ПРИЧИНИ І ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ БАТЬКІВ ТА ПІДЛІТКІВ

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Київське обласне територіальне відділення МАН України

 

 

 

Відділення філософії та суспільствознавства

Секція : соціологія

 

 

 

 

ПРИЧИНИ І ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ

БАТЬКІВ ТА ПІДЛІТКІВ

 

Роботу виконала:

Смірнова Катерина Сергіївна,

учениця 9 класу (21 групи)

Ліцею «Білоцерківський колегіум»

Білоцерківської міської ради

Київської області

 

Науковий керівник:

Павловська Леся Миколаївна,

учитель англійської мови

Ліцею «Білоцерківськийколегіум

Білоцерківської міської ради

Київської області

 

 

 

 

 

Біла Церква – 2021

Київське обласне територіальне відділення МАН України

Анотація

 

Смірнова Катерина Сергіївна,

учениця 9 класу (21 групи)

ліцею «Білоцерківський колегіум»

Білоцерківської міської ради

Київської області

Науковий керівник:

Павловська Леся Миколаївна, учитель англійської мови Ліцею «Білоцерківський колегіум» Білоцерківської міської ради Київської області

Причини і шляхи вирішення міжособистісних конфліктів батьків та підлітків

 

Дослідницьку роботу присвячено аналізу причин і шляхів вирішення міжособистісних конфліктів батьків та підлітків. Проблема конфліктів між батьками і дітьми була, і завжди буде актуальною, особливо для підлітків, адже саме в цьому віці виникає найбільше суперечок з батьками, які можуть закінчитися серйозними сварками, образами, інколи навіть трагедіями.

Мета дослідження: з’ясувати основні причини конфліктів підлітків з батьками та основні шляхи виходу з конфліктних ситуацій.

Предмет дослідження: особливості  міжособистісних стосунків підлітків та їх батьків.

Результат дослідження: досліджено основні причини виникнення конфліктних ситуацій батьків та підлітків. Розкрито проблеми, які виникають у взаємодії сучасних підлітків та батьків в період самоствердження.

Було акцентовано увагу на складові поведінки підлітків під виникнення конфлікту, а також на можливі способи вирішення конфліктних ситуацій.

Було розроблено анкетування, яке було спрямоване на виявлення найчастіших причин виникнення конфліктів. Під час аналізу дослідження було виявлено, що рівень конфліктності є дуже високим. Батьки часто вдаються до маніпуляцій, зловживають надмірною опікою, не дають можливості підліткам самостверджуватися, часто не приділяють достатньо уваги .

Проаналізувавши шляхи вирішення, чітко видно, що більшість підлітків намагаються ігнорувати або ж уникати конфліктних ситуацій.

Ключові слова: конфлікти між батьками та підлітками, шляхи вирішення, поведінка підлітків під час конфлікту з батьками, конфліктна поведінка.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП	4
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ КОНФЛІКТУ І ПРИЧИНИ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ
1.1. Поняття «конфлікт» та його типи	6
1.2. Причини виникнення конфліктів	9
1.3. Способи розв’язання конфліктних ситуацій	10
Висновки до розділу 1	12
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПРИЧИН КОНФЛІКТІВ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ  НА ПРИКЛАДІ УЧНІВ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ	14
Висновки до розділу 2	22
ВИСНОВКИ	24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	25
ДОДАТКИ	26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Конфлікти є невід’ємною частиною життя кожної людини. На сьогоднішній день навряд чи у світі знайдеться людина ,яка не потрапляла ні в жодний  конфлікт. «Якщо у вашому житті немає конфліктів,перевірте чи є у вас пульс» [7,с 17].

Конфлікти існували скрізь і завжди. Вони є вічними супутниками відносин у суспільстві, але той вплив, який вони матимуть в житті кожного, залежить від того, якою мірою у підлітковому віці будуть сформовані навички ведення конструктивного діалогу та засвоєні шляхи виходу з конфліктних ситуацій.

Майже в кожній сім’ї трапляються конфлікти та проблеми у відносинах між батьками та дітьми. Від цього нікуди не подітись, бо розрив між поколіннями суттєвий і дає про себе знати.

Люди навіть з невеликою різницею у віці, не завжди мають спільні інтереси та погляди на життя, то що ж казати про дітей та батьків. Проблема суперечок та конфліктів між батьками і дітьми була, і завжди буде актуальною, особливо для підлітків, адже саме в цьому віці практично у кожній родині виникає найбільше суперечок з батьками, які можуть закінчитися серйозними сварками та образами одне до одного.Адже підлітковий вік ― це період часу,коли незалежність підлітків та батьківський вплив конфліктують. Підлітки дорослішають, прагнуть бути самостійними, хочуть брати на себе права дорослої людини, забуваючи при цьому про обов’язки і головне, про наслідки такого самоствердження.

Характерною особливістю підліткового віку, як правило,це впертість, свавілля, постійне прагнення до самостійності, егоцентризм. Пояснюється це тим, що підліток дорослішає, вперше відчуває себе особистістю. У цей час бурхливо розвивається самоаналіз і критичне оцінювання інших людей, зокрема батьків.

