Презентація " Зона мішаних і широколистяних лісів України"

Природні зони України : мішані і широколистяні ліси

МІШАНІ і ШИРОКОЛИСТЯНІ ЛІСИ УКРАЇНИ Лісова природна зона в межах рівнинної України представлена підзонами : ЛІСОВА ЗОНАХвойні ліси ( тайга)Змішані ліси ( хвойні і широколистяні дерева)Широколистяні ліси

Займають 15% площі України , розміщені нерівномірно Найбільші площі – в Українських Карпатах – 40% і на Поліссі – 25% В Криму ліси займають 10% Найменші площі – в степу ( лише 3 % від площі степів)200 деревних і чагарникових порід Хвойні породи – 48% Твердолистяні – 42% М яколистяні – 10%В умовах вологого і прохолодного клімату середньогіря Карпат ростуть темнохвойні ліси ( ялина європейська і ялиця)На бідних грунтах Полісся ростуть світлохвойні ліси з сосни Мають ярусність А ) приземні рослини – мохи , лишайники , гриби Б ) підлісок – лісові кущі ) В ) дерева , які своїм гіллям утворюють зелене шатро , як покрівлю. ЛІСИ – НАЙСКЛАДНІШІ РОСЛИННІ УГРУПУВАННЯ

ВИДИ ЛІСІВ Бори – соснові ліси на піщаних грунтах. Субори – соснові ліси з домішками дуба ( Полісся і лісостеп )Діброви – дубові ліси ( Прикарпаття і Закарпаття )Груди – грабово – дубові ліси ( Правобережжя лісостепу)Рамені – ялинові ліси Карпат. Бучини – ліси з буку ( Крим , Карпати , Поділля )Березняки – вторинні ліси з берези. З 16 СТ. УКРАЇНСЬКІ ЛІСИ ЗНИЩУЮТЬСЯ . ЇХ ПЛОЩА ВЖЕ СКОРОТИЛАСЬ НА 30%

Зона мішаних лісів розташована у північній частині України Це Українське Полісся. Його південна межа проходить приблизно по лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРИРОДНОЇ ЗОНИНа заході України мішані ліси змінюються у південному напрямку широколистими, які поширюються до Передкарпатської височини і кордону з Молдовою. 

Зона широколистих лісів охоплює Тернопільську область, більшу частину Хмельницької області та частково Волинську, Рівненську, Львівську, Івано-Франківську області. Такі межі природних зон чітко окреслені рельєфом, ґрунтами, рослинністю та характером ландшафтів. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРИРОДНОЇ ЗОНИ

МІШАНІ ЛІСИ УКРАЇНИ ( підзони )В межах України підзона змішаних лісів називається Українське Полісся ( це провінція). Провінція поділяється на області ( зх - сх): Волинське Полісся. Житомирське Полісся. Київське Полісся. Чернігівське Полісся. Новгород - Сіверське Полісся

Зона мішаних лісів лежить у південній частині Поліської низовини. Територія низовини майже пласка, з невеликим похилом до Дніпра і Прип’яті. Абсолютні висоти коливаються тут переважно від 90 до 200 м, найбільша висота — 316 м (Словечансько-Овруцький кряж). На рельєф території значний вплив мав льодовик, який сформував моренні горби (залишені льодовиком відклади); піщані (зандрові) поля, утворені талими водами льодовика; відшліфовані камені-валуни, принесені льодовиком з півночі материка. Перевіяні вітром піски утворюють дюни — піщані горби завдовжки до 5 км, завширшки до 18 км. ( Волинське пасмо )ЗАГАЛЬНІ РИСИ РЕЛЬЄФУ ЗОНИ МІШАНИХ ЛІСІВ

