ремесла від землеробства. Вдосконалення ремесла (залізообробного, гончарного, ювелірного);3. Поява плугу, поширення орного землеробства;4. Боротьба окремих князівств для боротьби із зовнішньою загрозою;2. Засновувалися князями;3. Виникли зі сторожових фортець;4. Були центрами племінних княжінь. Київ в ХІ – ХІІ ст.

Особливості будови міст 1. Центром міста був добре укріплений замок (дитинець);2. Навколо розташовувався торговельно-ремісничий посад;3. У княжому місті всі вулиці вели до дитинця;4. Великі площі міст були зайняті городами і садами;5. Будинки були невисокими, рідко які князівські споруди сягали трьох поверхів;6. Користувалися переважно річковими шляхами.

Онлайн-екскурсія стародавнім Києвом. Великі міста складалися з трьох частин. Одна з них – це дитинець - центральна укріплена частина міста в Давній Русі. У дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових та духовенства, міські собори. Був могутньою для того часу фортецею, оточеною глибоким ровом, високим земляним валом з дерев'яними стінами та вежами. Фрагмент дерев'яного дитинця

Боярські хороми Князі й бояри мешкали у двоповерхових хоромах з багатьма приміщеннями

Князівські палаци

Поруч з дитинцем росли поселення ремісників і купців, які осідають за межами стін замку, створювалися два міських світу: княжий і вільний (торгово-ремісничий). Друга частина – це поділ

Житла міст Київської РусіМіста заселяли переважно ремісники. Чимало мешканців міст жило з торгівлі.

Давньоруське житло русичів на селі

Меню давнього українця. Харчування базувалося на злакових культурах і м'ясі домашньої худоби та птиці. Із проса, вівса, пшениці, гороху готували каші та киселі. Значне місце належало молочним продуктам. Вживалась риба, особливо цінувалися осетрові. З овочів письмові джерела зафіксували тільки капусту та ріпу. Замінником цукру був мед. Його використовували в напоях та солодких приправах. Крім хмільного напою з меду, здавна використовувався хлібний квас. Саморобним напоєм було пиво. Термін “вино” на Русі вживався тільки щодо виноградного вина, яке привозили з Візантії.

Інформація про домашнє завдання. Опрацювати у підручнику параграф 13 Вивчити терміни в зошиті;В зошиті намалювати дизайнерські ексклюзивні костюми княжих часів (високий рівень)

Дякую за увагу!!!Дякую учням за плідну працю на уроці!