Тарас Шевченко. Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів («Причинна», «Думи мої…

Українська література. 9 клас

 

Тема: Тарас Шевченко. Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів («Причинна», «Думи мої…»).

 

Мета: Поглибити знання учнів про життя та творчість геніального українського поета Т.Шевченка; допомогти учням зрозуміти життєвий подвиг поета в умовах підневільного становища нацїї в першій  половині ХIХ ст.;

 Ознайомити учнів з ранньою творчістю Шевченка, розкрити романтичний характер його ранніх творів;

  Прищеплювати інтерес до творчості Т.Шевченка.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв'язки: світова література (романтизм), музика, живопис

Обладнання: портрет поета, виставка «Життя і творчість Т.Шевченка».

 

Епіграф:    

     Я розгортаю томик «Кобзаря» і мені здається, що я кладу руки на      трепетне гаряче людське серце – серце, що так багато пережило і так багато пізнало, і я відчуваю його потужний пульс у пристрасних вільних ритмах Шевченковлого вірша.

                                                               Микола Бажан

 

Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…

                                                                                                     Євген Сверстюк

 

Перебіг    уроку

 

1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності учнів

 

Тарас Шевченко — геніальний поет, вірний син народу, пророк національного відродження. Він жив і творив з іменем України, прославляв її минуле, прозирав у майбутнє й картав сучасників за довготерпіння, покірність. І понад усе любив просту людину, співчував її стражденному існуванню, пролитим нею сльозам. Сьогодні немає українця, хто б не читав «Кобзаря», хто б не знав хоча б одну поезію Т. Шевченка напам’ять, хто б не співав «Реве та стогне Дніпр широкий…». Поет був, є і буде совістю нації, її сумлінням навіки. Іван Дзюба справедливо зазначив: «Шевченко, як явище велике й вічно живе, — невичерпний, нескінченний і незупинний».

 Під час вручення Національної шевченківської премії 2017 року письменник і видавець Іван Малкович наголосив: «Я мрію дожити до того моменту, коли дітям у школі перестануть сльозливо оповідати про “горепашного кріпака”, який служив безправним та безсловесним попихачем у панів, а замінять парадигму і вестимуть натхненну мову про неймовірного хлопчика, що аж світився великим талантом, який без тата і мами, без, здавалося, жодних шансів на успіх створив сам себе». Послухайте повний текст виступу Івана Малковича і сформулюйте для себе відповідь на проблемне питання: «Для чого сучасний молодий українець має знати творчість Тараса Григоровича Шевченка?»

 

 Перегляд відео.

 

Вправа «Мікрофон» «Для чого сучасний молодий українець має знати творчість Тараса Григоровича Шевченка?»

 

3. Актуалізація опорних знань учнів.

Пригадайте, які факти біографії Тараса Григоровича Шевченка вам відомі. Якою вам запам’яталась постать геніального сина українського народу? Відповідаючи, скористайтеся таблицею, наведеною в підручнику на сторінках 219-220.

 

4. Оголошення теми уроку, навчальних цілей, коментар епіграфа.

Сприймання й засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

1. Слово вчителя.

Іван Франко у праці «Тарас Шевченко» запропонував періодизацію творчості поета, якою літературознавці користуються й нині.             

2. Робота в парах:

1-ранній період

2-період «трьох літ»

3- період ув’язнення й заслання

4-пізній період

• Підготуйте повідомлення про творчість Шевченка в різні періоди.

 

3. Слово вчителя. Рання творчість Тараса Шевченка – це високий романтичний порив. Пригадайте, що ви знаєте про цей літературний напрям з уроків світової літератури.

Ознаки романтизму:

•                               Підкреслена увага до людської особистості, індивідуальності, внутрішнього світу людини;
•                               Зображення виняткового характеру у виняткових обставинах, сильної, бунтарської особистості, непримиренної зі світом. Це людина не тільки вільна духом, але ще особлива і незвичайна. Найчастіше це одинак, якого не розуміє більшість інших людей;
•                               Культ почуттів, природи і природного стану людини. Заперечення раціоналізму, культу розуму і впорядкованості;
•                               Існування «двох світів»: світу ідеалу, мрії та світу дійсності. Між ними існує непоправна невідповідність. Це призводить художників-романтиків в настрій відчаю та безнадії, «світової скорботи»;
•                               Звернення до народних сюжетів, фольклору, зацікавленість в історичному минулому, пошуки історичної свідомості. Активний інтерес до національного, народного. Підняття національної самосвідомості, націленість на самобутність серед творчих кіл європейських народів;
•                               У літературі та живопису стають популярні розгорнуті описи екзотичної природи, бурхливих стихій, а також образи «природних» людей «не зіпсованих» цивілізацією.

 

Поет відразу визначив коло провідних мотивів:

-Сирітство і соціальна нерівність.

 -Трагічна доля жінки-покритки.

 -Тема героїчного минулого.

 -Роль поета в суспільному житті.

 

4. Слово вчителя. Жіноча доля знайшла своє продовження  в ранніх романтичних баладах. Жанр балади спонукав автора звернутися до фольклорного матеріалу. Вступ до балади став народною піснею. Музику написав  Данило Крижанівський.

 

  ( учні прослуховують вступ  «Реве та стогне Дніпр широкий»).

 

Виразне читання балади «Причинна».

 

5. Слово вчителя. Поет змалював потужну стихію природи, показав втаємничену могутність української землі, її нескореного народу.

 -Якою постає природа у вступі до поезії?

- Який художній засіб вжито? (Алітерація)

-Яка історія розгортається на цьому грандіозному тлі?

-Чому дівчина звернулася до ворожки?

-Чому дівчина стала причинною?

 

(Розгляд репродукціі картини Івана Марчука до балади «Причинна» Тараса Шевченка).

-Чи допомагає ця репродукція зрозуміти баладу?

-Чи такими ви уявляли героїв твору?

-Чи вдалося художнику передати трагедію дівочого сирітського безталання?

 

Тема: розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих.

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання і водночас засудження жорстокого і злого світу, де неможливо зберегти сильні, чисті, справжні почуття.

Жанр: романтична балада. (Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового гатунку з драматичним сюжетом).

Художні засоби: епітети фольклорного походження: «синє море», «біле тіло», «козаченько молоденький», «біле личко», «гай темний», «Дніпро широкий», «чисте поле», «дуб кучерявий» та ін.

Пестливі назви: «козаченько», «русалонька», «слізоньки», «дівчинонька».

Порівняння: «з уст — ні пари», «кругом, як в усі, все мовчить».

 

5. Робота над змістом поезії «Думи мої…».

-Прочитайте поезію «Думи мої…»

-Яка тема вірша? (звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників).

-Яка ідея? (тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом).

-Який жанр (громадянська лірика).

-Де було написано твір «Думи мої…»

-Чому поет звертається до своїх дум?

-Який настрій відчуває ліричний герой?

-Проаналізуйте використані поетом художні засоби.

Образи-символи: «чорний орел», «ворон», «соловейко».

 Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами», «темнії ночі», «Дніпр широкий», «щиру правду».

 Порівняння: «привітаю, як діток», «Як та воля, що минулась».

 Риторичні звертання: «Думи мої», «Квіти мої, діти!», «мої голуб’ята», «мої любі».

 Метафори: «Серце рвалося, сміялось», «лихо сміється».

 

 

5. Підсумки уроку

-Самооцінка:

 -Правильність

-Активність

-Креативність

 

VI. Домашнє завдання

 1.Прочитати поему «Гайдамаки».