Презентація "Звертання в епістолярній спадщині Лесі Українки"

Звертання в епістолярній спадщині Лесі Українки Учитель української мови та літератури Свистун Л.А.

До О.П.Косач ( сестри) Люба Лілічко і панове громадо; Люба Лілічко; Люба Лілічко, дорога моя сестричко! Милая Лілія! ( Милая Лілея!) Моя Лілія, Джілія, Ліліточка! Моя милая Лілія! Милая моя Лілія! ( Милая моя Лілея!) Моя славна дівчинко! Люба моя Лілея! ( Люба моя Лілія!) Ти, моє мале-велике. Лілея моя! Моє Лілинятко. Моя Лілія, моя білая, моя любая… Лільчику мій дорогий!

До О.П.Косач ( сестри) Моя Лілея лілейная. Милая Лілеєнька! Лілеєнько моя! Лілея моя лілейная! Ти ж моя Лілея! ( Ти ж моя Лілія!) Люба Лілія! ( Люба Лілея!) Лілічко, серце моє! Моя Лілеє. (Моя Лілія). Люба моя Лілеєнько! Моя ти Лілея! Лілейнеє моє! Моя найбіліша Лілея ( італ.) Лілея! Лілеєнько! Моя рожево-золотая! Найдорожча Лілея! ( італ.) Лілея моя славная! Леся Українка з сестрою Ольгою і Оксаною Старицькою. Ковель, 1896 рік.

До О.П.Косач ( матері) Люба мамочко! Мамочко; Дорога мамочко!

До П.А.Косача ( батька) Любий папа!

До П.А. Косача та О.П. Косач Любі мої папа і мама!

До родини Косачів Мої любі! Всі мої любі! Мої всі дорогі! Любії мої!

До Л.М. Драгоманової Дорога моя дядино! Дорога дядино! Моя дорога! Люба дядино! Моя люба дядино! Дорога моя, люба дядино! Моя люба, мила, дорога дядино!

До А.М. Драгоманової Моя маленька Радо! ( лат.) Моя маленька Радочко! (лат.) Дорога моя! ( лат).

До Миколи та Ісидори Косачів Любі мої Микось і Дора! Дорочко! Микосю!

До Ісидори Косач Люба, мила Гусінько! Гусенятко моє, ой гусь-гусю-гусю! Милая Гусінько! Люба Дориночко! Біла Гусь, моя широченька, моя дорогенька. Дорогая Дориночко! Гусінько!

До М.П. Косача Любий Миша!

До М.І. Павлика П а в л и к Михайло Іванович (1853-1915) – український письменник, публіцист і громадський діяч революційно-демократичного напрямку. Шановний друже! Високоповажний друже! Шановний добродію!

До І.Я.Франка Високоповажний добродію! Шановний добродію! Дорогий учителю ( франц.)

До О.Ю.Кобилянської Дорога і шановна товаришко! Шановна і дорога товаришко! Дорога пані! Дорога товаришко! Дорога панно Ольго! Панно Ольго! Товаришко люба! Дорога моя товаришко! Люба моя товаришко! ( Люба товаришко!) Мій любий чарівний квіте ( нім.) Любий, далекий, лотосовий квіте! (нім.) Люба, найлюбіша! (нім.) Дорога моя товаришко! Моя добра, ніжна і люба товаришко. Любий, найлюбіший чарівний квіте! ( нім.) До когось дуже любого. Мій любий чорненький хтось! Хтосічок дорогий! Хтось любий; як мій хтось дорогий; Леся Українка і Ольга Кобилянська. Фото 1901 р.

До А.Ю.Кримського Дорогий товаришу! товаришу; Вельмишановний і дорогий товаришу! Мій товаришу!

До М.М.Коцюбинського Високоповажний добродію!

До В.С. Стефаника Високоповажний пане товаришу!

В И С Н О В О К Із 238 листів, написаних Лесею Українкою з 1898 по 1902 рік своїм рідним та знайомим, найбільше адресованих сестрі Ользі, а також матері та літературній побратимці Ользі Кобилянській. Найбільше різноманітних звертань адресовано сестрі О.П.Косач та письменниці О.Ю.Кобилянській. Леся Українка використовує у своїх листах звертання поширені, ліричні, багатопромовисті… Хіба зустрінеться десь поодиноке - Лілея; Лілеєнько; мамочко; Дорочко; Микосю; Гусінько. Але цими непоширеними звертаннями поетеса виразила у ставленні до рідних більше, ніж інший міг сказати цілими реченнями.

В И С Н О В О К В листах до Ольги Кобилянської Леся Українка використовувала таку форму: “хтось” – “ комусь ”. В більш як 30 – ти листах до матері О.П.Косач поетеса звертається словами Люба мамочко!