Головний герой Герасим Никодимович Калитка. Головний герой «Сто тисяч» — Герасим Калитка. Він зображується тут скупою, егоїстичною та жадібною людиною. Кожен крок, кожна думка спрямовані на придбання землі. А для цього потрібні гроші, і Калитка їх добував грубим та жорстоким визискуванням наймитів. Будучи такою людиною, Калитка, звичайно, і не проти того, щоб розжитися якось шахрайською махінацією. Заради придбання землі він іде на неї і стає жертвою шахрая, ще хитрішого за себе. Але, водночас, він є і працьовитою людиною: встає дуже рано, працюєзранку довечора, їстьтак само,як і наймити, хоча й. Належить недобідних людей.
Початок. До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною справою. На щастя, Калитки не було. Він оформляв документи на куплену ним землю. Коли Герасим повернувся, він почав розмірковувати: "Ох, земелько, свята земелько — Божа ти дочечка! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Пріобрітав би тебе без ліку... Глянеш оком навколо — усе твоє... і все то гроші, гроші, гроші..."Ці слова показують нам натуру Калитки. Всі його помисли спрямовані на придбання землі. Він стає залежною людиною, отримавши землю, він хоче більше, і більше, і більше.
Запозичення грошей. До Герасима заходить кум Савка із проханням позичити грошей. Калитка спочатку вагався, але вирішив, що можна і тут в чомусь виграти. Він запропонував Савці принести "запродажню запись на воли". Селянин не міг зрозуміти наміру Калитки. Він ніби і не збирався нічого продавати. На це Герасим відповів: "Вийде так, ніби продали... Ніби! Розумієте? А я ті самі воли віддам вам, до Семена (свято], а на Семена ви віддаєте мені сто карбованців, і запродажню я розірву, а як не віддасте, то я візьму воли... Так коротша справа". На запропонування Савки залишити письмове зобов'язання Калитка згоди не дав."Запродажня запись на воли" – це, така собі застава. Герасим не довіряє людям, навіть своєму кумові, тому перестраховує себе волами. Сава пропонує письмове зобов'язання, тобто розписку.
Застава - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужено заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави також може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Договір застави має бути укладено у письмовій формі.
Розписка — це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи. Це письмове підтвердження певної дії, що відбулась — передачі й отримання документів, товарів, грошей від підприємства або приватної особи. Розписка може бути приватного (особа отримує цінності від особи) і службового (особа — представник установи — отримує цінності від цієї або іншої установи) характеру.
Фальшиві грошіЧерез деякий час з'являється жид Невідомий. Він пропонує Калитці купити фальшивих грошей, показуючи зразки новеньких купюр. Герасим не відрізняв "фальшивих" од справжніх. Він погоджується за п'ять тисяч Карбованців купити сто тисяч фальшивих. Знову Калитка думає лише про збільшення грошей незаконним способом. Це говорить його жадібність.
Як відрізнити фальшиві гроші від справжніх?1. Папір. Банкноти надруковані на папері кольору, визначеного для кожного номіналу. В цьому кольорі виконана переважна частина зображень. Для банкнот номіналом 100 гривень це оливковий колір, 200 гривень – світло-рожевий, 500 гривень – бежевий.2. Водяний знак. Зображення, утворене внутрішньою структурою паперу, видиме при розгляді банкноти на світло. Повторює портрет історичної особистості, надрукований на лицьовому боці банкноти: 100 гривень – Т. Шевченка, 200 гривень – Леся Українка, 500 гривень – Григорій Сковорода.3. Рельєфні зображення. Деякі зображення на лицьовій стороні купюри виконані спеціальною печаткою. Фарба виступає над поверхнею паперу, тому шорсткість елементів відчувається на дотик.4. Приховане зображення. Зображення цифрового значення гідності купюри, яке стає видимим при розгляданні банкноти під гострим кутом до джерела світла.5. Захисна кодована стрічка. Повністю занурена в товщу паперу полімерна смужка, на якій в прямому та перевернутому вигляді розміщені прозорі зображення:– «100 грн», «200 грн», «500 грн» відповідно гідно купюри– підкреслене цифрове позначення номіналу – «100», «200» або «500» відповіднотризуб– Крім того, смуга має код для визначення справжності і номіналу банкноти детекторами.6. Оптично мінливий колір. Окремі графічні елементи банкноти надруковані фарбою, яка змінює колір при розгляді під різними кутами. Якщо дивитися перпендикулярно малюнку, зображення має бузковий, малиново-фіолетовий колір. При розгляді під гострим кутом зображення стає оливково-зеленим.7. «Орловська» друк. Спеціальний вид друку, в результаті якої виходять зображення, виконані різними кольорами з різким переходом кольору на інший без повеней і зсувів цих зображень.8. Суміщене зображення. Безладні на перший погляд зображення, виконані з двох боків купюри в одному і тому ж місці, що при розгляді на світ складаються в чітку картинку: для 100 гривень – літера «У», 200 і 500 гривень – значення номіналу «200» і «500» відповідно.(3 картики)
Чи гроші важливіше за кохання?Герасим навіть сина хочу одружити з багатою дівчиною. Незважаючи що, Роман (його син) любить красиву й трудолюбиву наймичку Мотрю, яка працювала в їхній сім'ї. Парубок нагадує батькові, як він, старий, дав придане за сестрою, одуривши сватів (пообіцяв п'ять тисяч, а дав дві пари волів, десяток овець, пару коней, фургона і дві корови). "Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість",— казав Калитка зятеві.
