"Природнича вікторина для учнів 1-2 класів" (Вікторина)

                       ПРИРОДНИЧА   ВІКТОРИНА

                                    для учнів 1-2 класів

                                        З А Г А Д К И

                   Я В И Щ А    П Р И Р О Д И

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.   (Сонце)

Вдень він спить, вночі мандрує, сяйво ніжне нам дарує.

Уночі у тихій річці любить плескатись в водичці.   (Місяць)

Ввечері цвітуть, а вранці в’януть.

Вдень сплять, а вночі пробуджуються.   (Зірки)

На небі з’явилась, дощем пролилась.

Від землі піднялась парою,  знов на небі стане …..  (хмарою)

Хмаркою у небі мчить, ллється плине і біжить.

На ставку в зимову пору може стати склом прозорим.  (Вода)

Хтось відкрив на небі душ, повно на землі калюж.

І на нас водиця ллється, як це явище зоветься.     (Дощ)

                           Т В А Р И Н И

Тонкі ніжки, два крила і за розміром мала.

У кімнаті, на дворі, рідні нам, як комарі.   (Муха)

В очереті проживає, зелененький колір має.

По траві стрибає, у воді пірнає.   (Жаба)                         

Довгонога сіра птиця по болоті ходить.

Своїм пташенятам жаб і рибу ловить.   (Чапля)

Панцир носить на спині і удень, і уночі.

Добре плаває в воді, також  ходить по землі.   (Черепаха)

З хатки виглядає, ніжки й ріжки наставляє.   (Равлик)

Дуже міцні клешні має, у воді він проживає.

Задом наперед повзе, як ущипне – буде зле.   (Рак)

Ця комаха – трудівниця, працювати не ліниться.

Цілий день пилок збирає і у вулику складає.    (Бджілка)

Запаса горіхи й шишки, очі має як у мишки.

Прудко по гілках стрибає, шубку золотисту має.   (Білка)

Ця хитрунка не проста, сліди завжди заміта.

Сидить тихо вона в нірці, як ідуть лісом мисливці.   (Лисиця)

Він на пасіці буває – мед бджолиний полюбляє.

Влітку ягоди зриває, а узимку – спочиває.   (Ведмідь)

В Антарктиді проживає, але брата в тайзі має.

Про малину він не знає, свіжу рибку полюбляє. (Білий                                              

                                                                                           ведмідь)

Восени не відлітають, жовті грудки вони мають.

Люблять сало і пшоно, прилітають під вікно.   (Синички)

У сіренькій свитині скаче «хлопчик» по долині.

Він у лісі, в парку, всюди – навіть там, де живуть люди.

                                                                                    (Горобець)

Ходять по городу, великого роду.

Ноги, як лопати, а сліду не знати.   (Гуси)

                                 Р О С Л И НИ

Стоїть над водою з розплетеною косою.

Хто надійде, того огорне.      (Верба)

У білих суконках сестрички стоять.

Коси заплітають й привітно гомонять.    (Берізки)

Серед жита виростає, пелюстки червоні має,

Серединки чорнявенькі, а стеблиночка – тоненька.   (Мак)

У широкім листі, на тонкій стеблині

Дружно притулились білі горошини.

Аромат цих квітів чути віддаля,

Як подує вітер, пахне вся земля.     (Конвалія)

З-під снігу я пробився, бо силу добру маю.

Своїм біленьким цвітом я землю прикрашаю.  (Підсніжник)

У лісі навесні два неба: одне – над головою,

друге – під ногами.       (Проліски)

Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає, той сльози проливає.   (Цибуля)

Жовтий, круглий, наче сонце. Заглядає у віконце.

Береже він про запас жменю насінин для нас.  (Соняшник)

Сидить баба серед літа, в сто сорочок вона вдіта. (Капуста)

Жовтобокий карапуз йшов городом та й загруз.

Він насіння стільки має, що аж боки роздимає.

Через те й загруз ……       (гарбуз)

Народився під дубком і накрив себе листком.

Щоб його тобі знайти, треба довго лісом йти.     (Гриб)