Широколисті ліси вкривають височини – Волинську, Розточчя, Гологоро-Кременецький кряж, Подільську, Хотинську. Височини зазнали тектонічного підняття наприкінці кайнозою. Рельєф у багатьох місцях є горбогірним, висоти нерідко перевищують 400 м над рівнем моря. Водночас на вододільних ділянках Подільської височини трапляються плоскі височини – плато. Подільська височина і Прут-Дністровське межиріччя – найбільше в Україні скупчення карстових форм рельєфу. Там зосереджено понад 100 печер у гіпсових відкладах. Серед них і найдовші в світі : Оптимістична(понад 200 км),  Попелюшка (80 км ) та ін. ЗАГАЛЬНІ РИСИ РЕЛЬЄФУ ЗОНИ ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ

У місцях неглибокого залягання кристалічних порід знайдено поклади міді (Волинська область), каолінів, гранітів, базальтів, лабрадоритів, габро і коштовного каміння – топазів, яшми, бурштину (Рівненська, Житомирська області), фосфоритів (Сумська, Хмельницька області). Повсюдно на Поліссі є поклади торфу,на Поділлі – вапняків. На кордоні з Польщею знаходиться Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн. КОРИСНІ КОПАЛИНИ ПРИРОДНОЇ ЛІСОВОЇ ЗОНИ

Зона розташована в Атлантико-континентальній кліматичній області, тут переважає помірно континентальний клімат з теплим і вологим літом і порівняно м’якою зимою. Кількість сонячних годин змінюється із заходу на схід від 1500 до 1800 год на рік. Середня температура в липні змінюється з півночі на південь від +17 до+19 °С, а пересічна температура січня знижується із заходу на схід від -4,5 до -8 °С, що зумовлено відповідною циркуляцією повітряних мас. Вегетаційний (безморозний) період триває від 160 днів на сході до 180 днів на заході. ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ ЛІСОВОЇ ЗОНИ

Основну кількість опадів приносять атлантичні циклони. У середньому тут випадає 600-700 мм опадів на рік: 75-80 % опадів випадає у вигляді дощу й лише 20-25 % - у вигляді снігу. Показник випаровуваності становить 400-450 мм, коефіцієнт зволоження більший від одиниці, що зумовлює надмірну зволоженість зони. Більшість опадів припадає на теплу половину року. Стійкий сніговий покрив утримується 90-100 днів. Переважають західні вітри із середньою швидкістю 3-5 м/с. ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ ЛІСОВОЇ ЗОНИ

За рік на Поліссі випадає до 700 мм опадів. Це найвологіша природна зона рівнинної частини України. Коефіцієнт зволоження змінюється із заходу на схід від 2,7 до 1,9, а отже, опадів тут випадає більше, ніж випаровується вологи. Більшість опадів випадає на початку літа (70% у теплий сезон), спостерігаються затяжні дощі. Узимку частими є відлиги, які в західній частині супроводжуються зимовими повенями. ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ ЛІСОВОЇ ЗОНИ

Континентальність клімату зон мішаних і широколистих лісів зростає із заходу на схід. Середня температура січня знижується із заходу на схід від -4 до -8 °С. Натомість середня температура липня в цьому ж напрямку зростає від +17 до +20 °С. На захід зони тепле й вологе повітря з Атлантики приносить більше опадів. Зима на сході Полісся довша, ніж на заході, на 20 днів. ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ ЛІСОВОЇ ЗОНИКОНТИНЕНТАЛЬНІСТЬ КЛІМАТУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯЛІТОЗИМА

Зміни температури повітря й зволоження із заходу на схід спричиняють зміну й інших компонентів природи :у зоні широколистих лісів у цьому ж напрямку зменшуються густота річкової мережі, повноводність річок, заболоченість місцевості. Із деревної рослинності спочатку зникає бук, а потім і граб, для яких стає вже надто холодно. КЛІМАТГУСТОТА РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІЗМІНА ВИДОВОГО СКЛАДУ ДЕРЕВНОЇ РОСЛИННОСТІ

ЗАГАЛЬНІ РИСИ МЕРЕЖІ ВНУТРІШНІХ ВОД ЛІСОВОЇ ЗОНИСередня густота річкової сітки становить 0,29 км/км2, а в деяких районах і 0,5 км/км2. Річки природних зон належать до басейнів Дніпра, Західного Бугу та Дністра. Найбільшими притоками Дніпра є Прип’ять і Десна. Для річок характерний мішаний тип живлення з тривалою весняною повінню та зимовою меженню. Значні тут запаси й підземних вод. Також дуже поширені низинні й перехідні болота з річковим і підземним живленням. У зоні мішаних лісів є значна кількість озер.

