Тема. Прислівник як частина мови ( слайд 1)
Мета: повторити вивчені відомості про прислівник, дати повне поняття про прислівник як частину мови , навчати розрізняти прислівники й співзвучні слова; удосконалювати вміння визначати прислівники в реченні, розвивати культуру мовлення, виховувати інтерес до вивчення мови.
Обладнання: підручник, презентація до уроку. Хід уроку:
I. Перевірка домашньої вправи
II. Оголошення теми й мети уроку
Прислівників багато в мові,
Усі яскраві, всі чудові!
Щоб здобути знань основи,
Вивчим цю частину мови!)
III. Актуалізація опорних знань учнів
- На які питання відповідає прислівник?
- ( Слайд 2)
- І ряд – провідміняйте прислівник голосно
- ІІ ряд – змініть за родами прислівник тихо
- ІІІ ряд – змініть за числами прислівник високо
- (слайд 3. Прислівник - самостійна незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або стану, ознаку іншої ознаки. ) (слайд 4. Відповідає на питання Як? У якій мірі? Коли? Де? Куди? Звідки? З якої причини? З якою метою?)
- (Слайд 5. Прислівник не змінюється ні за числами, ні за відмінками, ні за особами, не має також ознак роду)
IV. Робота за рядами.
До поданих слів дібрати якомога більше прислівників . ( на дошці)
І ряд
Працювати
Ходити
ІІ ряд
Розмовляти
Кричати...
ІІІ ряд
Танцювати...
Вчитися
V. Доведемо, що прислівник має синтаксичну роль (робота біля дошки) Справи у мене пішли добре. Мені було добре. Ми весело захитали головами. У літньому таборі весело. Тихо задував низовий вітер. Надворі тихо.
VІ.До поданих фразеологізмів доберіть відповідні прислівники
( слайд 6 )
1.Як сніг на голову -
2.Хоч греблю гати -
3.Не з руки -
4.Рукою по дати -
5.За тридев'ять земель -
6.З діда-прадіда -
7.Як кіт наплакав -
8.Голкою ніде ткнути -
9.Одна нога тут , а друга там -
( слайд 7)
1.Як сніг на голову – несподівано.
2Хоч греблю гати - багато.
3.Не з руки - незручно.
4.Рукою по дати – близько.
5.За тридев'ять земель - далеко.
6.З діда-прадіда – здавна.
7.Як кіт наплакав – мало.
8.Голкою ніде ткнути – тісно.
9.Одна нога тут , а друга там - швидко.
VІІ. Утворити усно від поданих слів прислівники. ( Слайд 8)
Осінь, весна, коло, слизький, малий, четверо, стояти, інший, сонячний, тихий, швидкий.
VII.У поданих словосполученнях знайти слова, що однаково звучать. Визначте й доведіть частину мови. ( Слайд 9)
Дуже добре; дуже плем'я. Близько сидить; близько хати. В останнє літо; бачив цей фільм востаннє. Повернув убік; ударив у бік. Блискуче відповів; блискуче намисто. Сказано добре; добре слово.
VIIІ. Лінгвістична гра.
1.Назвіть п'ять днів тижня, не згадаєте при цьому ні числа, ні назв днів. (Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра).
2.Що буде завтра, а було вчора? (сьогодні)
ІХ.Випишіть прислівники (Слайд10)
Голосно, двічі, дві, тихий, потім, стояти, стоянка, завжди, той, навстоячки, назавжди, жди, моє, миє, по-моєму, куди, по-доброму, добро, дуже.
Підсумок уроку
☝ Яка частина мови називається прислівником?
☝ Яка морфологічна ознака прислівника є визначальною?
☝ Яку синтаксичну роль можуть виконувати прислівники в реченні?
Х. Етап контрольно-оцінювальний
Виконання тестів
(Слайд 11, 12, 13)
1. Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що виражає...
а) ознаку предмета або їх кількість при лічбі;
б) ознаку дії, стану,ознаку іншої ознаки;
в) додаткову дію або стан предметів.
2. Прислівник змінюється…
а) за числами, родами, відмінками;
б) не змінюється;
в) за відмінками та числами.
3. Синтаксична роль прислівника у реченні.
а) виступає переважно другорядними членами речення;
б) виступає переважно головними членами речення;
в) не є членом речення.
4. Визначте ряд слів, в якому усі прислівники
а) неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизливо;
б) щойно, навесні, удень, вчорашній, надворі;
в) угору, нашвидку, далекий, ліворуч, униз.
5. Укажіть речення, у яких вжито прислівник:
а) Гралося троє кошенят.
б) Рушник згорнули втроє.
в) Третя подорож була вдалою.
☝ Самоперевірка
☝ Оцінювання учнів
Рефлексія уроку
(слайд 14) Сьогодні на уроці я………..
Домашнє завдання §25, вправа 279, *280. Повторити форми дієслова.
Дослідження – характеристика.
Знайти прислівники і з’ясувати, яким членом речення вони виступають.
Зимою добре, а літом ще краще.
Кільця довкола місяця – на сніг.
Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
Туман узимку опускається до землі – на відлигу.
Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.
Був уночі іній – вдень сніг не випаде.