Поєднання в емоціях психологічних, соматовегетативних, моторних компонентів зумовлено тим, що в їх формуванні основне значення має лімбічна система яка включає відділи кори великих півкуль (гіпокамп, поясна звивина..) і проміжного мозку ( таламус, гіпоталамус..), яка має великі зв’язки як з другими відділами кори (новою корою) так і з вегетативною нервовою системою .
Типи : Емоційні реакції (власні емоції : радість, здивування, страх, гнів, сум, відраза)Відчуття- результат узагальненя ряду вищих емоцій, зв’язаних з тією чи іншою ситуацією або об’єктом. Емоційний стан- значно довший і стійкіший за ЕРНастрій-більш-менш стійкий, довший, не маючий предметності стан який окрашує на певний період всі його перерживання Емоціональні властивості- стійкі характеристики емоційної сфери індивіда, особливості емоційної реакції , що властиво для кожної людини протягом всього життя або значого відрізку
Класифікація емоцій-позитивні/негативні-Нижчі (голод, замозбереженя..)-Вищі (забеспеченя соціальних/ набутих в соціокультурному середовищі потреб- естетичні, моральні, інтелектуальні ..)-Базові (мають фізіологічну/ мозкову основу, вроджені, загальні для представників всіх культур) (щастя, смуток, подив, переляк, гнів..)
Так як і в тварин у момент не беспеки активується Г-Г-Н системи, викидається адреналін і норадреналін у кров : розширення зіниць, збільшення ССС і ЧД, збільшення АТ, зміна судинного тонусу, збільшенням рівня глюкози.. Свідомість у цей час в людини називають – звуженим ( афективно-звужений стан свідомості). У цьому стані сприймаються тільки подразники , зв’язані з не беспекою, інші подразники ігноруються (Тунельний зір..), знижується можливість раціонально мислити, бачити альтернативні варіанти дій, оцінювати їх наслідки, порушується самоконтроль. На перший план виходять швидкі, інтуїтивні рішення, реакції які направлені на швидке звільнення від не беспеки
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Физиологический аффект. Патологический аффект. Сознание не помрачено, но сужено.1. Кратковременность (секунды-минуты)2. Соответствие силе переживания (адекватность раздражителю)3. Возникает сразу в ответ на действие раздражителя (реакция «короткого замыкания»)4. Действия носят целенаправленный характер5. Как правило, после помнят все6. После — эмоциональное облегчение7. Не освобождает от уголовной ответственности, но может являться смягчающим вину обстоятельством («состояние сильного душевного волнения») Представляет собой вариант сумеречного помрачения сознания (часто в виде галлюцинаторно-бредового варианта)1. Минуты-часы2. Несоответствие реакции силе раздражителя 3. Нет реакции «короткого замыкания»4. В действиях отражаются психотические переживания5. Амнезия всего периода6. После — терминальный сон7. Признаются невменяемыми
Тривога- емоціональний стан з відчуттям наближення нещастя, наближення катастрофи, внутрішньої напруги. Безпредметна. Руховий неспокій, дискомфорт, напруга, укорочення мислення, соматовегетативні прояви (Г-Г-Н система: м’язове напруження, підвищення АТ, рівня глюкози, сухість в роті, почастішання сечопуску, запори або проноси, пітливість або зябкість..), порушення сну, гіперестезія. На висоті тривоги можливе виражене психомоторне збудження –тривожний раптус- приступ рухового збудження, під час якого пацієнти кидаються з сторони в сторону, рвуть волосся на голові, кусають руки, повторяють одні і ті ж слова. Можуть виникати панічні атаки – тошнота, перебої ї в роботі серця, задишка, паніка..
