Приклад використання інтерактивного методу "Пилка" на уроці трудового навчання. Розроблений конспект уроку.

План-конспект уроку з трудового навчання для учнів 6 класу

ТЕМА ЗАНЯТТЯ:  Методи контролю. Оцінювання якості виготовлення виробів.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:

1. Теоретичні відомості: Будова, призначення та застосування контрольно-вимірювальних інструментів. Методи перевірки придатності інструментів для точного контролю якості виготовлених ви­робів. Оцінка якості виготовле­них виробів методом «світлової щілини» («на просвітлення»), визначення й контроль якості виготовлених виробів за допомогою контрольно-вимірювальних інструментів.

2. Практична робота: Оцінювання об'єкта технологічної діяльності.

Оцінювання виготовлених виробів  учнів на прикладі совка.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

 1. Навчальна: Надати учням відомості про методами оцінювання якості виготовлених ви­робів. Навчити визначати точність та якість виготовлених виробів візуальним методом і за допомогою контрольно-вимірювальних інструментів, установлювати придатність контрольно-вимірювальних інструментів та можливість їх застосування для контро­лю якості та точності дотримання розмірів під час виготовлення виробів.

2. Виховна: Виховувати акуратність під час робіт.

3. Розвивальна: Розви­вати в учнів уміння здійснювати візуальну оцінку якості виготовле­них виробів методом «світлової щілини» («на просвітлення») і визначити й контролювати якість виготовлених виробів за допомогою контрольно-вимірювальних інструментів.

4.  Профорієнтаційна: Продовжити знайомити учнів зі змістом, роботи  технолога.

ОБ'ЄКТИ ПРАЦІ: Совок.

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ:

Підручник: Терещук Б. М., Туташинський В. І.. Трудове навчання. Технічні види праці. 6 клас: навчально-методичний посібник. – Харків: Вид-во «Ранок», 2007. – 144 с.

Додаткова література:

Терещук Б. М., Туташинський В. І., Сидоренко В. К. Трудове навчання. Технічні види праці. Підручник для 6 класу загально освіт. навч. закладів. – Київ: «Навч. книга», 2006. – 208 с.

Робочий зошити.

Зразки виробів.

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ:

Кабінет – навчальна майстерня (кількість робочих місць – відповідно до кількості учнів).

Інструменти:  контрольно-вимірювальні інструменти (кутник, шаблон, слюсарна лінійка, кутомір, лекальна лінійка) (відповідно до кількості учнів), вироби, виготовлені учнями.

Матеріали: зошит, формат А 4 (відповідно до кількості учнів).

ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ: оцінити об’єкт технологічної діяльності (совок).

 МЕТОДИ НАВЧАННЯ: Бесіда, розповідь, пояснення, демонстрування, інтерактивний метод «пилка».

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: фронтальна.

СЛОВНИКОВА РОБОТА: контроль якості виробу, чистота виробу, дефект, точність об­робки, витрати матеріалу, робоча грань, допуск, припуск, контрольно-вимірювальні інструменти, лекальна лінійка, ме­тод «світлової щілини» (метод «на просвітлення»).

ТИП ЗАНЯТТЯ: Комбінований.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент                                                    1 хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу                       5 хв.

ІІІ. Мотивація  навчально-трудової діяльності учнів

1 хв.

ІV.  Вивчення нового матеріалу                                          10 хв.

V. Закріплення нового матеріалу                                         5 хв.

VІ. Практична робота

VІ. 1. Вступний інструктаж                                                  5 хв.

VІ. 2. Самостійна практична робота учнів                        15 хв.

VІ. 3. Заключний інструктаж                                                2 хв.

VІІ. Прибирання робочих місць                                           2 хв.

VІІІ. Підведення вчителем підсумків заняття                    2 хв.

 

ХІД   І  ЗМІСТ  ЗАНЯТТЯ

І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (1 хв.)    

1. Введення учнів у майстерню після дзвінка в спецодязі (фартух, берет), привітання.

2. Перевірка присутності учнів за журналом.

3. Перевірка готовності учнів до заняття: учні повинні мати робочий зошит, інструменти та матеріали.

4. Староста призначає чергових за графіком.

