У презентації надана інформація про архітектурні особливості одного із будинків, який належав родині Кочубеїв і був побудований саме у місті Глухові, у 1904 році. Це одноповерховий мурований будинок розташований у периферійній зоні історичного середмістя неподалік Вознесенського кладовища на вулиці Романівській (нині вул. Т. Шевченка, 30). Будинок Кочубеїв має велику історико-архітектурну цінність як зразок пізнього провінційного неокласицизму. За радянської доби тут містилися дитячі заклади. Будинок не зазнав великих перебудов: внутрішнє розпланування збереглося, лише встановлено кілька перегородок; частково втрачено декор інтер'єру. Зараз у будинку міститься дирекція Державного історико-культурного заповідника у м. Глухові. У 1970-х рр. з півночі прибудовано двоповерховий цегляний корпус, який став дисгармонійною прибудовою. Садиба Кочубеїв – це прямокутний будинок, що позначено на фасадах високим цоколем. Можна сказати, що пропорції та декор фасаду садиби зумовлені функційним призначенням споруди, особливостями її просторового та конструктивного розв'язків. Вертикальні й горизонтальні членовання, ритмічні чергування елементів, пропорційний лад - відображають характер просторового розв'язку інтер'єрів та конструктивні особливості, а образні характеристики посилюються вжитком декоративних елементів. Фасади витримані в неокласицистичній стилістиці.