Презентація "Життєвий шлях Альбера Камю"

АЛЬБЕР КАМЮ (1913-1960) Французький прозаїк, драматург, журналіст, автор філософських есе, лауреат Нобелівської премії. 

Альбер Камю народився 7 листопада 1913 р. на півночі Алжиру. Попри постійні матеріальні нестатки, Альбер отримав ґрунтовну освіту.

За підтримки Жана Греньє Камю вступив до Алжирського університету. У1932 р. у студентському щомісячнику були надруковані чотири його невеличких твори, які написав у жанрі філософського есе. 1937 р. побачила світ його перша книжка — збірка есе «Виворіт і обличчя». 

Альбер Камю під час прем'єри своєї п'єси У середині 30-х років А. Камю захоплюється театром. В алжирському будинку культури він заснував «Театр праці».

1939 р. відзначив перелам в особистому житті та творчості письменника. Він познайомився із Франсіною Фор, яка згодом стала його другою дружиною та матір'ю двох його дітей.   А.Камю з дружиною та дітьми

1940 р. Камю переїхав до Парижа, де увійшов до складу ре­дакції авторитетної газети «Парі суар». Наступ німецьких військ 1941 р. змусив його разом з дружиною виїхати до Орана. Незабаром Камю повернувся до столиці Франції, де долучився до підпільної боротьби з німецькими окупантами. Досвідом перебування в окупованому Парижі живилася робота над романом «Чума» (1947). Публікація цього роману мала світовий резонанс.

Нобелівську премію Камю отримав у 43-річному віці. Дізнавшись про присудження Нобелівської премії, письменник розгубився і навіть мав намір відмовитися від неї.

4 січня 1960 р. Альбер Камю загинув в автомобільній катастрофі. У його дорожній сумці знайшли чернетку незавершеного роману «Перша людина».