Проблема конфліктів є предметом багатьох досліджень,тому наукові роботи у цій галузі присвячували такі вчені як К.Г. Барсегова, Г. С. Костюк, Ю. Е. Альошина. Вчені визнають,що підлітки дуже часто конфліктують з батьками Т. Драгунова , М. Розін, Л. Алексеєва, вони в цей час стають неконтрольованими Н Абдюкова, К. Поліванова, Д. Кустар, В.А. Сисенко, В. Галицький. Конфлікти у взаємодії батьків і дітей є розповсюдженими у повсякденному житті. Проблема конфліктів вивчається також в контексті більш великих досліджень; сімейних відносин,вплив конфліктів між батьками на соціалізацію підлітків. Нам хотілося б дослідити не просто проблему конфліктних ситуацій, а конфлікти між батьками та підлітками.

Мета дослідження: з’ясувати основні причини конфліктів підлітків з батьками та основні шляхи виходу з конфліктних ситуацій.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1.               Вивчити теоретичне поняття конфліктів.
2.               Дослідити причини їх виникнення та проаналізувати способи подолання.
3.               Розробити анкету і провести опитування серед учнівліцею.
4.               Проаналізувати отримані дані і зробити висновки.

Об'єктом дослідження є батьки та підлітки.

Предмет дослідження: особливості  міжособистісних стосунків підлітків та їх батьків.

Основні методи дослідження: емпіричні (анкетування, спостереження), теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення).

Наукова новизна дослідження полягає  в розробці та проведенні анкетування, обґрунтуванні зібраного матеріалу та в  аналізі особливостей конфлікту між батьками та підлітками.

Теоретичне значення полягає у можливості використання матеріалів роботи у курсових, дипломних проектах, наукових статтях.

Практичне значення - матеріал нашого дослідження може бути використаним при вивченні певних предметів у школі, при виступах, на лекціях та заняттях, для того, щоб зменшити кількість конфліктів між підлітками і їх батьками.

База дослідження: учні Білоцерківського колегіуму  віком від 13 до 17 років.

 

 

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ КОНФЛІКТУ І ПРИЧИНИ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ

 

 

1.        Поняття «конфлікт» та його типи

 

 

 Найскладнішим етапом в житті кожного підлітка є перехід від дитинства до дорослого життя, важким є період формування протиріч між ставленням до себе та ставленням до оточуючих. Підлітки мають непереборне бажання самоствердитися  та не вміють  це робити, не порушуючи інтересів інших, прагнуть до ідеалу та не приймають прямих вказівок і порад щодо його досягнення. Стосунки між батьками і дітьми проходять значні випробування,взаємодія між ними ускладнюється. І саме тут виникає найбільш складна і гостра у вихованні підлітків проблема. Це проблема конфліктів та конфліктних ситуацій. Що ж таке «конфлікт»?

У довідниках можна зустріти багато визначень, які розкривають різні сторонни даного слова.

Слово «конфлікт» багатозначне, походить (від лат.соnfliktus – зіткнення) – зіткнення протилежно спрямованих, несумісних між собою тенденцій в свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних відносинах індивідів або груп людей, що пов’язане з гострими негативними емоційними переживаннями [1, с. 252].

 У психологічній науці, конфлікт розуміють як зіткнення несумісних цілей, думок, ідей, позицій осіб, які конфліктують. Тому, також можна визначити що конфлікт це ― протидіюче змагання сторін з різноспрямованими інтересами. Конфлікти виникають в результаті зіткнення суперечливих тенденцій в діяльності окремих людей, груп, соціальних структур і виявляються у формі конфронтації ідей, боротьби за витягання різних вигод [3].

Відносини між батьками і дітьми багато в чому визначаються стилем виховання, який вибирають дорослі, щоб впливати на своїх нащадків. Вибір цей зумовлюється особистим досвідом батьків, їх знайомством з педагогічними доктринами і просто власним розумінням. Проте, який би стиль виховання не обрали б батьки в спілкуванні зі своїми дітьми, рано чи пізно він прийде в суперечність з потребами, установками і запитами дитини. Звідси висновок – зіткнення і конфлікти представників старшого і молодшого поколінь в сім’ї майже так само неминучі, як і у відносинах між подружжям [4].

Коли люди чують слово «конфлікт» вони часто його пов’язують з агресією, сварками, погрозами і таке інше. В результаті існує думка, що конфлікт – явище завжди абсолютне непотрібне і небажане, що його слід негайно вирішувати, як тільки він виникає. Але є ситуації, де конфлікт допомагає виявити різноманітність точок зору, дає додаткову інформацію, допомагає виявити багато проблем.

