Презентація "Життєвий і творчий шлях Шевченка"

Життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка

«Катерина»

«Наймичка»

У нашім раї на земліНічого кращого немає,Як тая мати молодая. З своїм дитяточком малим.«У нашім раї на землі» Т. ШевченкоІ перед нею помолюся,Мов перед образом святим. Тієї матері святої,Що в мир наш бога принесла…Тепер їй любо, любо жити. Вона серед ночі встає,І стереже добро своє,І дожидає того світу,Щоб знов на його надивитись,Наговоритись. — Це моє!Моє! — І дивиться на його,І молиться за його богу,І йде на улицю гулять. Гордіше самої цариці. Потроху діти виростають,І виросли, і розійшлись. На заробітки, в москалі.І ти осталася, небого.І не осталося нікого. З тобою дома. Наготи. Старої нічим одягтиІ витопить зимою хату. А ти нездужаєш і встати,Щоб хоч огонь той розвести.

Великомученице! Села. Минаєш, плачучи, вночі.І полем-степом ідучи,Свого ти сина закриваєш. Бо й пташка іноді пізнає І защебече: — Он байстря. Безталанная! Де ділась. Краса твоя тая,Що всі люде дивувались?Пропала, немає!Все забрала дитиночкаІ вигнала з хати,А воно таке маленьке,Воно ще й не лазить. І коли-то воно буде. Гратись і промовить. Слово мамо. Великеє,Найкращеє слово!Ти зрадієш; і розкажеш. Дитині правдиво. Про панича лукавого,І будеш щаслива. Та не довго.І будеш щаслива. Та не довго. Бо не дійде. До зросту дитина,Піде собі сліпця водить,А тебе покине. Калікою на розпутті…І любитимеш, небого,Поки не загинеш. Межи псами, на морозіДе-небудь під тином. У нашім раї на землі» Т. Шевченко