Урок "Література рідного краю. Легенди і перекази про Запорізьку Січ".

Тема. Література рідного краю. Легенди і перекази про Запорізьку Січ.

Мета :

• збагатити знання учнів фактами та повідомленнями з історії запорожців;
• ознайомити зі звичаями, побутом, вчинками козаків;
• виробляти навички виразно читати;
• прищеплювати любов до славної історії України та її творців;
• виховувати почуття гордості за свій рідний край;
• поглибити поняття про легенди і перекази.

Тип уроку : нестандартний ( інтегрований урок літератури рідного краю та історії  

                    рідного краю).

Обладнання : літературна карта Придніпров’я, бібліотека творів про Запорізьку Січ, репродукції картин на тему «Козацтво», ілюстрації елементів одягу, зброї, записи українських народних пісень, фрагменти із кінофільму «Вогнем і мечем».

Хід уроку

                                                                         Епіграф уроку:    Історія стоїть біля дороги

Та дивиться, хто їде по соші

Л.Костенко

                                                                                             Про наші битви – на папері голо.

Лише в піснях вогонь отой пашить

Л.Костенко

І. Підготовка учнів до роботи.

( повідомлення теми, мети, цілей, завдання)

    Учитель.

-  Давня людина з’явилася у степовому Придніпров’ї близько ста тисяч років тому. Охоче оселялися на берегах Дніпра, Самари, Орелі племена скіфів, предки слов’ян.

     У далекому минулому населення півдня піддавалося на протязі довгого часу нападу турків, татар та інших загарбників. І як результат – територія південних областей до ХУІІІ століття мала невелику кількість осілого населення. Поселення мали в основному військовий характер.

     Найвизначнішою подією в українському житті в ХУ – ХУІ ст. було зародження козацтва. Поява цієї нової соціальної сили була обумовлена передусім посиленням соціального, економічного та релігійного гноблення широких верств населення.

     З часом січове козацтво перетворилося на своєрідний лицарський орден, що вимагав від своїх членів суворої дисципліни й самопосвяти.

    Нам із вами дуже пощастило народитися і жити на славній землі, у славному козацькому краї, де кожен камінець, пагорб, урвище, зберігають пам’ять про героїчне минуле нашого народу.

Щоб правнук не забув своєї мови,

Не зрікся степу, батьківських доріг,

Тут бивсь Богдан за кращих днів основи,

Усе зробивши, що зробити зміг.

С.Бурлаков.

ІІ .Вивчення нового матеріалу

    Козацька тема сьогодні вельми актуальна, знято багатолітнє табу . Славною сторінкою ввійшла в історію нашого народу битва під Жовтими Водами. На місці, де відбулася історична жовтоводська битва, розкинулося село Жовте.

     Учні вголос читають уривок із праці Д.Яворницького «Історія запорозьких козаків».

        З усієї України сходилися до Б.Хмельницького люди. Біля Жовтих Вод козаки стали табором. Річка- притока Інгульця, утворює у своїх верхів`ях дві гілки. Більша з них , західна, називалась Жовтою річкою . Менша, східна, зветься Очеретною балкою. Ці дві гілки утворюють півострів, у ХVІІст. вкритий  лісом- густим та непролазним, що звався тоді Чорним. Цей півострів був приступним лише з одного боку, з інших трьох лишаючись недосяжним. Ця місцина лежала якраз на шляху до Січі. При лівому березі річки й засіли козаки, обгородивши свій табір земляним валом та скованими возами.

     Польське військо підійшло до річки і переправилося через неї, але змушені були втікати назад. На правому березі вони отаборилися. Бойові дії почалися 4 травня 1648 року, але справжня битва розпочалася 5 травня і тривала кілька днів. Польське військо відступило до балки Княжі Байраки. Передбачаючи цей відступ, Хмельницький послав у балку загін піших козаків. До того ж там у засідці чекали татари. Наскочивши на поляків ззаду, вони заходилися «крутити веремія», як називали їх звичай накидати на ворогів аркани, галасували, топтали людей кіньми.

• Бесіда за питаннями до тексту.
  1. Які топонімічні назви згадуються в тексті?
  2. Поясніть походження цих назв. Чому вони дістали таке наймення?

Учитель.

- Говорячи про козаків і Запорозьку Січ , не можна не згадати талановитого полководця, мужнього воїна, мудрого діяча: гетьмана Богдана Хмельницького, який очолив Визвольну війну українського народу 1647 – 1654 років.

     Як і сама постать, так і походження імені та прізвища гетьмана оповиті фантастикою і таємничістю.

   Учениця розповідає легенду про Б.Хмельницького.

     Колись давно – давно у нашому краю жив один чоловік. Одного дня на городі у хмелі знайшли хлопчика слуги того чоловіка, прибігли до хазяїна і кажуть : «У твоєму хмелі дитина чужа лежить». «То несіть мерщій її сюди!» – гукнув господар.

  Дуже зраділа цій знахідці хазяїнова дружина, бо в неї своїх дітей не було. Взяла вона на руки хлопчика і сказала чоловікові : « От бачиш, і нам Бог дитину дав! Нехай же хлопчик зветься Богданом». А чоловік додав : « Ну, а тому, що знайшли його у хмелі, нехай він буде Хмельницьким!»