Значна кількість опадів сприяла утворенню добре розвиненої річкової мережі з озерами-старицями. Незначний похил рівнинної поверхні викликає меандрування річок із їхніми широкими долинами. Тут розташований також вододіл між річками басейну Чорного та Балтійського морів, який проходить Розточчям. Танення снігового покриву та збільшення (починаючи з березня-квітня) опадів викликає тривалу весняну повінь і широкі розливи річок після зимової межені. Річки Полісся не пересихають навіть у найбільш посушливі роки, адже мають додаткове джерело живлення — підземні води. ЗАГАЛЬНІ РИСИ МЕРЕЖІ ВНУТРІШНІХ ВОД ЛІСОВОЇ ЗОНИ

Дніпро перетинає лісову зону незначною ділянкою, на якій було створене Київське водосховище (площа 922 км2). Найдовшою річкою зони лісів України є права притока Прип’яті Горинь. Її загальна довжина — 659 км (у межах України — 577 км). Річка бере початок на висоті 345 м у межах масиву Вороняки та впадає в Прип’ять на території Білорусі. Її сильно звивисте русло частково заболочене. ЗАГАЛЬНІ РИСИ МЕРЕЖІ ВНУТРІШНІХ ВОД ЛІСОВОЇ ЗОНИ

. На території Полісся найбільше в Україні природних озер. У його північно-західній частині лежать Шацькі озера, які мають переважно карстове і льодовикове походження. Найбільшими з них є озера Світязь ( має унікальний хімічний склад води ) і Пулемецьке. Уздовж річок на заболочених низовинах безліч дрібних озер, переважно стариць (залишків русел). ЗАГАЛЬНІ РИСИ МЕРЕЖІ ВНУТРІШНІХ ВОД ЛІСОВОЇ ЗОНИВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ

. Найзаболоченішими є західні й північні райони Полісся, де поширені різні типи боліт, але переважають низинні з річковим живленням. У 60—80-х рр. XX ст. тут було проведено масштабні меліоративні роботи з осушення значних площ боліт. Замглай — болотна система в Чернігівській області в межиріччі Дніпра й Десни. Її загальна площа становить близько 10 тис. га. Це одна з найбільших в Україні болотних систем. Тут розташований один із найпотужніших у світі відкладів торфу — близько 8 м. ЗАГАЛЬНІ РИСИ МЕРЕЖІ ВНУТРІШНІХ ВОД ЛІСОВОЇ ЗОНИЦІКАВО

У 30-ті роки тут розвідали поклади торфу з запасами близько 15 млн тон. Назва Замглай походить від "за мглой" – у глибині боліт, вкритих димкою. Тут працювала невеличка артіль – торф різали на "цеглини", сушили під сонцем. Після війни на родовищі почали зводити торфорбрикетний завод під обладнання, вивезене по репарації з Німеччини. Окрім двох артільних бараків ніякого житла не було, то ж цехи й перші гуртожитки виростали водночас. Так з'явилося селище Замглай. Завод був найбільшим в Україні у своїй галузі. На виробництві працювали 650 людей. В цехах було багато жінок, на болоті – майже всі чоловіки."На болоті" – мається на увазі на торф'янику, де йшов видобуток сировини. Близько сотні тракторів постійно греблися на родовищі. З різного типу причіпним обладнанням вони фактично являли собою торф'яні комбайни: зрізали торф пластами, подрібнювали. За розрахунками, запасів замглайського торфу мало би вистачити на 60 років. Але торф вичерпали раніше плану. До кінця 90-х сировини майже не стало. ЗАМГЛАЙ - БОЛОТНА СИСТЕМА ЧЕРНІГІВЩИНИ

