Презентаційний матеріал: "М.Вороний, О.Олесь. Поезія символізму".

Тема: «О. Олесь. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості. «Чари ночі» - перлина інтимної лірики. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»). М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури («Блакитна Панна»). Узагальнено-ідеалізований образ жінки («Інфанта»)». Презентаційний матеріал створила. Ганноцька Поліна Вікторівна,вчитель української мови та літератури Запорізького класичного ліцею

Символізм – Літературний напрям кінця 19-початку 20 століття, у якому конкретний образ перетворюється на багатозначний символ.

Картини художників-символістів: Гюстав Моро«Едип і Сфінкс»Арнольд Беклін «Острів мертвих»

Риси символізму:тотальне використання символу;заглиблення в незвичайне, містичне;одухотвореність ідеєю, яка «підносить… над суєтою повсякденного життя»;музикальність (алітерація, асонанси тощо);Цікаво!

«Олесь – це першорядний талант, що може представити нашу поезію в світі…». Микола Зеров

Олександр Олесь(Олександр Іванович Кандиба)

Особливості поетичного стилю Олександра Олеся:емоційна наснаженість, чуттєвість поезій;сугестивна (навіювальна) природа лірики;символістська таємничість, почасти навіть містичність;поєднання символізму й неоромантизму;музикальність, пишність фрази, багатство метафорикипереливи емоційного чуття, «два крила» творчості: «з журбою радість обнялась»;філософічність;поезії громадянського звучання поєднують безпосередньо громадянське й ліричне

Сміються, плачуть солов'їІ б'ють піснями в груди:"Цілуй, цілуй, цілуй її, —Знов молодість не буде!Ти не дивись, що буде там,Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам,Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши. Свій сум, думки і горе —І струмінь власної душіУлий в шумляче море. Лови летючу мить життя!Чаруйсь, хмелій, впивайсяІ серед мрій і забуття. В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить. В палких обіймах ночі,Лист квітці рвійно шелестить,Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді,Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі,Там гнуться верби п'яні. Як іскра ще в тобі горитьІ згаснути не вспіла, —Гори! Життя — єдина мить,Для смерті ж — вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти,Коли ввесь світ співає?Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє.І сміло йди під дзвін чарок. З вогнем, з піснями в гостіНа свято радісне квіток,Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди,Погасне в серці багаття,І захолонуть груди.І схочеш ти вернуть собі,Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас — боги скупі,Над нас — глухі й нечулі..."Сміються, плачуть солов'їІ б'ють піснями в груди:"Цілуй, цілуй, цілуй її —Знов молодість не буде!"«Чари ночі»О. Олесь

«Чари ночі»Збірка: «З журбою радість обнялась»Рід: лірика. Жанр: романс. Мотив: захоплення красою життя й красою кохання, заклик «ловити летючу мить життя». Різновид лірики: пейзажна, інтимна, філософська.

Поезія складається з 12 катренів. Римування перехресне. Віршовий розмір – ямб.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}епітетперсоніфікаціяанафора. Шумляче (море), летюча (мить), палкі (обійми), густі (пахощі)Сміються, плачуть солов’ї;Весна іде назустріч вам. Весна іде назустріч вам,Весна в сей час вам рада.антитезапорівнянняінверсія. Сміються, плачуть,; життя-смерть; мить – вічність. Як Фауст. Відбились зорі у воді,Летять до хмар тумани…обірване реченняриторичне запитанняметафораІ схочеш ти вернуть собі,Як Фауст, дні минулі…Чому ж стоїш без руху ти,Коли весь світ співає?Б’ють піснями;Погасне в серці багаття

«О слово рідне! Орле скутий!..»О слово рідне! Орле скутий!Чужинцям кинуте на сміх!Співочий грім батьків моїх,Дітьми безпам'ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев!Музика зір блакитнооких,Шовковий спів степів широких,Дніпра між ними левій рев... О слово! Будь мечем моїм!Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,Осяй мій край і розлетися. Дощами судними над ним.

Збірка: «Будь мечем моїм…»Різновид лірики: громадянська, філософська. Рід: лірика. Жанр: ліричний вірш (медитація). Мотив: осмислення ролі та місця слова в житті нації.

Три катрени. Римування кільцеве. Віршовий розмір – ямб.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}епітетперсоніфікаціяанафора. Шовковий (спів), співочий (грім)Образ слова. О слово рідне!антитезаалітерація, асонансінверсія. Батьки - діти. О слово рідне! Орле скутий; шовковий спів степів широких. Музика зір блакитноокихметоніміяриторичне звертання, риторичне запереченняметафора. Слово- це мова. О слово рідне! Орле скутий!... Ні, сонцем стань. Музика зір, сонцем стань

1901 року Микола Вороний у часописі «Літературно-науковий вісник» опублікував відкритий лист програмного характеру, де закликав письменників до участі в альманасі, який змістом і формою міг би наблизитись до нових течій і напрямів сучасних літератур. Згодом цей лист назвуть «маніфестом українського модернізму».

«Блакитна Панна» М. Вороний. Має крилами Весна. Запашна,Лине вся в прозорих шатах,У серпанках і блаватах... Сяє усміхом примар. З-поза хмар,Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить. Майорить,Довгождана, нездоланна... Ось вона — Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля —Вся земляЇй виспівує: "Осанна!"А вона, як мрія сну. Чарівна,Сяє вродою святою,Неземною чистотою,Сміючись на пелюстках,На квітках. Променистою росою.І уже в душі моїй. В сяйві мрій. В’ються хмелем арабески,Миготять камеї, фрески,Гомонять-бринять пісніГолосніІ сплітаються в гротески.