5. Організація робочих місць: з правого боку розміщуються інструменти, з лівого – матеріали, робочий зошит – попереду.

6. Ознайомлення учнів з планом занять.

II. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (5 хв)

1.    Аналіз домашнього завдання: опитування теоретичного матеріалу, вивченого на попередньому занятті.

2.    Запитання:

а) Для чого фарбують метал?

б) Які підготовчі роботи необхідно виконати перед фарбуванням металевих поверхонь?

в) Яких правил безпечної роботи необхідно дотримуватися при виконанні оздоблювальних робіт?

3.    Метод перевірки знань: вибіркове опитування.

4.    Критерії оцінки знань:

Високий рівень навчальних досягнень (10, 11,12 балів) - виконуються всі вимоги до відповіді, тобто вона є вірна і чітко сформульована;

Достатній рівень навчальних знань (7, 8, 9 балів) - у відповідях учень може допускати неточності, які виправляє самостійно;

 Середній рівень навчальних досягнень ( 3, 4, 5, балів) - у відповідях учні допускають помилки, які вони виправляють з допомогою вчителя;

Початковий рівень навчальних досягнень (1, 2, 3 бали) - відповіді свідчать про те, що учень не знає основних положень навчального матеріалу.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ (1 хв)

1.    Мотивація навчальної діяльності проводиться у формі вступного слова вчителя.

2.    Слово вчителя: учні, на минулому занятті ми здійснювали оздоблення виробів. Сьогодні ми продовжимо свою роботу над виробом, а саме - будемо оцінювати виготовлений виріб. Але спершу ми дізнаємося дещо нове про контрольно-вимірювальні інструменти і методи оцінювання об’єкту праці. Вивчення цієї теми допоможе нам при при виготовленні інших виробів.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (10 хв)

1.    Повідомлення учням теми заняття: «Технічне конструювання».

2.    Техніко-технологічні відомості:

Навчальний матеріал подається у вигляді таких логічних блоків.

1. Відхилення розмірів.

Як тобі уже відомо, усі корисні речі виготовля­ють згідно з кресленнями. На них проставляють розміри всіх деталей виробу, які визначають під час його проектування.

Розміри виготовленого виробу повинні відповіда­ти його кресленню. Чи можна виготовити вироби, щоб їх розміри точно відповідали кресленню? Ні, не можна, тому що це залежить від способів обробки заготовок, властивостей матеріалу, з якого виготов­ляється виріб, інших ознак. Тому під час проекту­вання виробів передбачається деяке відхилення розмірів від тих, що вказані на графічному документі. Тобто вони можуть бути дещо більшими або меншими. Різницю між розмірами, передбачени­ми кресленням, і розмірами виготовленої деталі на­зивають допуском. Якщо допуск перевищує певні норми, то з таких деталей не можна виготовити якісний виріб. Отже, у процесі технологічних опе­рацій з виготовлення деталей необхідно контролюва­ти якість їх обробки, щоб розміри були якомога точніші, наближені до вказаних у кресленні.

2. Методи контролю.

Розповідь учителя.

Виміряти розмір будь-якого виробу означає порівняти його з ін­шим певним розміром, прийнятим за одиницю. У металообробці такою одиницею є міліметр — одиниця вимірювання, у тисячу раз мен­ша за довжину одного метра. Інструменти, призначені для таких вимірювань, називають вимірювальними засобами.

Розрізняють методи вимірювання, коли розміри визначають без­посередньо за показами вимірювального засобу. Наприклад, показа­ми на слюсарній лінійці.

Інший метод — візуальний, або метод «світлової щілини» (метод «на просвітлення»). Сумність цього методу полягає в тому, що слюсарну або лекальну лінійку розміщують вузькою стороною ва контролюючу поверхню, а джерело світла — за контролюючою деталлю. Спостерігаючи за просвітленнями між контролюючою деталлю та інструментом, наприклад лінійкою, у різних місцях по довжині лінійки визначають ступінь прямолінійності поверхні. Якщо світло не проходить у щілину, значить; деталь оброблена якісно, із достатньою точністю. І навпаки, чим більше просвітлення, тим більше від­хилення від прямолінійності (мал. 1).             