ЗАМГЛАЙ - БОЛОТНА СИСТЕМА ЧЕРНІГІВЩИНИ

На території Рівненського природного заповідника представлені болота всіх типів, які трапляються на українському ПоліссіЗАГАЛЬНІ РИСИ МЕРЕЖІ ВНУТРІШНІХ ВОД ЛІСОВОЇ ЗОНИ

Прип'ятське Полісся – зона абсолютно унікальна своїми природними особливостями. Таких великих суцільних площ збереженого природного середовища із боліт, річок, заплав, озер і природних лісів майже не лишилось не те, що в Україні, а й у Європі. Відтак підтримка та збереження цих особливо цінних ландшафтів – це не примха природоохоронців, а обов’язок кожного, хто тут мешкає. Саме з метою збереження таких унікальних територій й виник транскордонний проєкт «Полісся – дика природа без кордонів». ЗАГАЛЬНІ РИСИ МЕРЕЖІ ВНУТРІШНІХ ВОД ЛІСОВОЇ ЗОНИ

Переважаючими ґрунтами в зоні мішаних лісів є дерново-підзолисті глейові та болотно-лучні, які охоплюють понад 95 % території зони. Під широколистими лісами сформувалися сірі лісові та окремі ділянки чорноземів опідзолених. Основними типами рослинності є лісова, лучна та болотна. Тут ростуть переважно соснові (бори), сосново-дубові (субори), дубово-грабові (груди), сосново-дубово-грабові (сугрудки), вільхові (вільшняки) та березові (березняки) ліси. Окремими ділянками трапляються ялинові ліси (рамені). На лісистість території негативно вплинула господарська діяльність людини. Окрім лісових масивів, у зонах є природні безлісі території - луки, болота, опілля та території, які залишилися без лісів унаслідок вирубування. Близько 10 % площі зони мішаних лісів знаходиться під лучними ландшафтами в заплавах річок. ГРУНТИ , РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ЛІСОВОЇ ЗОНИ

Волинь, одна з небагатьох областей, де ще й досі збереглися релікти, найбільші птахи з родини тетеруків — глухарі. Під час шлюбного періоду (токування) самці повністю втрачають обережність, перестають звертати увагу на будь-яку небезпеку навколо, ніби стають глухими. Саме цим багато століть користувалися мисливці, і глухарі, в інший час дуже обережні і скритні, ставали для них легкою здобиччю. Тваринний світ зон представлений переважно лісовими видами. Типовими ссавцями є лось, благородний олень, козуля, дика свиня, вовк, лисиця, заєць, бобер, видра та інші. Серед птахів переважають качки, кулики, мартини, дятли, берегові ластівки, лелеки, глухарі, тетеруки. У водоймах мешкає понад 30 видів риб. Найпоширенішими є короп, лящ, карась, сом, щука, окунь, плітка, лин та інші. ГРУНТИ , РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ЛІСОВОЇ ЗОНИтетерукиглухарі

Зона мішаних хвойно-широколистяних лісів зазнала значних змін внаслідок посиленого сільськогосподарського освоєння земель та ведення промислових лісозаготівель. У наш час сільськогосподарські землі охоплюють понад 75 % площі Полісся. Величезні зміни відбулися в природних ландшафтах після осушення людиною боліт і випрямлення русел річок. Значна частина ландшафтів зони постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ ЛІСОВОЇ ЗОНИ

Зона мішаних лісів в Україні представлена своєрідним ландшафтним регіоном Східноєвропейської країни - Поліссям, який лежить у межах України, Білорусі, Росії. Українське Полісся є його південною частиною і за особливостями ландшафтів поділяється на такі області: Волинське, Житомирське, Київське, Чернігівське Новгород-Сіверське Полісся. А зона широколистих лісів представлена Західноукраїнським краєм у межах Волинської та Подільської височин.