Типи конфліктів. Процес формування конфліктних форм поведінки починається у молодшому підлітковому віці, але носить ситуативний несистемний характер. Проте,серед сучасних підлітків прогресують підвищена тривожність, агресивність, моральна дезорієнтація, тому все це сприяє перетворенню їх на стійкі особистісн іпереконання.Внаслідок цього найчастіше конфлікти виникають з дітьми саме підліткового віку. Деякі психологи, зокрема Вітюк Н.Г. виділяють такі основні типи конфліктів з батьками [2]:

1. Конфлікт нестійкості батьківського відношення (постійна зміна критеріїв оцінки дитини). Головною  причиною є неспроможність батьків адекватно сприймати своїх дітей. Батьки в першу чергу звертають увагу на негативні риси підлітка, їх набагато більше і вони зумовлені перехідним віком дитини. І як результат, позитивні якості недооцінюються.
2. Конфлікт гіперопіки ;це надмірна турбота, що проявляється у постійному контролі та оберіганні дитини від будь-яких проблем. Таке оберігання завдає удару по вольовій сфері дитини та іншим психічним властивостям. Типовим проявом гіперопіки є постійне прагнення виконати за підлітка все, але, він цілком здатний  зробити це самостійно. Гіперопіка заважає дитині у самовизначенні та самореалізації в майбутньому, підлітки некомфортно почуваються у середовищі ровесників, вони неготові до подолання життєвих труднощів, не вміють самостійно приймати рішення.
3. Конфлікт неповаги прав на самостійність (тотальность вказівок і контролю). Батьки постійно вирішують її проблеми, з якими вона могла б упоратися й сама. Вони ставляться до дитини, як до маленької, змушуючи її відчувати свою нездатність самій спланувати свої дії. Фактично, батьки, власноруч,роблять своїх дітей залежними й інфантильними.
4. Конфлікт батьківського авторитету (прагнення домогтися свого в конфлікті за будь-яку ціну). Виникає в підлітків із батьками, які дуже жорстко виховують своїх. При цьому вони керуються найкращими намірами. Від підлітка вимагають досконалості у всьому, наказують, контролюють, помічають будь-які помилки, критикують, проводять виховні бесіди, не даючи навіть змоги висловити й відстояти власну думку. Такий спосіб виховання призводить до того, що підліток почувається невпевненим, ображеним, розсердженим і водночас безсилим. Діти або стають пасивними, відстороненими, або свій внутрішній конфлікт намагаються подолати агресивною поведінкою.
5. Мирне співіснування як прихований конфлікт – така ситуація ззовні здається зовсім безпечною: кожен член сім’ї демонструє позицію невтручання у життя інших. Батькам здається, що їхній нейтралітет сприяє формуванню в дітей самостійності, почуття свободи та розкутості. Але в такому разі виникає протилежне. Дитина може виявитися неготовою адекватно діяти у дорослому житті в разі виникнення перешкод на шляху до реалізації її цілей[ 2].

Порушення системи сімейних відносин у сім’яхможе призвести до неврозів у дітей. Такі діти не почувають себе затишно і комфортно. Внаслідок цього може бути конфліктність дитини тому, що в характері формуються такі якості як впертість,егоїстичність, підлітки мають неадекватну самооцінку. Це все призводить до того, що батьки і підлітки не в змозі сприймати одне одного. Внаслідок чого виникають конфлікти.

 

2.        Причини виникнення конфліктів

 

 Причиною дисгармонії у міжособистісних стосунках батьків та підлітків є недостатність духовного спілкування. Кожна людина потребує підтримки та взаєморозуміння, а особливо це потрібно підліткам,навіть якщо ця потреба ними абсолютно ними не усвідомлюється. Неможливо усвідомити успішність міжособистісного спілкування без підтримки та уміння розуміти підлітків. Адже це повноцінний психічний розвиток підлітків,розкриття і збагачення їх творчого потенціалу. Однак реалії стосунків між батьками та підлітками засвідчують їх дуже високу проблемність.

Розбіжності в поглядах батьків і дітей дуже рідко торкаються всіх життєвих сфер відразу, але все одно це спричиняє несприйняття своїх батьків,і відповідно нав’язаного ними способу життя. Навіть елементарні питання провокують агресію, ворожість, конфлікти і в результаті розростається так звана «прірва між поколіннями».

Хотілося б зупинитися на конкретних причинах виникнення конфліктних ситуацій. Для кожної конкретної ситуації причини конфліктів можуть бути різні.

Наприклад, К.Г.Барсегова запропонувала такий спосіб класифікації:

• відмінності досвіду дітей і дорослих, насамперед у період дорослішання;
• відсутність чітких етапів переходу від дитячоїзалежності до дорослої  незалежності;
• ослаблення батьківської влади у фазі переходу від дитинства до юності;
• психологічні та соціальні відмінності між батьками і дітьми (психологічно це виражається в розходженні між установками та уявленнями молодих людей і досвідом дорослих);
• перевантаження і напруга, як результат соціальних і культурних змін;
• відсутність певних правил;
• зіткненняконтролюючоїролідорослих з потребами молодих людей в автономії [1].