Мал. 1. Візуальні методи контролю: а -- контрольною

лінійкою; б - слюсарною лінійкою; в - слюсарним

кутником; г - шаблоном

3. Вимірювальні інструменти та їх призначення.

Випереджальне завдання.

Під час розповіді учителя заповнити таблицю.

 

Назва контрольно-вимірювального інструмента	Призначення

Розповідь учителя. 

У процесі виготовлення виробів із металу необхідно дотримуватися точності до десятих долей міліметра. Для перевірки дотримання цих вимог використовують такі контрольно-вимірювальні інструменти: слюсарну лінійку, кутники різної конструкції, кронциркуль,   нутромір, кутомір та ін.              Учитель демонструє ці інструменти та пояснює прийоми роботи з ними. Основну увагу необхідно приділити техніці та технології вимірювання слюсарною лінійкою, оскільки й надалі вона буде застосовуватися для контролю розмірів за допомогою нутромірів, кронциркулів, інших шкальних приладів.

4.  Технології вимірювання та контролю якості металевих виробів.

Розповідь учителя. 

Слюсарна лінійка — найпростіший вимірювальний інструмент,;
Спосіб вимірювання лінійкою дуже простий, але при цьому необхідно дотримуватися правильних прийомів вимірювання. Лінійку
потрібно прикладати до деталі так, щоб її нульова поділка збігалася з початком вимірювального розміру. Значення вимірювального розміру покаже поділка, яка суміщається з його кінцем. Під час вимірювання лінійку необхідно розміщувати паралельно до вимірювального розміру.             

Для контролю перпендикулярності поверхонь, зовнішніх і внутрішніх прямих кутів використовують кутники. При перевірці зов­нішніх прямих кутів кутник прикладають на контролюючу де­таль внутрішньою частиною кутника, а при перевірці внутрішніх кутів — зовнішньою частиною. Приклавши кутник до одного боку контрольованої деталі, її другий бік суміщають зі стороною кутни­ка і за просвітленням між сторонами кутника і контрольованими поверхнями визначають якість оброблених поверхонь та їх перпен­дикулярність.

Контроль складних (Наприклад фасонних) поверхонь здійснюють за допомогою шаблонів. Вони повинні мати геометричну форму кон­тролюючої поверхні, яка точно відповідає геометричній формі кон­трольованої поверхні. Перевірка якості обробленої поверхні вико­нується методом «світлової щілини».

Для контролю точності дотримання розмірів зовнішнього діаметра ніжки кронциркуля⁴розміщують на поверхні циліндричного тіла в міс­цях найбільших зовнішніх розмірів діаметра, а при контролі внутріш­ніх розмірів діаметра ніжки нутроміра розміщують всередині отвору. Ніжки кронциркуля або нутроміра фіксують, прикладають до шкали слюсарної лінійки та зчитують за поділками виміряні розміри (мал. 2).

(Учитель супроводжує розповідь демонстрацією відповідних ри­сунків підручника та методів і прийомів роботи.)

Мал. 2. Вимірювання лінійних розмірів: а - лінійкою;

б - нутроміром та лінійкою; в - кронциркулем та

лінійкою; г - циркулем та лінійкою

V.  ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (5 хв.)

1. Вчитель пропонує учня розв’язати завдання.

2. Дане завдання доцільно провести у вигляді інтерактивного  методу «Пилка».

Учні організовуються в групи від 4 до 6 осіб для роботи над навчальним матеріалом, який поданий в конспекті логічними блоками. Учням пропонується дати відповіді на такі запитання: 1. У чому сутність поняття «допуск»?; 2. Від чого залежить точність вимірювання розмірів лінійкою?; 3. Для чого виконують візуальне оцінювання виробів?; 4. Контрольно-вимірювальні інструменти;  5. Технології вимірювання та контролю якості металевих виробів.  Кожен член групи знаходить матеріал по своїй частині.  Учні, які вивчали однакові питання, але знаходяться в різних групах, зустрічаються та обмінюються інформацією як експерти з даного питання. Це має назву “зустріч експертів”. Потім вони повертаються в групи й навчають інших членів групи всьому новому, про що дізналися самі. Ті, у свою чергу, доповідають про свою частину (як однакові зубці пилки). Єдиний шлях засвоїти матеріал усіх фрагментів і, таким чином, засвоїти весь матеріал – це уважно слухати партнерів по команді та робити записи в зошитах. Ніяких додаткових вимог із боку вчителя не має бути. Учні зацікавлені, щоб їхні товариші якомога краще виконали своє завдання, оскільки це може відбитися на підсумковій оцінці команди. Звітує з усієї теми кожен окремо, а також уся команда в цілому. На заключному етапі вчитель може попросити будь-якого члена команди відповісти на яке-небудь питання з даної теми.

