Урок на тему: "Адам Міцкевич. "Світязь". Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А.Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі"

Тема: Адам Міцкевич. «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А.Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі

Мета: познайомити учнів з особистістю поета, розповісти про його зв'язок з Україною та про історію написання балади «Світязь», закріпити поняття про літературну баладу; розвивати навички вдумливого і виразного читання, вміння визначати в художньому тексті символи, розкривати їх прихований зміст, виявляти засоби поетичної мови фольклорного походження; виховувати повагу до культурних надбань інших народів світу, патріотичні почуття.

Очікувані результати: учні знають факти біографії А. Міцкевича, уміють виділяти фантастичні елементи, дають цитатні відповіді на питання, розуміють роль пейзажу,  фантастичних елементів у творі.

Оснащення: портрет А. Міцкевича, фотографії озера Світязь, ілюстрації до твору.

Тип уроку:  урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь і навичок.

Епіграф:                   Він стоїть перед нами – великий чарівник слова, творець

                                         безсмертних образів, людина величної трагічної долі і  

                                                                              високого патріотичного подвигу .

    М.Рильський

     Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання:

- виразне читання напам’ять уривків із балади Шиллера «Рукавичка»;

- заслуховування письмових відповідей учнів на запитання.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Поетична хвилинка:

Перед пам’ятником Міцкевичу

Ти не як пам’ятник над нами

У голубій височині —

Ти з нами поруч, наш Адаме,

Ідеш в безсмертні наші дні.

Ти з Олександром, ти з Тарасом

Дивився мудро в даль віків,

Тому не поржавіє з часом

Ваш вічний вайделотський спів.

Ти не лише всесвітній подив,

Не тільки слава ти із слав, —

Це ж ти «Трибуною народів»

Серця народів потрясав!

І в час, коли земної кулі

Одна єднається сім’я,

Лунає у всесвітнім гулі

Твоє, Міцкевичу, ім’я!

М. Рильський

2. Бесіда за змістом прослуханого:

- Кому присвячений цей вірш М. Рильського?

 - Чому поет говорить, що ім’я Міцкевича лунає у всесвітнім гулі?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Повідомлення біографів(випереджальне завдання):

 Життя і творчість Адама Міцкевича

2.Прийом  «Продовж речення»:

- Адам Міцкевич народився в …

- Причина вигнання польського поета з рідної землі - …

- На Україні Міцкевич побував  у …

- Балада – це …

- До збірки «Поезії» ввійшли такі балади Міцкевича …

3. Демонстрація фотокопій озера Світязь:

4. Віртуальна екскурсія до озера Світязь на Україні:

Світязь - озеро Волинської області неподалік кордону з областями Гродненською і Люблінською, між с. Шацьк і Пульмо. Світязь - найглибше озеро України, а також найбільше за об'ємом прісноводне озеро в країні. Рибна фауна багата. Це чудове озеро різко відрізняється характером своєї чистої і прозорої води від сусідніх дрібних озер і боліт, харчується могутніми глибинними ключами  артезіанської води. У 1887 р. вода Світязя без видимої причини піднялася і стала затоплювати навколишні селища. Тому був прокопаий канал до сусіднього озера Перемут. З озера Світязь випливає кілька струмків в сусідні озера і болота; саме приток не має і лежить вище інших місцевих водойм. Існує багато легенд та переказів про озеро.

5.Читання легенди вчителем:

Легенда про озеро Світязь

Тут, де зараз озеро, шуміло казна-коли багате місто, панував у якому Туган. Давні та безвольні були ті часи, нерідкими були січі і напади. І от — прокотився новий переполох. На землі сусіда князя Мендога посунуло невідоме воїнство. Закликає Мендог підтримки у славетного Тугана, і князь, відданий ратній обітниці, зігнавши сміливих ратників, рушає в дальню путь. Та вже за брамою князя зупиняє дума, що полишає своє місто без захисту. Скорботний вертається він до міста й повідомляє про власний неспокій доньці. Дівиця утішає отця: вона виділа чудне сновидіння, у котрому явився їй ангел і пообіцяв надійний захист місту. Послухався отець доньки.

        Повисла безмісячна ніч на спустіле місто, і під її покровом недруг підступив до міських стін. Охоплені страхом, мешканці кидаються до княжого палацу. У безнадії звертає благаючий погляд до небокраю князівна:

• Як оминути люту кару. Нас убережи від неї, Громовицею вразь із превисокої хмарини, Чи сховай під землею!

По сих словесах місто провалилося під землю, а на його місцині виникло озеро.

Купавами-квітами вийшла на ньому невинна врода. Чужі ратники, розпалившись у січі, заходились прикрашати отим квітом обладунки. Та усяк, хто сягав у воду за чудесними квітами, умирав, убитий жахливим недугом.

Таку легенду розказала мешканка підводної яскині нахабному поміщику, котрий, відважившись розкусити одвічну таїну озера, сіткою витягнув химерне створіння на берег.

6. Виразне читання балади «Світязь»

7. Евристична бесіда за змістом твору:

- Про які події розповідається у творі?

- Де відбуваються події?

- Яка таємниця пов’язана з озером?

- Хто вирішив розгадати таємницю?

- Кого витягли рибалки з озера?

- Чи здогадалися ви, хто була та жінка?

- Про що розповіла гостя з минулого?

- Куди зникла чарівна княжна після своєї розповіді?