Конфліктність підлітків та юнаків, за свідченням О. Чайковської, відрізняється низкою особливостей, пов’язаних із недостатністю їхнього життєвого досвіду й низьким рівнем самокритики, нездатністю до адекватної оцінки життєвих обставин, підвищеною емоційною збудливістю, імпульсивністю. При цьому, як зазначає О. Чайковська, підліткова схильність до конфліктності може пояснюватися не тільки емоційними і фізіологічними віковими змінами. Недостатньо сформовані соціальні навички, посилені соціально-економічною незахищеністю, часто є причиною, яка впливає на підвищену агресивність, конфліктність підлітка, на його бажання будь-якими засобами компенсувати своє незадоволення життям [4, с. 252].

Самі ж підлітки про свої взаємини з батьками як про причини конфліктів:

•             прагнення до самостійності та самовизначення;
•             обмеження свободи дій з боку дорослих членів сім'ї;
•             різні, часто невмотивовані заборони;
•             несправедливість, грубість, нетактовність батьків;
•             вимога більшої автономії у всьому;
•             звичка до конфлікту, вихована поведінкою дорослих.

Нам цікаво було дослідити і дізнатися, що більшість конфліктів відбуваються з вини батьків, через відсутність у них елементарних знань про біологічні та психологічні особливості підліткового віку. В сім’ях, де немає любові, а тільки байдужість у підлітків починають формуватися негативні риси характеру, впертість, свавілля ,зарозумілість.

 

 

 

 

 

 

3.        Способи розв’язання конфліктних ситуацій

 

 

У соціально-педагогічній роботі найкраще, коли учасники конфліктів разом розв’язують проблему, маючи на меті ефективне досягнення результату, а саму проблему відокремлюють від особистостей. Важливо, щоб вони конкретно ставилися один до одного, дотримуючись при цьому жорстких позицій щодо обговорюваної проблеми і способів її розв’язання, поступаючись силі аргументів, а не тиску [6].

За методикою К. Томаса, є декілька способів врегулювання конфліктів:

1. Конкуренція(відстоювання своїх інтересів та відкрита боротьба). Така людина ставить власні інтереси вищі за інших,намагаючись вирішити проблему і стати переможцем при чому незважаючи ні на що. Навіть позицію іншої сторони конфлікту не розглядатиме і не братиме до уваги.
2. Пристосування (відмова від своїх інтересів на користь інтересів іншого). Таку позицію як правило займають люди з низькою самооцінкою. Вони поступаються аби уникнути конфлікту. Такі люди прагнуть зберегти гарні стосунки між опонентом.
3. Уникнення (свідома втеча від конфлікту). Дуже часто і батьки,і діти намагаються уникати конфліктів. Але проблема по собі сама не вирішиться, а навпаки уникання протистоянь призводить тільки до накопичення напруги.
4. Компроміс (урегулювання протиріч шляхом взаємних поступок обох сторін). При компромісі треба брати до уваги інтереси всіх учасників конфлікту.
5. Співробітництво – пошук рішення, яке б максимально задовольнило інтереси обох сторін. Такий підхід є максимально продуктивним,він сприяє розвитку взаємоповаги, роблячи при цьому стосунки більш міцними. Головне,щоб усі учасники були налаштовані на співпрацю.

Складність полягає в тому, що і батьки ,і підлітки не враховують позиції інших у конфліктів, інколи навіть не бажають відстоювати і свої . Підлітки в свою чергу не застосовують співпрацю і компроміс,тобто не бажають шукати разом з опонентом шляхи вирішення конфлікту. І, як результат, вони не можуть самостійно долати труднощі, знайти вихід із конфлікту, і звинувачують у цьому інших людей.

У своєму аналізі конфліктів в системі міжособистісних відносин Кеннет Томас припустив, що необхідно перенести акцент з усунення конфліктів на контроль або управління ними. Вперше в соціальній психології було поставлено питання про неоднозначне ставлення до особистісних конфліктів і було показано, що одне із завдань управління – навчитися керувати всіма фазами конфлікту. Адже при уникненні конфлікту жодна зі сторін не досягне успіху. При таких формах поведінки, як конкуренція, пристосування і компроміс, можливі два варіанти: або один з учасників у виграші, а інший програє, або обидва програють, тому що йдуть на поступки один одному. Тільки одна стратегія – співпраця – приносить виграш обом сторонам.

Уникнути конфліктів  можна, якщо між підлітками і батьками є різносторонній аналіз конфліктної ситуації і вони спробують знайти  рішення, щоб не тільки зберегти нормальні стосунки між опонентами а й допомогтися взаємовигідної співпраці. Загалом, підлітки прагнуть до співпраці с батьками, вони готові приймати їхні вимоги і дослухатися до їхніх порад, але за умови, якщо вони аргументовані і обговорені обома сторонами як рівними.