VІ.  ПРАКТИЧНА РОБОТА:

VІ. 1. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ  (5 хв.)

Тема: Оцінювання об’єкта технологічної діяльності учнів – совка. 

Мета: Навчити визначати точність та якість виготовлених виробів візуальним методом і за допомогою контрольно-вимірювальних інструментів.

Завдання: Визначати точність та якість виготовлених виробів візуальним методом і за допомогою контрольно-вимірювальних інструментів

1.    Вчитель демонструє виробів, який будуть оцінювати учні.

2. Вчитель дає завдання учням: вам необхідно ознайомитися з конструкцією совка, визначити технологію виготовлення окремих еле­ментів, способи з'єднання їх у конструкцію, вид оз­доблення, оціни візуально якість обробки окремих еле­ментів, місць з'єднання, виміряти габаритні розміри окремих елементів конструкції, накреслити ескіз або технічний рисунок виробу, нанеси розміри, виконати  розрахунки  матеріалів,   витрачених для виготовлення виробу, виконати розрахунок вартості виробу з ураху­ванням вартості витрачених матеріалів .

3.    Вчитель показує прийоми та способи виконання нових операцій.

4.   Вчитель  попереджує   про   можливі   помилки  в  роботі,   пояснює причини браку.

5.    Вчитель повідомляє про норми часу і норми виробітку кожного учня: практична робота розрахована на 15 хв.

6.     Критерії оцінок за практичну роботу:

1-3 бали - робота зроблена частково, є помилки.

4-6 балів - робота незавершена, є помилки;

7-9 балів - робота виконана вчасно, незначні помилки, учень активний протягом уроку;

10-12 балів - робота виконана вчасно, охайно, без помилок, учень активний протягом уроку.

VI.2. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ (15 хв)

 А. Самостійна робота учнів:

1.     Форма організації учнів - індивідуальна.

Б.      Інструктаж вчителя:

2.    Форма проведення - індивідуальна; вчитель підходить окремо до кожного учня.

3.     Зміст цільових обходів робочих місць учнів:

1 -й обхід:   перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;

2-й обхід:     перевірка  правильності  виконання  трудових  дій та прийомів; інструктування учнів з виконання окремих дій і завдання в цілому;

3-й обхід:        перевірка  правильності  проведення  самоконтролю; концентрація уваги учнів на найефективніших прийомах виконання операцій; надання допомоги слабо підготовленим    до виконання завдання учням;

4-й обхід:     перевірка правильності дотримання технічних умов; контроль  за  бережливим   ставленням  учнів  до  засобів  праці   і навчання; перевірка раціонального використання навчального часу учнями;

Постійна  перевірка виконання учнями  правил  безпеки  праці  та виробничої санітарії.

4.     Вчитель приймає і попередньо оцінює роботи учнів.

VI.З. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ (2 хв)

1.     Вчитель підводить підсумки практичної роботи;

2.     Вчитель визначає кращі роботи і демонструє їх;

3.     Вчитель аналізує найхарактерніші помилки і недоліки у роботі учнів; з'ясовує причини, які призвели до помилок;

4.     Повторне пояснення вчителем способів усунення помилок.

VII. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ І ПРИМІЩЕННЯ МАЙСТЕРНІ ЧЕРГОВИМИ (2 хв)

VIII. ПІДВЕДЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ (2 хв)

1.     Вчитель повідомляє про досягнення цілей заняття;

2. Проведення об’єктивної оцінки результатів колективної та індивідуальної праці учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів;

3.     Домашнє завдання:

Опрацювати відповідний матеріал підручника.