Презентація "Життєвий і творчий шлях Івана Петровича Котляревського"

Іван Котляревський

1769 - 1838

9 вересня 1769 року в Полтаві народився Іван Петрович Котляревський

Мальовниче українське місто назавжди стало для нього символом домашньогоь затишку, і він щоразу повертався сюди, щоб відновити сили для подальшої боротьби.

А трохи згодом - посаду домашнього вчителя в поміщиків. 1789 року, не закінчивши навчання в духовній семінарії, майбутній письменник дістав посаду дрібного службовця.

Цього ж року Котляревські внесені до списку дворян.

Вивчивши в семінарії грецьку й латинську мови, юнак прочитав в оригіналі Горація, Овідія, Вергілія.

Можливо, ще тоді вперше постали в його уяві образи славних троянців і бунтівливого Енея.

Служив у війську, дістав звання штабс-капітана, був людиною високої військової доблесті. Брав участь у російсько-турецькій війні. Мав нагороди.

Іван Петрович 1810 року вийшов у відставку в чині капітана, став наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян (у Полтаві), на якій перебував майже до кінця життя.

У 1812р. він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном

У 1813-1814 роках працював у Дрездені й Петербурзі. У 1818 році став членом масонської ложі "Любов до істини"

Був обраний членом Харківського товариства любителів красного письменства

Іван Котляревський у 1818-1821 роках працював директором Полтавського театру. Сприяв викупу з кріпацтва актора М. Щепкіна. З 1827 по 1835 роки І. Котляревський був попечителем Полтавського благодійно-лікувального закладу

Іван Петрович Котляревський помер 10 листопада 1838 р. Було йому 69 років. Похований у Полтаві."Все сумує",- сказав молодий Тарас Шевченко у вірші "На вічну пам'ять Котляревському", в якому пророкував безсмертя авторові "Енеїди"

Творча спадщина І. Котляревського - це поема "Енеїда", п'єси"Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", послання-ода "Пісня на новий 1805 год пану нашому.....", переклади, переспів вірша Сапфо "Ода Сафо"

Будеш, батьку, панувати,Поки живуть люди;Поки сонце з неба сяє,Тебе не забудуть!" Тарас Шевченко