Вирішення конфліктних ситуацій дуже залежить від того, хто є ініціатором цієї зміни. Батьки завжди прагнуть управляти процесом, в той час як підліток сам намагається ініціювати вирішення протистоянь. Такі суперечності у взаєминах між дитиною і батьками зумовлені розходженнями в оцінці міри дорослості підлітка (ним самим і дорослим) і здатні породити конфлікт. [2]

 

Висновки до 1 розділу

Отже, у першому розділі ми детально розглянули поняття конфлікту,розібрали його види, найчастіші причини конфліктів і способи їх вирішення. У світлі вищесказаного ми можемо зробити висновок,що конфлікти між підлітками і батьками неминучі. Причиною конфліктних ситуацій є зіткнення інтересів. Підліткова схильність до конфліктності може пояснюватися не тільки емоційними і фізіологічними віковими змінами. Однією з характеристик нестійкого, дискомфортного положення підлітка є недостатня сформованість його соціальних навичок, які сприяють успішній соціалізації. Також зайва турбота, небажання визнавати підлітків дорослими, страх, авторитетність, відсутність розуміння між батьками і дітьми,не підтвердження батьківських очікувань,проектування поведінки дитини на себе в її віці, все це може призвести до несамостійності підлітка. І конфлікти будуть продовжуватися до того часу, поки дорослий не змінить свого ставлення до дитини. Батькам у період підліткового віку треба бути особливо уважними і терплячими зі своїми дітьми, усвідомлювати свої помилки ,стримувати емоції, незадоволення і роздратування намагатися об’єктивно оцінювати свого підлітка, збалансовувати права і обов’язки, змінювати тактику на більш партнерську і дружню. Головне у вирішенні конфлікту − це мирне врегулювання. Тільки за таких умов з’являється можливість створити ефективне міжособистісне спілкування дорослих та підлітків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ПРИЧИН КОНФЛІКТІВ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ НА ПРИКЛАДІ УЧНІВ ЛІЦЕЮ «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ»

 

 

Головним приводом для проведення дослідження виступає конфлікт між батьками і підлітками. Міжособистісні стосунки батьків і дітей, значно погіршилися, все це сталося на тлі епідемії коронавірусаCOVID-19, яка розпочалася у світі наприкінці 2019 року. В нашій країні про жорсткий карантин оголосили на початку  березня,і ми всі опинилися в ситуації потреби адаптації до нових умов життя, під час вимушеної ізоляції . Через незвичні умови, психологічний тиск і брак вільного часу для себе, у багатьох родинах траплялися конфлікти,адже нам довелося жити в абсолютно незвичній і стресовій ситуації . Постійне перебування з підлітками в одному будинку зробило і без того складні стосунки з дітьми, ще важчими. Адже підлітки, як ніхто інший, потребують особистого простору.

Мета нашого дослідження, яке було проведене серед учнів Білоцерківського колегіуму Київської області, полягала у тому, щоб з’ясувати основні причини конфліктів підлітків з батьками та шляхи виходу з конфліктних ситуацій. У дослідженні брали участь 80 учнів, з них 46 учнів 8 і 9 класів, 34 учня10-11 класів. Ми провели опитування серед підлітків,для цього ми створили анонімне опитування в одній із соціальних мереж. У кожній з анкет нами було запропоновано дати відповідь на питання і твердження, що було спрямовано на виявлення частих причин конфліктних ситуацій міжособистісних стосунків батьків і підлітків.

Було проведене анонімне анкетування, яке показало що, в середньому, конфлікти між батьками і підлітками трапляються в кожній родині (див. табл. 2.1).

 

 

 

 

 

Таблиця2.1

Як часто у вас виникають конфлікти зі своїми батьками?

Варіанти відповідей	Підлітки	%
щодня	54	67
декілька разів на тиждень	19	24
декілька разів на місяць	5	6
майже ніколи	2	3

 

Цей приклад демонструє нам що конфлікт – це таке ж буденне явище для кожної людини, як і потреба у їжі, самореалізації, у спілкуванні .Але, слід зазначити цікавий факт, який ми виявили під час опитування .На запитання : «Чи задоволені ви стосунками в своїй родині?»значна кількість підлітків наголосили, що мають погані стосунки з батьками. На сьогодні більшість батьків через свою зайнятість і втому не мають бажання до тривалого спілкування з власними дітьми. Батьки не можуть, а інколи не хочуть помічати проблем у стосунках з підлітками. В теоретичній частині нашої роботи ми зазначали ,що причиною дисгармонії в сім’ї є недостатність спілкування, а це в свою чергу спричиняє суттєві проблеми у взаєморозумінні дорослих та дітей .Неможливо дізнатися про проблеми підлітків, якщо уникати спілкування з ними. Недостатня увага з боку батьків і недостатнє розуміння труднощів підліткового віку власної дитини спричиняють низку конфліктів. На разі ми маємо такі результати,що підлітки незадоволені стосунками в родині ( див. табл. 2.2).

 

 

 

 

Таблиця 2.2

Чи задоволені ви стосунками у своїй родині?