ФІЗИКО - ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ

ВОЛИНСЬКЕ ПОЛІССЯПриродна область Полісся, що простягається із заходу на схід між річками Західний Буг і Случ. Займає більшу частину Волинської та північно-західну частину Рівненської областей. Особливістю Волинського Полісся є значна лісистість — ліси (представлені дубово-грабовими та сосново-дубовими угрупованнями) та чагарники займають близько 40 % території. Заплави лучно-болотного ландшафту займають близько 10 %.

Тож це — не є дивом природи, а наслідком техногенного впливу поїзда. За Радянських часів тут була військова база, і щоб зберегти шлях до неї у таємниці, навколо колії посадили ліс, який з часом перестали обрізати, тому утворилася зелена арка. А вже коли по колії почав щоденно проходити вантажний поїзд з деревообробного комбінату в Оржеві і збивати гілки дерев та кущів, її форма стала досконалою. Так й утворився тунель. ТУНЕЛЬ КОХАННЯ У КЛЕВАНІВчені вважають поклади базальту в Рівненській області унікальними, адже таких не побачиш у жодному іншому місці планети. Висота стовпів від 1 до 30 м, а їхній вік становить понад 700 мільйонів років. Так як базальт є камнем вулканічного походження, вчені стверджують, що причиною створення стовпів є швидке охолодження лави на поверхні землі та подальший природний розкол на колони. Однією з найважливіших особливостей українського базальту є те, що його можна розколоти на рівні кубики. Саме тому базальтова бруківка з Рівненщини використовувалася для побудови доріг Відня, Парижа, Берліна, Варшави. Поклади базальту розташовуються в заплаві річки Горинь, що зветься Яновою Долиною. За легендою, саме тут польський король Ян Казимир загубив свій дорогоцінний перстень. Звісно ж, коштовну прикрасу намагалися відшукати, і під час таких пошуків відкопали базальтові стовпи. У другій половині XIX ст. почалася промислова переробка базальту, проте через ряд війн та потрясінь наступних років роботу призупинили. Але поляки змогли розгледіти потенціал цієї корисної копалини, тому в 1930-х роках тут працювало близько 3 тис. осіб. Подальша ситуація змінювалася відповідно зміні власників - СРСР, нацистська Німеччина, знову СРСР, і врешті решт - незалежна Україна. Станом на сьогодні виробництво базальту здійснюється в обсягах, які здатні забезпечити потреби не лише України, але й Європи. БАЗАЛЬТОВІ СТОВПИ

Справжнім дивом Волині називають Оконські джерела - озера в селі Оконськ, в яких б'є два фонтани води з землі. Вода в Оконських джерелах дуже цілюща це підтверджують і факти, і легенди. Оконські джерела - це два ключа, які утворилися в Оконську Волинської області. З них б'є дуже чиста цілюща вода. Вода б'є з глибини трьох метрів, і з цих ключів піднімається близько двохсот літрів води в секунду. Вода в озерах весь час однакової температури, в незалежності від пори року показники залишаються в рамках 7 - 9 градусів. Місця, в яких вода цілий рік тримає одну і ту ж температуру називають "вікнами", звідси і назва джерел, річки, яка витікає з озера, і навіть населеного пункту. Підтвердженням того факту, що вода з Оконських джерел кришталево чиста є вельми незвичайний вид діяльності жителів населеного пункту. Вони розводять форель. Воду і Оконських джерел неодноразово намагалися загазувати, але, на жаль, ці спроби не привели ні до чого. З одного боку, подібні експерименти не потрібні, оскільки Оконська вода відмінно зберігається до декількох тижнів.. Також існує інформація про те, що у Оконських джерел є підземні русла. Кажуть, що випущені в нього окільцьовані щуки були спіймані в озері Світязь і озері Білому на Рівненщині.

ЖИТОМИРСЬКЕ ПОЛІССЯфізико-географічна (природна) область Поліської провінції у межах Житомирської та Рівненської областей. Житомирське Полісся вирізняється від інших природних областей Українського Полісся більш вищим гіпсометричним положенням, великим впливом кристалічних порід докембрійського фундаменту на формування рельєфу, значним розвитком вузьких та відносно глибоких річкових долин, наявністю великих лесових островів і незначною заболоченістю території.

