ПРИНЦИПИ ТА ЦІННОСТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

«ПРИНЦИПИ ТА ЦІННОСТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ»

Кожна дитина має право на підтримку своїх батьків та громади, до якої вони належать, під час зростання, навчання і розвитку у перші роки життя, а після досягнення шкільного віку – право на те, щоб піти до школи та бути прийнятою там та включеною до процесу як вчителями, так й однолітками. Від того, що усі діти, незалежно від їх відмінностей, навчаються разом, отримає перевагу кожний, – це наріжний камінь інклюзивної освіти.

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу [2]. В основу інклюзивної освіти покладено ідеологію, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Сучасна освітня політика базується на декількох принципах навчання дітей с особливими потребами. Інклюзивна освіта – це частина цієї політики. Головна ідея та зміст інклюзивного навчання – від соціалізації у навчальному закладі до соціалізації у суспільстві. Спільне навчання не тільки гарантує рівні права дітей, а й забезпечує можливість дітям с психофізичними вадами відвідувати ті заклади, які б вони відвідували, якби були здоровими. Концепція інклюзивної школи у різних країнах та джерелах описується по-різному. 

Щоб точно зрозуміти, що таке інклюзивна освіта в Україні, потрібно виділити цінності та принципи інклюзії, на яких вона базується.

Цінності інклюзивної освіти:

• визнання того, що всі діти можуть навчатися ( всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними);

• робота з дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;

• вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб усіх дітей (забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, розробки стратегії викладання) ;

• частина великої стратегії зі створення інклюзивного суспільства;

• динамічний процес, який знаходиться у постійному розвитку.

Інклюзивна освіта базується на головному принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання. Інклюзивну освіту, як систему освітніх послуг, має забезпечувати інклюзивна школа - заклад освіти, що адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує наявні в громаді ресурси, залучає батьків, фахівців для надання спеціальних послуг відповідно до потреб кожної дитини, забезпечує сприятливий клімат в освітньому середовищі.

Інклюзивна освіта базується на таких принципах:

• На цінність людини не впливають її досягнення, здібності та вміння.
• Кожна людина вміє відчувати та міркувати.
• Кожна людина має право спілкуватися та бути почутою іншими. Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей: всі діти є цінними й активними членами суспільства.
• Система повинна підлаштовуватися під потреби дитини, а не навпаки.
• Тільки на реальній взаємодії здійснюється справжня освіта.
• Людина, та особливо дитина, потребує дружби та підтримки від ровесників.
• Задоволення освітніх потреб кожної дитини. Кожна людина, незалежно від особливих потреб, має право на одержання освіти, якість якої не відрізняється від якості освіти інших.
• Виявлення здібності навчатися у кожної дитини та відповідне забезпечення суспільством необхідних для цього умов.
• Притягнення батьків до навчального процесу дітей як перших їхніх учителів та рівноправних партнерів. Батьки повинні дбати про фізичний та психологічний стан дитини, а також про створення умов для її розвитку.
• Комплексний підхід до навчання та виховання дітей, що забезпечує отримання уваги від батьків, послуг від вузьких фахівців та педагогів, які надають свої знання та підтримку, забезпечують матеріалами для навчання (книги, фото- та відео-матеріали, посібники тощо).
• Рівень складності шкільних завдань повинен відповідати здібностям та вмінням дитини.
• Доступ до навчання у загальноосвітніх закладах на рівних правах та отримання якісної освіти.
• Вирішення проблем та подолання виникаючих бар’єрів у процесі навчання.

Навчання в інклюзивних освітніх закладах є корисним як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для звичайних дітей, членів родин та суспільства в цілому. Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах наголос робиться, в першу чергу, на розвитку сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвиткові дітей з особливими потребами. При цьому діти з нормальним розвитком демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія між «здоровими» дітьми і дітьми з особливими потребами в інклюзивних класах сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, вони стають більш чуйними, готовими до взаємодопомоги. Інклюзивні підходи також корисні для сім’ї. В цьому випадку родини дітей з особливими освітніми потребами можуть отримувати підтримку з боку інших батьків, вони краще розуміють, у чому розвиток їхніх дітей є типовим й у чому атиповим, а також беруть активнішу участь у процесі навчання і виховання [1]. Вчителі інклюзивних класів глибше розуміють індивідуальні відмінності й особливості дітей, а також ефективніше співпрацюють з батьками та іншими фахівцями (спеціалістами з лікувальної фізкультури, реабілітологами, логопедами, соціальними працівниками тощо). Інклюзивна система освіти є також корисною із суспільної точки зору, оскільки завдяки спільному навчанню діти змалку вчаться розуміти і толерантно ставитися до людських відмінностей [3].

Отже, інклюзія спрямована на розвиток суспільства, яке підтримує і високо цінує досягнення кожної людини, толерантно ставиться до людських відмінностей. Навчальні заклади можуть співпрацювати з іншими соціальними партнерами з метою покращення навчальних і соціальних умов в своїх колективах.

Література

1. Валентик Н. Інклюзивна освіта: за і проти / Н. Валентик // Директор школи (Шкільний світ). – 2010. – №14/15. – С. 45-58.

2. Левченко Л. Інклюзивні тенденції сучасної спеціальної освіти в дошкільному навчальному закладі / Левченко Л. // Наука і освіта . – 2015. - №8. – С. 75-78.

3. Колупаєва А. А. Інклюзивні тенденції сучасної спеціальної освіти / А. А. Колупаєва // Дидакт. та соціал.-психолдог. аспекти корект. роботи у спец. шк.: наук.-метод. зб. / за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка. – К.: Актуал. освіта, 2007. – Вип. 9. – 237 с.

4. Теорія і практика інклюзивної освіти [навчально-методичний посібник] / Упорядник Бондар К. М. – [2–ге вид., доп.]. – Проект «Підтримка інклюзивної освіти у м. Кривий Ріг», 2019. – 170 с.