Презентація до уроку української літератури у 5 класі з теми "Павло Тичина"
Презентація містить короткі відомості про Павла Тичину та аналіз поезій "Не бував ти у наших краях," "Блакить мою душу обвіяла", "Гаї шумлять." Гра "Чи уважний ти читач" допоможе учням навчитися зосереджено читати і давати відповіді на поставлені питання.
ПАВЛО ТИЧИНА “ГАЇ ШУМЛЯТЬ…”“БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА…”“НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ!”
БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ27 січня 1891 народився у с. Піски на Чергнігівщині. Батько - сільський дяк і вчитель "школи грамоти" 1901 батько відвіз Павла у Чернігів. Тут його прийняли в хор Троїцького монастиря. Пізніше Тичина вчився у Чернігівській духовній семінарії. 1913 закінчив семінарію. 1918 перша книга поезій,"Сонячні кларнети" 1938 - 1967 Канівщина сім разів голосувала за поета, він упродовж майже 3-х десятиліть був її повпредом у Верховній Раді УРСР (захищає учителів, учнів, допомагає їм; визначив постійний початок навчання - 1 вересня)1941-1945 Велика Вітчизняна війна. Поезії сповнені трагізмом, любов’ю до батьківщини. 16 вересня 1967 П. Тичина - академік, лауреат державних літературних премій, Міністр освіти, Голова Президії Верховної Ради КРСР - помер, похований на Байковому кладовищі в Києві.1970 збірка, неопублікована при житті "В серці моїм"
“ГАЇ ШУМЛЯТЬ, Я СЛУХАЮ…” Гаї шумлять - Я слухаю. Хмарки біжать - Милуюся. Милуюся - дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде - Іздалеку. Думки пряде - Над нивами. Над нивами - приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду — Зворушений. Когось все жду — Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай — Над річкою. Ген неба край — Як золото. Мов золото — поколото, Горить-тремтить ріка, як музика.
АНАЛІЗУЄМО ПОЕЗІЮВиберіть із тексту вірша спочатку метафори, потім — порівняння, епітети. Як ви вважаєте, який із засобів надає твору більшої образності?Знайдіть зорові і слухові образи. Випишіть незрозумілі слова, спробуйте пояснити їх зміст. Охарактеризуйте ліричного героя.
“БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА”Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла,Душа причастилася кротості трав-Добридень я світу сказав!
Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля-Добридень тобі, Україно моя!
“Не бував ти у наших краях!”Чи уважний читач?На що схоже небо?Яку пору року оспівує поет?Де зросли люди?Вони “не люблять і не вміють”…Без чого люди “не можуть і нивки зорати”?Чому, на думку ліричного героя, його співрозмовник завжди в сльозах?
про публікацію авторської розробки
Додати розробку