Презентеція "Цікава Італія та її смаколики"

Прапор держави: прямокутне полотнище з трьох рівномірних вертикальних смуг зеленого, білого та червоного кольору.

Промисловість Розвинені такі галузі: Паливно-енергетичний комплекс Обробна промисловість Машинобудування Металургія Текстильна промисловість Легка і меблева промисловість

Сільське господарство Застандартами ЄС, сільське господарство Італії недостатньо ефективне. На відміну від Північно-Західної Європи, в сільському господарстві Італії домінує рослинництво.  Разом з Іспанією вона утримує першість у вирощуванні оливок, але олія є продуктом внутрішнього споживання. Італія є важливою мірою економічного розвитку країни все більшого значення набуває тваринництво, хоча умови Середземномор'я для нього не можна вважати сприятливими. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, птицю. Італія є значним виробником м'яса й сиру. Частина продуктів тваринництва, включаючи вовну, а також кормове зерно, імпортується живим виробником зерна.

Національна кухня Італії Сніданок - дуже легкий (хліб або булочка, масло, варення, кава з молоком). Обід і вечеря: перше, друге з гарніром, фрукти або солодке, столова вода. Перша страва італійської кухні - це спагеті або інший вид макаронних виробів, приготованих одним із багатьох способів. Другі страви: Ньоккі - галушки. Паппарделле - лапша, нарізана широкими смужками. Тортелліні - маленькі квадратні пельмені. Пеннє - товсті короткі макарони у формі ромбика. Тальяттелє - плоска довга лапша. Феттучіні - тонка лапша. Окрім пасти в Італії є дуже популярною піца.

Греція врівень з Італією змагається за звання батьківщини піци. У Стародавній Греції почали запікати плоскі коржі з тіста разом з начинкою з овочів, м'яса, оливок, молочних продуктів, тощо. Ця грецька піца називалася plakuntos. Одного разу влітку в Неаполі королева Маргарита Савойська проходжувалася зі своєю родиною по парку Каподімонте. Вона неодноразово чула про піцу й вирішила, зрештою, її скуштувати. Місцевий піцайоло був дуже улещений тим, що сама королева вирішила покуштувати саме його піцу, і спеціально для неї спік піцу за новим рецептом. Відтоді піца з помідорами, сиром моцарелою та листям базиліку називається як піца Маргарита. До того ж, кольори цих продуктів: червоний, білий та зелений символізують прапор.

Cпагетті – основа багатьох італійських страв. Spaghetti Napoli — паста з томатним соусом, Spaghetti Bolognese — паста з томатним соусом та м’ясним фаршем (тобтосоус балоньєз), Spaghetti Aglio Olio—паста з оливковим маслом і легким обсмажемим часником. 

Піца Маргарита — для її приготування беруться певні компоненти: помідори Сан-Марцано, оливкова олія, сир моцарела, базилік, сіль. Піца Марінара — названа на честь рибалок, які традиційно їли її на сніданок, заправляється помідорами, часником, оливковою олією, орігано. Піца пеппероні — найпопулярніша піца в Америці. Свою назву одержала завдяки начинці з пікантної італійської ковбаси пепероні. Назва ковбаси походить від італійського найменування маленьких гострих перчиків (pepperoni), і в самій Італії піца пепероні подається саме з перчиками, а не з ковбасою. Піца ал тонно — з тунцем. Піца фунгі — з грибами, найчастіше з печерицями. Кальцоне (Calzone) — «закрита» піца. При її виготовленні боки піци защипують у вигляді «вареника» або «конверта». Під хрусткою скоринкою така піца повністю зберігає аромат використаних продуктів. Типовою начинкою для неї є сир рікота та томатна паста. Біла піца (bianca) одержала свою назву завдяки тому, що до неї не додаються помідори. Піца 4 сири (Pizza ai quattro formaggi) одержала свою назву завдяки тому, що до неї входять 4 види сира. Класичні види піци

Лаза́нья (італ. lasagne) — традиційна страва італійської кухні, приготована з шарів тіста (листів лазаньї) разом із шарами начинки, залитими соусом (зазвичай бешамель). Шари начинки можуть бути з м'ясного рагу або фаршу, помідорів, шпината, інших овочів, сиру пармезан тощо.

Пармеза́н, або парміджа́но реджа́но (італ. Parmigiano Reggiano) — італійський твердий сир з коров'ячого молока. Крім чудових смакових характеристик, має також інші важливі якості. Попри високу калорійність, легко засвоюється організмом, тому лікарі рекомендують його людям з ослабленим травленням, дітям і особам, старшим за 50 років. Італійські сировари з батьківщини парміджано не вживають щодо своєї продукції слова «пармезан», називаючи так лише його підробки. Італійці люблять смачно поїсти. І вони знають у цьому толк. Серед найбільш улюблених сирів ,є звичайно пармезан. У провінції Емілія-Романья цей сир виготовляють лише вручну.

Іншим знаменитим в Італії видом сиру, можна вважати сорт Моцарелла. Цей сир є класичним інгрідієнтом для італійської піци та салату капрезе.

 Італійські десерти неспроста завоювали весь світ – вони поєднують в собі вишуканість смаку, простоту приготування, свіжість і натуральність вихідних продуктів. В Італії існують сотні і навіть тисячі рецептів печива, солодкого хліба, тістечок, тортів і десертів. Кожен регіон країни славиться своїм особливим десертом, традиції приготування якого дбайливо зберігаються і передаються з покоління в покоління.

Тирамісу (італ. tiramisщ — «підніми мене») — італійський десерт на основі сиру маскарпоне, як наповнювач додається печиво «савоярді», кава та какао. В класичному вигляді тирамісу подається охолодженим до кави еспресо. Тирамісу — один з найбільш популярних десертів у світі. Існують адаптації рецепту, згідно з якими какао-порошок замінюють тертим шоколадом, савоярді — бісквітом, кавове просочення — фруктовим чи алкогольним (зазвичай марсала або мадера), а в деяких варіаціях десерт може нагадувати пудинг або кекс.

Па́на-ко́та (італ. Panna cotta, «варені вершки») — італійський десерт з вершків, молока, цукру і желатину, також часто додають ваніль. Цей десерт походить із П'ємонту, хоча його їдять по всій Італії, подаючи з ягідними, карамельними, шоколадними сиропами.

Італійська кухня смакує по-королівськи! А ще в приготуванні італійських страв використовують багато овочів з корисними властивостями. В італійській кухні приготування овочів відбувається без використання води і борошна. Готуються вони на парі до того ж дуже швидко. Більше того, цікавим є те, що єдиною прийнятною приправою є сіль. Як замінник іншим приправам, італійці додають свіжу зелень, трюфель або сир пармезан.