Прийоми ефективної роботи на уроках мови

 Прийоми ефективної роботи вчителя та учнів

на уроках української мови

Роботу у класі ми будуємо на засадах суб’єкт-суб’єктних стосунків та принципах партнерства. Девізом нашої роботи є такі слова  К. Юшинського «Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити».

На початку навчального року разом з дітьми (5 клас), партнерами у роботі, ми формулюємо та фіксуємо на плакаті «Правила навчального співробітництва», яких надалі дотримуємося на уроках під час різних видів робіт

Ці правила навчального спілкування стають для нас з дітьми рутинами, які дозволяють вивільнити час на уроці для дослідницької роботи.

На уроках дуже часто ми будуємо різні схеми для опанування, закріплення, систематизації та узагальнення навчального матеріалу.

Зразки схем під час вивчення теми «Морфологія»

• умовне позначення закінчення в слові, яке є носієм граматичних значень слова.

Зразок схеми- алгоритму «Як визначити дієвідміну дієслів?»

1. Поставте дієслово в 2 ос.одн., та з’ясуйте, чи наголошене закінчення

                  Так                                                                 Ні

-еш (-єш)           -иш                                2. Поставте в неозн. форму

                                                             -ити, -їти, -іти,              усі інші

       І  дієвідміна ІІ                                крім хотіти,                        

                                                          -ати після шипл.,           І дієвідміна

                                                             якщо и, і, а

                                                             в 1 ос. одн. відсутні

                                                                       ІІ дієвідміна

На уроці когнітивного типу, а саме «Постановки проблеми та її рішення» пропоную учням об’єднатися в групи і дати відповідь (у вигляді схеми- алгоритму) на таке питання:

Як записати слово без помилок?

1. Визначаємо, чи є в слові орфограма?

Немає                                                                  Є

Пишемо по слуху              -   «Велика літера»      орфограма слабкої позиції звука

                                             -  «Не з дієсловами»               у якій частині слова?

                                           Пишемо за правилом              в основі    в закінченні

         дієслова 

     Перевіряємо:                 Перевіряємо

• за сильною позицією;
• за правилом історичного чергування;
• за словником;
• за спеціальним правилом.

Після завершення роботи проходить презентація продукту спільної діяльності кожної групи.

Після завершення кожної теми  учням пропонується попрацювати з карткою у «Зошиті з самооцінювання». У зошиті 7 карток. Робота з цими картками ведеться протягом усього року.

Перше завдання кожної картки включає запис під диктування тексту.

Записавши текст, кожний учень порівнює свій запис із зразком, який учитель надає на окремій карточці, і виправляє помилки, якщо такі є.  Після перевірки і виправляння своїх помилок учень самостійно заповнює таблицю помилок (додаток 1), знаходячи місце для помилки на відповідному рядку і позначаючи її галочкою. Учитель не втручається в роботу з самооцінювання учня.  Учень робить те, що може зробити самостійно.

Далі учитель пропонує перейти до виконання наступного завдання. Друге завдання кожної картки включає вибір рядка з чотирьох поданих відповідно до сформульованої мети. Поруч з обраним рядком учні у квадратику роблять позначку – ставлять «галочку».

Коли учні виконають завдання, учитель просить перевірити свою роботу. Для цього він пропонує на дошці номер   правильного варіанту і просить дітей позначити + або –, чи правильно вони виконали завдання.

Далі учитель обробляє кожну дитячу роботу за критеріями, зазначеними у підсумковій таблиці (додаток 2). Зазначимо, що у стовпчику в таблиці «Кількість виправлених учнем помилок» учитель записує, скільки учень виправив у своїй роботі помилок. У стовпчику «Кількість зроблених учнем помилок» учитель вказує, скільки помилок взагалі зробив учень, ураховуючи виправлені. Порівняння цих двох стовпчиків  дозволяє учителю побачити, чи всі свої помилки виправляє сам учень. Саме на це може звертати увагу учитель під час індивідуальних бесід з учнями. У третьому стовпчику учитель вказує кількість тих помилок, які учень правильно класифікував, тобто в таблиці, яка подана після місця для диктанту,  знайшов для помилки відповідний рядок. У четвертому стовпчику вказується, чи правильно (+) чи неправильно (–) виконано друге завдання. 

 На наступному уроці, коли вчитель повертає учням перевірені роботи, учні дивляться на свої результати в підсумковій таблиці і самостійно знаходять своє місце на сходинках досягнень, враховуючи ознаки кожної сходинки. Сходинки діти малюють після другого завдання.

На нижній сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано різні цифри (різна кількість помилок) і в 4-му стовпчику позначено «–» .

На другій сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано різні цифри і в 4-му стовпчику позначено «+» .

На третій сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано однакові цифри, крім 0, і в 4-му стовпчику позначено «+» або «–».

На четвертій  сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано 0, і в 4-му стовпчику позначено «+».

Учні розфарбовують відповідну сходинку, щоб порівнювати свій результат з результатами наступних та попередніх робіт.  

Сходинки досягнень

Додаток 1

Додаток 2