Варіанти відповідей	Підлітки	%
так	26	32
ні	54	68

 

Не можна залишити без уваги наступне питання нашого опитування, яке було спрямоване на виявлення частоти конфліктів, коли батьки потурають підліткам заявляючи про те, що вони їх «навчають, годують, одягають та інше» (див таб. 2.3). Таким чином, батьки нав’язують почуття провини стосовно них, постійно нагадуючи підліткам про неспроможність дбати про себе, принижуючи тим самим відчуття дорослості, яке притаманне практично всім підліткам. Несправедливі звинувачення і образи, безкінечні словесні баталії, призводять до втрати взаєморозуміння. Таке ставлення батьків до дітей породжує нестримний опір з боку підлітка і в результаті виникає конфліктна ситуація.

Таблиця 2.3

Чи дратує вас, коли батьки потурають вам про те, що навчають, годують, одягають та ін.?

Варіанти відповідей	Підлітки	%
так, дуже часто	61	76
інколи	15	19
ні,ніколи	4	5

 

Аналізуючи результати відповідей на запитання про надмірну опіку ми бачимо,що постійний контроль теж є однією причиною конфліктів з батьками. Батьки своєю гіперопікою не дають можливості реалізувати прагнення до самостійності, а це ― життєво необхідно для подальшого гармонійного розвитку особистості. Як показало опитування, більшість підлітків вважають, що виховний стиль батьків занадто обмежувальний. Вони сприймають це як неповагу на самостійність і тотальний контроль. Підлітки не вважають за потрібне звітувати протягом  дня про своє місце знаходження, а показувати свій телефон батькам взагалі це нонсенс. Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Але майже всім підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю.

Гіперопіка заважає самовизначенню та самореалізації в майбутньому, діти сприймають пасивно таку опіку, залишаючись до зрілого віку залежними від батьків. Таким підліткам досить складно почуватися серед однолітків. Вони звикли, що батьки завжди вирішували все за них, тому такі діти не будуть готові до життєвих труднощів , вони не зможуть самостійно приймати рішення .

Саме взаємодія з батьками, а не тотальний контроль дозволяє підліткам тренувати й вдосконалювати соціальні навички, необхідні для комфортного існування в соціумі.

Слід зазначити, що на запитання «Чи дратує вас, що батьки не приділяють вам багато уваги?» 67% підлітків відповіли «так»( Додаток .Г) Таким чином, можна зробити висновок, що іг іперопіка, і недостатність уваги спричиняють конфлікти між батьками і дітьми. Гіперопіка або навпаки вседозволеність не сприяють гармонійному розвитку підлітка. Контроль повинен бути, але він повинен поєднуватися з душевною теплотою, з любов’ю, тоді це мотивує підлітка до самореалізації,наділяє високими адаптивними здібностями у майбутньому. Ні потуральний стиль, ні авторитарний не сприяє покращенню міжособистісних стосунків підлітків і дітей.

Цікаві дані були отримані у наступному запитанні (див. таб 2.4)

Таблиця 2.4\

Чи ображаєшся ти коли батьки нарікають на твій стиль (не така зачіска, занадто коротка спідниця, відвертий макіяж?

Варіанти відповідей	Підлітки	%
так,постійно	52	65
інколи	15	19
ні,ніколи	13	16

 

Ми бачимо,що 65 % дітей негативно реагують на певного роду висловлювання. Нагадаємо, що однією із важливих умов свідомості підлітка є оцінка його зовнішності. Дитина в такому віці дуже переймається думкою інших, а особливо їй важливо, що про неї кажуть батьки. Отож, будь-яке необережно сказане слово, нехай навіть саме примітивне, на перший погляд, може викликати у підлітка бурю негативних емоцій або навіть спричинити хворобливий  стан і призвести  до депресії. Істерика, образи, ігнорування, низька самооцінка це є результатом невдалого зауваження.

Не менш цікавим було наступне запитанням нашого анкетування.(див таб 2.5).

 

Таблиця 2.5

Чи дратуєтеся ви, коли батьки не хочуть підтримати вас у виборі вашої майбутньої професії, вважаючи її неперспективною?

Варіанти відповідей	Підлітки	%
так, постійно	40	50
інколи	21	26

Продовження таблиці 2.5

Ні, ніколи

19

24

 

Таким чином, виконаний аналіз показує нам, що 24% підлітків абсолютно спокійно сприймають, коли батьки не схвалюють їхній вибір, разом з тим 26 % інколи, але є такі респонденти, а це 50%,які обурюються і це призводить до конфлікту.Не викликає жодних сумнів, що батьки хочуть якнайкраще, вони керуються найкращими намірами, але підлітки часто не погоджуються з думкою батьків і, чим більше батьки тиснуть, тим більше конфліктів виникає.

 Багато хто з батьків намагаються реалізувати свої очікування за допомогою підлітків. Дорослі пред’являють до дитини підвищені очікування,одні підлітки бояться не виправдати цих очікувань, а інші ображаються, що його не хочуть сприймати таким, який він є, і чекають відповідності вигаданому ідеалу. Підліток почувається невпевненим, ображеним, і водночас безсилим, починають формуватися комплекси неповноцінності, в результаті ― агресивна поведінка, бо дитина не може подолати свій внутрішній конфлікт.