Тетерівський каньйон, що на Житомирщині, входить до 5 найбільших мальовничих каньйонів України. Його ширина варіюється від 20 до 100 метрів. Поміж нього протікає річка Тетерів, яка в деяких місцях стає дуже широкою та глибокою. Затоплений гранітний кар'єр за один кілометр від міста Коростишів. Його ще називають "Гранітний кар'єр" – за назвою підприємства, до якого відноситься місцевість. Раніше тут дійсно добували граніт. Коли видобуток припинили, кар'єр заповнила вода. Озеро глибиною у 20 метрів обрамляють різьблені скелі 10-метрової висоти. Вода бірюзового відтінку має рідкісну властивість – залишається прохолодною навіть у сильну спеку. Але найбільше вражають гранітні скелі навколо. Вони мають пристойну висоту і там навіть тренуються скелелази.

УРОЧИЩЕ « КАМІННЕ СЕЛО» Його називають українським Стоунхенджем не лише на батьківщині, а й по всьому світу. Відноситься «Камінне село» до пам’яток природи України, славиться невимовною красою та містичною атмосферою, що витає у кожному куточку урочища.«Кам’яне село» — результат денудації, тобто руйнування гірських порід під дією води, вітру та інших зовнішніх факторів. Тобто це так звані останці, що поширені у межах Українського кристалічного щита. За повір’ям на місці урочища відбувалась битва між Богом та Дияволом. Нечисту силу було переможено після довгої боротьби і Сатана відправився в пекло, ну а Бог вознісся на небо. Про це дійство свідчить той самий «Камінь Бога» з відбитками його стоп, що є в урочищі. Вода, яка заповнює сліди, тепла навіть взимку. За легендами, той хто ступить босоніж в ту воду, помолодіє та обов’язково здійснить мрії. Крім зцілення за допомогою «Божого каменю», кожен охочий може перевірити свою чистоту, спробувавши протиснутися крізь щілину між «Божим» і «Диявольським каменем». Вважається, що грішник може застрягти.в «Камінному селі» знайшов свою смерть Київський князь Ігор, якого древляни спіймали та стратили після того, як він прийшов до них по данину.

Природа цього краю неповторна і дика, багато у чому вона нагадує тайгу. Територія заповідника повністю вкрита сосновими лісами підтайгового типу, яких немає більш ніде на Україні. Тут є також річки з невеликими перекатами та живописними берегами, мальовничі озера, величезна кількість дрібних струмків, непрохідні болота. В заповіднику збереглось багато природних ландшафтів, які згідно Бернської конвенції, входять до територій спеціального збереження Смарагдової мережі Європи (березові та хвойні заболочені ліси, верхові болота, водно-болотні угруповання). Саме тут проходить південна межа більшості бореальних (тайгових) видів рослин. Один з найбільш цікавих видів тварин Поліського природного заповідника – рідкісна мінога українська. ПОЛІСЬКИЙ ЗАПОВІДНИКМінога українська. Заповідник оберігає найбільші площі лишайникових борів з карликовими соснами, великі масиви ягідників та вересовища, унікальні ялівцеві ліси. Земля багата на дари природи – бортьовий мед, чорницю, брусницю, журавлину, гриби. Все це розмаїття диких смаколиків лише для тварин, що живуть тут серед боліт і лісів – велетнів-лосів, рисі, зайців, птахів і вовків.

Унікальний етнографічний музей «Древлянське село» розташований просто неба на території Поліського заповідника. Його заснували як місце, яке наближає до минувшини, місце пам'яті про далеких предків українців – плем'я древлян, відоме із переказів про страшну помсту їм київської княгині Ольги. У цьому музеї можна не лише більше дізнатися про те, ким були древляни, чим вони займалися, а й наочно ознайомитися з частиною їхнього побуту. ДРЕВЛЯНСЬКЕ СЕЛО» – це унікальна можливість перенестися у часі на тисячі років, коли поліські ліси заселяли племена древлян, які вірили у свій зв'язок із природою й одухотворювали все, що їх оточувало. Тут є змога не просто торкнутися старовини, а й повністю зануритися у той час, наприклад, пожити у відновленій зрубній хаті з піччю-камінкою, у якій досі можна готувати їжу, та посвітом (архаїчним пристосуванням для освітлення кімнати), вивчити ремесло коваля й опанувати вміння виплавляти залізо із болотної руди.

