Мистецтво 17-го століття, у порівнянні з реалістичним, але дещо ідеалізованим мистецтвом епохи Відродження, відобразило складний, багатогранний світ людського суспільства, з усіма його протиріччями та переживаннями. Починається новий етап в розвитку європейського мистецтва, коли стилі виникають не одним за другим, як це ми бачили, наприклад в мистецтві середньовіччя (романський, а за ним готичний), а майже одночасно, немов би змагалися, і в той же час перепліталися один з одним.
Зображення різних сторін життя людини проявилось у різних напрямках західноєвропейського мистецтва: барококласицизм реалізм. Юним мистецтвознавцям треба розібратися, що ж є головним у кожному з них, що визначає сюжет та форму художнього твору? Якими ідеалами керувались художники, які композиційні та живописні прийоми застосовували?
Але, щоб зрозуміти ідеали того чи іншого часу, треба стати, хоч не на довго, представником тієї епохи. Всі учні діляться на 3 групи (товариства) критиків, художників і шанувальників одного з напрямків мистецтва, вони запрошують «глядачів» в захоплюючий світ живопису. Бароко Класицизм Реалізм
П. П. Рубенс. Персей та Андромеда. Стиль бароко зародився в Італії. Італійське слово «бароко» означає «химерний», «дивний». Барвисте і емоційне бароко з неприборканим напором прагнуло захопити і потрясти душу глядача, приголомшити, вразити його розум і почуття пишнотою та величчю. Художники намагались створити на полотні чарівну ілюзію.
Рене Декарт (1596 – 1650)Теорія Декарта пояснювала добовий рух Землі навколо осі та річний рух навколо Сонця. Назва «класицизм» – означає «зразковий», «першокласний». Абсолютизація законів механіки призвела до створення механічної картини світу, згідно якій весь Всесвіт (від атомів до планет) представляє собою замкнуту механічну систему.
Людина – це не лише прекрасний витвір творця, вона має гідність, розум, і навіть здатність на самопожертву. Н. Пуссен. Танкред та Ермінія. Батьківщиною класицизму вважають Францію. Головна риса – звернення до античного мистецтва, ствердження високих громадянських та моральних ідеалів.
На їхній погляд, бароко підкреслює почуття, емоції, пристрасті, що захоплюють людину. Але ж людина відрізняється від всього іншого живого світу перш за все розумом. І людськими вчинками повинні керувати розум, свідомість, а не емоції. Шанувальники класицизму в живописі повинні донести до «глядачів» ідею «високого» мистецтва.
Довгий час класицизм створював «високе» мистецтво. Людина занурювалася у високі почуття. Художники класицизму виховують у глядача засобами живопису благородство, патріотизм, розумне ставлення до природи. Товариство «Бароко» разом із товариством «Класицизм» висловлюють свою думку щодо «реалістів»: А до чого закликають зображення глеків, пирогів, вітряків та куховарок? Це примітивні сюжети, звичайні люди та предмети. В чому ж полягає задача художника?
Представники реалістичної школи мають відстоювати право художників передавати в картинах реальне життя. Їхня задача – переконати «глядачів» в перевагах саме реалізму перед бароко та класицизмом. Глядача захоплюють кольорові ефекти бароко, динамічна композиція, незвичайні сюжети. Але чи не відриває це людину від реального життя?Ідеалізуючий все класицизм також не дає повноти уяви про світ, в якому ми живемо. Світ людей різноманітний, а живописці класицизму зображують ідеальних героїв, ідеальну природу. А завдання справжнього художника – побачити красу навколишнього світу, багатство природи, розмаїття настроїв та характерів; не закривати очі на неприємні сторони життя, а зробити глядача уважнішим і добрішим.
Реалізм визнає цінність реального життя у всіх його проявах. Він зображує реальну людину в реальному середовищі. Картини видатних іспанських живописців XVII ст. привернули до себе увагу всього світу. У творах Франсіско Сурбарана святі та ангели схожі на реальних людей. А стара куховарка з картини Веласкеса не менш, ніж вельможі, заслуговує на повагу. Ф. Сурбаран. Будинок в Назареті
Кожне товариство вважає, що його мистецтво найбільш вірне і заслуговує на шану. Який же напрямок в мистецтві являється головним і найбільш важливим?Чи можна розмаїття людських почуттів вмістити в один напрямок? Живопис XVII століття тому і різноманітний, що різноманітне саме життя. Художники XVII століття відтворили в мистецтві любов та ненависть, розкіш та злидні, мир та війни, щастя та трагедії. А люди можуть жити спокійно, насолоджуючись побутом, як це зображували голландські художники. Але в хвилину небезпеки вони можуть бути хоробрими і благородними, як на картинах Рубенса. Або милуватися природою, знаходитись в гармонії з навколишнім світом, як на картинах Пусена.