Прийоми формування логічного мислення на уроках біології.

Про матеріал

Прийоми формування логічного мислення на уроках біології. Фролова Ніна Миколаївна учитель біології та хімії ЗОШ №26 м. Маріуполя Логічне мислення – це мисленевий процес, під час якого учень використовує логічні поняття та конструкції. Цьому процесу властиві доказовість та розважливість. Метою цього процесу є отримання обґрунтованого висновку з наявних передумов. Логічне мислення – це розвиток логіки. Воно необхідне для прийняття рішення, коли треба прийняти та проаналізувати отриманні раніше знання. В своїй роботі я найчастіше використовую словесно-логічне мислення - вид мислення, який включає в собі допомогу логічних операцій з поняттями. При цьому, вирішуючи ті чи інші розумові задачі, ми користуємось отриманими раніше знаннями, вираженими у формі понять, суджень та висновків. Основними логічними прийомами, які я використовую на уроках, є: Порівняння, під час якого встановлюються схожість і відмінності. Процес мислення не може існувати без порівняння. Часто можна почути: «Все пізнається у порівнянні», «Без порівняння немає навчання». Наприклад, у 8 класі під час вивчення клітин крові учні заповнюють таблицю, а потім порівнюють еритроцити, лейкоцити та трамбоцити, знаходять спільне та відмінне між ними. Спільними для них є те, що вони всі утворюються у червоному кістковому мозку, а розрізняються вони кількістю в 1 мм³ крові, функціями і тривалістю життя. Самостійна робота після вивчення нового матеріалу сприяє формуванню логічного мислення. Для реалізації цього прийому слід враховувати, що завдання має бути конкретним. Тут може бути декілька варіантів. Я звичайно віддаю перевагу таким: Перетворення тексту (Складання таблиці в 8 класі. Огляд скелета людини) Складання плану тексту (в 7 класі – основні етапи дихання у тварин) Створення презентацій Складання кросвордів або тестових завдань за темою Одним із способів розвитку логічного мислення є гра. З цією метою я на уроках використовую загадки, кросворди, міні конкурси, ігрові завдання. Наприклад, такий прийом: «Хто зайвий», під час якого учням дається перелік видових назв тварин і вони повинні виділити одного зайвого і пояснити чому він не підходить до цієї групи: омуль, ящірка, крокодил, хамелеон, черепаха? Метод створення проблемної ситуації, яка спонукає учня логічно мислити. Для реалізації цього методу необхідно підібрати цікаві проблемні питання. Наприклад, тема "Аналізатори" в 8 класі: Чому пошкодження мозочка призводить до порушення рухів? Або чим пояснити появу хиткою ходи у п'яної людини? Чому говорять, що око дивиться, а мозок бачить? Чому артилеристи, стріляючи з гармат закривають вуха і відкривають рот? Перед учнями стоїть проблема: як пояснити ці факти? Залучаючи раніше отримані знання, вони висувають свої судження і різні версії. Все це вимагає певної розумової діяльності. Робота з малюнками, текстами, таблицями: використання текстових таблиць дозволяє проаналізувати об'єкти і явища та визначити їх характерні риси. Текстові таблиці можуть бути аналітичні (аналіз за ознаками): наприклад, тема "Мітоз і мейоз" в 9 класі, коли подається характеристика процесів і порівняльні: тема "Енергетичний та пластичний обмін" в 9 класі. Так само існують узагальнюючі за темами таблиці, які дозволяють розкрити логіку узагальнення, як в підручнику 8 класу, де в кінці кожної теми в підручнику надаються головні поняття у вигляді таблиці. Прийом узагальнення дозволяє виділяти загальне і головне в певній системі знань. Його зовнішнім виразом є завдання типу: в чому суть того, що відбувається? Наприклад, в 9 класі узагальнюючи знання про спадкування ознак при моно- і дігібридному схрещенні, працюючи зі схемами по І, ІІ і ІІІ законам Менделя, учні підводяться до висновку про матеріальних носіях спадкових генах, про цитологічних основи спадкування ознак, які пояснюють прояву ознак у нащадків. Прийом встановлення причинно-наслідкових зв'язків, при якому завжди присутнє питання «чому?». Цей прийом передбачає різні форми роботи. Наприклад, в 8 класі, працюючи з підручником, учні знаходять відповіді на питання, виокремлюючи головне: урок «Склад крові». Чому лейкоцити вважають захисниками людини? урок «Зуби». Чому не можна довго (жувати) використовувати жувальну гумку? урок «Дихання». Чадний газ вступає з гемоглобіном в міцне з'єднання. Чому тривале дихання цього газу призводить до смерті? В результаті встановлюється причина цих явищ і наслідок. Прийом класифікації – допомагає об'єднати об'єкти в групи за схожими ознаками. Цей прийом вимагає аналітичної та синтетичної діяльності учнів. Спочатку учень повинен провести аналіз ознак, предметів і явищ, а потім серед них знайти загальне, на підставі яких об'єднати їх у групи. Наприклад, 7 клас, завдання: розподілити тварин за класами, виділити їх відмінні риси; учням дається перелік видових назв представників різних класів і вони повинні назвати клас й визначити видову приналежність до кожного класу. Такий прийом я використовую на уроках узагальнення: «Різноманіття хребетних" і "Різноманіття безхребетних". Складання логічного ланцюжка – прийом, який сприяє розвитку логіки й активізує розумову діяльність. Наприклад, 9 клас, тема: «Реалізація спадкової інформації»; основна мета: розвивати вміння логічно мислити і знаходити зв'язки між біологічними структурами та їх функціями. Вивчаючи тему послідовно вибудовується логічний ланцюжок: СПАДКОВА ІНФОРМАЦІЯ → ХРАМОСОМИ → ГЕНИ → ДНК → І-РНК → ТРАНСЛЯЦІЯ → БІЛОК Урок «Біосинтез білка»: що необхідно для біосинтезу білка у першу чергу? А далі учнями розкривається ця думка. Розвиток логічного мислення є одним із пріоритетних напрямків школи. Логічне мислення відіграє велику роль у формуванні наукового світогляду, розвитку предметних компетентностей, підвищення якості знань, формування конкурентної особистості. Логічне мислення можна розвивати лише на основі знань учнів, умінь і навичок, використовуючи різні методи і прийоми, технології в навчанні. Учитель повинен сприяти формуванню та розвитку логічного мислення на кожному уроці.