Таблиця 2.6

Чи часто ви конфліктуєте зі своїми батьками, коли вони говорять одне, а роблять інше?

Варіанти	Підлітки	%
так, постійно	59	74
інколи	12	15
ні, ніколи	9	11

 

Отримані результати свідчать про те, що достатньо часто конфлікт між батьками і дітьми спровокований протиріччями.(див таб. 2.6 ). Якщо батьки говорять одне, а роблять інше: вимагають від підлітка бути чесним, уважним, відповідальним, а самі обдурюють, не виконують свої обіцянки, з неповагою відносяться до свої близьких. Все це викликає у підлітка протест, коли від нього вимагають стиль поведінки, який взагалі непритаманний батькам.

Необхідно зупинитися також на результатах, які ми отримали на наступне запитання (див. таб. 2.7).

 

Таблиця 2.7.

В разі виникнення складної ситуації у моєму житті, найперше до кого я звернуся…»

Варіанти	Підлітки	%
батьки	7	9
кращий друг	16	20
інтернет	45	56
бабуся, дідусь	12	15

На жаль ,більшість підлітків шукатимуть поради в інтернеті,а це складає 56%. Причиною тому є те, що батьки не спілкуються зі своїми дітьми, вони не приділяють підліткам достатньо уваги.Щоденне спілкування дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно цікавляться їхнім  життям. Інакше діти  можуть звернутися за порадою або настановами до улюбленогоблогера, до ненадійних джерел інформації,до сумнівних і неблагонадійних однолітків.А це може закінчитися навіть трагічно. Дуже важливо, щоб батьки підтримували,надавали підліткам керівництво й турботу, яка їм так необхідна. Батьки нехтують таким цим і ми в результаті маємо сумну статистику, лише 9 % підлітків звернуться до батьків в разі виникнення проблеми.

Необхідно також звернути увагу на ще одну причину конфліктів ― це успішність. Підлітки,які демонструють низький рівень успішності, не завжди адекватно сприймають обурення батьків. Між батьками і підлітками виникає нерозуміння і відчуження, і навіть обґрунтовані твердження батьків, діти вже не сприймають.

Також ми хочемо виділити ще декілька причин ―це і друзі, і шкідливі звички, і важкий характер підлітків, все це заважає мирно співіснувати різним поколінням. Адже більше респондентів зазначили, що не можуть стримати емоції коли чують наріканні щодо найкращих друзів .

Дуже емоційно підлітки реагують,коли батьки не дають можливість брати участь у вирішенні сімейних проблем,вважаючи його недостатньо дорослим. А саме 85% сприйматимуть це як образу і тільки 15%,але ми вважаємо що саме в цьому питанні були нещирі відповіді, адже зрозуміло, що кожній дитині хотілося б бути почутим, впершу чергу своїми батьками (Додаток Л).

Нарешті, перейдемо до способів вирішення конфліктних ситуацій.

Таблиця 2.8.

«Який спосіб вирішення конфлікту на вашу думку є найкращим?»

Варіанти відповідей	Підлітки	%
Компроміс	11	14
Конкуренція	20	25
Ігнорування	28	35
Співпраця	13	16
Пристосування	8	10

 

Проаналізувавши відповіді на запитання ми чітко бачимо,що підлітки найперше що зроблять ― це будуть ігнорувати обговорення конфліктних питань, які неминуче призведуть до непорозумінь.Цей  спосіб є продуктивним якщо предмет конфлікту є незначним. Але не всі питання є дріб’язковими, більшість спірних питань треба обов’язково обговорювати, а якщо уникати, то це неодмінно призведе до накопичення напруги у стосунках. Такий спосіб не вирішує конфлікт,а навпаки робить його глибшимі складнішим.

Також значна кількість підлітків обирають спосіб конкуренції, що теж на нашу думку не є продуктивним.Адже в такій ситуації учасник конфлікти буде прагнути вийти переможцем, а на позицію іншого не звертатиме ніякої уваги. Відстоювання своїх інтересів так завзято, ігноруючи позиції іншого вкінці кінців призведе до краху.

Слід зазначити,що 14% оберуть саме компроміс. Обравши такий спосіб вирішення конфлікту підлітку отримає лише часткове задоволення власних інтересів за рахунок часткових взаємних поступок. Компроміс може бути ефективним, якщо всі учасники конфлікту будуть розуміти, що задовольнити потреби всіх нереально і захочуть поступитися в обмін на поступки іншої сторони. Якщо обидві сторони намагатимуться зберегти теплі родинні стосунки, то зможуть знайти спільне рішення і задовольнити повною мірою всіх учасників конфлікту.

Найпродуктивнішим способом вирішення конфліктної ситуації на нашу думку була співпраця  ілише 16% вважають так. Такий спосіб сприяє розвитку взаєморозуміння, поваги, довіри,зміцнюючи стосунки між батьками іпідлітками.Але, як показало наше дослідження, далеко не всі підлітки налаштовані на співпрацю. Звичайно, у такому випадку процес вирішення конфлікту може бути довготривалим і непростим.