Жити з Герасимом – себе не поважати. Вранці хазяїн свариться з робітником Климом за те, що наймит багато хліба з'їдає. Скаржиться Герасим на ненажерливих наймитів. Параска, Герасимова дружина, намагається вмовити старого, щоб дав дозвіл на одруження Романа з Мотрею. Але він нічого не хоче чути, бо вже примножує Пузиреве придане в своїй голові. Він навіть намагається підняти руку на жінку, щоб не втручалася не в свої справи. Про що, я казала раніше, йому нікого не шкода. Навіть їжа, вірному робітнику, здається для нього об'їданням.
Усім хочеться грошей…Прийшов кум, Калитка поділився з ним своїм задумом про закупку фальшивих грошей. Савка погодився допомогти, вимагаючи з кожної фальшивої тисячі сто карбованців у свою кишеню, прагнучи легкого збагачення. Він забирає в Герасима ті гроші, які дав "на пробу" Невідомий і їде міняти їх до казначейства. Вони навіть не можуть здогадатися, що Незнайомий, міг сказати на справжні гроші- фальшиві. Бо гроші затьмарили їх розум.
Роман розбудив сплячого батька, розказав, як приймали його багатії. Обідав хлопець на кухні, з челяддю, бо в домі гостювали пани і офіцери. Калитка розлютився, мріючи невдовзі помститися Пузиреві. Він задумує переплюнути всіх своїм багатством, скупивши якнайбільше землі: "їдеш день — чья земля? Калитчина. їдеш два — чья земля? Калитчина... Отоді і я скажу про Пузиря: голяк масті, чирва світить!"
Веселий і радісний приїжджає Савка з пляшкою. Він розповідає про те, як купував за "фальшиві" гроші гербову марку, та розмінював їх у казначействі. На радощах вони випили. Герасим навіть порвав запродажню на воли. А щоб замаскувати дійсну причину гуляння, Калитка влаштовує заручини Романа з Мотрею.
Розкриття обману. Герасим з Савою поїхали міняти 5 тисяч на 100 тисяч. Пізніше повернулись, притягли шкіряний мішок. Калитка виганяє Параску й починає ділити куплені "сто" тисяч із Савкою. Герасимів кум помічає, що в мішку не гроші, а чистісінька бумага. Тільки на трьох пачках були наклеяні гроші спереду і ззаду. Калитка хватає пояс і біжить вішатись, на щастя його рятують. Ось таким може бути фінал для людини, яка хоче нажитися незаконним шляхом.
Ця тема дуже актуальна і на даний момент, бо шахраїв все більше, та людей, яким потрібні гроші також. Способи крадіжки грошей з карт з кожним роком стають все витонченішими. Іноді шахраї роблять це завдяки вразливостям банківської системи, а іноді наївні люди самі віддають свої гроші. Потрібно відзначити, шахраї найчастіше крадуть з карт гроші у користувачів Приват. Банку. Але це не через те, що у них проблеми з безпекою в порівнянні з іншими банками. Просто більше половини всіх активних карт в Україні саме приватбанківських. В будь-якому випадку будьте обережнішими та намагайтесь не розповідати стороннім людям про свої фінанси. І пам’ятайте: справжнє щастя не купиш за гроші, а ось втратити через них його можна.