«Блакитна Панна»Рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Різновид лірики: пейзажна. Мотив: возвеличення краси природи та її єдність із мистецтвом. Образ-символ: Блакитна Панна – персоніфікований образ весни.

Поезія складається з 4 строф. Особливий темпоритм досягається через «ламані» рядки, подібні до хвиль теплого весняного повітря, що лине звідусіль. Римування перехресне. Віршовий розмір – хорей.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}епітетперсоніфікаціяметафора. Запашна (весна), прозорих (шатах), попелястих (хмар). Земля виспівує, пісні гомонять. Усміхом примар, сяє вродою, сяйво мрій. Порівнянняінверсія. Окличні й обірвані речення. Як мрія сна. Має крилами весна, гомонять-бринять пісні.… Ось вона – Блакитна Панна!Біблійна лексикатерміни з мистецтваалітерація, асонанс. Осанна (=Слався)Фрески, арабески…сяє усміхом примар/З-поза хмар,/Попелястих, пелехатих.

Головний образ-символ:

«Інфанта»Різьблю свій сон... От ніби вчора ми. Зійшлись,— і стріча та жива. На землю тканками прозорими. Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними. День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними. Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому. Дрімала синя далечинь,—І от на обрії туманному. Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою. Вона упала на емаль,А поза нею вуалетою. Стелився попелястий жаль. Ви йшли, як сон, як міф укоханий,Що виринає з тьми століть. Вітали вас — мій дух сполоханий,Рум’яне сяйво і блакить. Бриніли в серці домінантою. Чуття побожної хвали,Коли величною інфантою. Ви поуз мене перейшли. Ви усміхнулись яснозоряно. Холодним полиском очей,—І я схилився упокорено,Діткнутий лезом двох мечей. Освячений, в солодкій муці я. Був по той бік добра і зла... А наді мною Революція. В червоній заграві пливла.1907-1922

Рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Різновид лірики: інтимна. Мотив: оспівування краси коханоїї жінки. Образи: ліричний герой, кохана, образ Революції.

Інфанта – це королівський титул. Слово походить із латини, дослівно – «дитина». Так називали спадкоємців престолу в деяких країнах із монархічною формою правління. Наприклад, в Іспанії. Кохана нагадує Прекрасну Даму, якій моляться. У вірші є згадка про мечі: «І я схилився упокорено, діткнутий лезом двох мечей». Це очі коханої. І водночас можлива алюзія на часи лицарства, коли посвята в лицарі відбувалась за допомогою меча. Раптова згадка про Революцію свідчить про те, що поет не залишається осторонь доби перетворень. Образ коханої своєрідно зливається, асоціюється із образом революції.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}епітетперсоніфікаціяметафора. Синя (далечінь), туманному (обрії). Дрімала далечінь, вітали вас…дух…, …сяйво і блакить. Різьблю сон, стелився жаль, революція пливла.неологізмипорівнянняінверсіїПроміннострунними, вогнелунними, мрійнотканними, яснозорими. Як сон, як міт, лягли дерева тканками (непряме порівняння)… І от на обрії туманному. Замиготіла ваша тінь.антитеза. Терміни з мистецтва й слова з напівпроясненим змістом. Кольоративна лексика. Добро і зло. Акордами, сильветою, інфантою. Вогнелунні, синя, чорною, попелястою, рум’яне, червоній. Строфічна будова. Вісім катренів. Перехресне римування. Віршовий розмір – чотиристопний ямб із пірихієм.

Жіночий образ у модерністів набуває особливої принадності. Він естетично привабливий, вітаїстичний та повнокровний. Образ жінки наділений ідеєю вічного руху та красою самого життя. Образ жінки- символічний. Це і кохана, і дружина, і мати, і Батьківщина, і навіть… Революція. Жінка сприймається як ідеал краси, мети мистецтва, як антитеза всьому раціональному. Жінка – природна, вільна, жива, не скута правилами, готова до змін. Усі характеристики вище зумовлені зміною соціальної ролі жінки на зламі століть, усвідомленням її значимості ( як і значимості чоловіка).

Особливості поетичного стилю М. Вороного: Найхарактерніша риса поезій – музикальність. Звернення до різноманітних віршових розмірів. Різноманітна строфічна будова (двовірш, терцети, п’яти- і шестирядкові строфи). Багатство, краса, чистота мови. Використання образів-символів.

На думку М. Вороного, саме поезія символізму найкраще може передати прагнення людини, її бажання краси, пошуки кохання, роздуми над сенсом життя. Творчість символістів – француза Поля Верлена, австрійця Райнера Марії Рільке, бельгійців Еміля Верхарна й Моріса Метерлінка, норвежця Генріка Ібсена, росіянина Олександра Блока – збагатила світову літературу яскравими художніми узагальненнями, незвичайними поетичними образами. В українській літературі символізм представляє творчість Петра Карманського, Миколи Вороного, Василя Пачовського, Миколи Філянського, Олександра Олеся, Спиридона Черкасенка, Грицька Чупринки, раннього Павла Тичини. Ці поети наблизили вірші до музики, виявили високу культуру художнього слова, їхні твори особливо збагатили українську інтимно-особистісну лірику, піднесли її на рівень світових зразків.

Дякую за увагу!