Актуалізація опорних знань Фронтальне опитування Що ми знаємо про баладу як літературний жанр? Які бувають види балад? Які фольклорні ознаки запозичили літературні балади? Чим балада “Вересовий трунок” відрізняється від фольклорної балади? Які художні засоби використовують автори літературних балад?
Фронтальне опитування Що ми знаємо про баладу як літературний жанр? Які бувають види балад? Які фольклорні ознаки запозичили літературні балади? — Уявіть себе в ролі екскурсовода, який зустрічає іноземну делегацію. Що, окрім озера Світязь, ви запропонували б гостям відвідати у нас в Україні? — Проте сьогодні ми не зустрічатимемо гостей, самі відправимося у подорож до далекої північної країни - Шотландії. Гадаю, той, хто любить і цінує власну культуру, з гідністю може поцінувати крім природи, звичаї та традиції, історичні пам'ятки минулого іншого, нехай і далекого для нас, народу. Таж сьогодні ми розпочнемо знайомство з героїчною баладою Стівенсона «Вересовий трунок».
Гленко - це найбільш мальовнича і захоплююча місцевість Шотландії. Густі ліси, хвилясті пагорби, вічнозелені луки й витягнуті тонкі озера. Тут надихають краєвиди, їх хочеться фотографувати щохвилини. Стоячи на обриві скелі, здається, що перебуваєш на краю світу й відчуваєш себе маленькою частинкою в колі первозданної природи.
— На основі знань про історію, культуру української нації висловіть думку, чим український народ відрізняється від шотландського і що нас об’єднує, що у нас спільного. (Різне: мова, національні традиції, музичні інструменти, одяг, фольклор. Спільне: мальовнича природа й талановиті люди-майстри, які створили давні архітектурні пам’ятки, що е свідками героїчних подій минулого, розвинули народні ремесла, а головне - зберегли любов до рідної країни, бажання жити у вільному незалежному краї.)
Презентація легенди про піктів Колись давно на північних землях Шотландії (5-9 ст.) жили маленькі на зріст люди, яких називали піктами. Це найдавніший із народів, який населяв коли-небудь Шотландію, відважне й миролюбне плем’я. Вони боролися проти всіляких ворогів, програвали іноді війни, втрачали території, але вперто захищали свою землю. Завойовники були вражені їхньою сміливістю й не розуміли, звідки у невисоких на зріст людей стільки відваги. Лише пікти володіли таємницею приготування цілющого та чарівного за своїми властивостями напою - вересового меду. Він давав людям силу та повертав молодість. Та цей мирний народ підкорили войовничі скотти. Король Шотландії вирішив заволодіти секретом приготування напою і послав своє військо на це плем’я. Але волелюбний народ не підкорився, не розкрив своєї таємниці, а забрав її з собою у вічність. Так говорить легенда.
Історики ж стверджують, що пікти не зникли, а злилися з племенами завойовників - кельтськими племенами скоттів. Шотландія (Scotland) - у перекладі земля скоттів. Кельти були відомі в Європі своєю магією. Р.Л.Стівенсон - відомий англійський поет шотландського походження був свідком народних страждань, приниження гордого шотландського духу, який прагнув протистояти англійському поневоленню. Серце й думки письменника - завжди з народом. Йому, своєму народові, він присвятив баладу «Вересовий трунок», в основу якої покладена легенда про піктів.
Історична довідка Пікти (або від лат. picti — “розфарбовані”, або від самоназви) — найдревніший із відомих народів, що населяли Шотландію. За однією точкою зору, пікти вели походження від кельтів. Згідно з іншою точкою зору, пікти походять від іберів. Пікти населяли території центральної и північної Шотландії, на північ від затоки Ферт-оф-Форт. Спочатку пікти являли собою союз племен, які до VI ст. об’єдналися в Королівство піктів. Науковці довели, що пікти були пращурами нинішніх шотландців. Вони не зникли, а злилися з племенами завойовників – кельтськими племенами скоттів. У назві Шотландія (Scottland) збереглася про те пам’ять: “земля скоттів” – так звучить вона у перекладі.
Історія створення балади “Вересовий трунок” В основі балади Р. Л. Стівенсона “Вересовий трунок” лежить легенда про те, як на південному заході Шотландії в VI-IX ст. жили маленькі на зріст люди, що їх називали піктами. Пікти славилися своєю магією, вмінням виготовляти чарівні напої . Стівенсон використав народну легенду про напій з вересу, який повертав силу, енергію, бадьорість духу і давав силу воїнам-піктам. Та цей миролюбний народ підкорили більш войовничі скотти. Вони хотіли заволодіти не тільки землею піктів, а й прагнули привласнити їхні секрети, позбавити їх волелюбного духу. Стівенсон створив баладу на основі антитези: малі за зростом пікти виявляються велетами духу, яких не зламати жодному, навіть вкритому славою перемог ворогу.
