Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

ТЕМА: Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

МЕТА: активізувати знання учнів про прислівник, набуті у попередніх класах, формувати в учнів уміння розпізнавати прислівники, визначати їх значення та з’ясовувати синтаксичну роль прислівників у реченні;

Ознаку дій називає, А також місце, час, причину, Цієї дії визначає, І кожен цю частину знає Бо це прислівник – всім відомий Незмінна ця часина мови На запитання як? коли? Готова всім відповісти. Сміється сонце як – ласкаво, Мандрує небом величаво, А небо голубіє дивно, Пливуть хмарини тихо, мрійно. Дзвенить кохана мова чисто, А кожне слово – урочисто, Земля стрічає нас святково, Сміються зорі загадково. Сади цвітуть коли? – весною, Улітку трав моря шовкові, А восени врожай збирають, Узимку снігу всі чекають. Л. Лужецька

А к ту а л і з а ц і я з н а н ь - Яка частина мови називається прислівником? - На які питання відповідають прислівники? - Які морфологічні ознаки прислівника вам відомі? - Яку синтаксичну роль у реченні виконує прислівник?

п. Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає п. Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає пппп{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1. ознаку дії, коли залежить від дієслова або його форми — дієприслівника. У реченні виступає обставиноюзлетіти (як?) раптово; повернувшись (куди?) додому2. ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника або іншого прислівника. У реченні виступає обставиною.надзвичайно (наскільки? у якій мірі?)) цікавий, урочисто (як?) проголошений, занадто (у якій мірі? наскільки?) голосно.3. ознаку предмета, коли залежить від іменника. . Виступає в реченні означенням.вікно (яке?) навпроти; кава (яка?) по-турецьки: Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає:

Морфологічні ознаки. Прислівник — це єдина з шести самостійних частин мови, що не змінюється ні за числами, ні за відмінками, не має ознак роду. Зверни увагу!Прислівники — це слова без закінчень, які мають властиві лише прислівникам словотворчі суфікси -о, -е, -и, -у, -ому, -єму: лячно, добре, залюбки, згарячу, по-нашому, по-твоєму. ПОРІВНЯЙ: ПРИКМЕТНИК                   ПРИСЛІВНИКТих[ий]                                   Тихôгорішн[ій]                              згорûсумирн[ий]                            сумирнô 

РОЗРІЗНЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ТА ОДНОЗВУЧНИХ З НИМИ СПОЛУЧЕНЬ СЛІВНеобхідно розрізняти прислівники з префіксами та спільнокореневі з ними іменники, прикметники, числівники, займенники, що стоять після прийменника. Порівняйте: Усі звели погляд (куди?) догори. — Туристи підійшли (до чого?) до гори Говерли. Гості добре говорили (як?) по-нашому — По (по чийому?) нашому парку прокладено бігову доріжку. Ми зустрічалися торік (як?) востаннє. — Сонце ще заглядало в (в яке?) останнє вікно. На прогулянку друзі вирушили (як?) утрьох. —Шкільний музей розміщено у (у скількох?) трьох кімнатах. Зверніть увагу!У тих випадках, коли маємо прийменник з іменником, між ними можна вставити залежне від іменника слово — означення (підійшли до самої гори); коли ж після прийменника стоїть прикметник, числівник чи займенник, а після них — іменник, слова між прийменником та іменником можна вилучити (по парку, у вікно, у кімнатах). У реченнях із прислівниками внести такі зміни неможливо.

Запам’ятай!Кількісно-означальні прислівники багато, мало, що вказують на інтенсивність вияву дії чи ознаки, тобто сполучаються з дієсловами або прикметниками: думав ( у якій мірі? ПРИСЛІВНИК)багато, спостерігав ( у якій мірі? ПРИСЛІВНИК) мало. Треба відрізняти від неозначено-кількісних числівників, які сполучаються з іменниками і означають неконкретну кількість предметів, явищ, понять тощо: чимало (скільки? ЧИСЛІВНИК) комп’ютерів, багато (скільки? ЧИСЛІВНИК) людей. Зрідка прислівник виступає в ролі частини складеного присудка: Сонце низенько, то й вечір близенько (Нар. творч.); головного члена безособового речення: На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський). Субстантивований прислівник може виконувати функції підмета чи додатка: Одне сьогодні (ЩО? ПІДМЕТ) краще двох завтра (ЧОГО? ДОДАТОК) (Нар. творч.).