Варто зазначити, мало хто з підлітків( а саме 10%) захоче поступитися власним інтересам і поступитися своїм батькам, щоб уникнути протистояння.

 

Висновки до IIрозділу

 

 

Отже,загалом проведене дослідження серед школярів ліцею «Білоцерківський колегіум»дає можливість стверджувати що, проблемними зонами, які призводять до виникнення конфліктів у сім’ях підлітків, є: неадекватне соціальне поводження підлітків, їхня незалежність,недостатньо увага і водночас гіперопіка, домінування одного з батьків, питання, пов’язані з вихованням дітей, тотальний контроль, проекція на підлітків особистісних негативних якостей батьків, розходження у виборі друзів, вимоги, заборони батьків. Батьки неадекватно сприймають позитивні і негативні якості дитини. Диктатура батьків теж є однією із причин конфліктних ситуацій між батьками і підлітками, коли батьки безальтернативно нав’язують власну точку зору,пригнічуючи в них почуття самостійності і гідності. Як показало наше опитування більшість підлітків розцінюють виховний стиль занадто обмежувальним.

У ході дослідження були також проаналізовані способи подолання конфліктів. Ми можемо стверджувати ,що типовим для більшості підлітків є намагання уникати конфліктів.Трапляється це все тому, що батьки впевнені саме нейтралітет сприяє формуванню у підлітків такого необхідного почуття як самостійність. Але такий спосіб не завжди дає можливість вирішити  конфлікт, а навпаки робить його глибшим і складнішим.Батькам треба навчитися вислуховувати підлітків,давати можливість проявити себе як особистість,не перевантажувати їх,проявляти підтримку і вчити адекватно діяти у дорослому житті в разі виникнення перешкод до реалізації їх цілей. Способи подолання конфліктів між батьками різноманітні, головне організація змістовної співпраці дорослого і підлітка,а головне − вирішення будь-яких конфліктів шляхом співпраці та співробітництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1.                   У ході дослідження був повністю розкрите і проаналізовано теоретичне поняття конфліктів.
2.                   Було досліджено основні причини конфліктів, їх виникнення та проаналізовано способи подолання конфліктних ситуацій між батьками і підлітками.
3.                   У ході роботи проведено анонімне анкетування серед учнів ліцею «Білоцерківського колегіуму». Були досліджені головні причини і способи подолання конфліктних ситуацій.
4.                   Проаналізувавши отримані дані, ми дійшли висновку, що конфлікти між батьками і підлітками неминучі, адже підлітковий вік− дуже важливий етап,коли формується особистість.Важливим чинником виникнення більшості конфліктів є вікова криза. Гіперопіка батьків, недостатність уваги, нестійкість батьківського відношення, диктатура, байдужість, небажання співпрацювати обом сторонам конфлікту― це все теж є причиною непорозумінь. Перебудова ставлення до підлітків, які стають дорослими, на основі тактовності і толерантності― ось шлях до вирішення конфліктних ситуацій між батьками і дітьми.
5.                   Було здійснено якісний та кількісний аналіз даних,отриманих у результаті анкетування. Як показало наше дослідження, підлітки намагаються уникати конфліктів, прагнуть приховати інформацію та вчинки, щоб не псувати мирне співіснування з батьками. Але все ж таки, значна кількість готові на співпрацю. Такий спосіб сприяє розвитку взаєморозуміння, поваги, довіри, зміцнюючи стосунки між батьками і підлітками,і є найпродуктивнішим.

.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Апішева А.Ш. Проблема конфліктних стосунків сучасних підлітків та юнаків з батьків/ А.Ш. Апішева//Вісник НКУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка.―2013.―Вип. 2.―С. 117-225.
2. Вітюк Н.Р. До проблеми конфліктності батьківсько-дитячої взаємодії в період підліткової кризи // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2017. – Вип.12. – Ч.1. – С. 79-88.
3. Каткова Т.А. Конфлікти між батьками та дітьми: Причини та способи їх подолання// Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія―2013.―Вип.40(1) ―С.152
4. Чайковська О.М. Психологічні  особливості конфліктної особистості у підлітковому віці / О.М.Чайковська //Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія.―2013.―Вип. 38 (1).―С.251―257
5. Якубова Ю.М. ,Антонова-Турченко О.Г. Проблемні сім’ї: діти і батьки / Якубова Ю.М., Антонова-Турченко О.Г.―К.,2013
6. Яновська Т.М. Психологічні особливості прояву конфліктної поведінки підлітків із різним рівнем самоцінки/ Т. А. Яновська // Психологія і особистість. - 2016. - № 1. - С. 93-108. – Режим доступу:://psychpersonality.pnpu.edu.ua/article/download/162562/161583
7. Ликсон Ч Конфликт: сем шагов к миру, 2001―396 с.