КИЇВСЬКЕ ПОЛІССЯфізико-географічна область, частина Українського Полісся, природна область Поліської (мішанолісової) фізико-географічної провінції. Розташоване на сході Поліської низовини, у межах Київської і частково Житомирської областей України. Його східною межею є р. Дніпро з Київським водосховищем. У геоструктурному відношенні область пов'язана зі схилом Українського щита до Дніпровсько-Донецької западини. Фундамент Українського щита занурений на глибину 300-400 м, на ньому залягають породи крейдового, палеогенового, неогенового та антропогенового періодів. Територія області була охоплена Дніпровським зледенінням

КИЇВСЬКЕ ПОЛІССЯЧорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник додали до Бази природоохоронних територій світу Це єдина на сьогодні природоохоронна територія у світі, розташована в радіаційно забрудненому районі. Заповідник займає дві третини від усієї площі зони відчуження. Утворений у 2016 році для збереження флори та фауни Полісся, реабілітації забруднених радіонуклідами територій, стабілізації гідрологічного режиму, проведення наукових досліджень у галузі природи й екології. Адміністративний центр діє в смт Іванків. Через 30 років після аварії на ЧАЕС природа краю повністю відновила свій потенціал. Відсутність людини та будь-якої господарської діяльності сприяла відновленню популяцій рідкісних тварин, утворенню нових лісів. Зараз тут трапляється велика кількість червонокнижних видів: флори – 61, фауни – 66. З тварин постійними мешканцями є рись, вовк, зубр, лось, кінь Пржевальського, останнім часом можна зустріти бурого ведмедя. Природа Полісся завжди вабила людей красою та багатством. Сьогодні Чорнобильський заповідник є певним еталоном, де ця природа зберігається та охороняється від стороннього втручання.

КИЇВСЬКЕ ПОЛІССЯНПП «Голосіївський» створений Указом Президента України № 794 від 27.08.2007 р. на площі 4525,52 га в межах Голосіївського району м. Києва з метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об’єктів Лісостепу та  Київського Полісся,Національний природний парк «Голосіївський» – єдиний в Україні та один з кількох у світі національних парків, повністю розташованих в межах мегаполісів. Національний природний парк “Голосіївський” –  це 11 тисяч гектарів лісових угідь з непрохідними болотами. Цікавими є насадження буку лісового, які чудово акліматизувались в незвичній для себе місцевості. Однією з головних окрас парку є вікові дуби, що трапляються майже по всій території. Деякі з них мають вік близько 500 років. 

ЧЕРНІГІВСЬКЕ ПОЛІССЯФізико-географічна область, частина Українського Полісся,. Розташоване на сході Поліської низовини, займає північно-західну частину Чернігівської і північний схід Київської областей України. У геоструктурному відношенні пов'язана з Дніпровсько-Донецькою западиною. Для області характерні відносно рівнинна поверхня з окремими підвищеннями — лесовими «островами» загальний похил з північного сходу на південний захід, густа річкова сітка, значна заболоченість, поширення дольодовикових (пісок, глини), а також льодовикових (морена), воднольодовикових та алювіальних відкладів, переважання дерново-підзолистих і сірих лісових грунтів, чорноземів опідзолених і темно-сірих опідзолених грунтів, хвойно-широколистяних лісів (лісистість бл. 25 %).