Депресія- патологічний емоційний стан який характеризується тріадою симптомів ( гіпотимія, зниженням розумової активності, зниження моторної активності)Гіпотимія відчувається як подавленість, безрадостність, негативні думки, неможливість відчути позитивні емоції Ідеамоторна та моторна заторможеністьутруднення рішення привичних домашніх питань («отупів»), порушення уваги і пов’язані з цим помилки. Заторможеня мислення, односкладних відповідів після довгих пауз… Пацієнти сприймають це як підвищену втому. У більш виражених ступенях відмічається зміни міміки (однообразне..) і пантоміміки. Хворі у цьому стані хочуть лише лежати в ліжку, люба активність дається з важкістю
Тужлива депресія . Вперше описав Гіократ назвавши її меланхолією , вважаючи причиною її винекненям збільшенням в організмі « чорної жовчі»При тужливій депресії виражені всі компоненти депресивної тріади. При цьому характерне переживання туги ( відчуття втрати, чуму, горя..). Тобто переживання направлені в минуле ( як було добре і як зараз погано), а теперішнє розцінюється як безрадісне, неправильне, безпреспективне. При тривозві наоборот, переживання направлені на майбутнє. Загрудинна локалізація аффекта туги. Адгедонія. Зміна апетиту. Зниження сексуальної тяги. Раннє пробудження. Добова динаміка стану
Інші варіанти: Тривожна (ажитована) депресія. Рухове та ідеаторне збудження. Перебирають юагато варіантів небеспеки, часто багато говорять, не можуть знайти собі місця. Можливе винекненя тривожного раптуса. Переважно вечірній час. Більш характерні для старих людей. Апатична Скарги на апатію- відсутність емоцій, безучасність до навколішнього. »Астено-депресивний синдром» + підвищена стома, непродуктивність у справах«З психотичними симптомами» депресія з маяченням та галюцинаціями. Атипічна депресія зміни настрою, гіперсомнія, тяжість в кінцівках
Маскована депресія-Алгічно-сенестопатична- хронічні болі, які можуть мати різну локалізацію-З панічними атаками-обсесивно- фобічна-Агрептична- стійке безсоння, яке не проходить навіть після прийняття великих доз снодійного -З симптомами залежності (дипсоманія) або не хімічними видами залежності.
Астения и депрессия имеют много общих клинических черт, однако различаются по своему патогенезу. Утомление при астении вызвано объективным перенапряжением организма в связи с истощающими соматическими болезнями или неправильным планированием пациентом своих работы и отдыха. Депрессия обычно вызвана либо аутохтонным изменением обмена нейротрансмиттеров в головном мозге, либо психотравмирующими факторами, т.е. чувство усталости и несостоятельности при депрессии не вызвано какими-либо чрезмерными объективными нагрузками, а возникает само по себе. Учитывая разный генез этих состояний, психиатры обычно стараются их разделить в рамках разных нозологий (болезней), тогда как врачи других специальностей зачастую довольствуются лишь синдромальной оценкой, выставляя диагноз «астено-депрессивный синдром».
При хворобливому підвищені настрою також можна говорити про : Эйфория — повышенное настроение без двигательного возбуждения, сопровождается чувством удовольствия, комфорта, расслабленности, благодушия. Встречается при интоксикациях (алкогольного и иного характера), органических поражениях головного мозга. Мория — повышенное настроение с непродуктивным возбуждением, дурашливостью, паясничанием, склонностью к грубым шуткам, у больных с выраженным интеллектуальным дефектом (деменцией); может наблюдаться при грубых органических поражениях головного мозга. Дисфория (от греч. dys — нарушение, phoros — нести) — внезапно развивающиеся приступы раздражительности, недовольства окружающими и самим собой; люди в таком состоянии способны на оскорбления, иногда жестокие, агрессивные действия; в основе лежит гипотимия, одновременно сочетающаяся со злобой, тревогой и тоской.
Легкие формы дисфории выглядят как обидчивость, придирчивость, ворчливость, недовольство, иногда больше проявляются как сарказм и язвительность. Такие случаи обычно просматриваются, их принимают за присущие индивидууму характерологические черты. При тяжелых дисфориях выражены тоска и тревога, создающие чувство отчаяния, безысходности, напряжения, страха. Постоянно присутствует гиперестезия, т.е. болезненно реагируют на любые раздражители, например замечания супругов, коллег или случайно встреченных людей, непослушание детей, свои собственные неудачи и случайные происшествия. Считается, что дисфория — аутохтонное расстройство, т.е. возникающее без значимых внешних причин. Однако в ряде случаев ее начало может совпадать с различными психотравмирующими обстоятельствами, при этом обращает на себя внимание несоответствие выраженности реакции раздражения поводу, за которым она последовала. Начало дисфории обычно внезапное, продолжительность — от часов до нескольких дней. Непродолжительные дисфории часто заканчиваются так же внезапно, как и начались, затянувшиеся — чаще постепенно.
Зміна емоціональної реактивностіЕмоційна лабільність- легка зміна настрою по незначних причинах. Експлозивність- надмірна емоційна збудливість з бурними спалахами афектів гніву, може супроводжуватися агресивними діями. Емоційна ригідність- тугорухомість, в’язкість емоційний переживань, наклонність до довготривалому переживанню відчуттів ( особливо неприємних)
Невідповідність емоційних реакцій стимулу-Емоційна неадекватність- виникнення емоцій, які не відповідають викликаючим їх стимулом, зовнішніми обставинами, ситуаціями.-Амбівалентність- одночасне існування протилежних емоцій обумовлених непослідовністю мислення і непередбачуваністю поведінки .