     Так із того хлопчика виріс великий гетьман України.

     Учні вголос читають легенду «Скарб Б.Хмельницького».

     Коли Б.Хмельницький із козаками розбили польське військо і добули багато коштовностей, то гетьман наказав усі скарби сховати у балці біля Білої або Бездонної криниці. Ніхто ще в ній дна не дістав. Мала трясовине дно: не можна було там ні пройти , ні проїхати.

      Викопали козаки на схилі, біля самої води, печеру глибоку і вкотили туди віз із золотом. А потім замурували печеру. За п`ятнадцять кроків від цієї печери викопали другу і замурували в ній , повісивши на гаках, дорогий одяг. А щоб він не псувався, то під ним поставили два казани з оливою.

     Тепер балка замулилась, затяглась землею – і сліду від печер не стало. Є , кажуть, у Дніпродзержинську один старий-старий дід, який буцімто знає, де знаходяться печери і як їх відмурувати. Але , де живе той дід і як його прізвище, не відомо.

• Бесіда за питаннями до тексту.
  1. Що у творі є реалістичним, а що фантастичним? Думку аргументуйте.
  2. Опишіть, якою  ви уявляєте балку біля Бездонної криниці.
  3. Чому Хмельницький вирішив сховати скарби?

Учитель.

- Відомий дослідник козацтва Д.Яворницький писав : « Із природних якостей , властивих справжньому українцеві, запорожці відзначались умінням майстерно розповідати , вміли підмічати смішні риси в інших і передавати їх у жартівливому , але ні для кого не образливому тоні. Звичаї запорожців дивні, вчинки хитрі, а мова й вигадки гострі й переважно схожі на глузування». Цією рисою запорозьких козаків частково пояснюються і дивні прізвиська , котрі вони давали новачкам, що приходили на Січ: Непийпиво, Лупиніс, Палій, Загубиколесо тощо.

   А хочете дізнатися , як ставали козаками? Тоді дивіться.

 Сценка «Як ставали козаками»

Кошовий: - Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?

Писар: - Та це , батьку, чолов’яга у козаки проситься.

Кошовий: - Нумо, підійди ближче , чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок: - Із Тверської я, батьку!

Кошовий: - У Бога віриш?

Парубок: - Вірю.

Кошовий: - Горілку п’єш?

Парубок: - П’ю.

Кошовий: - Виходить, ти вільний парубок?

Парубок : - Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.

 Кошовий: - То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.

Парубок : - Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борща не вміє варити.

Кошовий: - То ти справжній козак! Запиши його, пане писарю!

Писар : - Як кличуть тебе, хлопче?

Кошовий: - Та не питай, а так і пиши : козак Борщ.

Учитель.

• Ясною рисою вдачі запорозьких козаків була їхня добросердечність, безкорисливість, щедрість, вірність у дружбі. Побратимство в запорожців перебувало у великій шані, воно надавало їм великої сили і було однією з таємних причин їхньої непереможності.

 На знак побратимства запорожці мінялися хрестами з тіла, а далі в них усе було спільне: вони дарували один одному коней, зброю й інші речі. У походах побратими, бувало, не з’їдять один без одного шматка хліба; у боях же вони билися поруч і рятували один одного від смерті, захищаючи своїм тілом.

 Історія козацтва зберегла пам’ять про славних побратимів Івана Богуна та Дмитра Нечая.

Перегляд уривка з кінофільму «Вогнем і мечем»

ІІІ. Рефлексія.

Учитель.

- Розгадавши кросворд, ви взнаєте слово, яке найчастіше звучало на сьогоднішньому уроці.

Запитання до кросворду.

1. Людина, яка керувала козацьким кошем.
2. Зачіска козака.
3. Невелике оповідання про історичне минуле.
4. Людина , яка відала паперами у козаків.
5. Козацький керівник.

                                                                   К о ш о в и й

                                                                   О с е л е д е ц ь

                                                 П е р е к а З

                                                         П и с А р

                                                       Х а р а К т е р н и к

ІУ. Підсумок уроку.

Учитель.

1. Які спільні і відмінні ознаки мають легенди і перекази?
2. Доведіть, що « Походження імені Б.Хмельницького» є легендою.

Перегляд презентації «Хортиця»

Учитель.

• Запорозька Січ знищена, але запорозьке козацтво навіки збереглося в пам’яті народній. Демократична республіка, що була оточена могутніми монархіями, протягом віків трималася острівцем свободи, незалежності і національної гідності. Майбутнє залежить від нас , тому потрібно добре знати і любити історію своєї держави, свого краю.

Саме легенди і перекази про Запорозьку Січ, її славних лицарів допомагають нам і сьогодні бути добрими, чесними, щирими і хоробрими.

У.Інформація про домашнє завдання.

1. Перекажіть вивчені твори членам сім’ї, а потім разом із ними складіть тлумачний словник таких слів : запорожець, кіш, кошовий, характерник, пістоля, шабля, татари, гетьман.
2. Написати міні-твір на тему «Які чесноти козаків могли б бути взірцем для наслідування і в наш час».
3. Найти і підготувати для розповіді легенду чи переказ про Івана Сірка.