Тростянецький дендропарк - один із найкрасивіших ландшафтних парків України. Створений у ХІХ столітті представником старовинного гетьманського роду Іваном Скоропадським (онук гетьмана Івана Скоропадського, дід гетьмана Павла Скоропадського). На рівній ділянці землі були насипані штучні гори (висота до 30 метрів), що нагадують Альпи. Котловани, що утворилися при заборі ґрунту для гір, перетворені на ставки. Спочатку було посаджені дерева місцевих порід: сосна, ялина, береза, дуб. Потім у штучно створеному ландшафті були висаджені екзотичні види: сосна веймутова, сибірська ялина, кедр сибірський, сосна чорна, тсуга, ялівець та інші. Разом - 623 видів. Роботи тривали до смерті Скоропадського в 1887 році. Він похований на території парку, на пам'ятнику висічені слова: "Будь-який перехожий! Сад, в якому ти гуляєш, посаджений мною; він служив мені втіхою в моєму житті. Якщо ти помітиш безлад, що веде до знищення його, то скажи про це господареві саду: ти зробиш добру справу".

Голубі озера іноді Блакитні озера — озера в Ріпкинському районі Чернігівської області. Розташовані за 500–1000 м на схід від залізничної станції Грибова Рудня поблизу села Олешня. Складаються з 3 озер. Озера являють собою кар'єри, які з часом наповнилися джерельною водою. Кар'єри — результат видобутку кварцового[1] піску для потреб промисловості з виготовлення скловиробів. Вода в озерах дуже чиста. Вона ніколи не застоюється через те, що підземні джерела постійно підтримують однаковий рівень води. Дно кожного озера вкривають поклади кварцового піску, який використовується у скловарному виробництві. Такий пісок відрізняється від звичайного як властивостями, так і кольором, надаючи воді яскраво блакитного кольору. Звідси виникла назва «голубі», тобто блакитні. 

НОВГОРОД - СІВЕРСЬКЕ ПОЛІССЯПриродна область Поліської провінції.. Розташоване на крайньому сході Придніпровської низовини та на зниженому схилі Середньоросійської височини, у межах Чернігівської та Сумської областей. У геоструктурному відношенні пов'язане з південно-західним схилом Воронезького масиву. Мішанолісові ландшафти (понад 80 % площі області) . Заболоченість території до 20 %, багато карстових западин.

ЯБЛУНЯ - КОЛОНІЯЯ́блуня-коло́нія — ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Особливий, унікальний об'єкт природно-заповідного фонду Сумської області. Яблуня-колонія – це унікальний об’єкт природно-заповідного фонду України на околиці старовинного міста Кролевця, що на Сумщині. Являє собою яблуневий кущ, який займає чималу територію – 1000 квадратних метрів. Із роками це місце стало надзвичайно популярним. У період цвітіння яблуні сюди з'їжджаються туристи з різних куточків України, а також із Білорусі, Росії, Фінляндії, Туреччини, Голландії та інших країн. Яблуня-колонія входить до 100 чудес природи України. Це прирослі до землі стовбури, котрі фактично є дітьми, внуками, правнуками материнського стовбура, якого вже давно не існує. Адже унікальною особливістю яблуні є здатність до самостійного вкорінення гілками. Коли один із стовбурів старіє та відмирає, його віти приростають до землі. Так з'являється нове «дерево». Отже, диво-яблуня сама продовжує власне життя, і це відбувається вже понад два століття! Щовесни яблуня-колонія вкривається ніжно-рожевими пуп'янками, а восени її прикрашають апетитні червонобокі яблучка. На смак вони солодкі та терпкі.

ШЕЛЕХІВСЬКЕ ОЗЕРОНайдавніше озеро в Україні, гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Озеро, розташоване неподалік села Межиріч, можна назвати справжнім дивом природи. Вода в ньому дивно чиста і прозора, при цьому досить холодна. Площа озера становить близько 7 гектарів. Вчені вважають, що Шелехівське озеро утворилося за часів льодовикового періоду, і таке ж давнє, як знаменитий Байкал. З висоти пташиного польоту озеро Шелеховське виглядає як незігнута підкова.

ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ ПРИРОДНОЇ ЗОНИ МІШАНИХ І ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ

ВЧИ ГЕОГРАФІЮ !