8. Метод «Прес»:

- Порівняйте фотокопії озера Світязь із описом Світязя у баладі Міцкевича. Чи вдалося поету водночас показати красу, небезпеку і чарівність природи? Що для цього поет використав? (відповіді учні починають словами: Я вважаю, … Тому, що …         Наприклад, …       Отже, …)

9. Дослідницька робота в групах:

Група № 1

- Визначити композиційні елементи балади.

(Експозиція: опис озера Світязь.

Завʼязка: бажання дізнатися про таємницю озера.

Розвиток дії: поява князівни, розповідь про Туганову державу, напад ворогів.

Кульмінація: небажання потрапити в неволю та добровільна смерть.

Розвʼязка: біле латаття як згадка про подвиг народу.)

Група № 2

• Довести, що «Світязь» за жанром є балада.

Група № 3

- Яке місце в баладі відведено місцевому колориту?

          (Балада «Світязь» побудована на матеріалі слов’янської історії, легендаризованої, поетизованої митцем у дусі романтизму. У даній баладі, як і в інших ранніх творах, багато місця відведено місцевому колориту.          Місцевий колорит – це сукупність достовірних деталей, які передають географічні й національні особливості місця подій, атмосферу й обстановку новогрудських країв. Невипадково тут згадуються реальні географічні місця: озеро Світязь – одне з найпрекрасніших місць України; Новогрудок - містечко, яке нині входить до складу Білорусі (Міцкевич народився неподалік від нього); Плужини – маєток, де проживав Михайло Верещак, брат коханої поета. Про місцевий ландшафт свідчать назви місцевих сіл: Царини, Заосьє, Рута, Щорси, руїни замків, бори, дороги, вибалки. Прикмети Новогрудського регіону, топоніміка, а також одяг, звичаї, діалект надають емоційній атмосфері твору відчуття достовірності, передають екзотичність волинсько-української природи. Це дозволяє письменникові наблизити легендарне минуле до дійсності, показати, що життя слов’ян має глибоке коріння в історії, для того, щоб жити далі, треба знати про те, що було, бути гідним пам’яті своїх предків.) 

10. «Коло думок»:

- Чи правильно вчинили жителі міста?

- Чи був у них інший вихід?(У баладі утверджується любов до батьківщини і героїзм. Жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.)

- Якби у вас була можливість, щоб ви порадили?

- Що спільного з погляду фольклорних традицій  у баладі Міцкевича «Світязь» і баладах Шевченка? (У «Світязі» Міцкевича рибалки неводом витягують з води жінку  («Кучері білі, уста, мов, корали…».  ЇЇ можна порівняти з героїнею балади Т.Шевченка «Русалка». Народні повір’я про русалок в обох творах набувають іншого осмислення, ніж у фольклорі. У баладах Шевченка «Русалка», «Лілія», «За байраком байрак» фантастичне, виняткове постає не як об’єкт зображення, а як поетичний засіб узагальнення трагічного соціального становища героїв. Щось подібне бачимо і в баладі «Світязь», де образ жінки конкретизується через  сюжет:  жінка розповідає, що в своїй «прірві підводній» білопінні вали поховали місто, «Туганів державу». Згадаймо, що героїня балади «Лілея» Т.Шевченка, яка виявилась «байстрям» пана, гине від розлюченого натовпу («Я умерла \ зимою під тином, \ А весною процвіла я \ Цвітом при долині, \ Цвітом білим, як сніг, білим!»). Бачимо, що обидва поети використали широко відомий в народній творчості мотив перетворення дівчини після смерті в лілею. Хоча тематика в обох поетів різна: в А.Міцкевича – історико-патріотична, в Т.Шевченка – соціально-побутова.)

11. Дослідницька робота: з допомогою  інформаційних карток дослідити використання Адамом Міцкевичем у баладі «Світязь» традиційних образів-символів, з якими  в уявленнях слов’ян пов’язані усталені значення.

Картка № 1

- У баладі «Світязь» з водою (озером) пов’язана тема смерті й відродження народу, історія жіноцтва Туганової держави, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.

Картка № 2

-  Синій колір озера Світязь («безодня блакить») навіює печальну згадку про минуле, про загибель Туганової держави. Водночас цей колір допомагає авторові утвердити святенність боротьби за свободу, добру славу, яку нескорений народ залишив по собі. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові.

Картка № 3

 - А.Міцкевич використав усе розмаїття значень білого кольору в баладі «Світязь». Народ Туганової держави жив щасливо, але з приходом гнобителів життю людей загрожує небезпека. «Біле нас щось огортає» -  ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі і через смерть наближає до вищого божественного смислу. Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому» ­­­­­­­ - чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.

Картка № 4

- Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Поет розвинув традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.        

Картка № 5

- Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування.

ІV. Підсумок уроку

1. Робота в парах:

• визначте, що реальне, а що фантастичне у баладі;

• визначте тему та ідею твору.

2. Заключне слово вчителя:

І досі на дзеркалі води Світязя милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків – а що зробили ви для своєї Батьківщини?

      ...Закінчена балада, але ні сучасникам Адама Міцкевича, ні нам не дає спокою це запитання. І в цьому, я впевнена, заклик поета, громадянина і патріота.

V. Домашнє завдання.

- Виписати художні засоби із балади «Світязь».

- Намалювати ілюстрації до балади (за бажанням).

- Повідомлення про Р.Л.Стівенсона (творча група)