Р о б от а в г р у п а х♦ Зіставте речення. Проаналізуйте в них синтаксичну роль виділених прислівників. Надворі було тепло. --- Зустріч однокласників відбулася тепло. На святі нам було весело. --- Пташки навесні весело щебетали. На виставці квітів цікаво. --- Учні цікаво розповідали про подорож.  ♦ Із словами гарно, тихо скласти по два речення, щоб в одних вони виступали у ролі присудка, у інших – у ролі означення. 

Дослідження-характеристика на основі опрацювання опорних схем і теоретичного матеріалу, поданого у підручнику  ♦ Прочитати. Виписати прислівники разом із словами, з якими вони пов’язані за змістом. Поставити до прислівників питання. Які з виділених слів вказують на ознаку дії, які - на ознаку ознаки, які - на ознаку предмета? Наллємо серце наше вщерть до краю рідного любов'ю. Пильнувати Україну будем гостро вздовж і вшир (С. Черкасенко). Ні кроку зі шляху, ні думки назад, ні хвилі даремне на місці (О. Ольжич). Яблуко від яблуні недалеко падає. Верба товста, та всередині пуста. Дивіться сьогодні, бо завтра не дотовпитесь. Моя хата скраю. Виріс, як кіт навсидячки (Нар. творч.). 

Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи на матеріалі тренувальних вправ, вміщених у підручнику та запропонованих вчителем Г р а «Хто швидше» Р о з п о д і л ь н и й д и к т а н т. Використовуючи опорну схему „Прислівники та однозвучні сполучення”, запишіть продиктовані словосполучення у дві колонки: 1 – прислівники, 2 – однозвучні сполучення.  Холодне повітря, зустріти холодно, яскраво світити, яскрава фарба, багато риби, багато одягнений, мало іграшок, мало читати, хороше жити, хороше здоров’я, легке завдання, легко зробити, веселе життя, весело повідомити, миле малятко, мило посміхнутись. 

В и б і р к о в и й д и к т а н т Виписати прислівники разом із словами, з якими вони поєднуються, поставити запитання до прислівників.  На землю впала темна ніч. Зірки вмить сховалися за хмарами. Люто завиваючи голодним звіром, тягнув вітер з-за Дніпра. А Славута голосно стогнав і ревів спересердя, боляче розбиваючи собі груди об гострі скелі. Він завивав, охоче допомагаючи гудінням свого порога козакам нечутно облягти ворожу фортецю.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Гра «Мовний вінегрет» До поданих висловів добери синоніми, а до синонімів – антоніми. Наприклад. Прийде, як рак свисне – ніколи  – завжди . Дав, як кіт наплакав. Знає, як свої п’ять пальців. Працює, як віл у ярмі. Як мокре горить Працює, як сонна муха.

Дослідження-моделювання♦ Із поданими словами утворіть словосполучення , дібравши потрібні за змістом прислівники з довідки, які виконували б роль залежного слова. Поставте до них запитання.♦ Зробіть висновок про те, з якими частинами мови можуть пов’язуватися прислівники. Співати ____________________________________________;сміючись ____________________________________________;вивчити _____________________________________________;будинок _____________________________________________;згорнувши _____________________________________________;читання _____________________________________________;зроблений _____________________________________________;борщ _____________________________________________. Довідка: вголос, весело, напам’ять, гуртом, втроє, по-українськи, праворуч, уміло.

П і д в е д е н н я п і д с у м к і в у р о к у. Яка частина мови називається прислівником? Які морфологічні ознаки має прислівник?Яким членом речення найчастіше виступає прислівник?Яким членом речення виступає прислівник рідше?На які розряди за загальним значенням розподіляються прислівники?Які різновиди значення мають прислівники, що вказують на ознаку дії? На які питання вони відповідають? Яку частину мови пояснюють? Яку частину мови пояснюють прислівники, що виражають ознаку ознаки, на які питання відповідають? Яку частину мови пояснюють прислівники, що вказують на ознаку предмета, на які питання відповідають?