ПРИРОДНИЧА ВІКТОРИНА
для учнів 1-2 класів
З А Г А Д К И
Я В И Щ А П Р И Р О Д И
Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце)
Вдень він спить, вночі мандрує, сяйво ніжне нам дарує.
Уночі у тихій річці любить плескатись в водичці. (Місяць)
Ввечері цвітуть, а вранці в’януть.
Вдень сплять, а вночі пробуджуються. (Зірки)
На небі з’явилась, дощем пролилась.
Від землі піднялась парою, знов на небі стане ….. (хмарою)
Хмаркою у небі мчить, ллється плине і біжить.
На ставку в зимову пору може стати склом прозорим. (Вода)
Хтось відкрив на небі душ, повно на землі калюж.
І на нас водиця ллється, як це явище зоветься. (Дощ)
Т В А Р И Н И
Тонкі ніжки, два крила і за розміром мала.
У кімнаті, на дворі, рідні нам, як комарі. (Муха)
В очереті проживає, зелененький колір має.
По траві стрибає, у воді пірнає. (Жаба)
Довгонога сіра птиця по болоті ходить.
Своїм пташенятам жаб і рибу ловить. (Чапля)
Панцир носить на спині і удень, і уночі.
Добре плаває в воді, також ходить по землі. (Черепаха)
З хатки виглядає, ніжки й ріжки наставляє. (Равлик)
Дуже міцні клешні має, у воді він проживає.
Задом наперед повзе, як ущипне – буде зле. (Рак)
Ця комаха – трудівниця, працювати не ліниться.
Цілий день пилок збирає і у вулику складає. (Бджілка)
Запаса горіхи й шишки, очі має як у мишки.
Прудко по гілках стрибає, шубку золотисту має. (Білка)
Ця хитрунка не проста, сліди завжди заміта.
Сидить тихо вона в нірці, як ідуть лісом мисливці. (Лисиця)
Він на пасіці буває – мед бджолиний полюбляє.
Влітку ягоди зриває, а узимку – спочиває. (Ведмідь)
В Антарктиді проживає, але брата в тайзі має.
Про малину він не знає, свіжу рибку полюбляє. (Білий
ведмідь)
Восени не відлітають, жовті грудки вони мають.
Люблять сало і пшоно, прилітають під вікно. (Синички)
У сіренькій свитині скаче «хлопчик» по долині.
Він у лісі, в парку, всюди – навіть там, де живуть люди.
(Горобець)
Ходять по городу, великого роду.
Ноги, як лопати, а сліду не знати. (Гуси)
Р О С Л И НИ
Стоїть над водою з розплетеною косою.
Хто надійде, того огорне. (Верба)
У білих суконках сестрички стоять.
Коси заплітають й привітно гомонять. (Берізки)
Серед жита виростає, пелюстки червоні має,
Серединки чорнявенькі, а стеблиночка – тоненька. (Мак)
У широкім листі, на тонкій стеблині
Дружно притулились білі горошини.
Аромат цих квітів чути віддаля,
Як подує вітер, пахне вся земля. (Конвалія)
З-під снігу я пробився, бо силу добру маю.
Своїм біленьким цвітом я землю прикрашаю. (Підсніжник)
У лісі навесні два неба: одне – над головою,
друге – під ногами. (Проліски)
Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
Жовтий, круглий, наче сонце. Заглядає у віконце.
Береже він про запас жменю насінин для нас. (Соняшник)
Сидить баба серед літа, в сто сорочок вона вдіта. (Капуста)
Жовтобокий карапуз йшов городом та й загруз.
Він насіння стільки має, що аж боки роздимає.
Через те й загруз …… (гарбуз)
Народився під дубком і накрив себе листком.
Щоб його тобі знайти, треба довго лісом йти. (Гриб)