Елементи композиції твору І – експозиція, або зачин (оспівування вересового напою, характеру і звичаїв піктів); ІІ – зав’язка (захоплення території піктів загарбниками, знищення маленького народу); ІІІ – розвиток дії (король прагне дізнатися про секрет вересового напою, захоплення в полон батька і сина, пропозиція батька відкрити таємницю в обмін на смерть сина – начебто йому соромно продавати свою честь у нього на очах, сина зв’язали і кинули у море); IV – кульмінація (батько кидає виклик ворогам і забирає із собою в могилу таємницю вересового трунку).
Аналіз твору з коментарями Запитання і завдання для учнів Хто приніс лихо на землю піктів? Які рядки яскраво показують наслідок битви? Який колір переважає в описах? За допомогою яких художніх засобів змальовується загибель усіх піктів? Яким чином автор підкреслює, що маленькі пікти загинули за батьківщину?
Аналіз твору з коментарями Запитання і завдання для учнів Як змальовує поет останніх піктів, які потрапили в полон? Який прийом використовує він для створення образу безвиході, сили ворога? Але чи здаються нам пікти такими вже беззахисними? Що надає їм сили мовчати перед загрозою тортур? Опишіть сцену протистояння сили фізичної і духовної. Назвіть головних дійових осіб.
Аналіз твору з коментарями Запитання і завдання для учнів Що вимагає від піктів шотландський король? Чому неможливо повірити у зраду старого пікта? Яку характеристику синові дає пікт першого разу? Як змінюється ця характеристика згодом? Чому поет дав нам можливість почути останній крик хлопчика? Чи легко було батькові зважитися на таке рішення? Доведіть, що він дуже переживав. Як показано незламність старого? Чим стає для нього вересовий мед?
Значення пейзажних замальовок Запитання та завдання для учнів Знайдіть у тексті балади пейзажні замальовки. Яку роль вони відіграють у творі? (Природа у баладі “Вересовий трунок” є не лише фоном. Вона співчуває героям, живе і вмирає разом з ними, а потім оновлюється, немов нагадуючи про вічність життя і про пам’ять поколінь.)
Вересовий трунок як символ Творчі завдання Стівенсон підкреслює у баладі, що вересовий трунок варили всі разом і разом його пили, благословляючи у піснях. Яку ідею допомагає розкрити це слово “разом” (together)? (Вересовий напій – це не лише певна традиція, а й символ духовної єдності піктів). У баладі кілька разів повторюється словосполучення “секрет вересового трунку” (secret of Heather Ale). Що це за секрет? З’ясуйте переносне значення цього вислову. (Це не лише секрет приготування напою, а передовсім секрет духовної стійкості піктів, що полягає у любові до рідної землі й прагненні здобути свободу).
Фольклорні елементи у творі Поетизація старовини, її звичаїв і моралі. Сюжетність, в основі – одна визначна подія. Поєднання історії та легенди. Контрастність образів. Мальовничість пейзажу, природа – живий учасник подій. Трагічність долі персонажів. Діалоги. Символіка кольорів. Традиційні епітети, метафори, порівняння. Символи.
Створення «досьє» на художній твір Автор твору. _____________ Назва твору. ____________________ Особливості жанрової форми. __________________________________ Джерела створення. __________________________________ Тема твору. _____________________ Ідея твору. ________________________ Головні персонажі твору. ____________
Міжлітературні зв’язки Заповіт піктів Римлянин вбік не зверта – Марно нещасний вола, Чавить залізна п’ята Піктів маленькі тіла. Та легіони підуть – Ми встаємо, як трава, Тільки жалка наша лють Здатна лише на слова. Що ж, хай негідно людьми Зватися піктам малим, Ще підкопаємо ми Ваш набундючений Рим! Ми непомітні, ми всі, Як хробаки лісові, Ми – наче скалка в нозі, Ми – як трутизна в крові! Корінь гноїтиме цвіль, Висушить дуб омела, Гризтиме дірочки міль – Впертих ніщо не здола. Хай нас не видно, та час Камені точить тверді. Ви ще помітите нас, Пізно лиш буде тоді! Хай ми занадто слабкі Виборють волю свою – Прийдуть народи, які Вас подолають в бою. Пікти, одвічні раби, Скрізь проведуть вражу рать, Стануть на римські гроби Й будуть на них танцювать! Р. Кіплінг (переклад М. Стріхи)
Підсумки уроку Запитання і завдання для учнів Висловіть власне судження про поведінку старого пікта, який пожертвував сином і власним життям, але не відкрив загарбникам таємниці вересового напою. Символом чого виступає тут простий, здавалося б напій? Яка провідна думка балади “Вересовий трунок”? Чому стара легенда привабила поета? Доведіть, що перед нами саме балада? Знайдіть фольклорні елементи у творі.